ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/54/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Власовій С.Г.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/54/18:

За позовом: SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) (фізична адреса: вул.Строганова,10, м. Одеса, 65033)

до відповідача: Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, вул. Академіка Філатова, буд. 23 „А”, кв.9, м. Одеса)

за участю, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” (68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд.2)

про зобов'язання виконати умови договору зберігання

та за зустрічним позовом:

позивач (за зустрічним позовом): Фірма „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, вул. Академіка Філатова, буд. 23 „А”, кв.9, Одеса, Одеська область)

до відповідача (за зустрічним позовом): Компанії SoftCommodities Trading Company SA (ОСОБА_1 Трейдінг Компані СА)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” (68655, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд.2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): ELAN SOFT LLP (3th Flour, 49 Farringdon Road, London, ECIM, 3JP, United Company No OC398614 Beneficiary bank: JSC REGIONALA INVESTICIJI BANKA, Riga Latvia, Beneficiary accout: LV56RIBR00175260N0000, Swift code: RIBRL V22), поштова адреса: 65654, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Суворова, 1 А.

про визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” про прийняття фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від компанії SoftCommodities Trading Company SA української продовольчої пшениці оптом фізичною вагою 2500 мт, виданий фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі контракту №S-U-MW-2017/16 від 20.09.2017р., укладеного між компанією ELAN SOFT LLP (продавець), яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії, та Компанією SoftCommodities Trading Company SA (покупець)

СУТЬ СПОРУ: Господарським судом Одеської області розглядається справа за позовом SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) до Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, за участю, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державне підприємство „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” про зобов'язання виконати умови договору зберігання; та за зустрічним позовом Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Компанії SoftCommodities Trading Company SA (ОСОБА_1 Трейдінг Компані СА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): ELAN SOFT LLP про визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” про прийняття фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від компанії SoftCommodities Trading Company SA української продовольчої пшениці оптом фізичною вагою 2500 мт, виданий фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі контракту №S-U-MW-2017/16 від 20.09.2017р., укладеного між компанією ELAN SOFT LLP (продавець), яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії, та Компанією SoftCommodities Trading Company SA (покупець).

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2, згідно довіреності від 01.12.2017р.;

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_3, згідно довіреності від 05.01.2018р.; ОСОБА_4, згідно довіреності від 05.01.2018р.;

від третьої особи – ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК”: ОСОБА_5, згідно довіреності №85/01/07-18 від 31.01.2018р.;

від третьої особи – ELAN SOFT LLP: ОСОБА_6, згідно довіреності від 05.01.2018р.; ОСОБА_7, згідно довіреності від 05.01.2018р.;

присутній: ОСОБА_8, згідно паспорту №000436969 від 03.04.2017р.

присутній: ОСОБА_9, згідно паспорту серія № МЕ341884 від 24.05.2005р.

В судовому засіданні 18.06.2018р. приймали участь представники сторін:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2, згідно довіреності від 01.12.2017р.;

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_3, згідно довіреності від 05.01.2018р.;

від третьої особи – ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК”: не з’явився;

від третьої особи – ELAN SOFT LLP: не з’явився.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018р. справу №916/54/18 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.01.2018р. відкрито провадження у справі за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на „01” лютого 2018 р. об 10год.30хв.

Ухвалою суду від 01.02.2018р. у зв’язку із нез’явленням представника третьої особи, відсутністю відомостей про отримання нею ухвали суду про відкриття провадження у справі, задоволенням усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, неможливістю вирішення питань, визначених ч. 2 ст.182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання відкладене господарським судом на "16" лютого 2018р. об 11год.00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2018р. прийнято зустрічний позов Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Компанії SoftCommodities Trading Company SA (ОСОБА_1 Трейдінг Компані СА) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” (68655, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд.2) про визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” про прийняття фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від компанії SoftCommodities Trading Company SA української продовольчої пшениці оптом фізичною вагою 2500 мт, виданий фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі контракту №S-U-MW-2017/16 від 20.09.2017р., укладеного між компанією ELAN SOFT LLP (продавець), яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії, та Компанією SoftCommodities Trading Company SA (покупець), до спільного розгляду з первісним позовом та об’єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.02.2018р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): ELAN SOFT LLP (3th Flour, 49 Farringdon Road, London, ECIM, 3JP, United Company No OC398614 Beneficiary bank: JSC REGIONALA INVESTICIJI BANKA, Riga Latvia, Beneficiary accout: LV56RIBR00175260N0000, Swift code: RIBRL V22), поштова адреса: 68654, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Суворова, 1 А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2018р., у зв’язку із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): ELAN SOFT LLP, надання можливості підготувати сторонам та третім особам свої пояснення та заперечення, неможливістю вирішення питань, визначених ч. 2 ст.182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання відкладене господарським судом на "05" березня 2018р. об 12год.00хв.

Ухвалою суду від 05.03.2018р. строк підготовчого провадження у справі №916/54/18 продовжено до 11.04.2018р.; у зв’язку із заявленням представником ELAN SOFT LLP клопотання про витребування у Soft Commodities Trading Company SA оригіналів документів, а також задля надання часу позивачеві за первісним позовом для підготовлення витребуваних документів та неможливістю вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання відкладено господарським судом на "03" квітня 2018р. об 11год. 00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. заяву представника Soft Commodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) від 02.04.2018р. за вх.№2-1832/18 задоволено частково; витребувано у ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP - 3th Flour, 49 Farringdon Road, London, ECIM, 3JP, United Company No OC398614 Beneficiary bank: JSC REGIONALA INVESTICIJI BANKA, Riga Latvia, Beneficiary accout: LV56RIBR00175260N0000, Swift code: RIBRL V22 в особі представника ОСОБА_7, згідно довіреності від 05.01.2018р.) оригінал warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017р.; запитуваний документ зобов’язано надати у строк до 11.04.2018р.; в решті заяви – відмовлено.

Ухвалою суду від 03.04.2018р. у зв’язку із заявленням представником Soft Commodities Trading Company SA клопотання про витребування у ELAN SOFT LLP оригіналу доказу, а також задля надання часу третій особі ELAN SOFT LLP для підготовлення витребуваних документів та у зв’язку із неможливістю вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання відкладено господарським судом на "11" квітня 2018р. об 11год.00хв.

Судове засідання, призначене на 11.04.2018р. не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Власової С.Г. з 11.04.2018р. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку, яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 16.04.2018р. призначено підготовче засідання по справі №916/54/18 на "24" квітня 2018р. об 12год.00хв.

Судове засідання, призначене на 24.04.2018р. не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Власової С.Г. з 17.04.2018р. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку, яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.05.2018р. призначено підготовче засідання по справі №916/54/18 на "08" травня 2018р. об 11год.45хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2018р. відмовлено представнику SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY SA" ("СОФТКОММОДІТІС ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ СА") у задоволенні клопотання (вх. №2-2318/18 від 07.05.2018р.) про зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 08.05.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/54/18 за позовом SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) до Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, за участю, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державне підприємство „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” про зобов'язання виконати умови договору зберігання; та за зустрічним позовом Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Компанії SoftCommodities Trading Company SA (ОСОБА_1 Трейдінг Компані СА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за первісним позовом): ELAN SOFT LLP про визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” про прийняття фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від компанії SoftCommodities Trading Company SA української продовольчої пшениці оптом фізичною вагою 2500 мт, виданий фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі контракту №S-U-MW-2017/16 від 20.09.2017р., укладеного між компанією ELAN SOFT LLP (продавець), яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії, та Компанією SoftCommodities Trading Company SA (покупець); розгляд справи по суті призначено на "17" травня 2018р. об 11год. 00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2018р. приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника Компанії SoftCommodities Trading Company SA, а також зважаючи на надходження від представника Компанії SoftCommodities Trading Company SA та від т.в.о. директора Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” клопотань про перенесення розгляду справи, судом відкладено розгляд справи №916/54/18 на "07" червня 2018р. об 11год.00хв.

Ухвалою суду від 17.05.2018р. приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника Компанії SoftCommodities Trading Company SA, а також зважаючи на надходження від представника Компанії SoftCommodities Trading Company SA клопотання про перенесення розгляду справи, судом відкладено розгляд справи №916/54/18 на "18" червня 2018р. об 12год.00хв.

Позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначає, що SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) є зареєстрованою юридичною особою приватного права за правом держави Швейцарія, за законодавством України вважається іноземною юридичною особою. Подалі, позивач вказує, що між позивачем та відповідачем було укладено угоду про складське зберігання від 17.10.2017р., на підтвердження факту укладання угоди про складське зберігання відповідачем позивачу було видано складську розписку від 17.10.2017 року №1, за якою на зберігання було прийнято зерно - продовольчу пшеницю вагою 2 500 т; вказано, що зерно прийнято на зберігання зерновим комплексом «Давос», яким володіє ТОВ «Давос»; підставою її видачі є договір №S-U-MW-2017/1/6, що було укладено 20.09.2017 року між позивачем, як покупцем, та ОСОБА_10 ЛЛП», як продавцем, та предметом якого є купівля-продаж зерна продовольчої пшениці та поставка вказаної пшениці на умовах, визначених договором. За вказаним договором №S-U-MW-2017/l/6, предметом якого є продаж та поставка української пшениці мукомельної загальною масою 20 000 мт, визначені умови поетапної поставки партіями не менше 1500 мт однієї партії з фіксацією вартості за партію кожні три дні за участю обох сторін. При цьому, у розділі договору №S-U-MW-2017/l/6 Оплата» визначено, що оплата здійснюється покупцем під час надання продавцем наступних документів: комерційного інвойсу, підписаного та скріпленого печаткою, квитанції на вантаж, прийнятий на зберігання в порту, що підтверджує наявність вантажу, розписки експедитора про прийняття вантажу, страхового свідоцтва, експертного висновку. Відтак, як зазначає позивач за первісним позовом, 17.10.2017року продавець «ОСОБА_10 ЛЛП» (ELAN SOFT LLP) виконав частково умови вказаного договору №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017року, забезпечивши кількість товару в розмірі 2 500мт пшениці, яка була розміщена на зерновому складі; як було визначено умовами договору №S-U-MW-2017/1/6 в розділі «Оплата» залишок вартості Покупець сплачує за фактом навантаження товару на судно, що номіновано покупцем.

Крім того, позивач за первісним позовом додає, що враховуючи висловлену покупцем занепокоєність з приводу належного виконання договірних умов за договором №S-U-MW-2017/1/6 в межах домовленості між покупцем та продавцем право контролювати знаходження товару на зерновому складі було передано покупцю шляхом укладення від його імені договору складського вберігання з третьою юридичною особою національного українського права, а саме відповідачем ТОВ «Давос». Таке право є правом кредитора, а саме Покупця «СОФТКОММОДІТІС ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ СА» на притримання речі, що не суперечить вимогам статті 594 ЦК України; таке право притримання товару виникло на підставі договору складського зберігання, що був укладений між позивачем та відповідачем та щодо підстав такого зберігання, а саме умов договору №S-U-MW-2017/1/6, відповідач був повідомлений, а тому, як стверджує позивач, приймаючи на зберігання товар - пшеницю на зерновий склад, відповідач був обізнаний про умови договору №S-U-MW-2017/1/6 та право лише покупця (позивача) як поклажедавця вирішувати питання витребування товару зі складу виходячи з умов договору №S-U-MW-2017/1/6.

