Провадження №2/367/331/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

за участі секретаря Шубчик В

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,3-я особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та по заяві про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3,комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району»,3-я особа Головне територіальне управління юстиції в м.Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку ,скасування державної реєстрації та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом,згідно якого зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його рідний брат ОСОБА_5, про що Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 27 вересня 2016 року складеного відповідний актовий запис за № 478.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на майно - житловий будинок АДРЕСА_1

Даний житловий будинок належав спадкодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ірпінською державною нотаріальною контрою 24 жовтня 1995 року, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_6 не залишив. Спадкоємців першої черги за законом немає.

Як спадкоємець другої черги за законом, 24 листопада 2016 року він звернувся до Державної нотаріальної контори в м. Буча з заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка 01 грудня 2016 року була зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 217.

Однак оформити свої спадкові права через нотаріальну контору він не зміг внаслідок відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Постановою Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Запісочної О.А. від 15 травня 2017 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва на про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_4, після смерті рідного брата ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який проживав за адресою: АДРЕСА_3 з тих підстав, що право власності на вказаний житловий будинок ЗО грудня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за іншою особою на підставі Договору купівлі продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8. 17 травня 2005 року за реєстровим №1252.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 травня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8., померлий спадкодавець ОСОБА_5 продав відповідачу у справі ОСОБА_3 спірний житловий будинок.

Пунктом 9 даного договору визначено, що «право власності на житловий будинок, що є предметом цього договору, виникає у Покупця з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість в органах державної реєстрації згідно норм чинного законодавства».

Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на спірний житловий будинок згідно норм ст. 182 ЦК України та норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було зареєстровано за відповідачем у справі ОСОБА_3 лише після смерті спадкодавця (продавця за договором) ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Позивач зазначає,що його брат ОСОБА_5 не укладав угоди щодо продажу належного йому на праві власності житлового будинку АДРЕСА_5 і був зареєстрований та проживав в ньому до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12017110040001340, розпочатого за фактом шахрайських дій щодо житлового будинку АДРЕСА_5, 17 травня 2017 року спеціалістом відокремленого підрозділу «Центр Експертиз та оцінки» В.О. Михайловим (Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 1.1. «Дослідження почерку і підписів» № 7127, видане ЕКК МВС України від 14.05.2005 року), встановлено, що «підпис у технічному зображенні договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 травня 2005 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та який було використано в якості зразка при копіюванні - виконаний не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Рукописний запис «ОСОБА_5.», зображення якого наявне у технічному зображенні договору купівлі - продажу житлового будинку від 17 травня 2005 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та який було використано в якості зразка при копіюванні - виконаний не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Зважаючи на те, що договір купівлі - продажу житлового будинку 17 травня 2005 року спадкодавець ОСОБА_5 не підписував, він не може вважатись дійсним в розумінні норм цивільного законодавства.

На даний час спадкоємцем майна померлого спадкодавця ОСОБА_5 є його рідний брат - позивач у справі ОСОБА_1, який у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до органів нотаріату з відповідною заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті його брата та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зважаючи на те, що майно вибуло з володіння спадкодавця не з його волі іншим шляхом, а так само вибуло з володіння спадкоємця, не з його волі, вважаю, що належним способом захисту мого порушеного права є визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, який не підписував спадкодавець та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позивач просив визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_5, укладений 17 травня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений 17 травня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8. за реєстровим №1252.Визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на житловий будинок АДРЕСА_5.

У послідуючому позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог,відповідно до яких просить визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_5, укладений 17 травня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений 17 травня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8. за реєстровим №1252.

Скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_5, проведену Комунальним підприємством «Цент розвитку та інвестицій Васильківського району Київської області згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33352915 від 05.01.2017 року.

Визнати за ним, ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на житловий будинок АДРЕСА_5.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.. 128,130 ЦПК України,у судове засідання не з»явився,причини неявки суду не повідомив,заяву про відкладення розгляду справи до суду не подав,не подав до суду відзив на позовну заяву.У зв»язку із викладеними обставинами,поскільки позивач не заперечував проти проголошення по справі заочного рішення,суд відповідно до ст.. 280 ЦПК України проголосив по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.66).

Представник відповідача комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник 3-ї особи Головного територіального управління юстиції в м.Києві у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд,заслухавши пояснення учасників процесу,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

У судовому засіданні встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5, про що Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 27 вересня 2016 року складеного відповідний актовий запис за № 478.Померлий ОСОБА_5 являється рідним братом позивача по даній справі.

Наведені обставини справи підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_5 не залишив. Спадкоємців першої черги за законом немає.Наведені обставини справи підтверджуються матеріалами спадкової справи №217.

У судовому засіданні встановлено,що позивач відноситься до спадкоємців 2 черги за законом, 24 листопада 2016 року він звернувся до Державної нотаріальної контори в м. Буча з заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка 01 грудня 2016 року була зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 217.

