КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2018 р. Справа№ 911/3872/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс»

на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018

у справі № 911/3872/17 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 (надалі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (надалі - ТОВ «Світанок Плюс», відповідач, товариство) про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача, які оформлені протоколом №1 від 16.01.2016, як такі, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту, а також порушують його право на участь в управлінні товариством.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2018 залучено ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, третя особа) до участі у справі № 911/3872/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі №911/3872/17 позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016, що оформлене Протоколом № 1 від 16.01.2016, стягнуто з ТОВ «Світанок Плюс» на користь ОСОБА_2 1 600,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач під час скликання та проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» 16.01.2016, на яких прийнято рішення про обрання директора, порушив пункт 9.2.1 Статуту та частину 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства», чим порушив право позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ «Світанок Плюс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги відповідач зазначав, що судом не було враховано, що у разі неповідомлення учасником юридичну особу або депозитарну установу про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), позивач не може посилатися на неповідомлення його про скликання загальних зборів як на підставу для визнання рішень загальних зборів недійсними; не досліджено та не враховано наявні у матеріалах справи покази свідків; не надано належної оцінки доказам, що підтверджують необхідність негайного скликання загальних зборів 16.01.2016 у зв'язку зі смертю директора товариства, оскільки лише останній був наділений правом підпису звітних та фінансових документів.

Апелянт наголошував на тому, що відповідачем та його учасниками здійснено всі дії для повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства, натомість позивач не виконав свого обов'язку щодо повідомлення учасників товариства про зміну свого місця проживання та реєстрації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Світанок Плюс» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі № 911/3872/17, встановлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 розгляд апеляційної скарги ТОВ «Світанок Плюс» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі №911/3872/17 призначено на 25.06.2018, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно надано строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Позивач та третя особа скористалися правом, наданим статтею 263 ГПК України, надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач та третя особа вказували на те, що відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження здійснення товариством письмового повідомлення позивача на будь-яку відому йому адресу про дату, час та місце проведення загальних зборів та порядок денний таких зборів; доводи апелянта про необхідність негайного проведення зборів у день їх оголошення є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства та положенням Статуту; апелянт посилається на документи, які відсутні у матеріалах справи та не додані до апеляційної скарги; доводи відповідача про наявність ризиків значного скорочення капіталу та загрози банкрутства товариства є недоведеними та ґрунтуються на припущеннях; неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання вказаного рішення загальних зборів недійсним.

Третя особа також наголошувала на тому, що протокол загальних зборів №1 від 16.01.2016 нею, як секретарем загальних зборів не складався, та як учасником товариства не підписувався, а наявність її підпису у протоколі пояснюється ймовірною фальсифікацією або використанням аркушів, що містили її підпис, або за обставин введення її в оману. При цьому, рукописної форми протоколу, на яку посилався відповідач, останнім суду не надано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 розгляд апеляційної скарги ТОВ «Світанок Плюс» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі №911/3872/17 відкладено на 09.07.2018.

26.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за його відсутності та без участі його уповноваженого представника.

У судове засідання 09.07.2018 позивач не з'явився, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи подане позивачем клопотання про розгляд справи без його участі, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаної особи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв'язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

09.07.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Поняття, види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права та обов'язки їх учасників і засновників регулюються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Господарським кодексом України (надалі - ГК України), Законом України «Про господарські товариства» № 1576-XII від 19.09.1991.

Згідно положень частини 1 статті 140 ЦК України та частини 1 статті 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог статей 87, 91, 92 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов'язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до статті 143 ЦК України є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

Аналогічні приписи містить стаття 4 Закону України «Про господарські товариства».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Світанок Плюс» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.05.2007, якому присвоєно код 34911121, що підтверджується відповідним витягом від 22.01.2018 за №1003502865 (а.с. 88-94, т. 1).

Відповідно до вказаного витягу та п.п. 1.5, 6.3 Статуту ТОВ «Світанок Плюс» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ «Світанок Плюс» протоколом № 16 від 14.08.2014 (надалі - Статут, а.с. 72-85, т. 1), станом як на 16.01.2016, так і на час прийняття рішення у справі учасниками товариства були:

1. Фізична особа: ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 31.03.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що має частку у розмірі 33.1% статутного капіталу;

2. Фізична особа: ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, паспорт НОМЕР_6, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 13.01.1997, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що має частку у розмірі 38.7 % статутного капіталу;

3. ОСОБА_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, паспорт НОМЕР_7, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 30.06.2006, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що має частку у розмірі 12.5 % статутного капіталу;

4. ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, паспорт НОМЕР_8, виданий Дарницьким РВ ГУДМС України в місті Києві 05.03.2013, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що має частку у розмірі 15.7% статутного капіталу.

