Справа 206/5878/17

Провадження 2/206/162/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровську у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві судового засідання Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій по складанню актів неправомірними, зобов'язання поновлення газопостачання будинку та здійснення перерахунку суми нарахованої за спожитий природний газ , -

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Паранько Р.В., Чехута В.М.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Дніпрогаз» про:

- визнання дії ПАТ «Дніпрогаз» по складанню акту про порушення від 11.04.2017 року «щодо несанкціонованого підключення до системи газопостачання мимо ГСМ» та акту «про припинення газопостачання» від 11.04.2017 року по припиненню послуг із газопостачання їй споживачу, власниці домоволодіння з 14.07.2017 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними;

- зобов'язання ПАТ «Дніпрогаз» за власний рахунок підключити житловий будинок АДРЕСА_1 до системи газопостачання та відновити газопостачання житлового будинку, який їй належить;

- зобов'язання ПАТ «Дніпрогаз» укласти договір постачання природного газу з нею побутовим споживачем, здійснити пеерерахунок зі зняттям донарахування у сумі 69930,46 грн. оплати за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 за будинок АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 14 липня 2017 року вона є власником 35/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке успадкувала після смерті ОСОБА_5 За цією адресою вона мешкала ще за життя ОСОБА_5, як його цивільна дружина.

11 квітня 2017 року за адресою її мешкання, в її відсутність до її подвір'я приїхали працівники ПАТ «Дніпрогаз» та почали розкопувальні роботи біля її газового стояка, в ході яких начебто було виявлено «самовільну врізку в стояк газопостачання під землею», у зв'язку з чим, було проведено відключення її домоволодіння від газопостачання. Про виявлене правопорушення відносно неї був складений акт, а також акт про припинення газопостачання, який складений відносно неї та ОСОБА_6, яка померла ще 23 роки тому.

З фактом покладання на неї відповідальності за виявлене порушення вона не згодна, оскільки їй не відомо коли проводилась ця врізка і коли вона була від'єднана, тобто в який період і ким проводився незаконний відбір газу і чи проводився взагалі та коли. До стояка газу на якому була здійснена врізка, вона доступу не має, оскільки він розташований за її гаражем, сараєм та вольєром, які збудовані ще у 1996 році. Доступ до стояка є лише зі сторони сусідки, співвласниці домоволодіння ОСОБА_7, через двір якої представники відповідача потрапили до неї на подвір'я .

Вважає, що відповідачем неправомірно складені оспорювані акти, оскільки вона не була попереджена належним чином про приїзд відповідача та про припинення газопостачання, акти складені на її ім'я, тоді коли вона ще не була власником частини домоволодіння, не встановлено факту відбору саме нею газу та куди йде виявлений резиновий шланг, що і стало причиною звернення ло суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

10 квітня 2018 року дану справу повторно розподілено між суддями та визначено новий склад суду для розгляду даної справи.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, зазначивши про те, що відповідачем були складені два різні акти про порушення, лише один з яких в день відключення її домоволодіння від газу був вручений її доньці ОСОБА_8 Самого факту, що врізка мала місце вона не заперечує, однак відповідачем не встановлено, що врізаний гумовий шланг йшов саме до її будівель, а не до будинку іншого співвласника ОСОБА_7

