04.07.2018

ЄУН 337/1615/18

Провадження № 2-о/337/47/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Нещеретної Л.М.

при секретарі Шварцер Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хортицький РВ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області про встановлення факту проживання, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 рік, та станом на 13.11.1991 рік. Свою заяву обґрунтовує наступним. Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжі, Запорізької області, був зареєстрований та проживав на території на території СРСР, а саме Української Радянської Соціалістичної республіки, а після 24.08.1991 року по 19.10.1995 рік на території Незалежної України у місті Запоріжжі. Проживаючи на території міста Запоріжжя заявник закінчив школу та отримав середню освіту. У листопаді 1988 року Ленінським районним військоматом був призван до лав Радянської армії, у грудні 1990 року був звільнений з військової служби та був поставлений на військовий облік до Ленінського районного військомату. У грудні 2017 року заявник звернувся до Хортицького РВ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області з анкетою-заявою з метою оформлення паспорту громадянина України заміть втраченого, але заявнику було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 24.08.1991 рік та 13.11.1991 рік.

В судовому засіданні заявник дану заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Хортицький РВ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 рік, та станом на 13.11.1991 рік.

Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З довідки Хортицького районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області №2315-39 від 28.03.2018 року вбачається, що заявник народився в місті Запоріжжі, звернувся із заявою про втрату паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 29.01.1986 року Ленінським РВВС міста Запоріжжя

Як вбачається з копії військового білету НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи, заявник ОСОБА_1 у листопаді 1988 року Ленінським районним військоматом був призван до лав Радянської армії. У грудні 1990 року був звільнений з військової служби та був поставлений на військовий облік до Ленінського районного військомату.

Згідно довідки №04-27/6-3665 від 29.03.2018 року про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 25.12.1990 року по 19.10.1995 рік.

Згідно листа державної міграційної служби Хортицького районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області №23.15-599 від 28.03.2018 року Хортицьким РВ у м.Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області за заявою-анкетою №1371347 від 20.12.2017 року у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України замість втраченого прийнято рішення: особу ОСОБА_1 встановлено, але не встановлено факт належність до громадянства України, згідно вимог Постанови КМУ №302 п.100, заявнику відмовлено в видачі паспорта громадянина України. Також, рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 24.08.1991 рік та 13.11.1991 рік.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 р., та станом на 13.11.1991 рік, заявнику потрібно для вирішення питання про набуття громадянства України.

Отже, реалізація права заявника на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, та станом на 13.11.1991 рік, який має юридичне значення.

На підставі вищевикладених письмових доказів судом встановлено, що заявник станом на 24.08.1991 р., та станом на 13.11.1991 рік, постійно мешкав на території України.

Таким чином дана заява є обґрунтованою іпідлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.4,10,259,263-265,315,319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 24.08.1991 рік, та станом на 13.11.1991 рік.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післярозгляду справиапеляційним судом.

Суддя Л.М. Нещеретна