ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Харків

Справа №643/3265/17

Провадження № 22-ц/790/2588/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів:

головуючого - Бровченко І.О.

суддів: Кіся П.В., Яцини В.Б.,

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1

відповідач – Харківський обласний центр зайнятості

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року у складі судді Сугачової О.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною,

В С Т А Н О В И В :

13 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати бездіяльність Харківського обласного центру зайнятості в організуванні проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду у відповідності до вимог ст. 169 КЗпП України та згідно наказу від 16 серпня 2016 року № 652-к, незаконною; визнати бездіяльність відповідача в забезпечені позивачу позачергового медичного огляду у відповідності до вимог ст. 17 ЗУ «Про охорону праці» та згідно заяві від 01 вересня 2016 року незаконною.

Позовна заява мотивована тим, що 25 листопада 2014 року наказом від 25 листопада 2014 року № НТ141125 Харківський міський центр зайнятості (далі ХМЦЗ) поновив ОСОБА_1 статус безробітного.

У серпні 2016 ХМЦЗ видав позивачу направлення на працевлаштування до Харківського обласного центру зайнятості (далі ХОЦЗ) на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ. Позивачем ХМЦЗ наданий оригінал медичної довідки № 265 та ХМЦЗ листом від 10 лютого 2015 року повідомив, що пошук підходящої роботи проводитися відповідно до ст. 46 ЗУ «Про зайнятість населення» з урахуванням медичних рекомендацій лікарів, однак ХМЦЗ порушив обіцянку і видав направлення на працевлаштування всупереч стану здоров’я позивача. Згідно з висновком ВКК КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 20», довідки № 265 від 30 січня 2015 року позивачу не рекомендована праця, що пов’язана з підняттям вантажу вище 5кг., тривалим перебуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним перевантаженням постійно. Наказом ХОЦЗ від 16 серпня 2016 року № 652-к позивача призначено на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ на період оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення останньої трирічного віку з 19 серпня 2016 року з посадовим окладом 1588 грн. на місяць з випробувальним терміном 2 місяці. По закінченню першого робочого дня, позивач відчув погіршення стану здоров’я та звернувся до медичного закладу, отримавши певні рекомендації.

22 серпня 2016 року позивач звернувся до директора ХМЦЗ з доповідною, в якій просив направити на періодичний медичний огляд. 01 вересня 2016 року позивач звернувся до директора ХОЦЗ з проханням направити на обов’язковий попередній медичний огляд працівника із забезпеченням за рахунок служби позачерговий медичний огляд. Між тим, на медичний огляд позивача не направлено та відмовлено у видачі направлення з причин того, що вакансія, яку займає позивач не є шкідливою роботою. У зв’язку із такою відмовою, позивач вимушений подати заяву на звільнення, чим погіршив свій соціальний стан.

Такі дії з боку відповідача позивач вважає незаконними.

Під час судового розгляду справи представник відповідача не визнав позовні вимоги, надав письмові заперечення, в яких Харківський обласний центр зайнятості посилався на пропущення позивачем строків, передбачених ст. 233 КЗпП України, просив застосувати позовну давність, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким визнати бездіяльність Харківського обласного центру зайнятості в організуванні проведення попереднього та позачергового медичних оглядів згідно наказу від 16 серпня 2016 року № 652-к та згідно заяви від 01 вересня 2016 року незаконною.

Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання суду на пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду є неправильним, суд не пропонував надати йому заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду; судом не застосовані вимоги п. п. 1.1 «Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 293/17588; «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України» від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113; а також положення ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ, ст. 169 КЗпП України, ст. 3 Конституції України.

Апелянт також зазначає, що суд помилково стверджував, що надані виписки з медичної картки амбулаторного хворого датовані 06 жовтня 2016 року та 10 жовтня 2016 року вже після звільнення із займаної посади, що не свідчить про обґрунтованість вимог позову; у грудні 2016 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року закінчено підготовку апеляційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною.

Призначено справу до розгляду судом апеляційної інстанції в приміщенні Апеляційного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10 червня 2018 року директором Харківського обласного центру зайнятості подано до суд відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги; залишити рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року без змін.

Харківський обласний центр зайнятості вважає рішення суду законним і обгрунтованим, заперечує проти вимог апеляційної скарги.