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, надали відзив на позовну заяву в якому зазначили, що 11.04.2017 року на адресу аварійно-диспетчерської служби надійшов дзвінок ОСОБА_9, яка повідомила про наявність несанкціонованого під'єднання до системи газопостачання на подвір'ї біля загального газового стояка, який веде до господарчих споруд сусідки. Прибувши за адресою виклику працівниками ПАТ «Дніпрогаз» було виявлено незаконне підключення до газорозподільної системи споживачем квартир АДРЕСА_1, шляхом прихованих заходів, за допомогою штуцера та гумового шлангу. З метою недопущення аварійної ситуації було від'єдано незаконне підключення та припинено газопостачання АДРЕСА_1, що було зафіксовано в актах. На думку представника відповідача, необґрунтованим є посилання позивача про невиконання вимог щодо повідомлення її про припинення газопостачання не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання, оскільки ПАТ «Дніпрогаз» за фактом виявлення несанкціонованого газопроводу та порушення вимог ПБСГ усувало відповідне порушення, тому припинення газопостачання було заходом забезпечення усунення порушення, надійності та безаварійної роботи газової системи. На засідання з розгляду акту про порушення споживач не з'явилась, а тому воно було проведено за її відсутності. На підставі акту про порушення та з урахуванням фактичних обставин було прийнято рішення про його задоволення та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу газу і його вартості в розмірі 69930,46 грн. Те, що рахунок на оплату складено на ОСОБА_10 є цілком правомірним, оскільки особовий рахунок до тепер відкритий на її ім'я, наступним власником домоволодіння в порушення вимог діючого законодавства на свої ім'я переоформлений не був. До того ж, вартість не облікованих об'ємів зазначається за вказаним особовим рахунком, який відкривається за об'єктом газифікації та мають бути відшкодовані порушником. Позивач була та є побутовим споживачем, а тому це означає, що вона повинна нести відповідальність за допущене порушення по самовільній врізці в газорозподільну систему. Що стосується вимог про укладання договору постачання, то ПАТ «Дніпрогаз» не є належним відповідачем, оскільки не здійснює господарської діяльності з постачання природного газу.

Заслухавши доводи сторін, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 526, пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494 затверджений Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності 27 листопада 2015 року. Згідно затвердженого Кодексу, доступ споживачів до газорозподільних мереж для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зі змінами внесеними Постановою від 11 серпня 2016 року N 1418. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Між тим, Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є договором публічним та договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору про укладання якого, зокрема свідчить (споживання) природного газу споживачем.

Відповідно до пункту 4 глави 2 розділу І вказаного Кодексу оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання своїх функцій та обов'язків, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що позивач з 11 серпня 2005 року зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7,56).

Позивач є споживачем послуг відповідача за вищезазначеною адресою, що визнавалось сторонами в судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

На підтвердження того, що позивачем є фактичним споживачем природного газу, до матеріалів справи також долучені копії квитанцій про сплату нею рахунків за спожитий природний газ за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім'я колишнього власника ОСОБА_11 (а.с.46-48).

Як зазначала позивач за вищезазначеною адресою, вона мешкала разом з ОСОБА_5, з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_5 позивачка успадкувала 35/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.9).

В судовому засіданні також було вставнолено, що позивач хоча і успадкувала лише частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями відповідно до правовстановлюючих документів, однак успадкована нею частина має фактично статус окремого домоволодінням зі своїм входом та примикаючими до нього господарськими будівлями, яке має адресу АДРЕСА_1, а інша частина житлового будинку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_9 також фактично є окремим домоволодінням зі своїм входом та примикаючими до нього господарськими будівлями , яке має адресу АДРЕСА_5.

Причиною того, що це домоволодіння, яке на тепер фактично складається з двох домоволодінь, має різних господарів, різні адреси, однак відповідно до правовстановлюючих документів має одну адресу - є те, що раніше це було одне господарство, яке потім було розподілено між власниками, за адресами яких встановлені окремі газові лічильники та відкриті окремі особові рахунки, що було встановлено судом під час розгляду справи.

11 квітня 2017 року представниками ПАТ «Дніпрогаз» за місцем проживання ОСОБА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: незаконне підключення до газорозподільної системи абонентами за адресою АДРЕСА_1 на вводі в будинок нижче рівня землі за допомогою штуцера на території квартири № 1 та складено акт про порушення № 17 від 11 квітня 2017 року (а.с. 57,58).

Цього ж дня представниками ПАТ «Дніпрогаз» за місцем проживання ОСОБА_1 був складений ще один акт про порушення № Л107, в якому викладені обставини виявлення того ж самого порушення, однак з коротшим формулюванням «несанкціоноване підключення до систем мимо БГС» (а.с.59-60).

В цей же день був складений акт № 53 про припинення газопостачання абоненту у зв'язку з самовільною врізкою в стояк під землею за адресою АДРЕСА_1. Причину припинення газопостачання зазначено «самовільне використання газу споживачем та порушення споживачем ПБСГУ, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації» (а.с.81).

Сторонами в судовому засіданні визнані обставини вручення в день складання копії акту про порушення доньці позивача ОСОБА_8, а тому ця обставина відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до пояснень працівників АДС по приїзду бригади було виявлено незаконне підключення до газорозподільної системи на підземному г/д за допомогою штуцера, проведена несанкціонована врізка за адресою АДРЕСА_1. Витоків газу не виявлено, перевірено приборами «Дозор». Місце врізки обрізано за допомогою газоелектрозварки (а.с.56).

За змістом пункту 3 частини 2 статті 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Відповідно до п.п.1 п.1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ ( крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів ( обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.

Окрім того, згідно абзацу 36 п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи це втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газопостачання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під'єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане ( обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Відповідно абзацу 38 п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ несанкціонований відбір природного газу - це відбір ( споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства.

Абзацом 39 п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ встановлено, що несанкціонований газопровід самовільно під'єднаний газопровід ( газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключення газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата ( споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку ( лічильником газу).

У відповідності до абз. 7 п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ приховані заходи несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане ( обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що самовільно під'єднаним газопроводом є фізичне з'єднання, зокрема вварення, врізання, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, наслідком якого є витрата ( споживання) природного газу безобліковно, виявлення якого неможливо без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Так, на думку суду наявні в матеріалах справи докази, а саме акти про порушення, якими встановлено виявлення за адресою мешкання позивача несанкціонованого підключення до газорозподільної системи за допомогою штуцера, шляхом врізання в газорозподільну систему (несанкціонований газопровід), в своїй сукупності з іншими доказами свідчать про порушення споживачем ОСОБА_1 вимог Кодексу газорозподільних систем.

Так, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

В матеріалах справи міститься акт-розрахунку збитків від 15 травня 2017 року відповідно до якого на підставі акту про порушення № 17 від 11.04.2017 року, споживачу ОСОБА_11 нараховану суму збитків, завданих порушенням споживача. Розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості здійснюється за період з 11.04.2015 року по 31.03.2017 рік. Сума збитків, завданих порушення споживача склала 69930,46 грн. (а.с.63).

Рахунок на оплату необлікованого об'єму природного газу складено на колишнього власника ОСОБА_11

Разом з цим, таке нарахування на колишнього власника є цілком правомірним, оскільки позивач будучи власником домоволодіння особовий рахунок на себе не переоформила, тоді як вартість необлікованих об'ємів зазначається за особовим рахунком відкритим за об'єктом газифікації, який до тепер оформлений на колишнього власника ОСОБА_11

Сума завданих ПАТ «Дніпрогаз» збитків за особовим рахунком відкритим за адресою: АДРЕСА_1 на тепер не відшкодована.

Пунктом 6 гл. 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживач (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподіл природного газу),зокрема сплати збитків через виявлення несанкціонованого газопроводу.

Отже, підсумовуючи вищевикладене та виходячи з того, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт несанкціонованого підключення ОСОБА_1 до газорозподільної системи та несплати нарахованих збитків за виявленим порушенням, то підстав для здійснення перерахунку зі зняттям донарахування в сумі 69930,46 грн. та зобов'язання відповідача за власний рахунок відновити газопостачання будинку позивача, суд не вбачає.

Приходячи до такого висновку, судом були враховані зазначені позивачем аргументи.

Так, щодо аргументу позивача, що відповідачем відносно неї не могли бути складені акти про порушення, оскільки на той момент вона ще не була власником домоволодіння, суд виходив з такого.

Як вже встановлено будинок з господарськими спорудами за адресою якого складено спірні акти, позивач успадкувала після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, незважаючи на те, що позивач оформила свої спадкові права лише в липні 2017 року (отримала свідоцтво про право на спадщину та зареєструвала право власності), вона набула всіх прав та обов'язків власника на спадкове нерухоме майно з часу відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3.

З приводу аргументів позивача, що про припинення газопостачання її відповідач повинен був повідомити не менше ніж за три дні, суд зазначає про таке.

Відповідно ч.1 п.1 гл. 7 розд. VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);

11) в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Отже, виходячи з того, що виявлене відповідачем порушення Кодексу ГРМ безумовно становить загрозу для життя та безпеки оточуючих людей, оскільки його наявність кваліфікується не лише, як несанкціонований відбір природного газу, а як загроза надійності та безаварійності роботи газової системи, то за таких обставин припинення газопостачання будинку можливе без завчасного письмового повідомлення споживача.

Аргументи позивача, що нею не робилась незаконна врізка та відповідачем не встановлено, що газозабір здійснювався саме з будівель її домогосподарства, суд до уваги не приймає, оскільки саме споживач послуг зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу та виявлення несанкціонованого газопроводу на земельній ділянці позивача шляхом врізки в газотранспортну систему, з якої здійснювалася подача газопостачання на домоволодіння позивача кваліфікується вже як несанкціонований відбір природного газу саме позивачем, як споживачем послуг відповідача за адресою виявлення порушення.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ПАТ «Дніпрогаз» по складанню акту про порушення та акту про припинення газопостачання, то підстав для їх задоволення суд не вбачає, оскільки оскарження дій відповідача щодо факту складання зазначених документів не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту прав, визначений у ст. 16 ЦК України.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір постачання природного газу, суд зазначає таке.

Постановами НКРЕКП від 21 травня 2015 року № 1587 та № 1588 з 1 липня 2015 року анульовано ліцензію ПАТ «Дніпрогаз» на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та видано ліцензію на право провадження вказаної господарської діяльності ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» терміном дії з 1 липня 2015 року по 30 червня 2020 року.

ПАТ «Дніпрогаз» як газопостачальне підприємство продовжує надавати послуги з розподілу (транспортування) природного газу розподільними газопроводами, технічного обслуговування газопроводів, газового обладнання та внутрішньо будинкових систем газопостачання, в тому числі виконання аварійних заявок на території здійснення ліцензійної діяльності з розподілу природного газу в порядку, встановленому чинним законодавством.

У зв'язку зі зміною форми Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 №938 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2015 року №74), з 01 липня 2015 року з населенням укладаються трьохсторонні договори про надання послуг з газопостачання, згідно яких TOB «Дніпропетровськгаз збут» є постачальником, а ПАТ «Дніпрогаз» - газорозподільним підприємством.

З викладеного слідує, що ПАТ «Дніпрогаз» не є належним відповідачем у даному спорі, оскільки з 1 липня 2015 року не здійснює господарську діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом, а отже - не є його постачальником та не має права укладати зі споживачами договори на постачання природного газу.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства (особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд), суд позбавлений можливості самостійно або з власної ініціативи змінювати первісного позивача або притягати належного відповідача як співвідповідача, за відсутності відповідного клопотання позивача.

З клопотанням про заміну відповідача на належного чи про залучення співвідповідача позивач до суду не зверталася.

У зв'язку з чим, з урахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині вимог.

Також, на думку суду не є допустимим доказом аудіо-запис із показами свідків наданих колишньому складу суду, який розглядав дану справу.

Так, стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1,2 ст.69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний зьявитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, показання свідка в розумінні діючих норм Цивільно-процесуального кодексу є допустимим доказом тільки у разі їх безпосередньо надання суду, який розглядає відповідну справу, а оскільки цей склад суду свідків не допитував, а лише за клопотанням сторін, які вважали недоцільним здійснювати повторний допит свідків прослухав аудіо - запис із їх показами, що надавались іншому складу суду, то вони не можуть бути враховані та покладенні в обґрунтування даного рішення.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача слід відмовити у повному обсязі.

Що стосується розподілу судових витрат, то вони відповідно до ст. 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач є звільненою від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає: АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» ( місцезнаходження: м. Дніпро, вул. О. Кониського,5, ЄДРПОУ 20262860) про визнання дій по складанню актів неправомірними, зобов'язання поновлення газопостачання будинку та здійснення перерахунку суми нарахованої за спожитий природний газ - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Повиний текст рішення складено 18 липня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук