ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 388/86/15

провадження № 22-ц/781/850/18

Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Д.М.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.

секретар судового засідання Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування, позовом ОСОБА_6 до фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування; позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, фермерського господарства «Володимирівське» (ФГ «Володимирівське»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, та з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.296 т.2), просив визначити, що частка ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське» становить 1/4 частку даного цілісного майнового комплексу, частка ОСОБА_3 - 1/4 частку у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське», визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, кожному на 1/12 частку цілісного майнового комплексу ФГ «Володимирівське», що дорівнює 8,3 % , без виділення в натурі.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, після його смерті залишилось спадкове майно, в тому числі на частку у ФГ «Володимирівське».

При видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у ФГ «Володимирівське» між вказаними спадкоємцями першої черги за законом виник спір щодо поділу спадкового майна, а тому нотаріусом, постановою від 10 червня 2013 року № 890/02-31, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спірного майна.

Згідно з п.1.11. статуту ФГ «Володимирівське» члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Угоди між членами фермерського господарства щодо визначення часток у спільній сумісній власності не було, статутний капітал не сформований.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що відповідно до п. 3.10. статуту ФГ «Володимирівське», та з урахуванням положень ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування землі і майна фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) здійснюється відповідно до земельного і цивільного законодавства, якщо засновник та члени не домовились про інше.

Враховуючи, що майно фермерського господарства належить ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, частка померлого ОСОБА_8 у ФГ «Володимирівське» становить 1/4 усіх видів майна, що належала йому на праві власності на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, а часка кожного з вказаних спадкоємців, які прийняли спадщину становить по 1/12 частині, відповідно за спадкоємцями має бути визнано право власності на таку частику спірного спадкового майна.

Також у січні 2015 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, та з урахуванням збільшення позовних вимог (а.с. 43 т.2), просила визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 право власності на частину (30,95 %) цілісного майнового комплексу ФГ «Володимирівське», який складається з комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в тому числі: адмінбудинку, складу, олійниці, вбиральні), автомобіля ВАЗ 21150, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автокрана КРАЗ , 1981 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, бензовоза ГАЗ 53, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобіля ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, автомобіля КАМАЗ 5410, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, автомобіля ГАЗ 3309, 1995 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6, причепу ГКБ, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_7, причепу ГБК, 2000 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_8, напівпричепу ОДАЗ, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9, трактора ХТЗ-181, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_10, трактора К-701, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_11, трактора К-701, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_12, трактора МТЗ-82, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_13, трактора МТЗ-80, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_14, трактора ЮМЗ-6 ЛМЗ, 1994 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_15, трактора ЮМЗ-6, 1981 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_16, трактора ЮМЗ-6, 1991 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_17, екскаватора ЮМЗ-6, 1982 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_18, трактора Т-70 СМ, 1997 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_19, комбайна ДОН-1500, 1992 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_20, пристрою для збирання соняшника ПС-673, 2005 року випуску, обладнання для переробки соняшника, 1999 року випуску, жатки ПЕС-08-03, 2001 року випуску, причепу 2ПТС4, 1992 року випуску, обладнання для переробки гречки ГТО-ІМ, 2006 року випуску, дискової борони "Франція", 1997 року випуску, сіялки СУПН-8-01, 3 шт, 1997 року випуску, сіялки СЗ-3, 6, 1996 року, випуску, культиваторів 8 шт, 1992 року випуску, РУМ, 1992 року випуску, плуга ПЛН-9-35, 2 шт, 1995 року випуску, плуга ПЛН-3-35, 2 шт, 1993 року випуску, плуга ПЛН-8, 2 шт, 1993 року випуску, ворохоочищувача, 1993 року випуску, оприскувача, 1993 року випуску, розкидача МВД-900, 2007 року випуску, стенда з регулювання паливної апаратури, 1992 року випуску, прибора індикатор/вологомір, 2004 року випуску, незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції (посівів , оранки, тощо), прав власності на частки у майні інших підприємств, зокрема на 1/2 частку у майні селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" (ідентифікаційний код 13757207).

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11 січня 2002 року спадкодавець ОСОБА_8 зареєстрував ФГ «Володимирівське».

Відповідно до установчого договору ФГ «Володимирівське» від 21 січня 2005 року до членів фермерського господарства, окрім його голови ОСОБА_8, включені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Згідно з п.4.2. установчого договору, складений капітал фермерського господарства становить 7000 грн. Учасники передають до складеного капіталу таке майно і кошти: ОСОБА_8 - 6500 грн.; ОСОБА_3 - 400 грн.; ОСОБА_4 - 50 грн.; ОСОБА_5 - 50 грн.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є спадкоємцями, мають право на частку фермерського господарства.

Частка корпоративних прав визначена відповідно до загального розміру складеного капіталу 7000 грн. у ОСОБА_8 - 6500 грн., що становить 92,86 % від загальної кількості корпоративних прав ФГ «Володимирівське».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.

ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_8

Постановою нотаріуса від 10 червня 2013 року № 890/02-31, ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 на частину ФГ «Володимирівське».

ФГ «Володимирівське» не визнає її право на частку у ньому, тому вона звернулась з позовом до суду.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2015 року об'єднано вимоги за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування з позовом ОСОБА_6 до ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування.

В березні 2017 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 подали позов до ОСОБА_6, ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визначення частки у спільній сумісній власності (а.с.290 т.1).

В обґрунтування позову зазначали, що ОСОБА_6 заперечує їх право на частку у майні ФГ «Володимирівське», чим порушуються їх права членів ФГ на спільну сумісну власність.

На момент набуття права власності на цілісний майновий комплекс між співвласниками не було домовленостей щодо часток у спільній сумісній власності, тому частки є рівними, що на їхню думку передбачено статутом ФГ.

Вважають, що частка померлого ОСОБА_8 у ФГ «Володимирівське» становить 1/4 частину, а частки кожного із спадкоємців по 1/12 частині. Тому заявляють самостійні вимоги на предмет спору і просили визначити, що частка ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське» становить по 1/4 частці кожному.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2017 року об'єднано вимоги за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування, позовом ОСОБА_6 до ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування, та позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року відмовлено у задоволенні всіх зазначених позовів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вказаного судового рішення в частині вирішення їхнього позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення, яким визначити, що частка ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, становить 1/4 частку даного цілісного майнового комплексу. Визначити, що частка ОСОБА_3, у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, становить 1/4 частку даного цілісного майнового комплексу. Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/12 частку цілісного майнового комплексу фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, що дорівнює 8.3%, без виділення її в натурі. Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/12 частку цілісного майнового комплексу фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, що дорівнює 8,3%, без виділення її в натурі. Визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/12 частку цілісного майнового комплексу фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, що дорівнює 8.3%, без виділення її в натурі.

Зазначено, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Не взято до уваги, що відповідно до п. 1.11 Статуту члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене угодою між ними. Члени фермерського господарства у відповідності до законодавства України володіють, користуються і розпоряджаються майном, що є у їх власності, за взаємною домовленістю. Угоди між членами фермерського господарства щодо визначення часток у спільній сумісній власності не було, статутний капітал ФГ «Володимирівське» не сформований, частки кожного є рівними, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ по ФГ «Володимирівське».

Відповідно до експертного висновку, який міститься в матеріалах справи, а також правовстановлюючих документів на нерухоме майно, все майно ФГ «Володимирівське», яке є предметом спору, набуте у 2007 році, за рахунок спільної праці всіх членів господарства. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статутний складений капітал ФГ «Володимирівське» становить 0.00 грн., тобто не сформований, на день смерті засновника - ОСОБА_8 не був внесений в повному обсязі. За таких обставин відсутні підстави вважати, що частки співвласників не є рівними, кожному із співвласників нерухомого майна ФГ «Володимирівське» належить по 1/4 частці у спільному сумісному майні.

У зв'язку з тим, що співвласник нерухомого майна - ОСОБА_8 на даний час є померлим, виділити частки шляхом укладення письмового нотаріально посвідченого договору про виділення часток у спільній сумісній власності є неможливим. Спадкову масу відносно спадкування частки у ФГ «Володимирівське» становить належна померлому ОСОБА_8, 1/4 частина усіх видів майна фермерського господарства, що належала йому на праві власності на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, а частки кожного зі спадкоємців, що прийняли спадщину становлять відповідно (1/4 х 1/3) = 1/12 частина кожного, що становить 8.3% ФГ як єдиного майнового комплексу.

Зазначають, що згідно з балансом ФГ «Володимирівське» станом на момент відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 балансова вартість активів складала 173000 грн. Відповідно вартість 1/4 частки активів складає 43250 грн., 1/12 частки - 14416.67 грн.

ОСОБА _4 та ОСОБА_5 також подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення їхнього позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалити нове рішення, яким визначити, що частка ОСОБА_5 у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, становить 1/4 частку даного цілісного майнового комплексу, частка ОСОБА_4, у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства «Володимирівське», код ЄДРПОУ 13757207, становить 1/4 частку даного цілісного майнового комплексу.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилаються на ті ж обставини, що викладені у апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасування судового рішення в частині вирішення її позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.

Зазначається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть бути спадкоємцями, мають право виключно на частку фермерського господарства.

ОСОБА_6 посилається п. 4.2 установчого договору, згідно якого членами ФГ досягнуто домовленості, що складений капітал фермерського господарства становить 7000 грн., де визначена частка кожного: ОСОБА_8 - 6500 грн.; ОСОБА_3 - 400 грн.; ОСОБА_4 - 50 грн.; ОСОБА_5 - 50 грн. Таким чином, частка корпоративних прав ОСОБА_8 відвідає 6500 грн. у складеному капіталі і становить 92,86 % від загальної частини корпоративних прав фермерського господарства «Володимирівське».

Вважає, що угодою між головою і членами ФГ визначено їх частки у фермерському господарстві. Закон України «Про фермерське господарство» не пов'язує виникнення прав у членів на майно фермерського господарства в залежності від вчинення ними внесків. Визначальне значення, на думку цього позивача, має факт існування угоди між головою і членами ФГ - за наявності такої, частки господарства визначено, і обов'язок щодо внесення внесків міг виникнути після цього, а не бути передумовою.

Вона звертає увагу, що пред'явила позов до фермерського господарства «Володимирівське», тому що не заперечує права інших спадкоємців: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спадкування в рівних частках по 1/3 частині спадкового майна, а саме частини, що належала ОСОБА_8 у ФГ «Володимирівське».

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Учасники справи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін та інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_7, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні вказаних позовів, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності, вважаючи, що спадкодавець ОСОБА_8 не був власником цілісного майнового комплексу «Володимирівське», а був лише засновником, головою та членом цього господарства як суб'єкта майнових прав. Учасниками справи не надано будь-якого документа, зокрема свідоцтва про право власності на підприємство тощо, що свідчить про право власності ОСОБА_8 на цілісний майновий комплекс ФГ «Володимирівське» і державну реєстрацію належності спадкодавцю такого майна.

За висновком суду першої інстанції, враховуючи обставину, що складений капітал фермерського господарства «Володимирівське» не сформований, фермерське господарство (цілісний майновий комплекс як об'єкт цивільного права) не належить жодному з його членів, зокрема на праві спільної сумісної власності, вимоги про визначення часток членів як співвласників у нерухомому майні (підприємстві) не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_6 у своєму позові не ставила питання до спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і безпідставно визначила їх процесуальний статус як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, який був засновником та головою ФГ «Володимирівське», після смерті якого відкрилася спадщина на майно зазначеного господарства, яке також є засновником та співвласником майна СФО «Володимирівське»

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також ОСОБА_6, яким 10 червня 2013 року державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в статутному капіталі ФГ «Володимирівське», так як між ними виникла суперечка щодо поділу спадкового майна.

Вказані обставини не заперечуються учасниками справи і крім того встановлені у іншій цивільній справі за участі цих же осіб, що підтверджується постановою Верховного Суду від 14 березня 2018 року, прийнятою за результатами перегляду рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, фермерського господарства «Володимирівське», фермерського господарства «Демченкове» до ОСОБА_11, селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», державного реєстратора реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кулініч О.О. про визнання рішення недійсним, усунення від посади директора, зобов'язання вчинити дії, встановлено (а.с.1-4 т.4).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 ЦК).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, був засновником, головою та членом фермерського господарства «Володимирівське» (а.с. 5 т.1).

На момент смерті спадкодавець ОСОБА_8 проживав разом із ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1758 від 02 липня 2012 року, що міститься у матеріалах спадкової справи Криворізької районної державної нотаріальної контори № 12/2010 від 19 січня 2010 року (а.с.104 т.2).

Згідно матеріалів зазначеної спадкової справи № 12/2010 від 19 січня 2010 року до нотаріуса 19 січня 2010 року із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, вказані особи отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна (а.с.100-178 т.2). Будь-які інші спадкоємці спадщину не прийняли.

Постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_13 від 10.06.2013 року відмовлено ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме на частину в статутному капіталі ФГ «Володимирівське», у зв'язку із існуванням між спадкоємцями суперечки щодо поділу вказаного спадкового майна (а.с.8 т.2).

Враховуючи існування у ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, визнання за останніми права власності на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку.

За змістом ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

11 січня 2002 року до Єдиного державного реєстру включено запис про ФГ «Володимирівське», № 14241200000000077, код ЄДРПОУ 31492984, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 520032 (т. 2, а.с.14).

Відповідно до п. 1.2. статуту ФГ «Володимирівське» в редакції від 2005 року засновником і членом цього господарства є ОСОБА_8, а членами: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.10-13 т.2).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 237780 засновником ФГ «Володимирівське» є ОСОБА_8, дані про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування на 23 березня 2006 року відсутні (а.с.15-16 т.2).

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 червня 2014 року у приватній власності ФГ «Володимирівське» перебуває комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44-47 т.2).

Відповідно до інформації УДАІ від 02 жовтня 2015 року та ДІСГ від 05 жовтня 2015 року за ФГ «Володимирівське» значаться на обліку транспортні засобі та зареєстрована сільськогосподарська техніка, перелік якої міститься у позовній заяві ОСОБА_6 (а.с.91, 97 т.2).

Згідно висновку експерта № 287, 288 судово-економічної експертизи від 26 грудня 2016 року вартість майна фермерського господарства «Володимирівське» станом на 01 квітня 2005 року складає 0,0 грн. Сума, яка підлягає розподілу між засновниками (головою та членами) фермерського господарства «Володимирівське» за даними фінансової звітності ф. 1 «Баланс» (без співставлення з даними бухгалтерського обліку) станом на 01 жовтня 2009 року складає 20 тис. грн. (без урахування частки СФО "Володимирівське"). Сума, що підлягає розподілу між засновниками (головою та членами) фермерського господарства «Володимирівське» за даними фінансової звітності ф. 1 «Баланс» (без співставлення з даними бухгалтерського обліку) станом на 31 грудня 2009 року складає 52000 грн. Первинні документи, що підтверджують внесення до статутного капіталу (фонду) фермерського господарства «Володимирівське» його головою ОСОБА_8 та членами, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 грошових коштів чи майна для дослідження не надано. За даними фінансового звіту ф. 1 «Баланс» без співставлення з обліковими регістрами встановлено, що за період з 11 січня 2002 року до 31 грудня 2009 року статутний капітал фермерського господарства «Володимирівське» не сформовано. Встановити, якою була балансова вартість господарських будівель та споруд (господарського двору) фермерського господарства «Володимирівське», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на 01 жовтня 2009 року неможливо через не надання для дослідження регістрів бухгалтерського обліку, карток обліку основних засобів тощо. За даними фінансового звіту ф. 1 «Баланс» фермерського господарства «Володимирівське» станом на 31 грудня 2009 року залишкова вартість основних засобів (будівель, споруд, транспортних засобів тощо) становила 93,0 тис. грн. (а.с.265-274 т.1).

Відповідно ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ст. 368 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно частини першої статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.

Суд першої інстанції не врахував вимоги ст.1218 ЦК України, щодо складу спадщини, до якої входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та ч.ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України.

Безпідставно не взяв до уваги наявність підписаного всіма членами ФГ «Володимирівське» і нотаріальтно посвідченого установчого договору від 21 січня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі № 35 (а.с.53-54 т. 3), в якому визначено частки кожного члена фермерського господарства у майні фермерського господарства, складеному капіталі, пропорційно розміру внеску кожного до загального розміру складеного капіталу, що становить 7000 грн., де ОСОБА_8 - 6500 грн., ОСОБА_3 - 400 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - по 50 грн. кожній.

За змістом п.п.1.3 цього Договору не внесення учасником вкладу до статуного фонду фермерського господарства не звільняє його від відповідальності по зобов'язаннях фермерського господарства у межах невнесеної частини свого вкладу.

Згідно пункту 5 вказаного установчого договору, що регулює правонаступництво, у разі смерті громадянина, учасника фермерського господарства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього фермерського господарства (п.п.5.3). У разі відмови спадкоємця від участі в фермерському господарстві йому виплачується вартість частини майна фермерського господарства, що пропорційна частині учасника фермерського господарства (правонаступника або спадкоємця) - у майні фермерського господарства, а також належна йому частка прибутку, одержана господарством у рік відкриття спадщини (п.п. 5.4).

Також члени фермерського господарства - учасники вказаного установчого договору, визначили, що статут ФГ є додатком і невід'ємною складовою частиною цього договору (п.п.10.1).

Статут ФГ «Володимирівське» передбачає, що майно фермерського господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлене угодою між ними. Володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами фермерського господарства на засадах Статуту, а також інших договорів та угод між головою та членами господарства (а.с. 6-9 т.1).

За наявності вказаної угоди - установчого договору помилковим є висновок суду першої інстанції, що спадкування фермерського господарства, а саме цілісного майнового комплексу або його частини, здійснюється відповідно до закону, оскільки засновник та члени не домовились про інше.

Пунктом 1.9. Статуту передбачено, що членство у фермерському господарстві припиняється у разі смерті його члена.

Згідно з пунктами 1.10, 1.11 Статуту член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Форма виділення частки та перелік майна визначається Головою фермерського господарства. Члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Члени фермерського господарства у відповідності до законодавства України володіють, користуються і розпоряджаються майном, що є у їх власності, за взаємною домовленістю. У випадку недосягнення домовленості між членами фермерського господарства право вирішального голосу має Голова фермерського господарства.

Відповідно до п. 3.10. Статуту успадкування землі і майна фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) здійснюється відповідно до земельного і цивільного законодавства, якщо засновник та члени не домовились про інше.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майно фермерського господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено угодою між ними (пункти 4.1, 4.2 Статуту).

З урахуванням змісту установчого договору ФГ «Володимирівське» за взаємною згодою учасників (голови та членів ФГ) фактично визначені частки кожного у майні пропорційно до до визначеного розміру частки у складеному капіталі, а саме: на час відкриття спадщини на спірне майно спадкодавець ОСОБА_8 (засновник, член і голова ФГ) мав право на 6500/7000 частин у складеному капіталі та відповідно право власності на 6500/7000 часток фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу), ОСОБА_3 (член ФГ) - на 400/7000 частин складеного капіталу і відповідно право спільної часткової власності на таку ж частку у майні фермерського господарства, ОСОБА_4 - на 50/7000 частин складеного капіталу і відповідно право спільної часткової власності на таку ж частку у майні фермерського господарства, ОСОБА_5 - на 50/7000 частин складеного капіталу і відповідно право спільної часткової власності на таку ж частку у майні фермерського господарства.

Після смерті ОСОБА_8 його спадкоємці: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які прийняли спадщину, мають право на належну йому частину у складеному капіталі і відповідно право власності в порядку спадкування за законом на частку у майні фермерського господарства (цілісного майнового комплексу), кожен на 6500/21000 (6500/7000 : 3).

У зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року, обставинам справи і наявним у матеріалах справи доказам, що не були належним чином оцінені судом, неправильне застосування судом норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України вказане судове рішення в частині відмови у визначенні часток у складеному капіталі та майні фермерського господарства «Володимирівське» підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Колегія суддів дійшла висновку, що між співласниками спірного майна фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу), членами фермерського господарства та спадкоємцями ОСОБА_8 (засновника, члена і голови ФГ) існує спір щодо розміру належних їм часток у спільній власності, який підлягає вирішенню шляхом визначення ідеальних часток співласників.

У результаті приведення часток до спільного знаменника (21000) та ділення на кратне число (50), визначається частка кожного члена фермерського господарства, а також правонаступників померлого ОСОБА_8 (засновника, члена і голови ФГ) на час розгляду спору в суді таким чином: до ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 перейшло право на 130/420 (6500/21000) частин в складеному капіталі фермерського господарства «Володимирівське», ОСОБА_3 має право на 24/420 ( (1200/21000) частин в складеному капіталі фермерського господарства «Володимирівське» як член фермерського господарства, а також ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_8 право на 130/420 (6500/21000) частин в складеному капіталі фермерського господарства «Володимирівське», у ОСОБА_6 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 виникло право на 130/420 (6500/21000) частин в складеному капіталі фермерського господарства «Володимирівське», члени фермерського господарства: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають право кожна на 3/420 (150/21000) частин у складеному капіталі фермерського господарства «Володимирівське», тобто вказані особи мають відповідно право спільної часткової власності кожен на вказану частку у майні фермерського господарства (цілісного майнового комплексу), що відповідає умовам статуту фермерського господарства і установчого договору.

В частині неможливості вирішення спору щодо поділу (виділення) майна в натурі через недотримання порядку, передбаченого Статутом і Установчим договором фермерського господарства «Володимирівське», а також за відсутності доказів наявності переліченого у позові ОСОБА_6 майна на час розгляду справи в суді, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції .

Крім того, необхідно зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольняються частково, у зв'язку з недоведеністю ними свого права на 1/4 частину за кожною у складеному капіталі фермерського господарства «Володимирівське», а частка кожної у праві спільної власності на спірне майно відповідає визначеній в Установчому договорі фермерського господарства «Володимирівське» частці у складеному капіталі - по 3/420 частин.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог понесені учасниками справи судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року в частині відмови у визначенні часток у складеному капіталі та фермерського господарства «Володимирівське» скасувати.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).

Визнати за ОСОБА_3 право на 24/420 у складеному капіталі та відповідно право власності на 24/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).

Позов ОСОБА_6 до фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, фермерського господарства «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).

Визнати за ОСОБА_5 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки фермерського господарства «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).

В іншій частині рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 17 липня 2018 року.

Головуючий : С.М. Єгорова

Судді : О.А. Письменний

О .І. Чельник