КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року м.Київ справа № 810/2142/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , де отримував грошове забезпечення. Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил №36-РС від 29.10.2017 року він був звільнений у запас у зв`язку із закінченням строку контракту. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №3 від 04.01.2018 року, позивач був виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Васильківського ОМВК Київської області. Цим же наказом позивачу було визначено здійснити виплату одноразової грошової допомоги по звільненню за календарною вислугою років - 25 років.

Позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», але без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

У лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889. Листом від 14.03.2018 року №1/68/355 йому було відмовлено в перерахунку вихідної допомоги з посиланням на те, що відповідно до п. 38.6 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», щомісячна грошова винагорода не повинна враховуватись до вихідної допомоги.

Вважає, що такі дії Військової частини НОМЕР_1 є незаконними, та такими, що порушують права позивача.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції вказував на те, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України 11.06.2008 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329 (далі - Інструкції) визначає, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

Пункт 38.6 Інструкції визначає, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Отже, відповідач вважає, що згідно Інструкції додаткова грошова винагорода не повинна включатися при нарахуванні одноразової грошової допомоги.

Також відповідач посилається на пункт 8 наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплат військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди» зі змінами, внесеними наказом Міністра оборони України №825 від 05.12.2012 року, згідно з яким щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази по справі від сторін, призначено судове засідання по справі.

В судовому засіданні 12.07.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

В судовому засіданні 12.07.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 вирішено здійснювати подальший розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Васильківським МВ ГУМВС України в Київській області 14.09.1996 року (а.с.7).

Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , де отримував грошове забезпечення.

Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил №36-РС від 29.10.2017 року позивач був звільнений з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту (а.с.9).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №3 від 04.01.2018 року, позивач був виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Васильківського ОМВК Київської області (а.с.10).

Позивачу на підставі даного наказу була виплачена вихідна допомога без урахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі Постанова №889).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року

№ 2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою №889 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ №161 від 13.03.2013 року) передбачено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків і вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високо мобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до п.38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, зареєстрованим в Міністерстві

юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються з військової служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 1 Постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (яка була чинною на момент звільнення позивача з військової служби) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Той факт, що встановлена Постановою №889 щомісячна додаткова грошова винагорода мала постійний характер і виплачувалася позивачу щомісячно, з дня її запровадження до дня його звільнення з військової служби, підтверджується письмовими доказами.

Відповідно до грошового атестату ОСОБА_1 серії ЗУ №304651, щомісячна додаткова грошова винагорода визначена складовою саме місячного грошового забезпечення позивача (пункт 4.3 грошового атестату), а не серед одноразових додаткових видів грошового забезпечення (а.с.38).

Також відповідачем була надана суду довідка за формою №21 додатку №24 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин та організацій Збройних Сил України. В пункті 1.4.3 даної довідки зазначено, що щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с.46-49).

В довідці від 14 березня 2018 року №9/63/2/108 про суми нарахованого (виплаченого) старшому прапорщику ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразових видів грошового забезпечення, премій, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01 грудня 2015 року по 04 січня 2018 року зазначено, що щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення позивача (а.с.12).

Таким чином, зважаючи на той факт, що щомісячна додаткова грошова винагорода зазначена у грошовому атестаті позивача (п.4.3), довідці за формою №21 додатку №24 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин та організацій Збройних Сил України (п.1.4.3) та довідці від 14 березня 2018 року №9/63/2/108 як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, вона є складовою грошового забезпечення позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі №638/21271/15-а.

Розмір одноразової грошової допомоги при звільненні визначений статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

При цьому, стаття 15 цього Закону не надає Міністру оборони України повноважень змінювати, визначати розмір чи встановлювати, які види грошового забезпечення включаються при визначенні одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наявними у матеріалах справи письмовими доказами підтверджено той факт, що щомісячна додаткова грошова винагорода мала постійний характер та входила до складу місячного грошового забезпечення позивача у якості щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.

Доказів, які б спростували доводи позивача, а також достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Інструкції, затверджені наказами Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 та від 15.11.2010 року №595 значно звужують зміст статей 9 та 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки ч. 2 ст.9 Закону передбачено значно більший перелік складових грошового забезпечення військовослужбовців, ніж Інструкціями Міністра оборони України.

В ієрархії нормативно-правових актів Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має вищу юридичну силу, ніж наказ Міністра оборони України, а тому має застосовуватися закон, який має вищу юридичну силу.

Дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» є протиправними.

Оскільки відповідач протиправними діями порушив права позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у належному розмірі, суд вважає, що поновити порушені права позивача слід шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №1169-5728-0134-3449 від 15.03.2018, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.2).

Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 13.07.2018.

Суддя Кушнова А.О.