КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1196/17 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Ліневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Управління ДСНС України у Чернігівській області від 06.07.2017 № 238тр «Про звільнення зі служби цивільного захисту», яким ОСОБА_3 звільнено із служби цивільного захисту у запас (з постановкою на військовий облік) та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 06.07.2017 та зобов'язати Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області поновити ОСОБА_3 на раніше займаній посаді і виплатити грошове забезпечення за час відсторонення від посади, визначеного у відповідності до пункту 1 Розділу XIII Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 № 475.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 06.07.2017 № 238тр «Про звільнення зі служби цивільного захисту».

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач та відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим:

- позивач в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову - частково змінити (мотивувальну частину рішення) та замість неприйняття судом до уваги посилань позивача на ігнорування відповідачем положень статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зазначити, що звільнення позивача зі служби цивільного захисту відбулося з порушенням даної норми чинного законодавства України, а в частині відмови у задоволенні позову - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

- відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_3 з 01.07.2014 проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту за контрактом на посаді начальника рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернігівській області, що підтверджується послужним списком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с.56-63).

У звязку із закінченням строку контракту про проходження служби цивільного захисту ОСОБА_3, відповідачем було призначено проведення атестування позивача на 15.06.2017, що підтверджується листом Управління ДСНС України у Чернігівській області від 09.06.2017 № 15-06/3671 (а.с.188,189).

Як вбачається з протоколу засідання атестаційної комісії Управління ДСНС України у Чернігівській області від 15.06.2017 № 17, комісією, за результатами розгляду атестаційного листа позивача (а.с.54,55), одностайно прийнято висновок про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді та звільнення останнього, у звязку з закінченням строку контракту. Укладення нового контракту є недоцільним, у звязку із неналежним виконанням позивачем службових обов'язків за посадою та наявністю дисциплінарних стягнень (а.с.183,184).

Наказом Управління ДСНС України у Чернігівській області від 30.06.2017 № 232 тр (по особовому складу) «Про кадрові питання» ОСОБА_3 на підставі рапорту позивача від 06.06.2017 звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області (а.с.64).

Наказом Управління ДСНС України у Чернігівській області від 06.07.2017 № 238 тр (по особовому складу) «Про звільнення зі служби цивільного захисту» капітана служби цивільного захисту ОСОБА_3, колишнього начальника рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернігівській області, який перебуває у розпорядженні начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області, на підставі протоколу атестаційної комісії Управління ДСНС України у Чернігівській області від 15.06.2017 № 17, було звільнено зі служби цивільного захисту у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 1 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (у звязку із закінченням строку контракту) та виключено з кадрів ДСНС України з 06.07.2017 (а.с.65).

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції віиходив з того, що оскаржуваний наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 06.07.2017 № 238тр «Про звільнення зі служби цивільного захисту» відповідачем було винесено непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, оскільки позивач був відсутній на засіданні атестаційної комісії, а його думку щодо важливого для нього питання про право на працю не вислухано. Однак, наказ Управління ДСНС України у Чернігівській області від 30.06.2017 № 232 тр «Про кадрові питання», яким ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області, позивачем у судовому порядку не оскаржувався, а тому вищевказана обставина, у свою чергу, виключає можливість поновлення ОСОБА_3 на раніше займаній ним посаді.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3, письмових пояснень відповідача, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 99 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Згідно частини 5 статті 99 Кодексу цивільного захисту України трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Відповідно до частини 1 статті 103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено: 1) контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту; 2) контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - з особою, зарахованою до навчального закладу цивільного захисту; 3) контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту - з особою, зарахованою до резерву служби цивільного захисту в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 4 статті 103 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Пунктом 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення № 593), передбачено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти: про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням (підпункт 1 пункту 46 Положення № 593).

Відповідно до приписів пункту 54 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту, укладений з громадянами, прийнятими на службу, а також з особами, які прибули до ДСНС для подальшого проходження служби з інших державних органів, набирає чинності з дня прийняття їх на службу цивільного захисту з одночасним зарахуванням до кадрів ДСНС, присвоєнням спеціальних звань (присвоєнням спеціальних звань у порядку переатестування) та призначенням на посади, про що оголошується у наказі по особовому складу.

Пунктом 55 Положення № 593 встановлено, що новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту.

Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.

Згідно пункту 56 Положення № 593, днем припинення строку дії контракту вважається: день закінчення строку дії контракту; день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту; наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Відповідно до пункту 176 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту:

1) у зв'язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

3) за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби;

4) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці;

5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;

7) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;

8) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;

9) у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії;

10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

11) у зв'язку з набуттям громадянства іноземної держави;

12) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із закінченням строку контракту.

Згідно підпункту 1 пункту 176 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.

Як вбачається з матеріалів справи табуло вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 06.06.2017 по 05.07.2017 перебував на амбулаторному лікуванні у Чернігівській міській лікарні № 2 Чернігівської міської ради, що підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 06.06.2017 № 90 та від 23.06.2017 № 96 (а.с.42).

Факт обізнаності відповідача про перебування ОСОБА_3 на амбулаторному лікуванні, під час засідання атестаційної комісії Управління ДСНС України у Чернігівській області 15.06.2017, був підтверджений представником Управління ДСНС України у Чернігівській області у судовому засіданні, з підтвердженням вказаної причини відсутності позивача поважною.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням поважності причин неможливості прибуття ОСОБА_3 на засідання атестаційної комісії Управлінням ДСНС України у Чернігівській області 15.06.2017 та факту обізнаності щодо вищевказаної обставини відповідача, Управлінням ДСНС України у Чернігівській області порушено п.п. 2,3 пункту 4 Розділу IV Порядку № 929 у частині проведення засідання атестаційною комісією без участі ОСОБА_3, у зв'язку з чим наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 06.07.2017 № 238тр «Про звільнення зі служби цивільного захисту» підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача залишенню без задоволення.

Щодо зобов'язання Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області поновити ОСОБА_3 на раніше займаній посаді та виплатити грошове забезпечення за час відсторонення від посади, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу в цій частині позову, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, наказ Управління ДСНС України у Чернігівській області від 30.06.2017 № 232 тр «Про кадрові питання», яким ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області, позивачем у судовому порядку не оскаржувався та є чинним, а тому, вищевказана обставина, у свою чергу, виключає можливість поновлення ОСОБА_3 на раніше займаній посаді та виплати йому грошового забезпечення за час відсторонення від посади, оскільки матеріали справи не містять жодних наказів щодо відсторонення позивача від посади.

Що стосується доводів позивача щодо неправильного застосування Чернігівським окружним адміністративним судом статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 Кодексу законів про працю України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Стаття 40 Кодексу законів про працю України встановлює розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Стаття 41 Кодексу законів про працю України визначає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Частиною 3, 4 статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" встановлено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення терміну, на який він обирався, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення з роботи чи зі служби. Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, коли це обумовлено станом здоров'я.

Аналізом наведених норм встановлено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок) у разі розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 Кодексу законів про працю України.

Оскільки позивача звільнено за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв'язку із закінченням строку контракту) Положення № 593, звільнення позивача не потребувало попередньої згоди виборного органу, членам якого він є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок), тому колегія суддів не бере до уваги доводи позивача про порушення порядку звільнення його як голови профспілкового органу, передбаченого статтею 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 10.07.2018р.