З матеріалів справи вбачається, що учасник та директор товариства - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 о 02:40, що підтверджується відповіддю № 193 від 07.02.2018 Обухівської центральної районної лікарні на адвокатський запит (а.с. 40, т. 2).

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, 16.01.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Світанок Плюс», рішення яких оформлені протоколом № 1 від 16.01.2016 (а.с. 86, т. 1).

Відповідно до вказаного протоколу на зборах були присутні учасники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також запрошений на збори ОСОБА_6.

З вказаного протоколу вбачається, що до порядку денного зборів було включено наступне питання:

1. Про призначення на посаду директора ТОВ «Світанок Плюс» ОСОБА_6.

На вказаних загальних зборах учасників ТОВ «Світанок Плюс» за результатами розгляду зазначеного питання були прийняті наступні рішення:

1. Звільнити ОСОБА_5 з посади директора ТОВ «Світанок Плюс» у зв'язку зі смертю з 16 січня 2016 року.

2. Призначити ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ «Світанок Плюс» з 16 січня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного протоколу загальних зборів учасників та особистої заяви ОСОБА_6, останнього призначено на посаду директора товариства наказом від 16.01.2016 №9 (а.с. 41, т. 1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2018 за №1003502865 (а.с. 90, т. 1), з 16.01.2016 керівником ТОВ «Світанок Плюс» є ОСОБА_6.

Посилаючись на те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс», оформлені протоколом № 1 від 16.01.2016, були прийняті відповідачем з порушенням приписів частини 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства» та пункту 9.2.1 Статуту, що мало наслідком неправомірне позбавлення ОСОБА_2 його корпоративних прав, як учасника товариства, на участь в його управлінні, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а доводи апелянта вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

Як було встановлено місцевим господарським судом, на момент спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до товариства, є носієм корпоративних прав, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів може бути визнане судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.

Стаття 145 ЦК України визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника із товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктами 9.1, 9.6 Статуту визначено, що вищим органом товариства є Загальні збори Учасників (далі - Збори Учасників), які обирають Голову зборів. Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

Пунктом 9.3.6 Статуту встановлено, що до компетенції Зборів Учасників товариства належить, зокрема, призначення та звільнення директора товариства.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Згідно з пунктом 9.4.1. Статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш ніж як 60% голосів.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1). Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2). Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3). Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4).

Згідно з п. 9.5.3 Статуту засновники товариства, що володіють у сукупності більш як 25% голосів, мають право вимагати скликання позачергових Зборів Учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова зборів Учасників товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників.

Разом з тим, частиною 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до пункту 9.2.1 Статуту учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

Як правильно зауважив місцевий господарський суд, положеннями Статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника товариства про загальні чергові чи позачергові збори, проте, передбачено, що таке повідомлення має бути здійснено персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

Крім того, зі змісту ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.2.1 Статуту вбачається, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Як роз'яснено у п. 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4, відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.

З матеріалів справи вбачається, що останні не містять доказів належного повідомлення позивача, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та положень п. 9.2.1 Статуту, про час, місце та порядок денний Зборів Учасників, проведених 16.01.2016.

За твердженням відповідача, повідомити персонально ОСОБА_2, у відповідності до п. 9.2.1 Статуту, не було можливим з причини того, що він був відсутній за відомою учасникам адресою: АДРЕСА_1, а його номеру телефону знайти не вдалось. При цьому, ОСОБА_6 разом з юристом товариства - ОСОБА_7, за усним дорученням учасника товариства - ОСОБА_4, 16.01.2016 здійснили виїзд за місцем відомої адреси реєстрації позивача, однак, вдома нікого не було, а сусіди повідомили, що ОСОБА_2 давно не бачили за цією адресою.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що представники товариства здійснювали спробу повідомити позивача за відомою товариству адресою, а також не надано проекту порядку денного, яке товариство мало б передати позивачеві під час такого повідомлення.

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про неможливість повідомлення позивача про дату, місце, час та порядок денний позачергових загальних зборів у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 змінив місце проживання та не повідомив про це ТОВ «Світанок Плюс», з огляду на наступне.

Відповідно до положень Статуту ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

За твердженням позивача, саме за вказаною адресою він проживав станом на час проведення Зборів Учасників товариства 16.01.2016 (а.с. 134, т. 1).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до п. 7 вказаних Правил, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Як роз'яснено у пункті 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016, якщо судом встановлено, що позивач - учасник (акціонер, член) юридичної особи не повідомив юридичну особу або депозитарну установу про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

Разом з тим, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про зміну місця реєстрації позивача з вказаної у Статуті адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2, з посиланням на лист-відповідь Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2018 №101-717/04 (а.с. 113, т. 1), оскільки такий не містить інформації щодо адреси місця реєстрації ОСОБА_2, а містить лише інформацію, що згідно відомостей, які містяться в Реєстрі територіальної громади міста Києва, з 19.12.2014 місце реєстрації останнього не змінювалось.

Відтак, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів зміни адреси місця реєстрації позивача станом на час проведення Зборів Учасників товариства 16.01.2016, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач повинен був повідомити позивача про час, місце проведення таких зборів за адресою: АДРЕСА_3.

При цьому, ані Закон України «Про господарські товариства», ані Статут ТОВ «Світанок Плюс» не містять обов'язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів. Натомість, статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» визначено обов'язок повідомити учасника не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів про час, місце їх проведення та порядок денний. Належність виконання такого обов'язку не пов'язується з фактом отримання учасником товариства такого повідомлення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 21.10.2015 у справі № 916/3566/14 (3-928гс15).

Однак, відповідач у встановлені законом та Статутом строк і порядок, а саме, не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, не повідомив позивача на вказану, відому йому адресу позивача, а також на будь-яку іншу адресу, про час, місце та порядок денний спірних загальних зборів 16.01.2016.

Вказана обставина визнається відповідачем та не підлягає окремому встановленню судом відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи позивача про те, що проведення зборів у той же день, в який їх було оголошено, позбавляє учасника можливості реалізувати свої права щодо формування порядку денного шляхом внесення пропозицій стосовно розгляду питань за 25 днів, не дає змогу підготуватись до зборів та внести свою пропозицію щодо призначення іншої особи на посаду директора товариства, позбавляє права на ознайомлення з документами, які будуть предметом розгляду.

При цьому, в обґрунтування необхідності проведення загальних зборів та обрання нового директора товариства у день смерті попереднього, відповідач посилався на ті обставини, що директор товариства ОСОБА_5 був єдиним підписантом усіх документів товариства, а тому, зважаючи на обставину смерті останнього 16.01.2016 та необхідність вжиття термінових заходів щодо нормального функціонування господарського товариства, а саме, подання відповідних звітів до податкових та інших контролюючих органів, виплату заробітної плати працівникам та виконання інших зобов'язань товариства перед третіми особами, учасниками товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було прийнято рішення про негайне скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 16.01.2016 о 19:00.

Відповідачем стверджувалось, що на той час у штатному розписі товариства були відсутні особи, яким можливо було надати право підпису документів від імені товариства, у тому числі, такі документи одноособово не міг підписати головний бухгалтер.

Разом з тим, як правильно встановлено місцевим господарським судом, Статутом товариства передбачена посада заступника директора товариства та відповідно до пункту 9.6.5. Статуту, у разі неможливості виконання директором своїх повноважень, його обов'язки виконує заступник директора; особа, на яку тимчасово покладаються обов'язки директора за його відсутності, має всі повноваження директора, передбачені законодавством України, цим Статутом, в тому числі, діє без довіреності від імені товариства та представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях.

При цьому, судом першої інстанції правильно враховано, що надані відповідачем платіжні доручення товариства про платежі, що здійснені протягом двох місяців від дати проведення спірних зборів, частина з яких здійснена після 16.02.2016 (а.с. 58-157, т. 2), могли бути здійснені новообраним директором і при дотриманні належного 30-денного строку скликання зборів. Так, зокрема, оплата за платіжними дорученнями про платежі за запчастини, насіння, рідкий азот, бензин, дизпаливо, оприскувачі, ремонт тощо, була здійснена за рахунками, виставленими після 16.01.2016.

Крім того, з вказаних платіжних доручень не вбачається змісту і строків здійснення господарських операцій, а також відповідачем не надано відповідних договорів, що підтверджували б зобов'язання з проведення таких оплат саме в період з 16.01.2016 по 15.02.2016 та обов'язку сплатити штрафні санкції, про які зазначає апелянт, у разі прострочення здійснення оплати, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості оцінити їх терміновість та ризики їх нездійснення.

Колегія суддів також звертає увагу, що вказані платіжні доручення не містять відмітки банку про їх проведення та не підтверджені належним чином завіреними банківським виписками.

Водночас, суми платежів, що визнані відповідачем терміновими у січні-лютому 2016 року, з урахуванням можливих штрафних санкцій, не співвідносяться з наявним у матеріалах справи балансом (звітом про фінансовий стан) товариства на 1 січня 2016 року (а.с. 159, т. 2) у розумінні пункту 9.5.2. Статуту - виникнення загрози значного скорочення статутного капіталу.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється, зокрема, на власний ризик.

Отже, товариство має відповідати, у тому числі, застосуванням до нього санкцій, за обрану ним організацію роботи підприємства, що передбачає залежність здійснення ним термінових зобов'язань перед третіми особами виключно від однієї людини, проте, як правильно зазначає суд першої інстанції, вказана обставина не має бути підставою для порушення імперативних вимог закону стосовно корпоративного управління, у частині забезпечення прав учасників на участь в управлінні господарською організацією.

Також колегією суддів відхиляються доводи апелянта про необхідність термінового подання фінансової звітності, оскільки сам відповідач стверджує про те, що зобов'язання з подання податкової декларації та сплати ПДВ повинні були бути виконані до 20.02.2016 та 01.03.2016, а подання форми річної звітності за 2015 рік - до 29.02.2016, у зв'язку з чим такі документи могли бути підписані новим директором за умови дотримання порядку проведення Зборів Учасників товариства щодо його обрання у встановлений Статутом строк.

Посилання апелянта на ту обставину, що у зв'язку з обранням нового директора товариством було вчасно та повністю сплачено грошові кошти за зобов'язаннями, які виникли з акту перевірки від 26.01.2016 №69 в сумі 177 715,50 грн, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на відсутність вказаного акта у матеріалах справи, а відтак, неможливість встановлення підстав і наслідків проведення такої перевірки та надання оцінки негайності сплати відповідної суми.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджували б існування ризиків можливого значного скорочення капіталу товариства чи існування загрози його банкрутства, а також інших несприятливих наслідків для товариства, про які вказується в апеляційній скарзі, у разі неприйняття спірного рішення Зборами Учасників ТОВ «Світанок Плюс».

Зважаючи на вказане, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність існування термінових законних підстав для проведення позачергових загальних зборів з єдиного питання про обрання нового директора товариства у день смерті попереднього директора.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників відповідача №1 від 16.01.2016 до порядку денного було внесено одне питання: «Про призначення на посаду директора ТОВ «Світанок Плюс» Устименка Олександра Митрофановича», а за результатами його розгляду прийнято два рішення: 1. Звільнити ОСОБА_5 з посади директора у зв'язку із його смертю 16.01.2016; 2. Призначити ОСОБА_6 на посаду директора товариства з 16.01.2016.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки звільнення працівника у разі смерті не передбачене чинним законодавством, це питання і не могло бути поставлене на голосування учасників товариства шляхом включення до порядку денного. Тобто загальні збори могли лише констатувати факт припинення трудових відносин з директором, оскільки більше немає однієї зі сторін трудового договору, що і відображено у спірному рішенні, а вживання формулювання «звільнити», а не «припинити трудові відносини» не змінює правової природи цього пункту рішення загальних зборів та саме по собі не є підставою для визнання його недійсним, оскільки не порушує прав позивача та може стосуватися лише правонаступників ОСОБА_5

Водночас, колегією суддів визнаються обґрунтованими доводи позивача про те, що загальні збори були проведені 16.01.2016 без реєстрації учасників, що є порушенням п. 9.2.3 Статуту.

Так, відповідно до вказаного пункту, учасники зборів, які беруть участь у зборах реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник; цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Однак, у матеріалах справи відсутній документ, який би містив зазначений перелік, а в самому протоколі не вказано про здійснення відповідної реєстрації учасників загальних зборів товариства.

Відповідно до пунктів 17-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

У пункті 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 роз'яснено, що при вирішенні питання про недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, які за законом не є безумовними підставами для визнання рішення недійсним, суд оцінює як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що відповідач під час проведення позачергових зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» 16.01.2016, на яких прийняті рішення про звільнення та обрання директора, порушив пункт 9.2.1 Статуту та частину 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства», провівши такі збори з порушенням встановлених законом та статутом строків, не надавши можливості позивачеві ознайомитись з питаннями, включеними до порядку денного та внести свої пропозиції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення права позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

При цьому, місцевим господарським судом було правильно враховано, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, а тому у даному випадку не має значення розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс», які оформлені протоколом №1 від 16.01.2016.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини справи, вимоги законодавства та положення Статуту товариства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 1, 4 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, з огляду на встановлення відсутності порушень судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів позбавлена можливості вийти за межі доводів апеляційної скарги, а тому твердження позивача та третьої особи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу щодо фальсифікації протоколу №1 від 16.01.2016, колегією суддів відхиляються.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі № 911/3872/17 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ «Світанок Плюс» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі № 911/3872/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2018 у справі № 911/3872/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3872/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.07.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська