-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2018 р. Справа№ 910/31608/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Отрюха Б.В.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від ДВС Сабадаш О.І. довіреність № 520/20.3-03 від 19.06.2018 року;
від скаржника Конопліцький І.В. довіреність № 14-198 від 11.12.2017 року;
від боржника не прибув,
розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року
у справі № 910/31608/15 (суддя: Сташків Р.Б.)
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі № 910/31608/15
заінтересована особа Публічне акціонерне товариство "Київенерго"
Встановив
У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Скаржник) звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі № 910/31608/15, у якій просило: визнати неправомірним повідомлення №ДВ-2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесене 19.01.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - орган ДВС) Бурлою Віталієм Едуардовичем; зобов'язати начальника ВДВС скасувати оскаржуване повідомлення та зобов'язати старшого державного виконавця ВДВС Бурлу Віталія Едуардовича повторно розглянути заяву скаржника від 22.12.2017 року №14/5-4261В про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/31608/15 від 14.12.2016 року.
Скарга була мотивована тим, що зазначене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання винесено державним виконавцем з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зазначив, що підставою для повернення державним виконавцем наказу суду слугувало те, що в останньому не було зазначено ім'я та по батькові судді, який підписав цей наказ. Однак, на думку Скаржника, такого обов'язку Закон для наказу суду не вимагає, а навпаки передбачає, що він підписується суддею із зазначенням його прізвища та ініціалів, і скріплюється гербовою печаткою суду. Цій вимозі наказ суду відповідав.
Господарський суд міста Києва повністю задовольнив скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" своєю ухвалою від 01.03.2018 року.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу у даній справі та прийняти рішення, яким в задоволенні вимог викладених в скарзі - відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, зокрема, наказ по справі №910/31608/15 від 14.12.2016 року, виданий Господарським судом міста Києва та підписаний уповноваженою посадовою особою, а саме суддею Нечаєм О.В. із зазначенням лише його прізвища та ініціалів, тобто зазначений наказ не містить повних імені і по-батькові особи, яка його видала, що суперечить п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження».
Крім того, не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу у даній справі та прийняти рішення, яким в задоволенні вимог викладених в скарзі - відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.
Так, скаржник зазначив, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання було прийнято у відповідності до норм п. 1ч. 1ст.4, п.6 ч. 4, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2018 року справу № 910/31608/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Шаптала Є.Ю.
Київський апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року у справі № 910/31608/15 та призначив розгляд скарг на 17.05.2018 року своїми ухвалами від 17.04.2018 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В. у відпустці розгляд справи № 910/31608/15 не відбувся про, що заздалегідь було повідомлено телефонограмою учасників справи.
Київський апеляційний господарський суд апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року у справі № 910/31608/15 призначив до розгляду своєю ухвалою від 21.05.2018 року.
У судовому засіданні 16.07.2018 року представник ДВС підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.
У судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив ухвалу Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скарги без задоволення.
Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що спірний наказ відповідав вимогам, встановленим ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 року, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року у справі № 910/31608/15 стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 173586013,56 грн, інфляційні втрати в сумі 80277366,86 грн, 3% річних в сумі 6684175,69 грн та пеню в сумі 30412575,61 грн.
На виконання вказаного судового рішення Господарським судом м. Києва 14.12.2016 року було видано відповідний наказ.
Скаржником 26.12.2017 року зазначений наказ суду разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2017 року № 14/5-4261В було пред'явлено до виконання до органу ДВС.
Однак, оспорюваним повідомленням органу ДВС від 19.01.2018 року № ДВ-2 названий наказ суду було повернуто стягувану без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, підставою для повернення наказу суду було зазначено те, що старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. у процесі перевірки виконавчого документу встановлено, що у ньому не зазначено ім'я, по батькові посадової особи, яка видала цей наказ, що не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Так, суддя є посадовою особою уповноваженою на підписання наказу.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавчі документи видаються, зокрема:
- судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
- нотаріусами (виконавчі написи);
- комісіями по трудових спорах;
- державними виконавцями у визначених Законом випадках;
- органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
- іншими державними органами та НБУ;
- суб'єктами державного фінансового моніторингу (їх уповноваженими посадовими особами).
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання вищевказаних вимог Господарським судом міста Києва 14.12.16 року було видано наказ у справі № 910/31608/15, де зазначено:
- назва і дата видачі документа - наказ від 14.12.2016 року;
- найменування органу, який видав виконавчий документ - Господарський суд міста Києва;
- уповноважену посадову особу, яка підписує виконавчий документ, із зазначенням її прізвища та ініціалів - суддя О.В. Нечай.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що спірний наказ був скріплений гербовою печаткою цього суду.
Щодо твердження скаржника (відповідача), що зазначений наказ не містить повних імені і по-батькові особи, яка його видала, колегія суддів приймає його як належне, проте вважає його таким, що не спростовує висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваній ухвалу.
Тобто, враховуючі зазначені положення Закону, наказ Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року № 910/31608/15 цілком відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржників, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання було прийнято у відповідності до норм п. 1 ч. 1ст. 4, п.6 ч. 4, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що спірний наказ не був прийнятий державним виконавцем до виконання безпідставно, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі № 910/31608/15.
Разом з тим, скаржники не надали суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року у справі №910/31608/15 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/31608/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Є.Ю. Шаптала
Б.В. Отрюх
Дата складення повного тексту 16.07.2018 року.
скопійовано
-
скопійовано
-
