ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року

справа № 808/2624/17

головуючий суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 808/2624/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0010961412 та № 0010971412 від 10.08.2017 на загальну суму 36878,89 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10 серпня 2017 року № 0010961412, № 0010971412.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Митним кодексом України прямо передбачено право органу доходів і зборів виявляти порушення правил класифікації товарів після митного оформлення та здійснювати митний контроль, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи з питань правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення. Наголошено на тому, що виходячи з опису розмитнюваного товару, згідно технічного опису, товар «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…» є нетканим матеріалом технічного призначення, а тому ввезені позивачем товари мають класифікуватися у товарній позиції 5911 «Текстильні матеріали та вироби технічного призначення», про які йдеться у примітці 7 до цієї групи. На початку 2014 року митним органом ДФС винесено класифікаційне рішення на товар «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…PTFT40…», відповідно до якого заявлений декларантом код товару 3926 90 97 90, згідно з УКТ ЗЕД змінено на код 5911 90 90 90.

Позивач - ТОВ «Логіст-Хім», надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив останню залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Наголошено на тому, що згідно Основних правил інтерпретації Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Тобто, товар повинен в першу чергу розглядатися з тієї позиції, до якої відноситься переважна доля матеріалу, з якого виготовлено товар. Так, імпортований позивачем товар виготовлений повністю з поліпропілену та цілком обґрунтовано віднесено останнім до товарної позиції 3926 УКТ ЗЕД. Зауважено, що відповідачем помилково ототожнюються терміни «нетканий матеріал» та «текстильний матеріал». Більш того, в акті перевірки перевіряючими було допущено помилку та замість однієї основи для виготовлення фільтрів (з волокон поліпропілену) зазначено дві основи (+ з нетканого матеріалу), разом з тим, відповідачем так і не було надано пояснення, з огляду на що, останній дійшов висновку, що імпортований позивачем товар виготовлений з нетканого матеріалу. Зазначено, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для нового визначення митної вартості товару та прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у відділенні у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 3 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.06.2017 №1517, у період з 19.06.2017 по 10.07.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації за кодом 3926 90 97 90, згідно з УКТ ЗЕД товару «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…», за митними деклараціями від 25.04.2016 року № 112050000/2016/007179, від 30.06.2016 року № 112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 року № 112050000/2016/018702, результати якої викладені в акті перевірки № 412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017 року.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів № 1 та № 6, Приміток до груп 39,59 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19.02.2013 № 584-VII та Пояснень до товарних позицій 5603, 5911, 8421 УКТ ЗЕДЮ затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 29 503,10 грн., в тому числі:

1. по сплаті ввізного (імпортного) мита за МД від 25.04.2016 № 112050000/2016/007179, від 30.06.2016 № 112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 № 112050000/2016/018702 на загальну суму 24 585,92 грн.

2. по сплаті податку на додану вартість за МД від 25.04.2016 № 112050000/2016/007179, від 30.06.2016 № 112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 № 112050000/2016/018702 на загальну суму 4 917,18 грн.

Позивачем були подані заперечення до акту перевірки № 412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017, які були залишені без задоволення ГУ ДФС у Запорізькій області (лист № 10823/10/08-01-14-12-10 від 09.08.2017).

10.08.2017 на підставі висновків акту перевірки № 412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято у відношенні ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0010961412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 30 732,40 грн., з яких 24 585,92 грн. за податковими зобов'язаннями та 6 146,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0010971412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 6 146,49 грн., з яких 4 917,18 грн. за податковими зобов'язаннями та 1 229,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз норм чинного законодавства свідчить про можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, в той же час, ні наказ про проведення перевірки, ні акт перевірки відповідних посилань не містять. При цьому якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропусти його, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів. При цьому імпортовані позивачем товари, що виготовлені повністю із поліпропілену, цілком обґрунтовано віднесені позивачем до товарної позиції 3926 згідно з УКТ ЗЕД.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Cтаттею 3 Митного кодексу України визначено порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до ч.5 ст.255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випуск товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до частини другої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що ні наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи № 1517 від 15.06.2017, ні акт перевірки № 412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають (а.с.32,51-56).

При цьому з наказу про проведення перевірки вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ «Логіст-Хім» відповідач зазначає пункт 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України. Однак, всупереч положень частини другої статті 77 Кодекс адміністративного судочинства України ДФС не надала докази на підтвердження наявності зазанчених у наведеній нормі підстав. Тоді як імпортований позивачем товар, щодо правильності декларування кодів якого стосувалась документальна перевірка, пройшов митне оформлення. МД, в якій позивач задекларував до ввезення на митну територію України вище вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 3926, були прийняті митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.

Вказане у сукупності свідчить про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Вказана правова позиція також викладена і в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року (справа № 808/1341/14), що враховується у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду також враховує і позицію Верховного Суду України, відповідно до якої, якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів (постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2012 року у справі № 21-203а12, від 06 листопада 2012 року у справі № 21-330а12).

Також, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» за митними деклараціями від 25.04.2016 року № 112050000/2016/007179, від 30.06.2016 року № 112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 року №1 12050000/2016/018702 було ввезено на митну територію України товар «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 97 90 (ставка ввізного мита 0%).

Відповідно до УКТ ЗЕД коду товару 3926 90 97 90 відповідає опис «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901 3914: інші». Приміткою 2 (р) до групи 39 УКТ ЗЕД (Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них) визначено, що до цієї групи не включаються товари розділу ХІ (текстильні матеріали та вироби з них).

Відповідно до технічної інформації від виробника, яка надавалася ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» до митного оформлення, товари являють собою циліндри, які виготовлені з волокон поліпропілену, отриманих методом аеродинамічного розпилення, а саме шляхом оплавлення та переплетення волокон без використання хімічних клеїв.

Також в справах митного органу наявна інформація від китайського виробника - HANGZHOU DARLLY FILTRATION EQUIPMENT CO., LTD, надана ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» з російським перекладом до МД від 18.05.2017 №UA112080/2017/010140 (за якою прийнято класифікаційне рішення про визначення коду товару від 19.05.2017 №КТ- UA112000-0004-2017 на товар «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…» щодо технології аеродинамічного розпилювання розплаву полімерів, в якій вказано: «Розплав полімеру видавлюється з отвору фільєри у формі ниток, які з високою швидкістю витягуються повітряним потоком у тонкі волокна. Розпилення розплаву здійснюється при температурних режимах, що забезпечують в'язкість розплаву на виході головки»).

Поясненнями до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД (Матеріали неткані, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, дубльовані або не дубльовані) визначено наступне: нетканий матеріал являє собою настил (полотно) переважно з текстильних волокон, орієнтованих чи розташованих хаотично та скріплених. Ці волокна можуть бути натурального чи хімічного походження. Це можуть бути волокна (натуральні чи синтетичні або штучні) або хімічні комплексні нитки чи нитки, одержані в процесі виготовлення нетканого матеріалу. Неткані матеріали можуть бути виготовлені різними шляхами і їх виробництво може бути розділене на три стадії: формування настилу, скріплення настилу та оброблення. Формування настилу здійснюється за допомогою одного з чотирьох існуючих способів, серед яких зокрема є: екструдування ниток, які орієнтуються певним чином, охолоджуються та вкладаються безпосередньо в настил або які коагулюються, промиваються та вкладаються безпосередньо в настил у вологому вигляді в процесі виготовлення (фільєрний спосіб одержання). Після формування настилу волокна скріплюються по всій товщині та ширині його (безперервний спосіб) або неоднорідно (перервний спосіб). Скріплення настилу може бути трьох типів: а) хімічне скріплення (за допомогою зв'язувальних речовин); b) термічне скріплення (за допомогою теплової чи ультразвукової обробки); с) механічне зв'язування (за допомогою струменя повітря під високим тиском, водного струменя, чи голкопробиванням, але не в'язально-прошивним способом). Ці різні процеси часто поєднуються.

Виходячи із викладеного контролюючим органом зроблено висновок, що опис товару, згідно з наданою при митному оформленні інформацією, відповідає розясненням щодо нетканого матеріалу, які наведені у Поясненнях до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД. Тобто, товари фільтруючі елементи, отримані методом аеродинамічного розпилювання є виробом з нетканого матеріалу технічного призначення. Відповідно до пояснень до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД, до цієї товарної позиції не включаються: (ij) неткані матеріали для технічних цілей товарної позиції 5911. Відповідно до Примітки 7 (b) групи 59 УКТ ЗЕД, до товарної позиції 5911 включаються вироби, що не включаються до жодної іншої товарної позиції розділу ХІ, а саме текстильні вироби (крім виробів товарних позицій 5908 5910), які використовуються для технічних потреб. Відповідно до пояснень до товарної позиції 5911 УКТ ЗЕД , яка має назву «Текстильні матеріали та вироби технічного призначення, про які йдеться у примітці 7 до цієї групи», (В) усі текстильні вироби технічного призначення (крім виробів товарних позицій 5908 5910), включаються до цієї товарної позиції і нікуди більше в розділі ХІ (див. Примітку 7 (b) до цієї групи).

Колегія суддів апеляційного суду вражає такі висновки відповідача помилковими, що вірно було встановлено судом першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до примітки 7 (b) до групи 59 УКТ ЗЕД, на яку спирається відповідач в акті перевірки, до товарної позиції 5911 включаються вироби, що не включаються до жодної іншої товарної позиції розділу XI, в тому числі, (b) текстильні вироби (крім виробів товарних позицій 5908-5910), які використовуються для технічних потреб (наприклад, текстильні матеріали та повсть, безкінечні або оснащені пристосуваннями для з'єднання, використовувані на машинах з виробництва паперу або аналогічних машинах (наприклад, для целюлози, азбестоцементу), для шліфувальних кругів, прокладок, шайб та інших частин машин).

Разом з тим, приміткою 1 до групи 59 УКТ ЗЕД визначено, що якщо не передбачено інше, то в цій групі термін "текстильні матеріали" стосується тільки тканин груп 50-55 і товарних позицій 5803 та 5806, плетеної тасьми та декоративних матеріалів у куску товарної позиції 5808 і полотна трикотажного товарних позицій 6002-6006.

Отже, наведений в примітці 1 до групи 59 УКТ ЗЕД перелік груп є вичерпним та включає в себе: групи 50-55 і товарні позиції 5803, 5806, 5808, 6002-6006. Товарної позиції 5603 в наведеному переліку немає, а тому посилання контролюючого органу на Пояснення до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД в даному випадку є помилковим.

Крім того, відповідно до акту перевірки, товар, що імпортувався позивачем, являє собою циліндри, які виготовлені з волокон поліпропілену, отриманих методом аеродинамічного розпилення, а саме шляхом оплавлення та переплетення волокон без використання хімічних клеїв.

Окрім того, згідно з наданими позивачем до матеріалів справи сертифікатами якості, товар виготовлений з чистого поліпропілену без використання будь-яких добавок чи хімічних реактивів.

Згідно класифікатору УКТ ЗЕД, саме група 39 включає пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них. Ідучи по товарних категоріях та підкатегоріях можна дійти висновку, що саме товарні підкатегорії з кодом 3926 стосуються інших виробів з пластмас та виробів з iнших матерiалiв товарних позицiй 3901-3914. Водночас товарна позиція 3902 10 00 00 включає в себе поліпропілен.

Згідно із пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини.

Звідси, імпортовані позивачем товари, що виготовлені повністю із поліпропілену, цілком обґрунтовано віднесені позивачем до товарної позиції 3926 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що фільтруючі елементи, які являють собою циліндри, можна вважати настилом (полотном) лише у випадку зміни його форми з об'ємної в плоску. В даному випадку відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження зміни форми фільтруючого елементу, ввезеного позивачем.

Аналізуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність характеристик товару, що оформлювався позивачем, характеристикам, встановленим Приміткою до групи 39 УКТ ЗЕД.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 808/2624/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 12 липня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко