Харківський окружний адміністративний суд _{61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710}

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 липня 2018 р. справа № 820/4774/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса тимчасового мешкання: 64309, АДРЕСА_1) до Фонду соціального страхування України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, б.8/10, код ЄДРПОУ 37567866) в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області (93411, м.Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, 30, код ЄДРПОУ 41313100) та Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області (Ізюмське відділення) (64309, Харківська область, м.Ізюм, вул.Старопоштова, б.39-В, код ЄДРПОУ 41433642), третя особа - Друга одеська державна нотаріальна контора (65012, м. Одеса, в.Рішельєвська, б.67, код ЄДРПОУ 02899772) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду соціального страхування України в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області та Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області (Ізюмське відділення), третя особа - Друга одеська державна нотаріальна контора, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення №1287/03-3 від 29.03.2018 року відповідача в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області про відмову позивачу ОСОБА_1, виплатити як спадкоємцю, довічно призначених та належних за час життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, що мешкала за адресою: АДРЕСА_2, коштів соціальних страхових виплат за період з липня 2014 року по грудень 2016 року включно;

- поновити порушені права позивача в спосіб: зобов'язати відповідача в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області виплатити позивачу ОСОБА_1 недоотримані суми страхових виплат за дні життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, що мешкала за адресою: АДРЕСА_2 за період з липня 2014 року по грудень 2016 року включно, розмір суми вказаних коштів відкоригувати у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці" - шляхом зарахування коштів на картковий рахунок, який належить позивачу, за наступними реквізитами: МФО 304665; ЄДРІІОУ 09304612; р/р НОМЕР_3;

- стягнути з відповідача в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме суму сплаченого судового збору у розмір 1409 грн. 60 коп. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) - шляхом зарахування коштів на картковий рахунок, який належить позивачу, за наступними реквізитами: МФО 304665; СДРПОУ 09304612; р/р НОМЕР_3.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3. В березні 2018 року представник позивача звернулася до третьої особи - Другої одеської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на страхові виплати. Однак, нотаріус повідомила про те, що свідоцтво можливо отримати лише за період з липня по листопад 2014 року на суму у розмірі 3394 грн. 30 коп., оскільки відповідач - Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області надав відомості лише за вказаний період. Позивач вважає, відповідь Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області невірною, оскільки, потерпілій ОСОБА_3 не виплачено щомісячні страхові виплати за період з липня 2014 року по місяць смерті включно, грудень 2016 року. За попереднім розрахунком, сума недоодержаних соціальних виплат спадкодавця дорівнює 20365 грн. 80 коп.. Позивач зазначає, що самостійно зверталася до відповідача в особі-1 Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області та відповідача в особі -2 Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області із запитом та вимогою надання вірної відповіді на нотаріальний запит. У відповіді на зазначені запити відповідачем в особі-1 та особі-2 було зазначено, що позивач має надати свідоцтво про право на спадщину. Позивач такі дії управлінь вважає неправомірними та такими, що порушують її права на отримання інформації, яка його безпосередньо стосується, оскільки з належної відповіді випливає правильна сума до спадкування.

Відповідач в особі Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивач 27.03.2018 року звернулась до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з письмовою заявою від 19.03.2018 року (вх. від 27.04.2018 номер Н.39) з проханням виплатити їй недоодержану суму страхових виплат за померлу потерпілу - ОСОБА_3. Зазначена заява була направлена управлінням до Ізюмського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за супровідним листом від 02.04.2018 року за №03.01-10-983 для розгляду по суті. Листом Відділення від 11.04.2018 року за №17-27/362 заявниці було роз'яснено норми чинного законодавства, що передбачають отримання спадкоємцем страхових виплат та повідомлено про необхідність надання документу, що підтверджує її право на успадкування суми страхових виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, а саме, - свідоцтво про право на спадщину. Проте, позивач повторно до Відділення не звернулась та не надала необхідні документи. Також, відповідач зазначив, що потерпіла ОСОБА_3 перебувала на обліку та отримувала щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області. Оскільки, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області не було здійснено переміщення з тимчасово окупованої території в населенні пункти на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, нарахування та виплати страхових виплат потерпілим з 01.12.2014 року цим відділенням було припинено. Нормою частини 1 Розділу III Постанови від 11.12.2014 №20 Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів. ОСОБА_3 не зверталась до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), як переміщена особа для продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат. За таких обставин у відповідача не виникли та не могли виникнути правові підстави для продовження раніше призначених та нарахованих ОСОБА_3 щомісячних страхових виплат без її відповідного звернення до органу Фонду, оскільки це суперечило б вимогам норм законодавства.

Представник Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що згідно частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Право на відшкодування шкоди належало безпосередньо потерпілій. Оскільки потерпіла не скористалася порядком реалізації своїх прав, до органів Фонду на підконтрольній українській владі території після 01.12.2014р. не зверталася, будь-якої інформації не запитувала, доказів переміщення з окупованої території не надавала, відсутні й правові підстави для нарахування їй страхових виплат за період з 01.12.2014 по день смерті. Сума страхових виплат за період з 01.12.2014 по 06.05.2016 не була нарахована на момент смерті потерпілої, та в розумінні статті 1227 Цивільного кодексу України спадкодавцю не належала, а тому не може передаватись членам сім'ї чи входити до складу спадщини.

Третя особа надала до суду пояснення в яких зазначено, що за зверненням представника позивача державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. було заведено спадкову справу №262/2017. До складу спадщини входить рухоме майно, а саме - пенсійні та страхові виплати. У зв'язку з цим, на підставі ст. 46 Закону України "Про нотаріат", нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори було зроблено відповідний нотаріальний запит до відповідача щодо наявності недоодержаних страхових виплат, в якому запитуваний період не обмежувався. Другою одеською державною нотаріальною конторою від відповідача в особі - Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області було отримано відповідь, в якій було надано відомості щодо наявності недоодержаних страхових виплат з липня по листопад 2014 року на суму у розмірі 3394,30 грн. Третя особа вважає, що відповідач в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області не надав вичерпної відповіді щодо запитуваної інформації та таким чином порушив право нотаріуса на отримання вичерпної інформації, через що встановлення складу спадщини із подальшою видачею свідоцтва про право на спадщину стало неможливим, оскільки нотаріус має право засвідчувати тільки неоскаржувані факти.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебувала на обліку та отримувала щомісячні страхові виплати на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області, що підтверджується Довідкою Ізюмського відділення Управління ВД ФСС України в Харківській області від 10.07.2018 року №17-27/650.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, є єдиною спадкоємцем ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. До складу спадщини, яка залишилась після її смерті входять пенсійні та страхові виплати.

19.01.2018 року позивач звернулася до Чугуївського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області із метою отримання страхових виплат. За результатами поданої заяви виплати позивачу не були проведенні.

В березні 2018 року позивач через представника звернулася до третьої особи - Другої одеської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на страхові виплати. На адресу нотаріуса Фонд надав відповідь, де зазначив недоодержану суму соціальних виплат за період з липня 2014 року по листопад 2014 року.

Відповідно до листа від 23.03.2018 року №17-27/299 Ізюмське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на звернення позивача повідомлено, що справа про страхові виплати особи ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2 на обліку у відділенні не перебувала.

Листом від 11.04.2018 року №17-27/362 Ізюмського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області зазначено, що справа про страхові виплати застрахованої особи ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2 відповідно до Централізованої інформаційно-аналітичної системи перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду у м. Ровеньки Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. До складу визначених переліком населених пунктів увійшло м. Ровеньки Луганської області.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області не було здійснено переміщення з тимчасово окупованої території в населенні пункти на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження та у зв'язку з цим, нарахування та виплати страхових виплат потерпілим з 01.12.2014 року цим відділенням було припинено.

Положенням частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" зазначено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 01.10.2014 року №531, з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членам їх сімей) які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було прийнято постанову "Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції" від 11.12.2014 року №20.

Частиною 1 Розділу I Постанови, зазначено, що цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105) за фактичним місцем проживання (перебування) (далі - особи, які тимчасово переміщені) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).

Відповідно до частини 2 Розділу I Постанови, особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон 1706).

У разі чергової зміни фактичного місця проживання (перебування) особа, яка тимчасово переміщена, зобов'язана повідомити протягом 10 календарних днів з дати зміни місця фактичного проживання (перебування) робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який здійснює йому страхові виплати, страхові витрати на медичну та соціальну допомогу шляхом подання заяви особисто або надсилання рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви) про припинення йому виплат у зв'язку зі зміною місця проживання (перебування). Копія такої заяви або підтвердження надсилання рекомендованого листа подається робочому органу виконавчої дирекції Фонду за новим місцем фактичного проживання (перебування).

Згідно частиною 1 Розділу III Порядку, особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.

Такий самий механізм продовження страхових виплат діє і для осіб, які отримували ці виплати в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, які знаходяться на тимчасово окупованій території, а постійно проживають на іншій території України. У цьому випадку замість довідки про взяття на облік потерпілий надає копію сторінки паспорта, що містить відомості про місце проживання, з одночасним пред'явленням оригіналу.

Потерпіла ОСОБА_3 за життя могла реалізувати своє право на продовження раніше призначених страхових виплат, звернувшись до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), як переміщена особа, проте таким правом не скористалась.

У зв'язку з цим, у відповідача не виникли та не могли виникнути правові підстави для продовження раніше призначених та нарахованих ОСОБА_3 щомісячних страхових виплат без її відповідного звернення до органу Фонду.

Таким чином, належними сумам страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені за життя ОСОБА_3, яка мала на них право, можуть бути суми, які були нараховані та своєчасно не виплачені відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області до 01.12.2014 року.

Згідно частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Право на відшкодування шкоди належало безпосередньо потерпілій. Оскільки потерпіла не скористалася порядком реалізації своїх прав, до органів Фонду на підконтрольній українській владі території після 01.12.2014р. не зверталася, будь-якої інформації не запитувала, доказів переміщення з окупованої території не надавала, відсутні й правові підстави для нарахування їй страхових виплат за період з 01.12.2014 по день смерті. Сума страхових виплат за період з 01.12.2014 по 06.05.2016 не була нарахована на момент смерті потерпілої, та в розумінні статті 1227 Цивільного кодексу України спадкодавцю не належала, а тому не може передаватись членам сім'ї чи входити до складу спадщини.

Листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області від 13.02.2018 року №636/03-03 зазначено, що за життя ОСОБА_3 не виплачено щомісячні страхові виплати за липень-листопад 2014 року. Отже, з грудня 2014 року по серпень 2016 року суми страхових внесків спадкодавцю Фондом не нараховувались, а тому не можуть йому належати та передаватись членам сім'ї чи входити до складу спадщини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень норм чинного законодавства в діях відповідача.

Також суд зазначає, що рішення №1287/03-3 від 29.03.2018 року Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області про відмову позивачу ОСОБА_1, виплатити як спадкоємцю, довічно призначених та належних за час життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, що мешкала за адресою: АДРЕСА_2, коштів соціальних страхових виплат за період з липня 2014 року по грудень 2016 року включно, є правомірним, оскільки підставою для здійснення виплат є виключно свідоцтво про право на спадщину, яке позивач не отримував через відсутність спадкового майна за період з грудня 2014 року по грудень 2016 року, а відносно виплат за період липень-листопад 2014 року в сумі 3394,30 грн. - матеріали справи не містять доказів отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до положень ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини у справі «Цезар та інші проти України» 13 лютого 2018 року прийнято рішення на користь України, щодо скарг жителів ОРДЛО про призупинення соціальних виплат. Суд зазначив, що з огляду на тривалий конфлікт Україна позбавлена можливостей забезпечити належне функціонування судів та здійснювати соціальні виплати на території непідконтрольній владі України.

Також, у вказаній постанові зазначається: «Уряд підтвердив, що внаслідок військових дій, які відбуваються на Сході України, держава мала припинити всі соціальні виплати на цих територіях. Проте національні органи влади запровадили нове законодавство, яке дозволяє одержувачам соціальних виплат з територій Донецької та Луганської областей, що не перебувають під контролем держави, звернутися до відповідних органів соціального страхування, розташованих на території, контрольованій Урядом для відновлення їх соціальних виплат.»

Таким чином, у відповідності до чинного законодавства України відповідачами надано відповідь на запит Другої Одеської державної нотаріальної контори із зазначенням суми недоотриманих щомісячних страхових виплат за липень-листопад 2014р. ОСОБА_3, а саме 3394,30 грн.

З огляду на викладене позовна вимога про визнання протиправним рішення №1287/03-3 від 29.03.2018 року відповідача в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області про відмову позивачу ОСОБА_1, виплатити як спадкоємцю, довічно призначених та належних за час життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, що мешкала за адресою: АДРЕСА_2, коштів соціальних страхових виплат за період з липня 2014 року по грудень 2016 року включно, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області виплатити позивачу ОСОБА_1 недоотримані суми страхових виплат за дні життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, що мешкала за адресою: АДРЕСА_2 за період з липня 2014 року по грудень 2016 року включно, розмір суми вказаних коштів відкоригувати у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці" - шляхом зарахування коштів на картковий рахунок, який належить позивачу, за наступними реквізитами: МФО 304665; ЄДРІІОУ 09304612; р/р НОМЕР_3 є похідною та також не підлягає задоволенню.

Відносно позовної вимоги про стягнення з відповідача в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, судових витрат, пов'язані з розглядом справи, а саме суму сплаченого судового збору у розмір 1409 грн. 60 коп. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) - шляхом зарахування коштів на картковий рахунок, який належить позивачу, за наступними реквізитами: МФО 304665; СДРПОУ 09304612; р/р НОМЕР_3, суд зазначає, що оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для присудження судових витрат на користь позивача відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса тимчасового мешкання: 64309, АДРЕСА_1) до Фонду соціального страхування України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, б.8/10, код ЄДРПОУ 37567866) в особі Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області (93411, м.Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, 30, код ЄДРПОУ 41313100) та Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області (Ізюмське відділення) (64309, Харківська область, м.Ізюм, вул.Старопоштова, б.39-В, код ЄДРПОУ 41433642), третя особа - Друга одеська державна нотаріальна контора (65012, м. Одеса, в.Рішельєвська, б.67, код ЄДРПОУ 02899772) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.07.2018 року.

Суддя Біленський О.О.