КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа№ 910/22146/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від позивача Щеглов Д.М.

від відповідача Оксамитний М.М.

від третьої особи 1 не з'явився

від третьої особи 2 не з'явився

від третьої особи 3 не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 (повний текст складено 27.04.2018) по справі №910/22146/17 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСФ Т.О.В."

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНЄВИР"

2. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша"

Про відшкодування шкоди 902 116,68 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство" про відшкодування шкоди в розмірі 902 116,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору добровільного страхування вантажів № 001310/2701/0000041 від 01.01.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "БАСФ Т.О.В.", в зв'язку з настанням страхового випадку - викраденням вантажу, виплатив вказаному товариству страхове відшкодування в розмірі 902 116,68 грн, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 по справі №910/22146/17 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що з огляду на приписи ст. 979 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про страхування", позивач повинен звертатись з вимогою до ПрАТ "СК "Перша", як до особи, яка застрахувала відповідальність відповідального за збереження вантажу експедитора, а не безпосередньо до відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідач, як особа, відповідальна за заподіяні збитки, несе відповідальність за її відшкодування незалежно від того чи застрахована його відповідальність у страхової компанії, в порядку добровільного страхування чи ні. Так, обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок крадіжки вантажу, у відповідальної особи не припиняється при наявності договору страхування. Таким чином, позивач, має право самостійно обирати до кого звертатись з вимогою про відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Пашкіна С.А., Власов Ю.Л. відкрито апеляційне провадження по справі №910/22146/17 та призначено до розгляду 18.06.2018.

Розпорядженням від 14.06.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. на навчанні для підвищення кваліфікації.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2018, в зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. який не є головуючим суддею, на навчанні для підвищення кваліфікації, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Розпорядженням від 15.06.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з участю з 18.06.2018 судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у підготовці в Національній школі суддів України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018, в зв'язку з участю судді Андрієнка В.В., який не є головуючим суддею, у підготовці в Національній школі суддів України, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 по справі №910/22146/17 до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 розгляд справи відкладено до 16.07.2018.

13 липня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" надійшли пояснення до апеляційної скарги.

13 липня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від відповідача надійшл клопотання про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Уніка" та відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням від 16.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. який не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 по справі №910/22146/17 до свого провадження.

В судовому засіданні 16.07.2018 оголошено перерву до 19.07.2018.

16 липня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, позивачем подано додаткові пояснення до апеляційної скарги.

В судове засідання 19.07.2018 з'явились представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

01 січня 2017 року між ТОВ "БАСФ Т.О.В." (страхувальником) та ПрАТ "СК "Уніка" (страховиком) укладено договір добровільного страхування вантажів №001310/2701/0000041 (далі - договір добровільного страхування вантажів).

Відповідно до умов договору добровільного страхування страховиком застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим вантажем (визначеним у п. 2.1.2 договору), що належить страхувальнику або за який він несе відповідальність та що перевозиться всіма видами транспорту по всьому світу.

Пунктом 2.1.2 договору добровільного страхування вантажів визначено найменування/назву застрахованого вантажу: всі товари, які застраховані згідно з законом або договором, по яким було здійснення страхування, в основному це: хімічні продукти машини, апарати і запасні частини, упаковка та рекламні матеріали, демонстраційне обладнання, зразки у відповідній упаковці або без упаковки, якщо дозволено.

Страхове покриття за цим договором надається на умовах: "З відповідальністю за всі ризики". На цих умовах відшкодовуються збитки від знищення, пошкодження або втрати всього чи частини застрахованого вантажу внаслідок будь-яких причин, за винятком випадків, зазначених у розділі 7 цього договору (п. 6.1 договору добровільного страхування вантажів).

Згідно з п. 3.4 договору добровільного страхування вантажів безумовна франшиза по кожному страховому випадку становить 27 957,00 грн.

Страхувальник - ТОВ "БАСФ Т.О.В." (постачальник) на підставі договору поставки №11112017 від 09.11.2016, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" (далі - ТОВ "Бізон-Імпорт", покупець), зобов'язувався поставити вказаному товариству товар (іншур перформ, т.к.с.) у кількості 3000 літрів загальною вартістю 2632284,00 грн за видатковою накладною № 3430478267 від 30.05.2017.

З метою виконання вищевказаної поставки товару, 30.05.2018 між ТОВ "БАСФ Т.О.В." (замовник/клієнт) та ТОВ "АЛП" (експедитор та відповідач по справі) складено заявку №1562/МТ на надання транспортних послуг по Києву та території України до договору транспортного експедирування № ЕІN-53 від 22.12.2015. Згідно із заявкою сторонами визначено маршрут перевезення: м. Обухів - м. Пологи Запорізької області.

Згідно з умовами договору транспортного експедирування № ЕІN-53 від 22.12.2015 експедитор - ТОВ "АЛП" зобов'язувався за дорученням клієнта - ТОВ "БАСФ Т.О.В.", на підставі отриманих та погоджених заявок та за його рахунок, організувати та надати транспортно-експедиторські послуги (а саме: послуги пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу відповідно до цього договору).

Пунктами 2.5.7, 2.5.13 договору транспортного експедирування на експедитора - ТОВ "АЛП" покладено обов'язок відповідати, зокрема, за збереження вантажу в дорозі та нести відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених експедитором до виконання договору, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до п. 4.2 договору транспортного експедирування експедитор несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження, що сталось в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачею.

Згідно з п. 4.4 договору транспортного експедирування, у разі втрати, пошкодження вантажу при перевезенні, експедитор відшкодовує клієнтові вартість втраченого або пошкодженого вантажу (в тому числі, втрату товарного виду). Вартість втраченого або пошкодженого вантажу визначається відповідно до сум, зазначених у видаткових накладних по відповідним договорам поставок, по яким здійснюється перевезення товарів (де вантаж купувався або продавався клієнтом).

За змістом ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.

Місцевим господарським судом встановлено, що виконання перевезення товару, придбаного покупцем - ТОВ "Бізон-Імпорт", доручено ТОВ "СИНЄВИР" на підставі додатку № 44 від 30.05.2017 до договору № 18 від 18.01.2016, укладеного між експедитором ТОВ "АЛП" (замовник) та ТОВ "СИНЄВИР" (перевізник).

В свою чергу, 18.04.2017 між ТОВ "СИНЄВИР" (замовник) та громадянином ОСОБА_5 (перевізник) укладено договір про виконання робіт, згідно з умовами якого останній зобов'язувався виконати вантажне перевезення.

Прийняття товару до перевезення вказаними особами (ТОВ "СИНЄВИР", водій ОСОБА_5.) підтверджується товарно-транспортною накладною №1562 від 30.05.2017.

Як вбачається з листа Дніпровського районного відділу поліції Дніпропетровського відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 43/5225 від 13.10.2017 та акта про виявлення невідповідності товару за кількістю/якістю від 01.06.2017, під час виконання перевезення 31.05.2017, викрадено частину вантажу у кількості 1060 літрів загальною вартістю 930 073,68 грн.

Згідно зі страховим актом № 00226555 від 31.08.2017 зазначену обставину визнано страховим випадком, в зв'язку з чим позивачем - ПрАТ "СК "Уніка" прийнято рішення про здійснення страхової виплати в розмірі 902 116,68 грн. (930 073,68 грн. - 27 957,00 грн. франшизи).

19 вересня 2017 року позивач виплатив ТОВ "БАСФ Т.О.В." страхове відшкодування в розмірі 902 116,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 038997.

Крім того, відповідачем - ТОВ "АЛП" відшкодовано власнику викраденого товару - ТОВ "БАСФ Т.О.В." суму франшизи - 27957,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2947706150 від 16.11.2017.

В зв'язку з викладеним позивач звернувся з даним позовом, оскільки нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується, у разі настання певної події (страхового випадку), виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Згідно зі ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Тобто, відповідач, прийнявши товар в пункті завантаження, без будь - яких зауважень в товаро-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов'язаних з порушенням умов завантаження продукції, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст.623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Так, статтею 614 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку відповідачем порушені договірні зобов'язання, оскільки останній не забезпечив збереження вантажу та його видачу вантажоодержувачу в повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, відповідальною особою за заподіяні збитки, відповідно до умов договору транспортного експедирування № ЕІN-53 від 22.12.2015, є експедитор - ТОВ "АЛП".

В той же час, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що на момент страхової події - викрадення вантажу, відповідальність ТОВ "АЛП" за збереження вказаного майна застрахована ПрАТ "СК "Перша", в зв'язку з чим, з огляду на приписи ст. 979 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про страхування", правомірним буде звернення вимог про відшкодування сплаченої позивачем страхової виплати в порядку регресу саме до особи, яка застрахувала відповідальність відповідального за збереження вантажу експедитора, тобто до ПрАТ "СК "Перша".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Так, в даній справі позивач, відповідно до вимог ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" та умов Договору страхування, набув права звернення до відповідальної за завдані збитки, якою в даному випадку є відповідач.

Статтею 13 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.

27 квітня 2016 року між ТОВ "АЛП" та ПрАТ "СК "Перша" укладено договір добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора, який здійснює експедирування вантажів автомобільним транспортом № 12-15.00.17.00010 (далі - договір добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора), згідно з умовами якого застраховано майнові інтереси, пов'язані з виникненням обов'язку страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по застрахованих ризиках внаслідок події визначеної страховим випадком.

За умовами договору добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора застраховано відповідальність експедитора за внутрішнім експедируванням.

Відповідно до п. 1.1 Стандартних умов страхування до договору добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора страховим випадком, зокрема, визнається крадіжка вантажу, прийнятого на експедирування, або інші протиправні діяння щодо нього.

Пунктом 6.1 Основної частини договору добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора визначено строк дії договору до 28.04.2018.

Таким чином, на момент коли сталась страхова подія - викрадення вантажу, відповідальність ТОВ "АЛП" за збереження вказаного майна була застрахована ПрАТ "СК "Перша".

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з положень статті 1194 Цивільного кодексу України, відповідач, як страхувальник, несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, в зв'язку із втратою, переданого йому Товариством з обмеженою відповідальністю "БАСФ Т.О.В." для перевезення вантажу, в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок визначено як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Отже, юридична особа-страхувальник, при укладенні із суб'єктом страхової діяльності (страховиком) договору страхування цивільної відповідальності, що може настати під час здійснення нею підприємницької діяльності, розраховує на добросовісність страховика, у разі настання страхового випадку, щодо виконання ним обов'язку з виплати на користь страхувальника або на користь третьої особи-потерпілого (вигодонабувача) страхового відшкодування, яке повністю (частково) покриє збитки (шкоду), завдані настанням страхового випадку.

Відповідно до п. 1.1 Договору добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора страховим випадком, зокрема визнається крадіжка вантажу прийнятого на експедирування, або інші протиправні діяння щодо нього.

Так, умовами договору добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора передбачено порядок дій страхувальника при настанні страхового випадку.

Рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування приймається страховиком на підставі письмової заяви страхувальника та документів, що передбачені розділом 6 договору (п.8.1. Договору добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора).

Так, в судових засіданнях в ході апеляційного розгляду справи, представник відповідача пояснив, що звертався до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, не надав суду доказів щодо прийнятого рішення останньою.

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" в наданих до суду поясненнях по суті спору не визнає подію, яка сталася (викрадення частини вантажу) страховим випадком.

Статтями 618, 932 ЦК України та статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та умовами Договору експедиторських послуг, передбачено відповідальність Експедитора за збереження вантажу та за дії третіх осіб, які залучені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за свої дії.

Водночас, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" передбачають право особи на відшкодування виплаченого страхового відшкодування та не встановлюють обов'язку звернення до конкретної відповідальної особи, якщо у правовідносинах, які виникли відповідальних осіб є декілька.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд визначити хто з відповідальних осіб є відповідачем у справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого (29 січня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/2351/17 та від 05.04.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/3165/17.

Так, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Враховуючи вищевикладене, позивач реалізував своє право звернення до відповідальної особи, шляхом подання даного позову саме до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство". При цьому, розмір відшкодованої та заявленої до стягнення з відповідача позивачем шкоди підтверджено матеріалами справи та сторонами не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мали місце неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими не встановлено обов'язок звернення до конкретної відповідальної особи.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ч.2 ст. 277, ст. 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 по справі №910/22146/17.Постановити нове.

3.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство" (02092, м.Київ, вул. О.Довбуша, будинок 37 ідентифікаційний код 37292656) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, будинок 70-А, ідентифікаційний код 20033533) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 902116 (дев'ятсот дві тисячі сто шістнадцять) грн 68 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13531 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 75 коп.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство" (02092, м.Київ, вул. О.Довбуша, будинок 37 ідентифікаційний код 37292656) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, будинок 70-А, ідентифікаційний код 20033533) 20297 (двадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 63 коп - судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7.Матеріали справи №910/22146/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.07.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

М.Г. Чорногуз