Посилається на ст. 169 КЗпП України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ, правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 26 березня 2010 року № 65, державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджені постановою Головного державного лікаря України від 10 грудня 1998 № 7, порядок проведення медичних оглядів певних категорій, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 21.05.2007 № 246; інструкції з охорони праці № ОП-08, затверджену наказом директора Харківського міського центру зайнятості 21.04.2015 № 530; положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці 29.1.1998 № 9 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 за № 226/2666.

Зазначає, що робоче місце ОСОБА_1 було обладнане сучасним ТFТ-монітором, який не містить електронно-променевої трубки, для застосування ДСанПІН № 7 не було підстав, у Харківського обласного центру зайнятості були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на попередній та позачерговий медичні огляди за рахунок роботодавця.

Також вказує на те, що 22 вересня 2016 року ОСОБА_1 за власним бажанням було звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ.

ОСОБА_1 дізнався про відмову у наданні йому направлення на попередній та позачерговий медичний огляди протягом періоду тривалості його роботи з 19 серпня 2016 року по 22 вересня 2106 року з відповідей від 05 вересня 2016 року № с-27-16, 15 вересня 2016 року № 02-3681.

Крім того, 23 листопада 2016 року представником уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав ОСОБА_1 надана відповідь № 8.2.2/9-С27736216/20-75, в якій було зазначено, що спір виник з трудових відносин та роз’яснено положення ст. ст. 233, 234 КЗпП України щодо необхідності звернення безпосередньо до районного, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Аналізуючи обставини справи, оцінюючи надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, належним чином не доведеними, відсутні підстави для задоволення позову, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 15 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ХОЦЗ із заявою, якою просить призначити на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ на період оплачуваної соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 з 19 серпня 2016 року. З колективним договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку та умовами праці ознайомлений.

Наказом ХОЦЗ від 16 серпня 2016 року № 652-к ОСОБА_1 призначено на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Харківського міського центру зайнятості на період оплачуваної соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 з 19.08.2016 з посадовим окладом 1588грн. на місяць. З випробувальним терміном 2 місяці.

Такі обставини підтверджено копіями заяви від 15 серпня 2016, наказу від 16 серпня 2016 № 652-к (а.с.9).

Із копії довідки № 265 від 30 січня 2015 року Харківської міської поліклініки № 20 вбачається, що ОСОБА_1 за родом хвороби не рекомендовано працю, пов’язану з підняттям вантажу вище 5кг., тривалого перебування на ногах, переохолодження, психоемоційне перевантаження постійно (а.с.7).

22 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до директора ХМЦЗ із доповідною, в якої зазначив, що під час виконання своїх посадових обов’язків 19 серпня 2016 у нього погіршився стан здоров’я і після робочого дня вимушений звернутися до лікаря, який призначив лікування з наданням рекомендацій в обмежені нервових зривів, у зв’язку з чим просить видати направлення на медичний огляд для встановлення придатності за станом здоров’я виконувати роботу провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ із встановленням часу з відривом від роботи для проходження медичного огляду (а.с.11).

01 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до директора ХОЦЗ із заявою аналогічного змісту (а.с.13).

Листами ХОЦЗ від 05 вересня 2016 року № С-27-16 та від 15 вересня 2016 № 02-3681 ОСОБА_1 відмовлено у видачі направлення останнього на попередній та позачерговий медичні огляди за рахунок роботодавця з відповідними роз’ясненнями (а.с.12,14).

Наказом ХОЦЗ від 20 вересня 2016 року № 761-к ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ 22 вересня 2016 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с.15).

Відповідно до положень ст. 169 КЗпП України та ст. 17 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 № 2694-ХІІ роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Порядком проведення медичних оглядів певних категорій, затвердженому наказом МОЗ України від 21 травня 2007 № 246, визначена процедура проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Розділом 6 Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислюваних машщин7 ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 № 7, передбачена обов’язковість проведення медичних оглядів для працівників, які працюють за електронно-обчислюваними машинами.

Відповідно до п. 1.1. ДСанПІН № 7 Правила поширюються на умови й організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в електронно- обчислюваних машинах (ЕОМ) колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ).

Правила № 65, які згідно з п.1.1. поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов’язану з електронно-обчислювальними машинами (далі-ЕОМ) з відео дисплейним терміналами (далі ВДТ) у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями, не містять вимоги щодо проходження медичного огляду осіб, залучених до роботи з комп’ютерною технікою.

Відповідно до п. 1.1 ДСанПІН № 7 правила поширюються на умови і організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ) колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ).

Встановлено, що робоче місце відповідача обладнане сучасним TFT-монітором, який не містить електронно-променевої трубки, тому відсутні підстави для застосування ДСанПІН № 7.

Процедура проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року визначена у Порядку проведення медичних оглядів певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 20017 року № 246.

Також вказані правовідносини регулюються постановою КМУ від 23 травня 2011 № 559, якою затверджений перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих и медичних книжок, та порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок.

Між тим, Положенням про проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців, яке затверджено спільним наказом МОЗ України, Головного управління державної служби України, державного управління справами від 18.02.2003 № 75/24/1 передбачено проведення цих заходів для певної категорії працівників (держслужбовців), до яких спеціалісти служби зайнятості, у тому числі провідні фахівці з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Харківського міського центру зайнятості, на даний час не відносяться.

Інструкцією з охорони праці № ОП-08, затвердженою наказом директора ХМЦЗ 21.04.2015 № 530 визначено комплекс заходів для обмеження тривалого перебування у вимушеній позі для працюючих сидячи та працівників розумової праці.

З умовами праці ОСОБА_1 ознайомлений. (а.с.9).

Отже, аналізуючи вищевикладене та встановлені обставини, враховуючи вказані нормативні акти, не визначені роботи, пов’язані з виконанням функцій провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ, щодо яких передбачено обов’язкове проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на цих роботах за кошти роботодавця, професія позивача за вказаною спеціальністю не належить до таких, які пов’язані з високим рівнем нервової напруги, шкідливими чи небезпечними умовами праці тощо, а тому суд дійшов висновку щодо відсутності підстав у ХОЦЗ щодо видачі ОСОБА_1 направлення на попередній та позачерговий медичні огляди за рахунок роботодавця.

Таким чином, у Харківського обласного центру зайнятості були відсутні підстави для направлення позивача на попередній та позачерговий медичні огляди за рахунок роботодавця.

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 за власним бажанням було звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Харківського міського центру зайнятості. (а.с. 15).

ОСОБА_1 дізнався про відмову у наданні йому направлення на попередній та позачерговий медичний огляд протягом часу трудових відносин, які тривали до 22 вересня 2016 року, з відповідей від 05 вересня 2016 № С-27-16, від 15 вересня 2016 року № 02-3681. (а.с.12,14).

З приводу посилань апелянта на те, що він 05 грудня 2016 року він звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності незаконною, слід зазначити, що у відповідь на скаргу ОСОБА_1 до Уповноваженого з прав людини щодо порушень Харківським міським центром зайнятості права заявника на охорону здоров’я, а також безпечні умови праці, 23 листопада 2016 року представником уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав ОСОБА_1 надана відповідь № 8.2.2/9-С27736216/20-75, в якій було зазначено, що спір виник з трудових відносин та роз’яснено положення ст. ст. 233, 234 КЗпП України щодо необхідності звернення безпосередньо до районного, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. (а.с. 10).

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. (ст. 233 КЗпП України).

Судом встановлено, що остання відповідь ХОЗЦ позивачу про відмову у видачі направлення на попередній та позачерговий медичні огляди надана 15 вересня 2016 року. Звільнення позивача за власним бажанням відбулося 22 вересня 2016 року. Відповідь Представника Уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав на скаргу позивача щодо порушення ХМЦЗ права останнього на охорону здоров’я з роз’ясненням, зокрема, строків звернення до суду, датована 23 листопада 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду лише 13 березня 2017 року, таким чином, ОСОБА_1 пропущено встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду. (а.с.1).

Роз’яснюючи законодавчі норми щодо пропущення та поновлення строків звернення до суду, в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 р. № 9 зазначено, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП ( 322-08 ) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Розглядаючи трудові спори після їх попереднього розгляду в КТС, суд з'ясовує і обговорює додержання і причини пропуску як для десятиденного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, так і тримісячного строку звернення до КТС (ст.225 КЗпП), якщо останньою він не був поновлений. Якщо тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

Враховуючи наведене вище, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом не було встановлено порушення права позивача, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судом першої інстанції було відмовлено по суті за необґрунтованістю, недоведеністю та безпідставністю позовних вимог ОСОБА_1, а не за спливом встановленого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду, доводи апелянта про те, що суд не пропонував надати йому заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та послався на пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції не приймає.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю є правильним.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, які є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, при вирішені спору судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку тільки у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 липня 2018 року.

Головуючий -

Судді: