ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року (о 16 год. 50 хв.)

Справа № 808/661/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представників позивача Голубєва Є.М., Ямаєвої Ю.С.,

представника відповідача Прокоф'єва С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Компанії «Magnum Investments Ltd» (reg. №008312, Republic of Seychelles, 306 Victoria House, Mahe Seychelles)

до Запорізької митниці ДФС (місцезнаходження: 69015, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764)

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Magnum Investments Ltd» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - митниця, відповідач), в якому просить:

визнати дії відповідача, що полягають у оформленні митних декларацій №112010002/2014/002380 від 05.09.2014, №112010002/2014/002381 від 05.09.2014 у режимі «відмова на користь держави» незаконними;

зобов'язати відповідача передати власнику або уповноваженій ним особі літак ЯК-42Д бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 із авіадвигунами Д-36 серії 1 НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з формулярами до них.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що власником літака ЯК-42 Д, заводський номер НОМЕР_2 із авіаційними двигунами Д-36 серії 1 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 з 2002 року є Magnum Investments Ltd., що підтверджується Контрактом №/103019 від 11.08.2002. Вказує, що літак був наданий в користування компанії «Fars Qeshm Air Lines»(IpaH). У 2012 році літак вимушено прилетів на територію України для ремонту ДП «Івченко-Прогрес», при цьому, зазнає, що в період виконання ремонтних робіт у компанії «Fars Qeshm Air Lines» цивільна авіаційна адміністрація Ірану зупинила, а згодом анулювала Сертифікат експлуатанта. Отримати дозвільні документи не вбачалося можливим. У зв'язку з не вивезенням літака за межі митної території України компанією «AVIALINX TRADING L.L.C» ДП «Івченко-Прогрес» подало до Запорізької митниці ДФС заяву від 02.09.2014 та отримало дозвіл на поміщення літака з двигунами в митний режим «відмова на користь держави». Вважає, що в порушення вимог ст. 183 Митного кодексу України розміщення товару - літак ЯК 42 Д з двома двигунами - у режим «відмова на користь держави», було здійснено ДП «Івченко-Прогрес», який не є його власником. Вказує, що право на заявлення товару у митний режим відмови на користь держави згідно із ст. 183 Митного кодексу України належить виключно власнику, який свідомо розуміє всі наслідки відмови на користь держави, або уповноваженій ним особі, проте ДП «Івченко-Прогрес» не було наділено позивачем (власником товару) повноваженнями щодо заявлення у митний режим «відмова на користь держави». Окрім цього, на думку позивача, при поміщенні зазначених товарів у митний режим «відмова на користь держави» Відповідачем були порушені вимоги постанови КМУ від 21.05.2012 №427 «Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави», відповідно до якої товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави. Фактично літак був розукомплектований - в стані, не придатному для використання (зняті двигуни та не встановлені на літак), відсутні чинні документи в експлуатанта літака, що підтверджують непридатність літака до експлуатації (призупинений сертифікат експлуатанта, відсутній сертифікат льотної придатності), про що ДП «Івченко-Прогрес» було проінформовано листом авіакомпанії «AVIALINX TRADING L.L.C.» від 28.08.2014 №Reg2828/TA/2014. Вказує, що контракт №1323/5828-784-07037 від 30.10.2007 між ДП «Івченко- Прогрес» та Компанією «AVIALINX TRADING L.L.C.» на ремонт двигунів (в т.ч. з додатками до контракту) не можна вважати документом, який підтверджує право власності, розпорядження, користування ДП «Івченко- Прогрес» літаком Ж- 42Д, заводський НОМЕР_6, бортовий НОМЕР_1 з авіадвигуном Д-36, заводський НОМЕР_4 та авіадвигуном Д-36, заводський НОМЕР_3. В свою чергу, цей контракт з додатками до нього, є таким що не створює для митного органу будь-яких правових наслідків, пов'язаних з їх виконанням в частині, що стосується оформлення літака та двигунів у митний режим відмови на користь держави. Враховуючи вищевикладене, вважає, що в порушення вимог ч.6 ст. 264 Митного кодексу України відповідач прийняв митну декларацію №112010002/2014/002380 (порядковий №660) від 05.09.2014, у відношенні літака Ж-42Д бортовий НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_2 із авіадвигуном Д-36 серії 1 № НОМЕР_4 та митну деклараційні 12010002/2014/002380 (порядковий №661) від 05.09.2014, у відношенні авіаційного двигуна Д-36 серії 1 НОМЕР_3 для митного оформлення, у зв'язку із чим просить суд визнати вказані дії митниці протиправними та зобов'язати останню передати власнику або уповноваженій ним особі літак ЯК-42Д бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 із авіадвигунами Д-36 серії 1 НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з формулярами до них.

Ухвалою судді від 07.03.2018 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 30 березня 2018 року.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов (вх. №10371 від 29.03.2018), у якому зазначає, що у зв'язку із незабезпеченням компанією «AVIALINX TRADING L.L.C.» умов контракту по зворотному вивезенню літака за межі митної території України, ДП «Івченко-Прогрес» були подані заяви від 02.09.2014 №79 14/6173 та №79-14/6174 щодо надання дозволу на поміщення товарів літака ЯК-42 Д - 1 шт., бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіаційним двигуном Д-36 сер. 1 заводський НОМЕР_4 - 1 шт. та двигуна Д-36 сер. 1 заводський НОМЕР_3 - 1 шт. в митний режим відмови на користь держави. Посилається на приписи ст. 184 Митного кодексу України, ст. 347 Цивільного кодексу України та вказує, що літак ЯК-42Д знаходився на території України в зоні діяльності Запорізької митниці ДФС з 2012 року, ні яких дій по поверненню літака в свою власність позивач не вчиняв, підприємство не зверталося до митниці. Про те, що літак знаходився на ремонті в місті Запоріжжя і що його необхідно забрати, у зв'язку з закінченням терміну знаходження у митному режимі переробки на митній території України, позивачу було повідомлено авіакомпанією «AVIALINX TRADING L.L.C.», яка вказує, що власник літака ознайомлений з листом митниці про необхідність оформлення літака в митному відношенні. Крім того, звертає увагу суду, що митниця за митною декларацією №112010002/2014/002381 від 05.09.2014 оформила в режим відмова на користь держави літак ЯК-42Д рег. НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2, а не літак ЯК-42Д заводський НОМЕР_6, який був придбаний позивачем за контрактом №VS2002/103019 від 11.08.2002. Ураховуючи вищезазначене, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

30 березня 2018 року відкладено підготовче провадження у справі, наступне підготовче засідання призначено на 23 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, у якій додатково зауважує, що в порушення вимог ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України в митних деклараціях №112010002/2014/002380 від 05.09.2014, №112010002/2014/002381 від 05.09.2014, заявлених у митний режим «відмова на користь держави», декларантом не були зазначені відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами, тобто, декларантом ДП «Івченко-Прогрес» (графа 14 митної декларації), в порушення митного законодавства, не надано двох обов'язкових документів, на підставі яких можливе митне оформлення в режим «відмова на користь держави». Вказує, що в порушення ч. 5 ст. 264 Митного кодексу України відповідальною особою відповідача не було перевірено правильність заповнення митної декларації та відповідність доданих до неї документів. Стверджує також, що компанія «AVIALINX TRADING L.L.C.» не інформувала позивача про ситуацію, яка виникла з літаком ЯК-42Д та його двигунами і підприємство втратило багато часу для його розшуку.

Підготовче засідання відкладене на 03 травня 2018 року.

03 травня 2018 року судом відмовлено в задоволенні клопотання представників позивача про забезпечення позову, а також постановлено ухвалу, якою в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення Компанії «Magnum Investments Ltd» до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. Поновлено Компанії «Magnum Investments Ltd» строк звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

У той самий день, судом вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі, підготовче засідання по справі відкласти на 04 червня 2018 року.

30 травня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву (вх. №16681), у яких додатково зауважує, що з наданих позивачем документів не вбачається, що він є власником літака ЯК-42Д, заводський НОМЕР_2, оскільки в наданому договорі купівлі-продажу мова йде про те, що позивач придбав літак ЯК-42Д заводський номер НОМЕР_6, в інших наданих документах також фігурує літак із заводським номером НОМЕР_6. Також посилається на ст. 242, 244 Митного кодексу України та вважає, що повернення товару, або повернення сум від реалізації товару у випадку оформлення товару в режим відмови на користь держави діючим законодавством не передбачено.

04 червня 2018 року представником позивача надано додаткового суду письмові пояснення (вх. №17020) щодо сумнівів представника відповідача про належність спірного літака позивачу, у яких звертає увагу на те, що на момент оформлення літака у митний режим «відмова на користь держави» декларантом ДП «Івченко-Прогрес» до заяви від 02.09.2014 №79-14/6173 був наданий пакет документів, серед яких копія Sertificate of registration 51, виданий Міністерством дорожнього руху та транспорту Ісламської Республіки Іран 07.12.2010, в графі 3 «Aircraft serial No» (серійний номер) якого зазначений НОМЕР_6. Крім того, пояснює, що у 2016 році Державна фіскальна служба України зверталась до Державної авіаційної служби України із проханням надати наявну інформацію про реєстрацію/власника/експлуатанта літака Як-42 Д для цивільної авіації, бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2, на який надано відповідь, що повітряне судно - літак ЯК-42Д національний та реєстраційний знаки ЕР-QFВ не внесено до Державного реєстру цивільних повітряних суден України, згідно із переліком національних знаків, що наведені в Доповненні до Додатку 7 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, національний знак «ЕР» відноситься до країни реєстрації - Іран.

Судом 04 червня 2018 року закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 03 липня 2018 року.

Відповідно до ухвали суду від 03.07.2018 розгляд справи відкладено на 05 липня 2018 року.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях, а також додаткові усні пояснення. Просять адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та доповненнях до нього. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Контракту № VS2002/103019 від 11.08.2002 Компанія «Magnum Investments Ltd» придбала у «ВМС Agro-Industry A.S», Kroftova 1/329, 5000 Praha 5, Crech Republic повітряне судно - літак ЯК-42Д, заводський НОМЕР_6, з трьома авіадвигунами Д-36 (НОМЕР_3, НОМЕР_4, №НОМЕР_7), які відповідно до Акту прийому-передачі передано позивачу 16 березня 2003 року.

01 травня 2009 року між позивачем та компанією «AVIALINX TRADING L.L.C.», Reg.№1001055, P.O. Box 94992, Dubai, U.A.E. (далі компанія - AVIALINX TRADING L.L.C.»), на невизначений термін укладено договір про генеральну агенцію з продажу 0105-09/Yак-42 Р/АС МІ. згідно із якою позивач призначає агента з продажу та експлуатації вищевказаного літака компанію - «AVIALINX TRADING L.L.C.». Крім того, агент зобов'язується: виконувати від імені позивача продаж або передачу в оренду вищевказаного літака, що нежить позивачу, надавати допомогу з виконання всіх видів технічного обслуговування, підписувати та виконувати контракти з технічної підтримки; збирати та отримувати платежі, що стосуються продажу та оренди літака; приймати та звільняти працівників та визначати здійснювати управління Договорами продажу та оренди літака; домовлятися з банками, фінансовими та кредитними установами; видавати та здійснювати заміну довіреностей, а також, у разі отримання чи очікування інструкцій від позивача, агент зобов'язується скоювати від імені позивача інші випадкові чи пов'язані з ними послуги, що можуть бути розумно необхідні для правильного та ефективного ведення справи.

На виконання своїх обов'язків Компанія «AVIALINX TRADING L.L.C.» надала вищевказаний літак у використання в Ісламську Республіку Іран компанії «FARS QESHM AIRLINERS» (м. Тегеран).

Компанія «AVIALINX TRADING L.L.C.» 30 жовтня 2007 року укладений Контракт № 1323/5828-784-07037 з Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко (далі - ДП «Івченко-Прогрес») щодо надання послуг з експлуатації з технічного стану двигунів типу Д-36 серії 1 з урахуванням доповнень до контракту №9 від 02.12.2011, додатку №1 від 20.02.2012 до Доповнення №9, Доповнення №10 від 11.09.2012, додатку №2 від 28.11.2013 до Доповнення №9, Доповнення №11 від 11.12.2013.

Листом від 30.10.2017 №1180/11/08-70-03-03-ЗПі митницею повідомлено позивача, що літак Як-42 Д для цивільної авіації, бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіадвигуном Д-36 серії 1 заводський НОМЕР_4 та авіадвигун Д-36 серії 1 заводський НОМЕР_3 перебувають на зберіганні КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4) за договором зберігання від 26.06.2014 №2. Згідно із заяви ДП «Івченко-Прогрес» від 02.09.2014 №79-14/6173 вказаний літак за митною декларацією від 05.09.2014 №1120100028/2014/002381 та згідно із заяви ДП «Івченко-Прогрес» від 02.09.2014 №79-14/6174 авіадвигун Д-36 серії 1 заводський НОМЕР_3 за митною декларацією від 05.09.2014 №112010002/2014/002380 були оформлені в режим відмови на користь держави.

На запит позивача №2 від 26.10.2017, зареєстрований в митниці №ЗПІ32 від 26.10.2017, відповідачем надано підприємству копію Акту про результати тематичної перевірки Запорізької митниці ДФС від 20.03.2017 №666/99-99-18-02-03-18.

Так, в ході перевірки встановлено, що 05 жовтня 2012 рейсом №QFZ5700 із аеропорту «Масхад» (Іран) до аеропорту комунального підприємства «Аеропорт «Запоріжжя» в пункт пропуску «Запоріжжя-аеропорт» прилетів літак ЯК-42 бортовий номер НОМЕР_1 В генеральній довіреності, що надана посадовій особі митниці на цей рейс, виконавцем рейсу зазначена Іранська авіакомпанія «FARS QESHM AIR LINERS». На момент здійснення робочою групою перевірки документи, які були підставою для здійснення митного оформлення рейсу №QFZ5700 відсутні.

Перевіркою також встановлено та не заперечується позивачем, що 21 березня 2013 року на митний пост «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці ДП «Івченко-Прогрес» було подано заяву від 21.03.2013 №79-15-35/004 про надання дозволу на поміщення товарів літак Як-42 Д, бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіадвигунами Д-36 заводський НОМЕР_8 та НОМЕР_4 у митний режим переробки на митній території України, до якої додано зовнішньоекономічний контракт від 30.10.002 №1323/5828-784-07037 між Компанія «AVIALINX TRADING L.L.C.» та ДП «Івченко-Прогрес», додаток до нього від 11.09.2012 №10, рахунок-проформа від 05.10.2012 №1, посвідчення ДСЕКУ від 12.08.2010 №237/08/2013, лист ДП «Івченко-Прогрес» до Запорізької митниці від 13.11.2012 №79-14/2150. Т.в.о. начальника митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Шаповаловим В.П. на підставі поданої заяви та доданих до неї документів був наданий дозвіл на поміщення літака в статусі «товару» в митний режим переробки на митній території України. При цьому, робочою групою було звернуто увагу, як на різницю у номері літака в заяві від 21.03.2013 №79-15-35/004 та в Доповненнях від 11.09.2012 №10 до контакту, так і на візуальну різницю якості друку першої та другої сторінки доповнення.

За МД від 22.03.2013 №112010000/2013/000694 літак ЯК-42 Д бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з двигунами Д-36 заводський НОМЕР_8 та НОМЕР_4 було оформлено в митний режим переробки на митній території України та встановлено термін закінчення дії митного режиму - 16.03.2014.

В подальшому, відповідно до Технічного акту оцінки технічного стану двигуна Д-36 заводський НОМЕР_8 від 12.04.2013, технічний стан двигуна був визнаний незадовільним, тому на підставі листів ДП «Івченко-Прогрес» від 16.04.2013 №329/НИО та «AVIALINX TRADING L.L.C.» від 20.05.2013 №2005/МІ/2013, двигун був демонтований з літака та направлений на адресу ТОВ «Авіакомпанія «ТУЛПАР», м. Казань, Росія, за МД від 12.06.2013 №112010000/2013/001557.

16.12.2013 відповідно до доповнень від 02.12.2011 №9 та від 1.12.2013 №11 до контракту від 30.10.2007 №1323/5828-784-07037 та рекламаційного акту від 11.12.2013 б/н до митного поста «Запоріжжя-аеропорт» ДП «Івченко-Прогрес» була надана заява №79-15/142 щодо розміщення двигуна Д-36 сер. 1 НОМЕР_3, який надійшов на адресу підприємства від підприємства «I.C.S. «Cago-Exportica» SRL, Флорешель, с. Лунга, Молдова, в митний режим переробки на митній території України. До заяви були додані зовнішньоекономічний контракт від 30.10.002 №1323/5828-784-07037 між Компанія «AVIALINX TRADING L.L.C.» та ДП «Івченко-Прогрес», доповнення до нього від 02.12.2011 №9, доповнення від 11.12.2013 №111, рахунок-проформа від 12.12.2013 №3, посвідчення ДСЕКУ від 02.09.2013 №237/20/2016, лист ДП «Івченко-Прогрес» від 13.11.2012 №79-14/2150. 16.12.2013 начальником ВМО №2 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» на підставі поданої заяви та доданих до неї документів був наданий дозвіл на поміщення двигуна в митний режим переробки на митній території України, у зв'язку із чим 17.12.2013 до ВМО №2 митного поста «Запоріжжя-аеропорт» для здійснення митного оформлення було надано електронну митну декларацію №112010002/2013/003619, за якою двигун Д-36 сер. 1 НОМЕР_3 був оформлений у митний режим «переробки на митній території України» та встановлено термін закінчення митного режиму - 15.06.2014.

ДП «Івченко-Прогрес» листом від 25.02.2014 №79-14/1520 повідомило компанію «AVIALINX TRADING L.L.C.» про виконання зобов'язань по ремонту двигунів літака, на який 07.03.2014 ДП «Івченко-Прогрес» було отримано лист №0703/АТ/2014 про неможливість проведення монтажних робіт двигунів на літак для повного укомплектування.

Після виконання передбачених умовами зовнішньоекономічного договору робіт, згідно із МД від 13.03.2014 №112010002/2014/000589 ДП «Івченко-Прогрес» задекларовано літак Як-42 Д, бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з двигуном заводський НОМЕР_4 в митний режим реекспорту та встановлено строк доставки (вивезення) 18.03.2014, при цьому, у графі 25 ЕМД вказано код «40» - авіаційний транспорт, проте номер рейсу в графі 21 ЕМД не вказаний, при цьому, на літаку був встановлений тільки один двигун (фактично літак не міг експлуатуватися).

Після проведеного ремонту, 12.06.2014 до закінчення строку переробки (15.06.2014) за МД від 12.06.2014 №112010002/2014/001496, двигун НОМЕР_3 також було оформлено у митний режим реекспорту, та встановлено строк доставки (вивезення) 17.06.2014.

18.07.2014 відповідно до Акту приймання-передавання майна №11, літак Як-42 Д, бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з одним двигуном Д-36 заводський НОМЕР_4, що був оформлений за ЕМД від 13.03.2014 №112010000/2013/00694 та відповідно до уніфікованої квитанції форми - МД-1 серія КБ №454215, двигун Д-36 сер. 1 № НОМЕР_3, що був оформлений за ЕМД від 12.06.2014 №112010002/2014/001496, головним державним інспектором митного поста «Запоріжжя-аеропорт» були передані на склад митниці.

14.08.2014 листом №79-14/5804 ДП «Івченко-Прогрес» повторно звернулось до компанії «AVIALINX TRADING L.L.C.» щодо подальших дій з літаком, у зв'язку із незабезпеченням авіакомпанією «AVIALINX TRADING L.L.C.» умов контракту по зворотному вивезенню літака за меді митної території України, у відповідності до пункту 16 додаткової угоди від 11.09.2012 №10 до зовнішньоекономічний контракт від 30.10.002 №1323/5828-784-07037, 05.09.2014 ДП «Івченко-Прогрес» були подані заяви від 02.09.2014 №79-14/6173 та №79-14/6174 щодо надання дозволу на поміщення товарів літак Як-42 Д, бортовий реєстраційний НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіаційним двигуном Д-36 заводський НОМЕР_4 та двигуна Д-36 сер. 1 НОМЕР_3 в митний режим відмови на корить держави.

05.09.2014 начальником митного поста «Запоріжжя-аеропорт» були надані дозволи на поміщення товарів у митний режим «відмови на користь держави» за вищезазначеними заявами ДП «Івченко-Прогрес».

За МД №112010002/2014/002380 від 05.09.2014 літак Як-42 Д, бортовий реєстраційний НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіадвигуном Д-36, заводський НОМЕР_4 та від 05.09.2014 №112010002/2014/002381 авіадвигун заводський НОМЕР_3 було оформлено в митний режим відмови на користь держави.

Листами від 07.10.2015, 23.12.2015 позивач звертався до ДФС України з проханнями переглянути незаконні дії Запорізької митниці по оформленню майна у митний режим «відмови на користь держави», проте відповідь не отримано.

Наявні листи від 11.11.2015 №26052/5/99-99-24-02-03-16, від 16.01.2016 №781/6/99-99-24-02-03-15, від 21.04.2016 №9082/6/99-99-24-02-03-15 не містили жодної інформації щодо місцезнаходження спірного літака.

Із пояснень представників позивача встановлено, що тільки після 01.11.2017 позивач дізнався, що Запорізькою митницею ДФС було здійснене митне оформлення митних декларацій від 05.09.2014 у режимі «відмова на користь держави», чим порушило права та законні інтереси позивача.

Вважаючи дії відповідача щодо оформлення митних декларацій №112010002/2014/002380 від 05.09.2014, №112010002/2014/002381 від 05.09.2014 у режимі «відмова на користь держави» протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому також просить суд зобов'язати відповідача передати власнику або уповноваженій ним особі літак ЯК-42Д бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 із авіадвигунами Д-36 серії 1 НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з формулярами до них.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем-1 з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених Митним кодексом.

Питання, пов'язані з поміщенням товарів у митний режим відмови на користь держави, регламентуються положеннями глави 26 Митного кодексу та розділом VII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981.

Згідно зі статтею 183 цього Кодексу відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

Згідно з частиною першою статті 184 Митного кодексу у митний режим відмови на користь держави поміщуються іноземні товари. При цьому, відмова від товарів на користь держави здійснюється за відповідною письмовою заявою власника цих товарів та з дозволу митного органу.

Форму письмової заяви підприємства наведено в додатку 1 до Порядку № 657.

Згідно з пунктом 2 розділу VII зазначеного Порядку разом із заявою до митниці ДФС подаються оригінали, а в разі їх відсутності - засвідчені в установленому порядку копії:

документів, що засвідчують право заявника розпоряджатися товарами;

наявних товаротранспортних та інших товаросупровідних документів;

інших документів, необхідних для підтвердження можливості поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави (за бажанням заявника).

Слід зазначити, що чинним законодавством для даного режиму встановлено обмеження щодо поміщення окремих видів товарів. Перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави (схема), затверджено постановою № 427, зокрема, це:

Товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через її митну територію;

Товари, що не перебувають на митній території України;

Товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився;

Товари, що потребують особливих умов зберігання (у разі, коли митний орган не має можливості забезпечити створення таких умов);

Товари, щодо яких не здійснено встановлені у частині першій статті 319 Митного кодексу України види контролю (у разі, коли вони підлягають таким видам контролю);

Товари, вилучені митними органами відповідно до Митного кодексу України (крім товарів, щодо яких відповідно до статті 521 Митного кодексу України припинено провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу);

Ядерні матеріали, радіоактивні та небезпечні відходи, особливо небезпечні хімічні речовини, отруйні речовини;

Товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу.

Частиною четвертою статті 184 Митного кодексу України передбачено, що іноземні товари поміщуються у митний режим відмови на користь держави із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пунктів 3 та 4 Порядку № 657 рішення про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави або про відмову у наданні такого дозволу приймається митним органом з урахуванням положень Переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 427, не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви.

Рішення про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави або про відмову у наданні такого дозволу оформлюється митним органом шляхом заповнення відповідних розділів заяви.

Про прийняте рішення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою.

У разі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави митний орган зобов'язаний повідомити про причини та підстави такої відмови.

Митне оформлення товарів у митний режим відмови на користь держави здійснюється митним органом, яким надано відповідний дозвіл на поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави.

Для здійснення митного оформлення товарів у митний режим відмови на користь держави їх власник або вповноважена ним особа доставляє ці товари на склад митного органу.

Підставою для розміщення товарів на склад митного органу є дозвіл митного органу на поміщення цих товарів у митний режим відмови на користь держави.

Для поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави митному органу подається МД або інший документ, передбачений законодавством України з питань державної митної справи.

За приписами статті 185 Митного кодексу України митний режим відмови на користь держави завершується після розміщення товарів на складі органу доходів і зборів. Відповідальність за неправомірне розпорядження товарами шляхом їх поміщення в митний режим відмови на користь держави несе декларант. Органи доходів і зборів не відшкодовують будь-які майнові претензії осіб, які мають повноваження щодо товарів, від яких декларант відмовився на користь держави.

Слід зазначити, що за загальним правилом цивільного законодавства право власності на майно повинно бути підтверджено певними правовстановлюючими документами, залежно від особливостей цього майна.

Положеннями статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правам власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, статтею 346 Цивільного кодексу України передбачено підстави припинення права власності. Однією з підстав є відмова власника від права власності, що здійснюється шляхом заявлення про відмову та вчинення дій, що свідчать про відмову від права власності на це майно.

Відповідно до статті 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

На підставі системного аналізу даних положень суд дійшов висновку, що фізична або юридична особа може відмовитися від права власності двома способами - заявивши про відмову та вчинити інші дії, що свідчать про її відмову від права власності на це майно (наприклад, знищити річ, викинути її).

Також слід зазначити, що згідно ст. 40 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.

Право заявления товару у митний режим відмови на користь держави згідно із статтею 183 Митного кодексу України належить виключно власнику або належним чином уповноваженій ним особі, яка свідомо розуміє всі наслідки відмови на користь держави. Власник або уповноважена ним особа надає письмову заяву та отримує або не отримує дозвіл органу доходів і зборів на поміщенні товарів у режим відмови на користь держави. Державне підприємство «Івченко-Прогрес» не було наділено власником літаку повноваженнями щодо заявления у митний режим «відмова на користь держави», доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Щодо посилання ДП «Івченко-Прогрес» поданих відповідачу заявах від 02.09.2014 №79-14/6173 та №79-14/6174 щодо надання дозволу на поміщення товарів в митний режим відмови на корить держави на пункту 16 додаткової угоди від 11.09.2012 №10 до зовнішньоекономічний контракт від 30.10.002 №1323/5828-784-07037, 05.09.2014 ДП «Івченко-Прогрес» суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Контракт №1323/5828-784-07037 від 30.10.2007 між ДП «Івченко-Прогрес» та Компанією «AVIALINX TRADING L.L.C.» на ремонт двигунів (в т.ч. з додатками до контракту) не можна вважати документом, який підтверджує право власності, розпорядження, користування ДП «Івченко- Прогрес» літак Як-42 Д, бортовий реєстраційний НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіаційним двигуном Д-36 заводський НОМЕР_4 та двигуна Д-36 сер. 1 НОМЕР_3, у зв'язку із чим цей контракт з додатками до нього, не створює для митного органу будь-яких правових наслідків, пов'язаних з їх виконанням в частині, що стосується оформлення літака та двигунів у митний режим відмови на користь держави.

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на обґрунтування правомірності дій митниці на ту обставину, що літак ЯК-42Д знаходився на території України в зоні діяльності Запорізької митниці ДФС з 2012 року, ні яких дій по поверненню літака в свою власність позивач не вчиняв, підприємство не зверталося до митниці.

Доказів повідомлення позивача, що літак знаходився на ремонті в місті Запоріжжя і що його необхідно забрати, у зв'язку з закінченням терміну знаходження у митному режимі переробки на митній території України, авіакомпанією «AVIALINX TRADING L.L.C.», на яку вказує представник відповідача, суду не надано.

Ураховуючи вищевикладені обставини справи та норми законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, що полягають у оформленні митних декларацій №112010002/2014/002380 від 05.09.2014, №112010002/2014/002381 від 05.09.2014 у режимі «відмова на користь держави» є обґрунтованими, оскільки у даному випадку, матеріали справи не містять підтвердження того факту, що власник спірного літака відмовлявся від права власності на літак на користь держави.

Разом із цим, суд вважає необґрунтованими та недоведеними позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача передати власнику або уповноваженій ним особі літак ЯК-42Д бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 із авіадвигунами Д-36 серії 1 НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з формулярами до них, оскільки наявні в матеріалах справи документи (докази) містять розбіжності у номері літака.

Так, митниця за оскаржуваною митною декларацією №112010002/2014/002381 від 05.09.2014 оформила в режим «відмова на користь держави» літак ЯК-42Д рег. НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2, а не літак ЯК-42Д заводський НОМЕР_6, який був придбаний позивачем за контрактом №VS2002/103019 від 11.08.2002.

Таким чином, з наданих позивачем документів однозначно не вбачається, що він є власником літака Як-42 Д для цивільної авіації, бортовий НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2 з авіадвигуном Д-36 серії 1 заводський НОМЕР_4 та авіадвигун Д-36 серії 1 заводський НОМЕР_3 перебувають на зберіганні КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4) за договором зберігання від 26.06.2014 №2, оскільки в наданому договорі купівлі-продажу мова йде про придбання позивачем літака ЯК-42Д заводський номер НОМЕР_6, в інших наданих документах також фігурує літак із заводським номером НОМЕР_6. Під час розгляду справи позивачем вказані розбіжності не усунуто та не надано відповідних доказів суду.

Крім того, як пояснено представником відповідача у судовому засіданні, у разі повернення літака його власнику, останньому необхідно буде сплатити відповідні митні платежі за зберігання товару.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх оскаржуваних дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача 50% документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань митниці пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Компанії «Magnum Investments Ltd» (reg. №008312, Republic of Seychelles, 306 Victoria House, Mahe Seychelles) до Запорізької митниці ДФС (місцезнаходження: 69015, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Запорізької митниці ДФС (місцезнаходження: 69015, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) у оформленні митних декларацій №112010002/2014/002380 від 05.09.2014, №112010002/2014/002381 від 05.09.2014 у режимі «відмова на користь держави».

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Компанії «Magnum Investments Ltd» (reg. №008312, Republic of Seychelles, 306 Victoria House, Mahe Seychelles) суму судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (місцезнаходження: 69015, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 09.07.2018.

Суддя І.В. Батрак