Постановою Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Запісочної О.А. від 15 травня 2017 року мені було відмовлено у видачі свідоцтва на про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_4, після смерті рідного брата ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який проживав за адресою: АДРЕСА_3 з тих підстав, що право власності на вказаний житловий будинок ЗО грудня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за іншою особою на підставі Договору купівлі продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8. 17 травня 2005 року за реєстровим №1252.

Викладені обставини підтверджуються Постановою приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу від 15 травня 2017 року, заявою ОСОБА_1 від 24 листопада 2016 року, зареєстрованою в реєстрі за № 4608, договором купівлі - продажу житлового будинку від 17.05.20005 року.

У судовому засіданні було встановлено,що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 травня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8., померлий спадкодавець ОСОБА_5 продав відповідачу у справі ОСОБА_3 спірний житловий будинок.

Пунктом 9 даного договору визначено, що «право власності на житловий будинок, що є предметом цього договору, виникає у Покупця з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість в органах державної реєстрації згідно норм чинного законодавства».

Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на спірний житловий будинок згідно норм ст. 182 ЦК України та норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було зареєстровано за відповідачем у справі ОСОБА_3 лише після смерті спадкодавця (продавця за договором) ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Вищевикладені обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.05.2017 року.

Позивач зазначає,що його брат ОСОБА_5 не укладав угоди щодо продажу належного йому на праві власності житлового будинку АДРЕСА_5 і був зареєстрований та проживав в ньому до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року.Тому просить визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу будинку та скасувати державну реєстрацію права власності на будинок за ОСОБА_3

Відповідно до ст.. 203 ЦК України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

Відповідно до ст.. 215 ЦК України визначено,що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу,відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11. 2009 року роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У судовому засіданні встановлено,що за заявою позивача було відкрито кримінальне провадження за фактом шахрайських дій щодо житлового будинку АДРЕСА_5 .Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12017110040001340, , 17 травня 2017 року спеціалістом відокремленого підрозділу «Центр Експертиз та оцінки» В.О. Михайловим (Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 1.1. «Дослідження почерку і підписів» № 7127, видане ЕКК МВС України від 14.05.2005 року), встановлено, що «підпис у технічному зображенні договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 травня 2005 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та який було використано в якості зразка при копіюванні - виконаний не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Рукописний запис «ОСОБА_5.», зображення якого наявне у технічному зображенні договору купівлі - продажу житлового будинку від 17 травня 2005 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та який було використано в якості зразка при копіюванні - виконаний не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Вищевикладені обставини підтверджуються Висновком Спеціаліста від 17.05.2017 року за № 16.

Крім того,у судовому засіданні встановлено,що право власності відповідача ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_5 було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2005р,серія та номер 1252,який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8,що підтверджується матеріалами реєстраційної справи (а.с.167-176).

Однак,у судовому засіданні встановлено,що згідно даних,наявних у Головному територіальному управлінні юстиції у м.Києві за зареєстрованим номером 1252 26.02.2005р приватним нотаріусом ОСОБА_8 було посвідчено довіреність.Інформація щодо посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим номером 1252 договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_5 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відсутня,що підтверджується листом Управління з питань нотаріату (а.с. 199).

Крім того,у судовому засіданні встановлено,що 17.травня 2005р за реєстровим №1252 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_5 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не посвідчувався.На спеціальному бланку нотаріального документу серії ВСС №084405 текс вищезазначеного договору не викладався.Наведені обставини справи підтверджуються листом Головного територіального управління юстиції у м.Києві №8490/4-18 від 17.05.2018р (а.с. 7 -8 т 2).

Відповідно до ст..657 ЦК України «Договір купівлі-продажу земельної ділянки,єдиного майнового комплексу,житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню».

Враховуючи викладені обставини,вимоги ст.. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним,враховуючи ті обставини,що договір купівлі-продажу спірного житлового будинку приватним нотаріусом ОСОБА_8 не посвідчувався,доказів тих обставин,що сторона договору ОСОБА_5 мав волевиявлення на відчудження належного йому по праву власності житлового будинку було вільним та відповідало його внутрішній волі,суд вважає за необхідне визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_6,укладений 17 травня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3,посвідчений 17 травня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1252. та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_6,проведену Комунальним підприємством «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу)індексний номер :33352915 від 05.01.2017р.

Позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5,який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України « до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.2 ст. 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.. 1262 ЦК України «У другу чергу на спадкування за законом мають право рідні брати,сестри спадкодавця, його баба ,дід,як зі сторони батька так і зі сторони матері».

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

В п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи ті обставини,що позивач є спадкоємцем 2 черги за законом,у передбаченому законом порядку та строки прийняв спадщину подавши заяву до нотконтори про прийняття спадщини,інші спадкоємці 2 черги за законом із відповідними заявами до нотконтори не звернулись ,суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5,який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

На підставі ст.ст.182,203,211,215,647,1218,1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_6,укладений 17 травня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3,посвідчений 17 травня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1252.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_6,проведену Комунальним підприємством «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу)індексний номер :33352915 від 05.01.2017р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5,який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс судового рішення буде складено 19.07.2018р.

Копію рішення суду направити відповідачу та 3-м особам по справі для відома.

Суддя: С.І. Оладько