Справа № 748/2280/16-ц Провадження № 22-ц/795/4/2018

Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Губар В. С.

Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року

м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді – Губар В.С.,

суддів – Кузюри Л.В., Онищенко О.І.

із секретарем судового засідання – Шапко В.М.

Позивач – Перший заступник прокурора Чернігівської області в інтересах Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

Відповідачі – Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2017 року у справі за позовом першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів та свідоцтва про право власності на землю,

місце ухвалення судового рішення – м. Чернігів

дата складання повного тексту судового рішення – 31 січня 2017 року

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Перший заступник прокурора Чернігівської області в інтересах Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся в суд з позовом та, уточнивши позовні вимоги (а.с.46-52), просив:

визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.07.2015 № 25-1692/2015-сг, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.08.2015 № 25-1899/2015 - сг, яким затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га ріллі (кадастровий номер 7425588600:03:000:2902) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району;

визнати недійсним свідоцтво про право власності № 42266659, видане 14.08.2015 реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району (кадастровий номер 7425588600:03:000:2902).

Позов обґрунтований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.07.2015 № 25-1692/2015-сг ОСОБА_2 неправомірно надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

05.08.2015 р. наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-1899/2015-сг затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 7425588600:03:000:2902) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району (вартість 320 тис.грн).

14.08.2015 р. реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції за ОСОБА_2 зареєстровано право власності та видано свідоцтво про право власності на цю земельну ділянку № 42266659 від 14.08.2015.

Як стверджує прокурор, надання вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 суперечить вимогам земельного законодавства та порушує законні інтереси територіальної громади Старобілоуської сільської ради Чернігівського району.

Посилається, що рішенням Чернігівської районної ради від 30.09.1999 року затверджено подані районним відділом земельних ресурсів матеріали по встановленню меж сільських населених пунктів району згідно з додатком, у тому числі визначено і межі села Старий Білоус, площа якого затверджена у розмірі 457,6 га.

Оскільки фактична площа села становила 340,5 га, Старобілоуською сільською радою 05 липня 2008 року на сесії прийнято рішення про розробку проекту землеустрою щодо зміни (розширення) межі населеного пункту та приведення площі села Старий Білоус у відповідність до рішення районної ради від 30.09.1999 р.

05 вересня 2008 року технічне завдання на розробку цього проекту землеустрою затверджено Старобілоуським сільським головою та погоджено управлінням земельних ресурсів у Чернігівському районі і землевпорядною організацією ПП «Аксіома» як виконавцем робіт.

Згідно виготовленого ПП «Аксіома» проекту землеустрою щодо зміни межі с.Старий Білоус, окрім доведення площі села до 457,6 га, передбачено також включення у його межі двох земельних ділянок загальною площею 9,84 га, з яких 6,42 га - землі запасу (рілля) та 3,42 га - під господарськими дворами.

Вказаний проект землеустрою упродовж 2009 року погоджений компетентними державними органами влади та контролю - управлінням Держкомзему у Чернігівському районі, Чернігівською районною державною адміністрацією, Головним архітектором Чернігівського району, Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та у відповідності до ст. 11 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проведено державну експертизу проекту землеустрою.

Згідно до приписів ст.ст. 10, 174 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо зміни меж села Старий Білоус погоджений рішенням Старобілоускої сільської ради від 29.08.2009 року та рішенням Чернігівської районної ради від 17.12.2009 року, та одночасно вирішено звернутись до Чернігівської обласної ради з пропозицією про затвердження проекту землеустрою та зміну меж села Старий Білоус.

Внаслідок зміни статті 174 Земельного колексу України у серпні 2012 року, повноваження затвердження проектів землеустрою щодо зміни меж села перейшли від обласних до районних рад, тому рішенням Чернігівської районної ради від 07.08.2015 року затверджено проект землеустрою про зміну меж села Старий Білоус та включено до його території дві вищевказані земельні ділянки загальною пощею 9,84 га, з яких 6,42 га – землі запасу (рілля) та 3,42 га – землі під господарськими дворами.

Погодження включення у межі села Старий Білоус земельних ділянок площею 9,84 га фактично відбулося у 2009 р. згідно з рішеннями Старобілоуської сільської ради від 29.08.2009 р. та Чернігівської районної ради від 17.12.2009 р., а згодом це підтверджено рішенням Чернігівської ради від 07.08.2015 р.

