ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2018 року

Київ

справа №211/5653/16-а

адміністративне провадження №К/9901/42748/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 211/5653/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, прийняту 19 грудня 2016 року у складі судді Ткаченко С.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Чепурнова Д.В., суддів Сафронової С.В., Мельника В.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов'язати Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року та виплачувати у подальшому пенсію за віком відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 5 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Зобов`язано Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно з пунктом 5 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у розмірі 60 відсотків від середньомісячного заробітку з 01 грудня 2016 року.

Як встановлено, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 09 жовтня 1996 року по 14 грудня 2015 року працював в органах прокуратури Дніпропетровської області.

Стаж роботи позивача, станом на момент звернення до відповідача, відповідав вимогам частини 5 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

25 грудня 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу з заявою про призначення йому пенсії за віком.

Протоколом від 30 грудня 2015 року № 19 Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовило позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та з урахуванням пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суди дійшли висновку про задоволення позову з огляду на те, що положеннями пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі, як помилково вважає відповідач.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення проти касаційної скарги не надходили.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону № 1789 щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Проте 15 липня 2015 року у зв'язку з набранням законної сили Законом № 1697 Закон № 1789 частково втратив свою чинність, зокрема, і частина 1 статті 50 цього Закону.

Аналіз положень пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213 дає підстави погодитись з висновком судів попередніх інстанцій, що вказаною нормою скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі, як помилково вважає відповідач.

15 липня 2015 року набрав законної сили Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до частини 5 статті 86 якого працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

Вказана норма набрала законної сили після 1 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213 на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право за наявності на день звернення необхідного стажу роботи та досягнення віку, передбаченої частиною 5 статтею 86 Закону № 1697.

За таких обставин відповідач безпідставно послався на Закон № 213 при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Враховуючи наведене, а також те, що стаж роботи позивача, станом на момент звернення до відповідача, відповідав вимогам частини 5 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанцій ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, прийняту 19 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 21 березня 2017 року у справі № 211/5653/16-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду