ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2018 року

справа № 310/4108/16-а(2-а/310/589/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В. Чабаненко С.В.

секретар судового засідання: Яковенко О.М.

за участі представника відповідача Усс С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Бердянського районного центру зайнятості на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2018 р. (суддя Полянчук Б.І.) в справі № 310/4108/16-а за позовом ОСОБА_3 до Бердянського районного центру зайнятості, треті особи - Донецька обласна громадська організація «Захист справедливості», Національне антикорупційне бюро України, Кіровська центральна міська лікарня, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом, який уточнювався, до Бердянського районного центру зайнятості, треті особи - Донецька обласна громадська організація «Захист справедливості», Національне антикорупційне бюро України, Кіровська центральна міська лікарня, про визнання протиправними дій щодо зменшення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат на випадок безробіття за періоди роботи за липень 2014 р. - 22 дні, серпень 2014 р. - 31 день, та розрахунку денної суми середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат на випадок безробіття в сумі 128,59000 грн., а також відмови у проведенні перерахунку допомоги по безробіттю; зобов'язання здійснити з 23.02.2015 р. перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням поважних причин у перерві страхового стажу, за яку сплачені страхові внески, в період зайнятості в зоні проведення АТО та інших поважних причин (з липня 2014 р. по лютий 2015 р.), виключивши із розрахунку липень та серпень 2014 р. як місяці, за якими він як застрахована особа не працював з поважних причин, при перерахунку допомоги по безробіттю.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2018 р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії Бердянського районного центру зайнятості при здійсненні розрахунку середньоденної заробітної плати (доходу) ОСОБА_3 для подальшого розрахунку виплат допомоги по безробіттю; зобов'язано Бердянський районний центр зайнятості здійснити перерахунок ОСОБА_3 допомоги по безробіттю з урахуванням заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом за шість календарних місяців у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, за який нараховувались страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, не враховуючи в розрахунковий період липень 2014 року та серпень 2014 року, та з урахуванням раніше нарахованих та виплачених грошових коштів; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду, на що суд першої інстанції не звернув уваги та не постановив ухвали про залишення уточненої позовної заяви без розгляду за клопотання відповідача. Крім того, вказує на неврахування судом першої інстанції дотримання відповідачем законодавства при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по безробіттю.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності зазначених осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки від 28.10.2014 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 01.03.2001 року Пролетарським РВДМУ УМВС України в Донецькій області) перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції), а саме з м. Жданівка Донецької області до м. Бердянська 17 серпня 2014 року і отримав статус тимчасово переміщеної особи. У зв'язку з отриманням позивачем нового паспорту серії СЮ №378102, який видано 21.01.2015 р. Бердянським МВ УДМС України в Запорізькій області, позивачу видано довідку від 11.06.2015 року, за якою ОСОБА_3 перемістився в м. Бердянськ 17 жовтня 2014 року і отримав статус тимчасово переміщеної особи.

За змістом довідки-розрахунку від 19.06.2015 року основним місцем роботи позивача була Кіровська центральна міська лікарня і йому нараховано: за 31 календарний день у розрахунковому періоді за березень 2014 року заробітна плата в розмірі 3554,7 грн.; за 21 календарний день у розрахунковому періоді за квітень 2014 року заробітна плата в розмірі 2469,36 грн.; за 16 календарних днів у розрахунковому періоді за травень 2014 року заробітна плата в розмірі 1551,79 грн.; за 6 календарних днів у розрахунковому періоді за червень 2014 року заробітна плата в розмірі 681,51 грн.; за липень, серпень 2014 року заробітна плата не нараховувалась, але при розрахунку середньоденної заробітної плати враховано 22 календарні дні за липень 2014 року та 31 календарний день за серпень 2014 року, хоча за вказаний період заробітна плата не нараховувалась. Також позивач працював за сумісництвом у комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Кіровське» і йому нараховано: за 31 календарний день у розрахунковому періоді за березень 2014 року заробітна плата в розмірі 1035,69 грн.; за 21 календарний день у розрахунковому періоді за квітень 2014 року заробітна плата в розмірі 785,69 грн.; за 16 календарних днів у розрахунковому періоді за травень 2014 року заробітна плата в розмірі 723,79 грн.; за 6 календарних днів у розрахунковому періоді у червні 2014 року заробітна плата не нараховувалась, але при розрахунку середньоденної заробітної плати ці дні враховані. Крім того, позивач працював за сумісництвом у Комунальному лікувально-профілактичному закладі «Центральна міська лікарня м. Жданівка» і йому нараховано: за 31 календарний день у розрахунковому періоді за березень 2014 року заробітна плата в розмірі 1765,26 грн.; за 21 календарний день у розрахунковому періоді за квітень 2014 року заробітна плата в розмірі 1765,26 грн.; за 16 календарних днів у розрахунковому періоді за травень 2014 року заробітна плата в розмірі 1765,25 грн.; за 6 календарних днів у розрахунковому періоді за червень 2014 року заробітна плата в розмірі 232,28 грн.