Як наголошує позивач, процедура розширення меж с.Старий Білоус розпочата ще у 2008 році, з отриманням позитивних висновків та погоджень уповноважених органів у 2009 році. Тривалість її зумовлена змінами земельного законодавства та тривалим процесом погодження уповноваженими органами. Необхідність включення у межі села земельних ділянок площею 9,84 га виникла у зв»язку із тим, що Старобілоуською сільською радою на цій території раніше виділено земельні ділянки у власність (користування) громадян. Рішенням Старобілоуської сільської ради від 19.05.2001 року на підставі ст. 56 Земельного кодексу України (в редакції 1991 року) передано у власність 13 громадянам земельні ділянки загальною площею 2 га для ведення особистого підсобного господарства, які за приписами пункту 7 Перехідних положень Земельного кодексу України (2001 р.) є власністю цих громадян.

Обставини передачі земель у власність громадян та включення 9,84 га у межі села Старий Білоус не були враховані Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області при відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 за рахунок цих самих земель. Передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 2 га сформована за рахунок земельної ділянки площею 9,84 га, яка включена у межі села Старий Білоус за проектом землеустрою 2009 року. ГУ Дергеокадастру у Чернігівській області не враховано наявність розробленого та погодженого проекту землеустрою щодо зміни меж села Старий Білоус, що стало наслідком неправомірної передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки за рахунок розширеної території населеного пункту. Посадові особи ГУ Держгеокадастру у області, які наділені повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, з урахуванням висновків органів влади та контрою про погодження проекту землеустрою щодо розширення меж села Старий Білоус, а також висновку державної експертизи, були достовірно обізнані про здійснену процедуру розширення меж с.Старий Білоус.

Передача у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за рахунок території розширення села ставить під загрозу порушення прав та законних інтересів мешканців села та громади в цілому.

З метою захисту прав та інтересів громади села та за відсутності належного фінансування, на сесії сільської ради 20.05.2016 р. прийнято рішення про звернення сільської ради до органів прокуратури, оскільки у штатному розпису відсутня посада юрисконсульта, а сільський голова та службовці сільської ради не є фахівцями у галузі права. Ці обставини згідно до ст. 45 ЦПК України, ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів Старобілоуської сільської ради.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернгівіської області від 6 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Чернігівської області відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що з моменту прийняття рішення Чернігівської районної ради Черенігівської області від 30.09.1999 року з урахуванням положень діючого на той час Земельного кодексу України, площа с. Старий Білоус визначена розміром 457,6 га і суб’єктами права державної власності були сільські ради щодо земельних ділянок в межах їх території. На реалізацію зазначеного рішення Старобілоуська сільська рада за заявами громадян своїм рішенням від 19.05.2001 року надала у користування мешканцям громади земельні ділянки з дотриманням розмірів, передбачених ст. 56 ЗК України.

Як зазначає апелянт, рішенням Старобілоуської сільської ради Чернігівського району від 05.07.2008 року вирішено виконати землевпорядні роботи по розробці проекту землеустрою щодо зміни межі с. Старий Білоус з метою приведення межі у відповідність її фактичного положення в натурі з визначення площі села відповідно рішення Чернігівської районної ради від 30.09.1999 року та площі, яку потрібно додатково включити в межі села Старий Білоус. Внаслідок виконання землевпорядник робіт, як вказує апелянт, з визначення межі Старий Білоус встановлено, що загальна площа села фактично складає 464,02 га, тобто більша, ніж затверджена рішенням районної ради.

Апелянт наголошує, що на час початку розроблення проекту землеустрою земельні ділянка ОСОБА_2 надана не була і факт відведення земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету Старобілоуської сільської ради від 19.05.2001 року саме за рахунок площі спірних земельних ділянок та факт того, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_2, сформована за рахунок земель, які включено у проект землеустрою щодо зміни меж с. Старий Білоус, підтверджується схемою, наданою сільським головою с. Старий Білоус.

Апелянт наполягає, що факт передачі мешканцям територіальної громади земельних ділянок підтверджено матеріалами справи, а рішення виконавчого комітету від 19.05.2001 року узгоджується з проектом землеустрою та рішенням районної ради від 30.09.1999 року. Зазначені обставини спростовують висновки суду про недоведеність прокурором того факту, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_2, сформована за рахунок земель, які з 2001 року перебувають у користуванні громадян та той факт, що ця земельна ділянка входить у межі с. Старий Білоус.

На час винесення наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.07.2015 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної діняки для ведення особистого селянського господарства та від 05.08.2015 року про його затвердження, вже тривала процедура ризширення меж с. Старий Білоус, був розроблений проект землеустрою, прийняті відповідні рішення. На момент державної реєстрації 14.08.2015 року права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, проект землеустрою щодо зміни розшрення межі с. Старий Білоус на підставі рішення Чернігівської районної ради від 07.08.2015 року було затверджено.

Враховуючи положення ст.ст. 83, ч. 4 ст. 173, ст.. 183 ЗК України, ст. 2, ч. 4 ст. 53 Закону України «Про землеустрій», апелянт вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області фактично втрутилось в діяльність органів місцевого самоврядування Старобілоуської сільської ради та Чернігівської районної ради, до виключної компетенції яких відноситься вирішення питання про зміну меж села Старий Білоус.

Проект землеустрою щодо встановлення меж с.Старий Білоус, кадастрова зйомка земельної ділянки, ситуаційна схема та проект землеустрою про надання земельної ділянки ОСОБА_2, підтверджують, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах ділянки розміром 6,42 га. Той факт, що надана ОСОБА_2 земельна ділянка входить у земельну ділянку, визначену проектом землеустрою щодо зміни (розширення) меж села Старий Білоус, підтверджується кресленням ділянки № 1 із чітким зазначенням конфігурації ділянки, (яка однозначно збігається із конфігурацією ділянки наданої ОСОБА_2П.). Обидві земельні ділянки обмежені та мають прив»язку до «дороги з твердим покриттям». Мають однакову, визначену довжину, ширину, кути тощо.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, які були подані 06 березня 2017 року, представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

У запереченні на апеляційну скаргу від 06 березня 2017 року, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області просить скаргу відхилити, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2017 року – залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали цивільної справи № 739/555/16-ц і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Чернігівської області, суд першої інстанції виходив з того, що накази від 27 липня 2015 року та 05 серпня 2015 року винесені уповноваженим органом, відповідають вимогам чинного на той час законодавства та відсутні підстави для визнання їх недійсними. Прокурором не доведено, що в межах наданої ОСОБА_2 земельної ділянки знаходяться інші земельні ділянки, які вже виділені раніше у власність та на цих земельних ділянках побудовані будинки, а отже посилання на правову позицію № 1275цс15 від 07.10 2015 є безпідставними

З таким рішенням суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено такі фактичні обставини справи.

30 вересня 1999 року рішенням восьмої сесії двадцять третього скликання Чернігівської районної ради Чернігівської області затверджено подані районним відділом земельних ресурсів матеріали про встановлення меж сільських населених пунктів району згідно з додатком, розмір яких для села Старий Білоус становить 457,6 га. ( а.с.9-10).

Відтак, площа с.Старий Білоус була визначена розміром 457,6 га і суб»єктами права державної власності були сільські ради щодо земельних ділянок в межах їх територій.

Рішенням шістнадцятої сесії п»ятого скликання від 05 липня 2008 року Старобілоуської сільської ради Чернігівського району та області вирішено виконати землевпорядні роботи по розробці проекту землеустрою щодо зміни межі села Старий Білоус з метою приведення межі села у відповідність до її фактичного розташування у натурі та з визначенням площі села Старий Білоус відповідно до рішення Чернігівської районної ради від 30.09.1999 року та площі, яку потрібно додатково включити в межі села Старий Білоус, затвердивши рішенням обласної ради ( а.с.11).

Як встановлено апеляційним судом, на виконання рішення сільської ради від 05.07.2008 р., Приватним підприємством «Аксіома» у 2009 році виготовлений проект землеустрою щодо зміни (розширення) межі села Старий Білоус Старобілоуської сільської ради. (а.с.12-24). Зазначений проект землеустрою у встановленому порядку погоджений Управлінням земельних ресурсів у Чернігівському районі - 08.09.2008 року, Чернігівською районною державною адміністрацією (висновок від 18.09.2009 р. № 02-15/1566), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області (висновок від 02.03.2009 р. № 09/647), управлінням Держкомзему у Чернігівському районі (висновок від 25.09.2009 р. № 03-08/6679), Головним архітектором Чернігівського району (висновок від 30.03.2009 р. № 70) та головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області (висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.10.2009 р. № 980).