Також позивач за первісним позовом стверджує, що саме складська розписка від 17.10.2017року посвідчила факт передачі зерна на зберігання за договором складського зберігання від 17.10.2017 року; саме покупця за договором №S-U-MW-2017/1/6 «СОФТКОММОДІТІС ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ СА» було визначено в якості поклажедавця, що передав товар - пшеницю на зерновий склад, така умова стала забезпеченням прав покупця на вказаний товар в межах дії договору №S-U-MW-2017/1/6 та одночасно самостійним правом Покупця контролювати зберігання ТОВ ОСОБА_6» за умовами договору складського зберігання (публічного), на підставі якого діють суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють надання послуг зі складського зберігання зерна. Тобто, як зазначає позивач, приймаючи на зберігання товар - пшеницю на зерновий склад, відповідач ТОВ ОСОБА_6» був обізнаний по умови договору №S-U-MW-2017/l/6 від 20.09.2017року та право лише покупця (позивача) як поклажедавця вирішувати питання витребування товару зі складу виходячи з умов договору №S-U-MW-2017/1/6, тобто, за таких умов, обов’язок зберігати товари - пшеницю виник у зберігача саме у межах строків до фактичного виконання або розірвання договору №S-U-MW-2017/1/6, а не до 31.12.2017р., а визначений зберігачем строк зберігання до 31.12.2017 року напряму суперечить одній з підстав зберігання - умовам договору №S-U-MW-2017/1/6 та крім іншого відповідач ТОВ «Давос» однозначно як сторона договору (публічного) складського зберігання за вимогами законодавства є особою, що відповідає за зберігання переданого йому товару - пшеницю.

Між тим, позивач за первісним позовом додає, що наразі Відповідач , в порушення прав позивача, намагається без відповідної згоди позивача як поклажедавця відвантажити зі складу сторонній особі пшеницю, що була передана йому поклажедавцем, про що свідчить відповідний лист ДП «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» від 21.12.2017 року та листом ТОВ «Давос», адресованого ДП «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» щодо здійснення відвантажувальних робіт. Крім іншого, позивач вказує, що 07.11.2017 року покупець, а сам позивач за позовом отримав зі складу 1 000 мт пшениці, за таких умов на склад повинно залишитися 1500 тон пшениці, проте, як вбачається з довідки ДП «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» наразі на складі залишилось усього 1 290, 395 тон пшениці.

Фірма „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю проти заявленого SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) заперечує повністю, подав зустрічну позовну заяву від 29.01.2018р. вх.№166/18, в обґрунтування заперечень вказує, що за умовами договору №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р., укладеного між компанією “ELAN SOFT LLP” (продавець) та компанією “SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY SA” (покупець), предметом якого є купівля - продаж (поставка) на умовах FOB порт Кілія української пшениці борошномельної насипом, покупець не набув право власності на товар – пшеницю борошномельну вагою 2500 тон, а тому й не мав можливості передавати цей товар на зберігання; складська квитанція для зерна №1 від 17.10.2017р., видана на підставі договору №S-U-MW-2017/1/6, за умовами вказаного договору по-перше, є доказом наявності у продавця в порту Кілія готового до відвантаження товару, а по-друге, однією з умов виникнення у покупця обов’язку оплатити наявний в порту товар; жодним документом не передбачено цивільно - правової відповідальності ТОВ “Давос” перед контрагентами компанії “ELAN SOFT LLP” за відповідність обсягів наявного в порту товару досягнутим між цією компанією та її контрагентами домовленостям, як наслідок вищезгадана складська квитанція для зерна за договором № S-U-MW-2017/1/6, кваліфікована компанією “SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY SA” як угода складського зберігання від 17.10.2017р., не є правочином із зберігання між покупцем за вказаним договором та суб’єктом господарювання – резидентом України; намагання Компанії перекласти можливу майнову відповідальність компанії “ELAN SOFT LLP” на ТОВ “Давос” щодо дотримання обумовлених обсягів поставки товару за договором № S-U-MW-2017/1/6, використовуючи при цьому лише передбачений цим договором документ – складську квитанцію для зерна, що підтверджує наявність товару в порту, є введення в оману суду щодо фактичних обставин справи, прав та обов’язків ТОВ «Давос».

Крім того, відповідач за первісним позовом додає, що “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017” було вчинено внаслідок помилки керівника “Давос”, тобто неправильного сприйняття стороною правочину предмета останнього, а тому Фірма „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є “warehouse receipt for grain №1 17.10.2017”, про прийняття фірмою “Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від компанії SoftCommodities Trading Company SA української продовольчої пшениці оптом фізичною вагою 2500 мт, виданий фірмою “Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі контракту № S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р., укладеного між компанією ELAN SOFT LLP (Продавець), яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії, та компанією “SoftCommodities Trading Company SA” (Покупець).

27.02.2018р. за вх.№4831/18 від SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в обґрунтування заперечень відповідач за зустрічним позовом вказує, що позовні вимоги за зустрічною позовною заявою про визнання недійсним з моменту укладення договору зберігання №1 від 17.10.2017року, яким є “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017 року з тих підстав, що вказаний документ “warehouse receipt for grain №1» не є та не може бути правочином, не підлягають задоволенню, адже не може бути визнаний недійсним договір, який не було укладено.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом додає, що між «ОСОБА_10 ЛЛП» (ELAN SOFT LLP) та Фірма «Давос» у формі ТОВ виникли відповідні правовідносини у межах дії законодавства України, адже при залученні до часткового виконання міжнародного контракту стороною такого контракту сторонньої особи (суб’єкта підприємницької діяльності), така особа отримує певні права та обов’язки на відповідній правовій підставі, яка визначається виходячи із суті виконуваних такою сторонньою особою обов’язків, така можливість передбачена вимогами статті 194 Господарського кодексу України, а тому за таких умов передбачається, що навіть на виконання міжнародного контракту можливо укладання іншого правочину з іншою особою, яка не є стороною такою міжнародного контракту; такі правовідносини між стороною міжнародного контракту та третьою особою на думку Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА регулюються за умов дії статті 32 Закону України №2709-IV «Про міжнародне приватне право», вимогами щодо суті виконуваних обов’язків, а тому саме договором зберігання була обумовлена видача складської розписки від 17.10.2017 року, яка в міжнародному перекладі визначається як “складська квитанція для зерна” - “warehouse receipt for grain”, вказані обставини підтверджують, що ТОВ «Фірма Давос» приймала участь як самостійний суб’єкт підприємницької діяльності в укладанні та виконанні правочину, а саме договору зберігання, укладеного 17.10.2017 року. За таких умов відповідач за зустрічним позовом вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача за зустрічним позовом щодо визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017року, яким є “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017”, з тих підстав, що «warehouse receipt for grain» - «складська квитанція для зерна» від 17.10.2017 року за контрактом № S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р. не є та не може бути правочином.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом вважає необґрунтованим посилання позивача за зустрічною позовною заявою на вимоги статті 237, 241 ЦК України в обґрунтування недійсності договору зберігання як такого, що укладений без наданий відповідних повноважень з боку продавця ОСОБА_10 ЛЛП» (ELAN SOFT LLP), оскільки ТОВ «Фірма Давос» не обмежена у виборі контрагента за договором зберігання з визначенням умов такого зберігання.

Не приймає Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА як належно обґрунтоване твердження ТОВ «Фірма Давос» щодо недійсності договору зберігання від 17.10.2017 року з підстав ч. 1 ст. 229 ЦК України, оскільки помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

05.03.2018р. за вх.№5377/18 від третьої особи ОСОБА_10 ЛЛП» (ELAN SOFT LLP) надійшли пояснення по суті первісного та зустрічного позовів, в яких зазначено, що умови розділів “Оплата” та “Арбітраж” контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р. вбачаються висновки про те, що, по-перше, при виконанні цього контракту його сторони, вчиняючи ті або інші юридично значимі дії, пов’язані з виконання контракту, а також вирішуючи спірні правовідносини, зобов’язувались керуватись виключно англійським правом; по-друге, з урахуванням взаємних прав та обов’язків сторін по контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р., що регулюються англійським правом за взаємною згодою його учасників, у Господарського суду Одеської області відсутні правові підстави тлумачити та/або кваліфікувати передбачений умовами цього контракту документ “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017” (за містом контракту - “warehouse receipt of the port confirming the cargo availability”), незалежно від змісту його перекладу українською мовою, із застосуванням норм національного законодавства України замість норм англійського права; в-третіх, “warehouse receipt for grain №1 17.10.2017”, як документ, передбачений умовами контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р., був підписаний керівником ТОВ “Давос” та скріплений печаткою товариства, яке не є стороною контракту, у зв’язку з чим такий документ було видано не уповноваженою на те особою, що взагалі ставить під сумнів факт виникнення для компанії СОФТКОММОДІС будь-яких правових наслідків таких дій; в-четвертих, надана компанією СОФТКОММОДІТІС до матеріалів позовної заяви по даній справі копія документу -"warehouse receipt for grain Nel 17.10.2017”, який позивач вважає договором складського зберігання від 17.10.2017р., не містить підпису керівника Компанії та її печатки, що також ставить під сумнів факт виникнення і для ТОВ “Давос” будь-яких правових наслідків таких дій відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України за якими правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, лише у разі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). До того ж чинна судова практика вирішення спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними за змістом п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” виходить з того, що “не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено)”.; по-п’яте, документ “warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” - “складська квитанція на зерно №1 від 17.10.2017р.” не є правочином із зберігання майна, укладеним між компанією СОФТКОММОДІТІС та ТОВ “Давос”, а рівно не може бути правовою підставою для застосуванням певних засобів захисту порушеного права взагалі, у зв’язку з чим у задоволенні позову про зобов’язання ТОВ “Давос” виконати умови так би мовити договору складського зберігання компанії СОФТКОММОДІТІС третя особа вважає, що слід відмовити повністю.

Крім того, на думку третьої особи не підлягають також задоволенню і зустрічні позовні вимоги ТОВ “Давос” до компанії СОФТКОММОДІТІС про визнання договору складського зберігання недійсним, оскільки у разі, якщо господарський суд і дійде висновку про те, що документ “warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” - “складська квитанція на зерно №1 від 17.10.2017р.” можна вважати правочином, то такий правочин не було укладено, по-перше, за відсутності підпису керівника Компанії СОФТКОММОДІТІС та її печатки, тобто ТОВ “Давос” не отримано акцепт документу, який він направляв електронною поштою; по-друге, у зв’язку з об’єктивною неможливістю передачі компанією СОФТКОММОДІТІС на зберігання ТОВ “Давос” товарно-матеріальних цінностей, яких вона не отримала по контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р., а рівно за відсутності факту передачі майна на зберігання, як істотної умови договору (п. 2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11).

22.03.2018р. за вх.№6622/18 від Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшли додаткові пояснення, в обґрунтування яких останній додатково вказує, що приймаючи до уваги ті обставини, що вирішення спору, який виник між сторонами по даній справі, пов’язане з питанням тлумачення правових наслідків видачі ТОВ “Давос” документу “warehouse receipt for grain №1 17.10.2017”, згідно розділу “Оплата” контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р. складська квитанція про підтвердження наявності товару (з англ., “warehouse receipt of the port confirming the cargo availability”), вважає за правомірне та необхідне звернути увагу суду на тому, що даному документу вже була надана правова оцінка Одеським апеляційним господарським судом, а саме в постанові від 06.03.2018р. по справі №916/3260/17, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу господарського суду Одеської області від 29.12.2017р., у тому числі, дійшов висновку про те, що "... складська квитанція на вантаж, прийнятий на зберігання в порту, за договором № S-U-MW-2017/1/6, що визначена Компанією як угода складського зберігання від 17.10.2017р., не є правочином із зберігання між покупцем за вказаним договором та суб'єктом господарювання - ТОВ “Давос". Належних доказів які б свідчили про те, що на виконання договору № S-U-MW-2017/1/6 відбулася фактична передача спірного товару від продавця покупцеві, що продавець надав покупцю визначені цим договором документи необхідні для його оплати і що останній оплатив прийнятий від продавця товар, Компанією до суду не подано і таких доказів в матеріалах оскарження не міститься, у зв'язку з чим право власності на нього у Компанії не виникло, а не існуюче право не підлягає захисту" (абз. 2, 3 crop. 10 постанови).

Тому, посилаючись на ч. 4 ст. 75 ГПК України відповідач за первісним позовом вказує, що приймаючи до уваги ті обставини, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. по справі №916/3260/17, яка набрала законної сили було встановлено, що документ - “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017", яким в якості правочину обґрунтовані позовні вимоги компанії СОФТКОММОДІС по даній справі, правочином не являється, на думку Фірми „ДАВОС” у формі ТОВ, правомірним вбачається висновок про відсутність у позивача за первісним позовом права, яке підлягає судовому захисту.

08.05.2018р. за вх.№9262/18 представником третьої особи - ELAN SOFT LLP (ОСОБА_10 ЛЛП) подано пояснення, згідно яких представник третьої особи вказує, що під час судового засідання 08.05.2018р. представнику ELAN SOFT LLP було доведено до відома про ухвалу суду від 03.04.2018р. щодо витребування від Фірми ELAN SOFT LLP оригіналу “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017", а тому за вказаним представник пояснив, що за твердженням керівництва ELAN SOFT LLP вказаного документу ніколи не отримувалося та не видавалося, про наявність цього документу фірма дізналася лише з матеріалів справи №916/54/18, саме тому представник третьої особи під час судового засідання 05.03.2018р. просив витребувати оригінал цього документу від особи, яка подала його копію – представника Софткоммодітіс ОСОБА_2 та з цього приводу судом було постановлено ухвалу про витребування від 05.03.2018р., яка ОСОБА_2 виконана не була.

07.06.2018р. за вх.№11421/18 на електронну пошту Господарського суду Одеської області від третьої особи - ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” надійшли пояснення, в обґрунтування яких третя особа вказує, що оригінал “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017" у порту відсутній, інформація щодо походження зазначеного документа підприємству невідома; ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” не перебувало та на теперішній час не перебуває в будь-яких правовідносинах з компанією SoftCommodities Trading Company SA. Крім того, третя особа додає, що по інформації та документам, наданим Фірмою „ДАВОС” у формі ТОВ, листом від 23.05.2018р. на теперішній час на складі Фірми „ДАВОС” у формі ТОВ, який розташований на території портопункту Кілія ДП «МТП Усть-Дунайськ» за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4, знаходиться сільськогосподарська продукція – пшениця фуражна, врожаю 2017 року в кількості 1290,395 тон, що належить Фермерському господарству «Динекс-Агро».

Крім того, 07.06.2018р. за вх.№11422/18 на електронну пошту Господарського суду Одеської області від третьої особи - ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.

Між тим, 07.06.2018р. за вх.№11423/18 від Фірми „ДАВОС” у формі ТОВ надійшла заява, в якій заявник додатково вказує, що наявність на складській квитанції на зерно №1 від 17.10.2017р. підпису посадової особи ДП “МТП Усть-Дунайськ" - ОСОБА_11 та печатки підприємства, на їх думку, не можуть тлумачитись учасниками спірних правовідносин по справі №916/54/18, як обставини виникнення, зміни або припинення певних правовідносин між відповідними суб’єктами портової діяльності та вищевказана обставина, згідно наявного в матеріалах даної справи листування між керівництвом ДП “МТП Усть-Дунайськ” та керівництвом компанії СОФТКОММОДІТІС, фірми “Давос” ГОВ, містить лише відомості інформативного характеру про кількість сільськогосподарської продукції.

Крім того, заявник додає, що у своїй діяльності з іншими суб’єктами портової діяльності адміністрація морських портів України, її посадові особи не уповноважені засвідчувати, підтверджувати або спростовувати обставини виконання або невиконання суб’єктами господарювання своїх зобов’язань по договорам, укладеним з іншими контрагентами, натомість, ДП “МТП Усть-Дунайськ” не зв’язана будь-якими договірними зобов’язаннями зі сторонами по контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р., а відтак не має можливості та повноваження надавати будь-яку правову оцінку обставинам виконання або невиконання його сторонами прийнятих на себе договірних зобов’язань, а також правам та обов'язкам, що можуть виникати у третіх осіб у зв'язку з виконанням контракту № S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р.

12.06.2018р. за вх.№11721/18 від третьої особи – ELAN SOFT LLP надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та просить суд у задоволенні позовної заяви SoftCommodities Trading Company SA відмовити повністю.

Клопотання представника відповідача за первісним позовом про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи від 10.01.2018р. вх.№496/18, судом задоволено 17.01.2018р.

Клопотання представника третьої особи – ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” від 07.02.2018р. за вх.№2741/18, від 05.03.2018р. вх.№5343/18 про відкладення розгляду справи, судом задоволені.

Клопотання представника відповідача за первісним позовом про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи від 03.04.2018р. вх.№7388/18, судом задоволено 06.04.2018р.

Клопотання представника позивача за первісним позовом від 03.04.2018р. за вх.№7361/18, від 07.06.2018р. за вх.№11403/18 про перенесення розгляду справи, судом задоволені.

Клопотання відповідача за первісним позовом про залучення до матеріалів справи документів від 08.05.2018р. вх.№9260/18 судом задоволено.

Клопотання позивача за первісним позовом від 08.05.2018р. за вх.№9244/18 про залучення до матеріалів справи електронного примірнику контракту, судом задоволено.

Заява позивача за первісним позовом від 16.05.2018р. вх.№9810/18 про відкладення розгляду справи судом задоволено.

07.06.2018р. за вх.№11420/18 від представника ELAN SOFT LLP надійшла заява про залучення до матеріалів справи документів, які на думку заявника підтверджують необґрунтованість заявлених позовних вимог та не могли бути поданими раніше, оскільки датовані 29.05.2018р. та 06.06.2018р., судом задоволено та залучено вказані документи до матеріалів справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

20.09.2017р. між ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP), як продавцем, та Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА (SoftCommodities Trading Company SA), як покупцем, укладено договір №S-U-MW-2017/1/6 (згідно копії перекладу з англійської мови українською мовою, наданого Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА до матеріалів справи).

Вказаним договором від 20.09.2017р. сторони погодили, що товаром є українська пшениця борошномельна насипом; кількість – 20 000 метричних тон +/- 10% на розсуд покупців за контрактною ціною; ціна – фіксується за домовленістю між сторонами за кожну партію в 1500 мт в доларах США за метричну тону на умовах «безпечний порт/безпечний причал» порту Кілія, Україна у додатку до цього договору і розрахована як зазначено нижче. Ціна FOB (вільно на борту) Кілія дорівнює ринковій ціні покупців, визначеній FOB Одеса у день фіксування ціни сторонами мінус 15 доларів США. За кожну партію ціна узгоджується і фіксується обома сторонами кожні 3 дні (за умови, що попередня ціна була оплачена покупцем). Товар має пройти митне оформлення для експорту за межи України Продавцем за рахунок Продавця.

Розділом оплата договору №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р. сторони передбачили, що оплата за кожну партію товару здійснюється наступним чином: як тільки партія прибуває до порту, оплата здійснюється по пред’явленню за СРТ вартістю товару (тобто вартість товару на умовах FOB (вільно на борту) з відрахування вартості вантажної обробки, документації тощо). Різниця між СРТ і FOB за узгодженням сторонами дорівнює 2,2 доларів США за мт. Оплата здійснюється покупцем під час надання: - комерційного інвойсу, підписаного і скріпленого печаткою; - складською розпискою на вантаж, прийнятий на зберігання в порту, що підтверджує наявність вантажу; - розписки експедитора про прийняття вантажу; - страхового сертифікату; сюрвейерського звіту. Як тільки партію навантажено на судно сплачується залишок по пред’явленню.

20.09.2017р. між ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP), як продавцем, та Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА (SoftCommodities Trading Company SA), як покупцем, укладено додаток №1 як невід’ємна частина контракту №S-U-MW-2017/1/6, яким сторони погодили зафіксувати ціну за 7 000 мт товару на рівні 154,00 (сто п’ятдесят чотири) дол. США РМТ на умовах FOB Кілія (згідно перекладу з англійської мови українською мовою, наданого Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА до матеріалів справи).

17.10.2017р. Зерновим комплексом «Давос» підписано “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017" (складська розписка на зберігання зерна №1); справжньою розпискою на зберігання засвідчено, що Зерновий комплекс «Давос», розташований на території порту Кілія за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железняка, 4, прийняв на зберігання від Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА (SoftCommodities Trading Company SA) Сквер де плас 1, 17000 Фрібург, Швейцарія, на підставі угоди про складське зберігання від 20.09.2017р., договір №S-U-MW-2017/1/6: українську продовольчу пшеницю оптом; фізична вага – 2500; вага, т: 2500; білок на сухій основі (Н*5,7) мін. 10,5%; сторонні домішки: макс. 2%; волога макс. 14%; натуральна вага мін. 73 кг/гл; зберігання: розділене/деактивоване. Зерновий комплекс фірми «Давос» зобов’язується зберігати зерно протягом до 31.12.2017р. (згідно копії перекладу з англійської мови українською мовою, наданого Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА до матеріалів справи).

Листом від 23.10.2017р. вих.№23102017/03 Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА направлено прохання до директора Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК”, за яким заявник просив порт заборонити (крім як за згодою з Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА та їх письмового дозволу) будь-яких вантажно-розвантажувальних, транспортних та інших операцій з пшеницею, що знаходиться на території порту згідно складської розписки №1 від 17.10.2017р. до врегулювання спору з компанією ELAN SOFT LLP.

01.11.2017р. за вих. №01112017/01 Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА направлено до начальника Філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» лист, яким заявник просив не перешкоджати завантаженню 1000 мт із ліхтерів ДМ-1077 та ДМ-1077 в М/V Limba; після відвантаження та оформлення 100мт прохав вважати складську розписку №1 від 17.10.2017р. зменшеною на 1000тон, а вказаний лист анулює та замінює лист №24102017/1 від 24.10.2017р. Крім того, вказаним листом Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА просив порт заборонити (крім як за згодою з Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА та їх письмового дозволу) будь-яких вантажно-розвантажувальних, транспортних та інших операцій з пшеницею, що знаходиться на території порту згідно складської розписки №1 від 17.10.2017р. в розмірі 1500 мт до врегулювання спору з компанією ELAN SOFT LLP.

Листом від 11.11.2017р. вих.№11112017/01 Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА направлено прохання до директора Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК”, директора ELAN SOFT LLP та генерального директора фірми «Давос» повідомити про наявність пшениці в порту.

Листом від 13.11.2017р. вих.№636/01/10-17 в.о. директора Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” повідомлено директору Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА, що після відвантаження т/х «Фетида» в портопункті Кілія 10.11.2017р. залишок пшениці складає 1290,395тон; завезення пшениці автомашинами після відвантаження на судно не проводилося.

21.12.2017р. Фірмою „ДАВОС” у формі ТОВ направлено в.о. директора ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” та начальнику п/п Кілія заявку, згідно якої заявник, у зв’язку із отриманням номінації прохав підтвердити готовність приймання та оброблення теплохода 31.12.2017р. – 02.01.2018р. типу «Сормовский» вантажем пшениця в кількості 2000,00 (+/- 10%) тн. В порто пункті Кілія згідно умов договору.

17.04.2018р. адвокатом ОСОБА_6 направлено до Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” адвокатський запит із проханням надати наступну інформацію: 1) чи знаходиться на зерноскладі ТОВ «Фірма «ОСОБА_6», який розташований на території портового пункту Кілія ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” пшениця фуражна українського походження 2017 року врожаю в кількості 1 290,395 тон, яка була завезена ФГ «Дінекс-Агро» на зберігання ТОВ Фірма «Давос» на підставі договору зберігання №1/06/17 від 01.06.2017р.; 2) чи передавалася пшениця фуражна українського походження 2017 року врожаю в кількості 1 290,395 тон, яка була завезена ФГ «Дінекс-Агро» на зберігання ТОВ Фірма «Давос» на підставі договору зберігання №1/06/17 від 01.06.2017р. і яка знаходиться на зерноскладі ТОВ «Фірма «ОСОБА_6», який розташований на території портового пункту Кілія ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” будь-якими іншими особами, на який 06.06.2018р. за вих.№388/01/07-18 Державним підприємством „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” надана відповідь, що по інформації та документам, наданим фірмою «Давос» у формі ТОВ, листом від 23.05.2018 на теперішній час на складі фірми «Давос» у формі ТОВ, який розташований на території портопункту Кілія ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4, знаходиться сільськогосподарська продукція - пшениця фуражна врожаю 2017 року в кількості 1 290,395 тон, що належить Фермерському господарству «Динекс-Агро». Іншим особам зазначена пшениця не передавалася.

17.05.2018р. за вих.№17/05-01 представником ELAN SOFT LLP – адвокатом ОСОБА_7 направлено до Державного підприємства „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” адвокатський запит із проханням надати у письмовому вигляді наступну інформацію: 1) чи укладались між компанією ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP) та ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” будь-які договори; 2) чи завозилася компанією ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP) на територію ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” зерно (пшениця); 3) чи знаходиться на теперішній час на території ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” зерно (пшениця), що належить компанії ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP), на який 29.05.2018р. за вих.№356/01/07-18 Державним підприємством „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” надана відповідь, що між компанією ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP) та ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” будь-яких договорів не укладалося; компанією ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP) на територію ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” зерно (пшениця) не завозилася; на теперішній час на території ДП „МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК” зерно (пшениця), що належить компанії ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP) не знаходиться.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволення первісних та зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного:

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "ОСОБА_6 проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст.15 ЦК України від 16.01.2003р.).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, суд згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України “Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005р. № 2709 –ІV, право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 20.09.2017р. між ОСОБА_10 ЛЛП (ELAN SOFT LLP), як продавцем, та Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА (SoftCommodities Trading Company SA), як покупцем, укладено договір №S-U-MW-2017/1/6 (згідно копії перекладу з англійської мови українською мовою, наданого Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА до матеріалів справи).

Відтак, зміст вказаного договору №S-U-MW-2017/1/6 (передача продавцем товару покупцю за визначеними документами, прийняття товару покупцем) відповідають змісту правовідносин за договором поставки, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов’язків, визначених цим договором.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Розділом "Оплата" договору №S-U-MW-2017/1/6 сторони визначили, що оплата здійснюється покупцем під час надання: - комерційного інвойсу, підписаного і скріпленого печаткою; - складською розпискою на вантаж, прийнятий на зберігання в порту, що підтверджує наявність вантажу; - розписки експедитора про прийняття вантажу; - страхового сертифікату; сюрвейерського звіту. Відтак, складська розписка на вантаж, прийнятий на зберігання в порту, слугувала лише підтвердженням наявності вантажу у продавця, а також як одна із умов оплати покупцем наявного у продавця в порту товару.

Крім того, матеріали господарської справи №916/54/18 не містять будь-яких правочинів, якими б передбачалася цивільно – правова відповідальність ТОВ “Давос” перед контрагентами компанії “ELAN SOFT LLP” за відповідність обсягів наявного в порту Кілія товару досягнутим між цією компанією та її контрагентами домовленостям.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що існування складської квитанції на вантаж було обумовлено необхідністю підтвердження продавцем наявності на зберіганні в порту певної кількості товару у зв'язку з виконанням продавцем договору №S-U-MW-2017/1/6, тому “warehouse receipt for grain №1 від 17.10.2017" – складська розписка на зберігання зерна №1 від 17.10.2017р. не є правочином із зберігання між покупцем за вказаним договором та суб'єктом господарювання – ТОВ “Давос”.

За змістом ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторонами за договором №S-U-MW-2017/1/6 було визначено умови поставки товару з посиланням на міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2010, а саме визначено базис поставки FOB (Франко борт “назва порту відвантаження”), порт Кілія, Україна, відповідно до якого продавець вважається таким, що виконав постачання товару, з моменту коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, і саме з вказаного моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.

ОСОБА_12 економіки України від 18.07.2011р. №4201-26/1134 "Щодо введення в дію нової редакції Інкотермс-2010" роз'яснено, що застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс) в Україні передбачено п. 4 ст. 265 ГК України, п. 10-1 ст. 1 Митного кодексу України, п. 2.19 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" тощо. У зв'язку з цим суб'єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції, узгодженої сторонами контракту. Щодо порушених у запиті питань слід зазначити, що в ході здійснення суб'єктом господарської діяльності зовнішньоекономічної операції згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" від 01.02.2006р. № 80, для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, необхідно представити митну декларацію, зовнішньоекономічний контракт і т. п. У митній декларації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" від 09.06.97 р. № 574, передбачена графа "умови поставки", яка заповнюється відповідно до умов поставки згідно з зовнішньоекономічним контрактом, підписаним сторонами контракту. Згідно з пунктом 1.5 наказу Мінекономіки "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 06.09.2001р. № 201, базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг) визначаються відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів. Таким чином, з урахуванням діючої нормативно-правової бази (в ході здійснення зовнішньоекономічної операції) використання правил Інкотермс має обов'язковий характер для суб'єктів господарювання - резидентів України.

Відтак, використання суб'єктами господарювання - нерезидентами України, якими є сторони договору №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р. правил Інкотермс при виконанні договорів на території України узгоджується з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України момент переходу права власності до набувача майна за договором (покупця) пов'язаний з фактичною передачею майна набувачеві.

Згідно з ч. 2 ст. 334 ЦК України під фактичною передачею майна та переходом права власності мається на увазі два аспекти. Перший аспект, коли право власності переходить до покупця в момент підписання ним документа, що підтверджує отримання товару (акт прийому-передачі). Другий аспект виникає в разі переходу права власності до покупця в момент підписання документів, що підтверджують передачу товару перевізнику (товарно-транспортна накладна).

Відтак, належних доказів виникнення у Компанії права власності на спірний товар матеріали справи не містять, оскільки відсутні докази того, що продавець надав покупцю визначені цим договором документи необхідні для його оплати і що останній оплатив прийнятий від продавця товар, а тому неіснуюче право не підлягає захисту.

Крім того, твердження позивача за первісним позовом про те, що в межах домовленості між покупцем та продавцем за договором №S-U-MW-2017/1/6 право контролювати знаходження товару на зерновому складі було передано покупцю шляхом укладення від його імені договору складського зберігання з третьою юридичною особою - ТОВ “Давос”, який забезпечив зберігання товару – пшениці на зерновому складі, заперечується третьою особою - ELAN SOFT LLP з підстав того, що жоден із перекладів контракту №S-U-MW-2017/1/6 від 20.09.2017р. не містять умов щодо вказаного вище, а відтак не передбачає умов про можливість або необхідність укладення його сторонами на виконання умов цього контракту інших договорів з іншими суб’єктами права (резидентами чи нерезидентами), а також не передбачає також умов щодо можливості або необхідності забезпечення сторонами контракту виконання його умов шляхом укладення договорів з іншими суб’єктами права (резидентами чи нерезидентами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що складська розписка на зберігання зерна №1 від 17.10.2017р. не є правочином із зберігання між покупцем за вказаним договором та суб'єктом господарювання – ТОВ “Давос”, тому суд не вбачає підстав для задоволення даного позову SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА). Крім того, суд неодноразово зобов’язував позивача за первісним позовом та витребовував у сторін справи оригінал вказаної складської розписки на зберігання зерна №1 від 17.10.2017р., яка суду для огляду надана не була.

Розглядаючи заявлені Фірмою „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю позовні вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” про прийняття фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від компанії SoftCommodities Trading Company SA української продовольчої пшениці оптом фізичною вагою 2500 мт, виданий фірмою „Давос” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі контракту №S-U-MW-2017/16 від 20.09.2017р., укладеного між компанією ELAN SOFT LLP (продавець), яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії, та Компанією SoftCommodities Trading Company SA (покупець), суд не вбачає підстав для задоволення даної зустрічної позовної вимоги, оскільки судом визнано, що „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017” (складська розписка на зберігання зерна №1 від 17.10.2017р.) не є правочином із зберігання між покупцем за вказаним договором та суб'єктом господарювання – ТОВ “Давос”

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та керуючись приписами вищенаведених нормативних актів, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) про зобов’язання виконати умови договору зберігання та позовної вимоги Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним з моменту укладення договору складського зберігання №1 від 17.10.2017р., яким є „warehouse receipt for grain №1 17.10.2017”.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1762,00грн., поданий за позовною заявою SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) покласти на позивача за первісним позовом, а судовий збір в сумі 1762,00грн., поданий за зустрічною позовною заявою Фірми „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю покапости на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 129,ст.ст. 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову SoftCommodities Trading Company SA (Софткоммодітіс Трейдінг Компані СА) - відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову Фірма „ДАВОС” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Повне рішення складено 27 червня 2018 р.

Суддя С.Г. Власова