Працевлаштування ОСОБА_3 в Кіровській центральній міській лікарні по 08.09.2014 року підтверджується також записами в трудовій книжці позивача.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 в Пенсійному фонді України, в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування єдиний внесок на соціальне страхування за червень 2014 року із заробітної плати, отриманої у комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Кіровське», не сплачено, хоча заробітна плата нарахована. За липень та серпень 2014 року із заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, заробітна плата нарахована, але єдиний соціальний внесок не сплачено.

Згідно з протоколом засідання комісії з перегляду прийнятих рішень про призначення допомоги по безробіттю від 11 червня 2015 року ОСОБА_3 08.06.2015 року звернувся до Бердянського районного центру зайнятості з приводу перегляду розміру допомоги по безробіттю. Рішенням комісії було рекомендовано позивачу надати довідку внутрішньо переміщеної особи (зареєстровану в міграційній службі) за новим паспортом.

06.10.2015 року позивач повторно звернувся до Бердянського районного центру зайнятості з приводу перегляду розміру допомоги по безробіттю. Засідання комісії з перегляду прийнятих рішень про призначення допомоги по безробіттю тимчасово призупинено на підставі заяви позивача.

Комісією з перегляду прийнятих рішень про призначення допомоги по безробіттю від 05.11.2015 року прийнято рішення про те, що ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю згідно з постановою КМУ від 26.09.2001 року №1266, яка діяла на момент призначення йому допомоги по безробіттю. Надані документи від 26.10.2015 року не впливають на розмір призначеної йому допомоги по безробіттю. При надходженні даних з Державного реєстру про сплату внесків за липень та серпень 2014 року, допомога по безробіттю буде перерахована йому з дня її призначення.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що суми заробітної плати та кількість календарних днів, з яких розрахована допомога по безробіттю, здійснено наступним чином: 16330,58 грн. нарахованої заробітна плата за основним місцем роботи та за сумісництвом, з якої було сплачено страхові внески, поділено на 127 днів розрахункового шестимісячного періоду, а саме з березня по серпень 2014 року, що складає 128,59 грн. середньоденної заробітної плати.

Позивач не погодився з розміром виплат, призначених йому відповідачем, в зв'язку з чим 08.06.2015 року, 06.10.2015 року, 23.10.2015 року звертався із заявами до Бердянського районного центру зайнятості щодо перегляду розміру допомоги по безробіттю, перегляду рішення про призначення допомоги по безробіттю, обчислення середньої заробітної плати.

Часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні позивачу середньоденної заробітної плати із розрахункового періоду підлягають виключенню липень та серпень 2014 року, оскільки згідно із записами у трудовій книжці у зазначені місяці позивач працював, але відомості про сплату страхових внесків відсутні; за вказаних обставин мали місце перерви в роботі з поважних причин, оскільки позивач знаходився в зоні проведення АТО і фактично був позбавлений можливості звітувати контролюючим органам та сплачувати грошові кошти на соціальне страхування. Відповідно, для обчислення позивачу середньої заробітної плати при призначенні допомоги по безробіттю відповідач повинен здійснити перерахунок допомоги по безробіттю, при якому виключити місяці в період зайнятості позивача на тимчасово окупованій території України за липень, серпень 2014 року з розрахунку допомоги по безробіттю та взяти інші два місяці у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, за який нараховувались страхові внески, які підтверджуються Єдиним держаним реєстром застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що вимоги про визнання незаконною відмови відповідача у проведенні перерахунку допомоги по безробіттю не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів прийняття відповідачем саме такого рішення.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційного оскарження, суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 28.10.2014 р. про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 01.03.2001 року Пролетарським РВДМУ УМВС України в Донецькій області). За змістом цієї довідки позивач перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції), а саме з м. Жданівка Донецької області до м. Бердянська 17.08.2014 р. і отримав статус тимчасово переміщеної особи.

У зв'язку з отриманням позивачем нового паспорту серії СЮ №378102, який видано 21.01.2015 р. Бердянським МВ УДМС України в Запорізькій області, позивачу видано довідку від 11.06.2015 р., за якою ОСОБА_3 перемістився в м. Бердянськ 17 жовтня 2014 року і отримав статус тимчасово переміщеної особи.

За змістом довідки-розрахунку від 19.06.2015 р. основним місцем роботи позивача була Кіровська центральна міська лікарня і йому нараховано заробітна плата в наступному розмірі: за 31 календарний день у розрахунковому періоді за березень 2014 року заробітна плата в розмірі 3554,7 грн.; за 21 календарний день у розрахунковому періоді за квітень 2014 року заробітна плата в розмірі 2469,36 грн.; за 16 календарних днів у розрахунковому періоді за травень 2014 року заробітна плата в розмірі 1551,79 грн.; за 6 календарних днів у розрахунковому періоді за червень 2014 року заробітна плата в розмірі 681,51 грн.; за липень, серпень 2014 року заробітна плата не нараховувалась, але при розрахунку середньоденної заробітної плати враховано 22 календарні дні за липень 2014 року та 31 календарний день за серпень 2014 року, хоча за вказаний період заробітна плата не нараховувалась. Також позивач працював за сумісництвом у комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Кіровське» і йому нараховано: за 31 календарний день у розрахунковому періоді за березень 2014 року заробітна плата в розмірі 1035,69 грн.; за 21 календарний день у розрахунковому періоді за квітень 2014 року заробітна плата в розмірі 785,69 грн.; за 16 календарних днів у розрахунковому періоді за травень 2014 року заробітна плата в розмірі 723,79 грн.; за 6 календарних днів у розрахунковому періоді у червні 2014 року заробітна плата не нараховувалась, але при розрахунку середньоденної заробітної плати ці дні враховані. Крім того, позивач працював за сумісництвом у Комунальному лікувально-профілактичному закладі «Центральна міська лікарня м. Жданівка» і йому нараховано: за 31 календарний день у розрахунковому періоді за березень 2014 року заробітна плата в розмірі 1765,26 грн.; за 21 календарний день у розрахунковому періоді за квітень 2014 року заробітна плата в розмірі 1765,26 грн.; за 16 календарних днів у розрахунковому періоді за травень 2014 року заробітна плата в розмірі 1765,25 грн.; за 6 календарних днів у розрахунковому періоді за червень 2014 року заробітна плата в розмірі 232,28 грн.

Працевлаштування ОСОБА_3 в Кіровській центральній міській лікарні по 08.09.2014 року підтверджується також записами в трудовій книжці позивача.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 в Пенсійному фонді України, в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування єдиний внесок на соціальне страхування за червень 2014 року із заробітної плати, отриманої у комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Кіровське», не сплачено, хоча заробітна плата нарахована. За липень та серпень 2014 року із заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, заробітна плата нарахована, але єдиний соціальний внесок не сплачено.

Згідно з протоколом засідання комісії з перегляду прийнятих рішень про призначення допомоги по безробіттю від 11 червня 2015 року ОСОБА_3 08.06.2015 року звернувся до Бердянського районного центру зайнятості з приводу перегляду розміру допомоги по безробіттю. Рішенням комісії було рекомендовано позивачу надати довідку внутрішньо переміщеної особи (зареєстровану в міграційній службі) за новим паспортом.

06.10.2015 року позивач повторно звернувся до Бердянського районного центру зайнятості з приводу перегляду розміру допомоги по безробіттю. Засідання комісії з перегляду прийнятих рішень про призначення допомоги по безробіттю тимчасово призупинено на підставі заяви позивача.

Комісією з перегляду прийнятих рішень про призначення допомоги по безробіттю від 05.11.2015 року прийнято рішення про те, що ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266, яка діяла на момент призначення йому допомоги по безробіттю. Надані документи від 26.10.2015 року не впливають на розмір призначеної йому допомоги по безробіттю. При надходженні даних з Державного реєстру про сплату внесків за липень та серпень 2014 року, допомога по безробіттю буде перерахована йому з дня її призначення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» від 05.03.2015 року №245-VIII внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Так, згідно з абз. 2 та 6 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;

періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття» внутрішньо переміщеним особам після надходження документів та відомостей про страховий стаж, заробітну плату (дохід) рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.

Згідно з п. 5 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу 3 п. 17 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2001 р. №1266 (далі - Порядок № 1266), у разі коли застрахованій особі страхові виплати призначаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і така особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перериванням трудових відносин чи виконувала роботи (надавала послуги) за декількома цивільно-правовими договорами або виконувала роботи за різними видами зайнятості, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється таким робочим органом сумарно за шість календарних місяців (менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), починаючи з останнього місця роботи (виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, зайняття підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою або іншою діяльністю.

За змістом абз. 1 п. 4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманих ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності.

Згідно з абз. 5 п. 4 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Пунктом 14 Порядку№ 1266 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначає, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувались страхові внески.

Оскільки липень та серпень 2014 р. є періодами зайнятості позивача на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, та в яких за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджується сплата єдиного внеску, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції, що при обчисленні позивачу середньоденної заробітної плати із розрахункового періоду підлягають виключенню липень та серпень 2014 року, оскільки згідно із записами у трудовій книжці у зазначені місяці позивач працював, але відомості про сплату страхових внесків відсутні, тобто мали місце перерви в роботі з поважних причин.

Також є правильним висновок суду першої інстанції, що для обчислення позивачу середньої заробітної плати при призначенні допомоги по безробіттю відповідач повинен здійснити перерахунок допомоги по безробіттю, при якому виключити місяці в період зайнятості позивача на тимчасово окупованій території України за липень, серпень 2014 року з розрахунку допомоги по безробіттю та взяти інші два місяці у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку за який нараховувались страхові внески, які підтверджуються Єдиним держаним реєстром застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Доводи апелянта про правомірність обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по безробіттю спростовані приведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

Стосовно посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Позивач через незгоду з розміром виплат, призначених йому відповідачем, неодноразово звертався до відповідача (08.06.2015 року, 06.10.2015 року, 23.10.2015 року) з питання перегляду розміру допомоги по безробіттю, перегляду рішення про призначення допомоги по безробіттю, обчислення середньої заробітної плати.

З цим позовом позивач звернувся у червні 2016 р., тобто із дотриманням строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., а зміна підстав та предмету позову є процесуальним правом позивача. З урахуванням дотримання строку звернення до суду з первісним позовом, суд не вбачає підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердянського районного центру зайнятості на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2018 р. в справі № 310/4108/16-а залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2018 р. в справі № 310/4108/16-а за позовом ОСОБА_3 до Бердянського районного центру зайнятості, треті особи - Донецька обласна громадська організація «Захист справедливості», Національне антикорупційне бюро України, Кіровська центральна міська лікарня, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 09.07.2018 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 10.07.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: С.В. Чабаненко