Як убачається з Акту від 20 серпня 2009 року, Старобілоуській сільській раді передані земельні ділянки села Старий Білоус Чернігівського району загальною площею 457,60 га в межах, що відповідають рішенню восьмої сесії двадцять третього скликання Чернігівської районної ради від 30 вересня 1999 року відповідно до матеріалів про визначення (відновлення) зовнішніх меж села, виконаних проектною організацією ПП «Аксіома» у 2008 р. До Акту, як невід»ємна частина, додається план зовнішніх меж села Старий Білоус згідно рішення Чернігівської районної ради від 30.09.1999 року (а.с.29-31, 9-10,11).

Рішенням двадцять другої сесії п»ятого скликання від 29 серпня 2009 року Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області погоджено проект землеустрою щодо зміни (розширення) межі села Старий Білоус, який передбачає передачу у межі села двох земельних ділянок загальною площею 9,84 га, з яких 6,42 га – рілля земель запасу та які фактично надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства, та 3,42 га - господарських дворів і встановлення загальної площі розміром 467,44 га. Також вирішено просити Чернігівську районну раду погодити це рішення та звернутись із клопотанням до Чернігівської обласної ради про затвердження вказаного проекту землеустрою ( а.с.25-26).

Рішенням від 17 грудня 2009 року двадцять першої сесії п»ятого скликання Чернігівської районної ради Чернігівської області погоджено проект землеустрою щодо зміни ( розширення) меж села Старий Білоус Старобілоуської сільської ради Чернігівського району та області, який передбачає введення в межі села земельних ділянок загальною площею 9,84 га і встановлення загальної площі села в розмірі 467,44 га та внести пропозицію до Чернігівської обласної ради. (а.с.27).

Зазначені рішення органів місцевого самоврядування ніким не оспорювались і не спростовані та є чинними та підлягають виконанню. Зазначені обставини в апеляційному суді учасники судового розгляду не не спростовували і не заперечували.

Вирішуючи по суті даний спір, апеляційний суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). За правилами статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Зважаючи на особливості предмета спору та обставини цієї конкретної справи, апеляційний суд приходить до переконання необхідності забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами у даній справі.

Апеляційний суд враховує правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду України № 6-805цс16 від 26 жовтня 2016 року, де визначено, що згідно до положень п.а ст.83 Земельного кодексу України, земельна ділянка може перебувати у комунальній власності, тобто належати територіальній громаді з дати затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села. У справі, що переглядається, датою затвердження проекту землеустрою є 07 серпня 2015 року.

Відповідно до положень методичних рекомендацій з розробки проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту, затверджених наказом № 165 від 10 липня 2008 року Державного Комітету України із земельних ресурсів, що діяли на час прийняття вказаного рішення 2009 року, підставою для складання проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту є рішення відповідних сільських, селищних та міських рад. Відповідні сільські, селищні, міські ради приймають рішення про доцільність встановлення або зміну меж населеного пункту та розробку проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту.

Проект землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту розробляється в такому порядку: підготовчі роботи; розробка проекту; затвердження проекту шляхом прийняття рішення щодо встановлення або зміни меж населеного пункту; розроблення технічної документації щодо встановлення або зміни меж населеного пункту;розробка технічної документації щодо складання Державного акта на межу населеного пункту. Підготовчі роботи виконуються розробником проекту за участю державних органів земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування і включають збір, систематизацію, аналіз і вивчення вихідних даних та підбір планово-картографічних матеріалів, рекогносцировочне обстеження території. Формування території населеного пункту виконується на плані, який складається в масштабі не дрібнішому як 1:10000. На плані показуються існуючі межі населеного пункту, у необхідних випадках межі землеволодінь, землекористувань, та наносяться проектні межі. Формування території населеного пункту проводиться з урахуванням існуючої системи розселення і перспектив його розвитку, розміщення землеволодінь і землекористувань, гідрографії і рельєфу місцевості, забезпечення компактності території та функціональних зв'язків між об'єктами виробництва та об'єктами обслуговування населення.

Відтак, процес зміни меж села є доволі тривалим, а при розробленні проекту землеустрою вже враховуються земельні ділянки, які були надані особі у власність або користування, оскільки дані земельні ділянки в подальшому включаються в межі населеного пункту.

Як установлено апеляційним судом з матеріалів справи, 07 серпня 2015 року рішенням двадцять сьомої сесії шостого скликання Чернігівської районної ради затверджено проект землеустрою щодо зміни (розширення) межі села Старий Білоус Старобілоуської сільської ради Чернігівського району і області загальною площею 9,84 га та включено в межі села Старий Білоус земельні ділянки загальною площею 9,84 га, з яких 6,42 га – рілля земель запасу, та 3,42 га – господарських дворів. Визначено, що зміни, зазначені в документації із землеустрою, мають бути внесені у земельно-облікову документацію управлінням Держземагенства в Чернігвському районі у встановленому законом порядку. Розробник документації із землеустрою (ПП «Аксіома») має у встановленому законом порядку передати на зберігання до місцевого фонду документації із землеустрою (управління Держземагенства у Чернігівському районі) проект землеустрою щодо зміни (розширення) межі села Старий Білоус на території Старобілоуської сільської ради Чернігвського району і області. (а.с.33). Відтак, площа села Старий Білоус визначена розміром 467,44 га.

Апеляційним судом установлено, що вказане рішення Чернігвської районної ради від 07 серпня 2015 року оприлюднено 12 серпня 2015 року на офіційному сайті Чернігівської районної ради (а.с.105-106).

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що на час розроблення проекту землеустрою, виконання процедури відповідного погодження та триваючого затвердження зміни меж села Старий Білоус, 02 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с.112).

27 липня 2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-1691/2015-сг, ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства. ( а.с.34)

З матеріалів справи убачається, що на підставі зазначеного наказу та за заявою ОСОБА_2 від 28 липня 2015 р., ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства зазначеної вище земельної ділянки, який 30.07.2015 р. погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігвській області з наданням згоди на відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 (а.с.107-133).

05 серпня 2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-1900/2015 - сг затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га ріллі (кадастровий номер 7425588600:03:000:2902) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району ( а.с. 35).

07 серпня 2015 року о 18 годині 35 хвилин 9 секунд у Реєстраційній службі Чернігівського районного управління юстиції зареєстрована заява ОСОБА_2 та 07.08.2015 р. о 18 годині 35 хвилин 09 секунд визначений номер запису про право власності – 10799949. (а.с103).

14 серпня 2015 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності № 42266659 на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с.37).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку 14 серпня 2015 року, тобто вже після прийняття рішення відповідним органом про включення спірних земель в межі населеного пункту села Старий Білоус 07 серпня 2015 року.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, оскільки ОСОБА_2 набула право власності після прийняття рішення відповідним органом про включення спірних земель в межі населеного пункту.

В судовому засіданні апеляційного суду був досліджений проект землеустрою щодо встановлення (зміни) межі с.Старий Білоус на території Старобілоуської сільської ради та відповідно до пояснень представника Старобілоуської сільської ради, наданої кадастрової зйомки, ситуаційної схеми та проекту землеустрою про надання земельної ділянки ОСОБА_2, з яких убачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах ділянки розміром 6,42 га.

Відповідно до ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Для перевірки доводів апеляційної скарги, ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 травня 2017 року була призначена судова земельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені питання: «Чи входять повністю або частково межі розташованої на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, належної на праві приватної власності ОСОБА_2, у межі с. Старий Білоус Чернігівського району, затверджені рішеннями Чернігівської районної ради від 30.09.1999 року та від 07.08.2015 року? Чи має місце накладення цієї належної ОСОБА_2 земельної ділянки на земельну ділянку, на якій розташоване с. Старий Білоус Чернігівського району Черпнігівської області у межах с. Старий Білоус стном на 07.08.2015 року?».

