КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 875/28/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О., секретаря Антоненко К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про примусове відчуження земельних ділянок для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Іванківською селищною радою Іванківського району Київської області подано адміністративний позов в якому вона просить:

- примусово відчужити частини земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності за кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 0,150 га., за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, за кадастровим номером НОМЕР_2, розміром 0,092 га., за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, скасуванням їх Державної реєстрації;

- визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по ? частині: серії НОМЕР_4 від 09.10.2006 року за кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 0,150 га., за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, серії НОМЕР_3 від 09.10.2006 року, за кадастровим номером НОМЕР_2, розміром 0,092 га., за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, скасуванням їх Державної реєстрації.

- зобов'язати Відповідачів демонтувати металевий паркан яким огороджено земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Від Позивача до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло Клопотання, в якому він просить змінити предмет позову, а саме:

- примусово відчужити частини земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності за кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 0,150 га., за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, за кадастровим номером НОМЕР_2, розміром 0,092 га., за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, скасуванням їх Державної реєстрації, з наданням компенсації за рахунок бюджету Іванківської селищної ради у сумі 45069 (сорок п'ять тисяч шістдесят дев'ять) гривень;

- визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по ? частині: серії НОМЕР_4 від 09.10.2006 року, за кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 0,150 га., за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, серії НОМЕР_3 від 09.10.2006 року, за кадастровим номером НОМЕР_2, розміром 0,092 га., за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, скасуванням їх Державної реєстрації.

Відповідно до частини першої ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

А згідно з частиною сьомою ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Позивачем доказів направлення копії зазначеного Клопотання та доданих до нього документів Відповідачам не надано, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку щодо його повернення Позивачу.

Від представника Відповідачів до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло Клопотання про відкладення справи у зв'язку з сімейними обставинами, проте будь-яких доказів зазначеного ним не надано.

А відповідно до частини першої ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з відсутністю необхідності відкладення розгляду справи, у тому числі через неявку представника Відповідачів, наявністю у даній справі необхідних для проведення підготовчого засідання та її розгляду по суті матеріалів, розгляд справи здійснюється на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 147 Земельного кодексу України, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009 року № 1559-VI (надалі - Закон № 1559-VІ), примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Як вбачається з Державних актів на право власності на земельні ділянки від 09.10.2006 року серії НОМЕР_5, НОМЕР_6, Відповідачам по ? частині належать земельні ділянки: за кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 0,150 га., за цільовим призначенням (використанням) - для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, за кадастровим номером НОМЕР_2, розміром 0,092 га., за цільовим призначенням (використанням) - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Поліська, 111.

Як на підставу для примусового відчуження частин зазначених земельних ділянок Відповідачів Позивач посилається на колективні звернення жителів житлового масиву: вулиць Рильського, Мотрина, Черненка, в смт. Іванків Іванківського району, Київської області щодо будівництва відрізку дороги, який має з'єднати вул. Кибенка з вул. Мотрина в смт. Іванків, Іванківського району, Київської області для забезпечення в повній мірі потреб жителів зазначеного житлового масиву.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону №1559-VІ, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.

А згідно з частиною другою ст. 7 Закону №1559-VІ, рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об'єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини третьої ст. 4 Закону №1559-VІ, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону.

Згідно з частинами другою, третьою ст. 10 Закону №1559-VІ, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об'єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення; інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

Відповідно до частини п'ятої ст. 10 Закону №1559-VІ, до інформації (письмового повідомлення) додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп.

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону №1559-VІ, у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону №1559-VІ, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою передумовою звернення Позивачем до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження частин земельних ділянок Відповідачів є прийняття ним відповідного рішення. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідного рішення про викуп зазначених частин земельних ділянок Відповідачів Позивачем прийнято не було, що підтвердили в судовому засіданні і представники Позивача.

А згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні адміністративного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 255, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

У задоволенні адміністративного позову Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Верховного Суду.

Рішення складено в повному обсязі 10.07.2017 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Літвіна Н.М.

Сорочко Є.О.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Літвіна Н. М.

Сорочко Є.О.