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 20-17 від 16 квітня 2018 року земельна ділянка розташована за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, с/рада Старобілоуська, кадастровий номер 7425588600:03:000:2902, для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, що належить ОСОБА_2, не входить в межі с. Старий Білоус, що затверджені рішенням Чернігівської районної ради від 30.09.1999 року та входить в межі с. Старий Білоус, що затверджені рішенням Чернігівської районної ради від 07.08.2015 року, площею 1,9164 га. Частина земельної ділянки площею 0,0836 га на збірному плані показано жовтим кольором, не входить в межі с. Старий Білоус, що затверджені рішенням від 30.09.1999 року, та не входить в межі с. Старий Білоус, що затверджені рішенням Чернігівської районної ради від 07.08.2015 року. Земельна ділянка розташована за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, с/рада Старобілоуська, кадастровий номер 7425588600:03:000:2902, для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, що належить ОСОБА_2, накладається на земельну ділянку, на якій розташоване с. Старий Білоус, у межах, що затверджені рішенням Чернігівської районної ради від 07.08.2015 року, площею 1,9164 га. (т.2 а.с.7-35). Зазначені обставини, які мають вирішальне значення для справи, не були встановлені судом першої інстанції, що призвело до помилкового вирішення спору.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на час винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.07.2015 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, вже тривала, розпочата, ще в 2009 році, процедура розширення меж с.Старий Білоус, був розроблений проект землеустрою, прийняті відповідні рішення Старобілоуською сільською радою та Чернігівською районною радою за чинним на той час законодавством.

Відповідно до положень ч.2 ст. 174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад. У відповідності до змін, прийнятих Законом України № 5003-УІ від 21.06.2012 року, що набрали чинності з 05.08.2012 року, рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

За положеннями ч.2 ст. 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. У відповідності до змін, прийнятих Законом України № 5003-УІ від 21.06.2012 року, що набрали чинності з 05.08.2012 року, межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

У відповідності до ч.3 ст. 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Проте, апеляційний суд враховує, що положення цієї статті регулює не включення земельних ділянок під час розроблення проекту землеустрою щодо зміни меж, а включення земельних ділянок до початку процедури прийняття рішення про зміну меж села та розробку проекту землеустрою, оскільки ці земельні ділянки повинні бути враховані в подальшому при зміні території та переходу відповідних земельних ділянок до територіальної громади.

За положеннями ч.4 ст. 173 Земельного кодексу України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту, переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Фактично, при розширенні меж села відбувається передача земель з державної власності до комунальної. Для цього, виходячи з вищезазначених норм, повинні існувати кілька юридичних фактів: виготовлення проекту землеустрою щодо зміни меж села та його затвердження з урахуванням генерального плану села; подання сільської ради до відповідної районної ради про зміну меж села на підставі затвердженого проекту землеустрою та рішення відповідної районної ради про зміну меж села.

При відведенні земельної ділянки у власність громадянину із земель, що знаходяться за межами населених пунктів, також фактично відбувається передача земель з державної до приватної власності. Але для цього необхідні інші юридичні факти: виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, його затвердження та надання у власність земельної ділянки рішенням відповідного управління Держгеокадастру.

Тобто, у першому випадку остаточне рішення на підставі якого певна земельна ділянка вибуває з державної власності приймається органом місцевого самоврядування - районною радою, а у другому випадку - відповідним центральним органом виконавчої влади, яким в даному випадку є територіальний орган Держгеокадастру - Головне управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо відведення їй у власність земельної ділянки вже після того, як тривала процедура погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Старий Білоус (і земельна ділянка, яку вона просила виділити у власність, знаходилася на землях, що передбачалися для включення в межі села Старий Білоус).

Відповідно до ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 статті 2 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що землеустрій забезпечує реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування. Статтею 6 цього Закону встановлено, що землеустрій базується, зокрема, на принципах дотримання зконності, організації використання та охорони земель із врахуванням узгодженості соціальних інтересів суспільства, створення умов органами державної власди і місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.

За правилами ч. 4, ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

З п. 8 Положення про Головне Управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 р. № 14, убачається, що Головне управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами організаціями області.

Як встановлено апеляційним судом, упродовж часу з 04 червня по 17 серпня 2015 року був чинним затверджений наказом Держгеокадастру України № 95 від 04.06.2015 р. Порядок взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру /Держземагенства під час реалізації повноважень з передачі земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або користування для усіх потреб.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 без належного урахування приписів чинного на той час земельного законодавства – ч. 7, ст. 118, ч.ч. 4,8 ст. 122, ч 2 ст. 186, ч. 6 ст.186-1 Земельного кодексу України та ст..ст. 2,6 Закону України «Про землеустрій». Відтак, апеляційний суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, будучи державним органом, фактично втрутилося у законну діяльність органів місцевого самоврядування Старобілоуської сільської ради та Чернігівської районної ради, до виключної компетенції яких відноситься вирішення питання про зміну меж села Старий Білоус.

Апеляційний суд приймає до уваги, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 усупереч вимог ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не був погоджений із Старобілоуською сільською радою, що також призвело до неможливості органу місцевого самоврядування реалізувати нею свої повноваження у сфері регулювання земельних відносин.

Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи наявні 36 заяв учасників бойових дій в зоні АТО, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 та які висловили бажання отримати земельні ділянки, і їх право на отримання земельних ділянок передбачено п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» (а.с.180-198 т. 1). Як встановлено апеляційним судом, це питання дотепер не вирішується. ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, достовірно будучи обізнаним про зміну меж села Старий Білоус, як владний державний орган мало діяти виключно розважливо і обачно та з урахуванням інтересів мешканців села Старий Білоус, на території якого проживають учасники бойових дій в зоні АТО і без з»ясування їхніх потреб у отриманні землі вирішення будь-яких земельних питань не можна визнати виправданим.

Вирішуючи по суті даний спір, апеляційний суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). За правилами статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Зважаючи на особливості предмета спору та обставини цієї конкретної справи, апеляційний суд приходить до переконання необхідності забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами у даній справі.

Окрім того, перевіряючи доводи скарги, апеляційний суд, виходячи з обставин цієї конкретної справи, вважає за необхідне урахувати наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Як відомо, Україна є членом Ради Європи з 1995 р. і на виконання своїх зобов’язань перед цією європейською інституцією наша держава ратифікувала Хартію місцевого самоврядування без будь-яких застережень з боку України (Закон України від 15 липня 1997 р. № 452/97-ВР). Отже, і нині, і тим більше – у майбутньому системному реформаційному процесі (як адміністративно-територіального устрою, регіонального урядування, так і місцевого самоврядування), перед державою неодмінно постане питання – яким чином будуть виконані міжнародні зобов’язання України у площині місцевого самоврядування.

У зв’язку з цим слід відмітити, що Європейська хартія місцевого самоврядування на сьогодні є основним міжнародно-правовим документом з питань місцевого самоврядування для країн-членів Ради Європи і її стандарти щодо організації місцевого управління на засадах самоврядності є обов’язковими для України. Хартія місцевого самоврядування зобов'язала держави, які її підписали, застосовувати основні правові норми, що гарантують правову, адмiнiстративну й фінансову самостійність територіальних громад та їх органів.

Передбачені Хартією місцевого самоврядування принципи свідчать про те, що місцеве самоврядування складає одну із засад демократичного устрою, забезпечуючи ефективне, наближене до громадян управління, що є надзвичайно важливим елементом демократії, відповідно до якого саме на нижчих рівнях управління слід вирішувати ті питання місцевого значення, які не має сенсу передавати наверх.

Апеляційний суд, зважаючи на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства і дотриманням фундаментальних прав окремої людини, приходить до висновку, що суд першої інстанції мав урахувати, що інтереси і права ОСОБА_2 на отримання земельної ділянки не могли вступати у конфлікт із законними правами та інтересами територіальної громади Старобілоуської сільської ради.

Зазначені обставини не були належним чином досліджені і не узяті до уваги судом першої інстанції, що призвело до помилкового вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи доводи апеляційної скарги та надані докази і заперечення, апеляційний суд приходить до висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою, його затвердження, з передачею у власність земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, повинні бути визнані недійсними відповідно до п. «г» ч.3 ст.152 ЗК України.

А оскільки судом визнається недійсним рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, то відповідно є недійсним і свідоцтво про її право власності на спірну земельну ділянку.

На підставі ч.ч. 1,4 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 пунктом 4 та частиною 2 статті 376 ЦПК України, окрім іншого, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, апеляційний суд приходить до переконання, що позовні вимоги першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відтак, у зв’язку з розглядом справи та винесенням постанови апеляційним відповідно до ст.. 141 ЦПК України судом з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Чернігівської області підлягає стягненню судовий збір в сумі 7303,00 грн. у відшкодування понесених судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2017 року скасувати.

Позов першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Старобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 липня 2015 року №25-1692/2015-сг, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05 серпня 2015 року №25-1899/2015-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га ріллі (кадастровий номер 7425588600:03:000:2902) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № 42266659, видане 14 серпня 2015 року Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району (кадастровий номер 7425588600:03:000:2902 ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Чернігівської області 7303,00 грн. у відшкодування понесених судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: