КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м.Київ справа № 810/502/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову (а.с.ю39-45) просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі довідки МВС України від 16.05.2017 №22/6-4468 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з включенням до сум грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці, надбавки за особливо-важливі завдання 35,73 % та премії 87,85 %, що входять до розрахунку пенсії позивача, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі Рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 "У справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 як колишнього працівника міліції, з огляду на збільшення грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України у порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення поліцейського, визначеного на підставі постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (а.с. 74-80), згідно якого вважає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначеного у довідках.

Крім того, відповідач наголосив, що в силу статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, з урахуванням чого, представником відповідача наголошено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області здійснено всі необхідні дії для перерахунку пенсії, проте таку виплату буде забезпечено після виділення коштів з Державного бюджету України. Також відповідач у відзиві заявив про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 відкрито спрощене провадження у справі (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 провадження у даній адміністративній справі було зупинено до набрання чинності судовим рішенням у зразковій справі № 820/6514/17, яка розглядається Верховним Судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 провадження в даній адміністративній справі поновлено та прийнято рішення про продовження її розгляду.

У судове засідання, призначене на 02.05.2018, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивачем 02.05.2018 до Київського окружного адміністративного суду через канцелярію суду подано клопотання від 02.05.2018 про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 131).

Відповідачем 02.05.2018 до Київського окружного адміністративного суду через канцелярію суду подано клопотання від 26.04.2018 про проведення позивачу перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262, Постанови № 988, з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії про розмір грошового забезпечення за нормами постанови КМУ № 103 відповідно до вимог чинного законодавства, а тому й про відсутність предмету спору.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги подане позивачем клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження та враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 02.05.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА _1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Броварським РВ Управління ГУ МВС України в Київській області 16 січня 1998 року (а.с.60-66).

Згідно із копією паспорта громадянина України позивач з 13 жовтня 2003 року і по теперішній час зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, про що свідчить копія пенсійного посвідчення НОМЕР_3 (а.с. 68).

Листом від 03.02.2017 №1461/05/22-2017 Міністерство внутрішніх справ України повідомило Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органу внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 28.03.2017 №9493/02-23 Пенсійний фонд України повідомив свої територіальні органи (головні управління ПФУ) про необхідність підготовки та надання списків пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ України, які мають право на перерахунок пенсій до відповідних органів МВС.

На підставі вказаних списків, відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11.11.2015 №988, наказу МВС України від 06.04.2016 №260, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Київській області видано позивачеві довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.06.2017 №П-1018, відповідно до якої загальна сума грошового забезпечення, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, становить 11 158,29 грн. (а.с.54).

Суд зазначає, що до розрахунку розміру грошового забезпечення згідно наданої довідки від 08.06.2017 №П-1018 увійшли:

- посадовий оклад у сумі 2800,00 грн.;

- оклад за військовим спеціальним званням (старший лейтенант поліції) у сумі 1600,00 грн.;

- надбавка за вислугу років у розмірі 35% у сумі 1540,00 грн.;

- премія із розрахунку 87,85% у сумі 5218,29 грн.

10 листопада 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Київській області починаючи з 01.01.2016, у порядку, передбаченому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 46-47).

Листом від 16.11.2017 №1497/Ч-01 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача, що перерахунок та виплату пенсії буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України (а.с. 48-49).

Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, у тому числі з вказаних підстав, є протиправною, позивач за захистом порушених прав та інтересів звернувся до Київського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Нормами статті 22 Конституції України закріплено, що права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно вимог статті 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015№ 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015№ 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та постановою від 18.11.2015№ 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006№ 268» встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і оклади за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова КМ № 988 набрала чинності 02.12.2015.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20.02.2008.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, з огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови №988 згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Отже, з набранням чинності Постановою № 988, якою змінені (збільшені) розміри посадових окладів поліцейських, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і окладами за спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2016.

Судом встановлено, що відповідач 10.11.2017 отримав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача №П-1018 від 08.06.2017 (а.с. 54). Однак перерахунок та виплату пенсії позивачу здійснено не було, про що зазначено у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (а.с. 48-49).

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Натомість згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначена норма не передбачає дискреційних повноважень у відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсії у розумінні Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980.

Враховуючи те, що право позивача на перерахунок його пенсії встановлено чинним законодавством України, а також дотримано всі вимоги, передбачені Порядком №45 для перерахунку пенсії, позивач має законні підстави на перерахунок його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення П-1018 від 08.06.2017, тому бездіяльність відповідача щодо здійснення такого перерахунку є протиправною.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 № 614, який набрав чинності 01.01.2016) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Під час розгляду справи судом встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набранням чинності Постановою № 988 та Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», яким внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, не проведений з 01.01.2016 саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.

Оскільки перерахунок пенсії позивача не проведено з вини відповідача, який є державним органом, на який покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, право позивача на такий перерахунок з 01.01.2016 є абсолютним та не може бути обмеженим будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не є обґрунтованою підставою щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, згідно з яким якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, зокрема у постановах Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду в зразковій справі №Пз/9901/8/18 від 15.02.2018.

А саме, 15.02.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду зразкової справи прийняв рішення в адміністративній справі за позовом громадянина до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні зазначив, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала чинності 02.12.2015.

Відповідно до рішення у зразковій справі Верховним Судом вказано, що згідно зі статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Верховний Суд також зазначив, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином Суд дійшов висновку, посилаючись на рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до пункту 56 рішення Верховного Суду в зразковій справі № 820/6514/17, провадження № Пз/9901/8/18 від 15.02.2018, висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення пенсіонерів органів внутрішніх справ, яким призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ", до суду з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на обліку яких стоять позивачі та які здійснюють виплату пенсій позивачам, з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача (відмови вчинити дії) щодо здійснення перерахунку та виплати позивачам пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонерам органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року N 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачам з 01 січня 2016 року як пенсіонерам органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року N 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", згідно з наданою довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Адміністративна справа, яка розглядається судом, відповідає ознакам типової справи, що визначені у пункті 55 рішення Верховного Суду у справі № 820/6514/17.

Водночас, суд зазначає, що після звернення позивача до суду із зазначеним позовом відбулась зміна правового врегулювання спірних правовідносин, шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №103 від 21.02.2018 року, якою встановлено новий порядок перерахунку та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.

Також, 02.05.2018 представником відповідача повідомлено Київський окружний адміністративний суд про проведення позивачу перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262, Постанови № 988, з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії про розмір грошового забезпечення за нормами постанови № 103 відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 125-126).

При цьому, судом встановлено, що перерахунок пенсії позивачеві був здійснений з урахуванням вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (а.с. 126).

Надаючи оцінку наведеній обставині суд виходить із наступного.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103, пунктом 3 якої, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України, постановив перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015№ 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач з урахуванням вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови № 988 24.04.2018 здійснив перерахунок пенсії позивачеві з 01.01.2016 та її виплату за період з 01.01.2018 по дату перерахунку, про що свідчить наданий суду перерахунок пенсії (а.с.126).

Разом з цим виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідач вирішив провести з урахуванням особливостей, встановлених Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, - починаючи з 01.01.2019.

У свою чергу, як зазначалось судом вище, Законом №2262-ХІІ, встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відтак, враховуючи, що з 01.01.2016 року у позивача виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, зокрема, відбулась зміна розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та враховуючи, що такий перерахунок своєчасно не було проведено з вини державних органів, саме з цього часу необхідно здійснити перерахунок.

Також суд зазначає, що виплата позивачеві пенсії у спосіб, передбачений постановою КМУ від 21.02.2018 № 103, не узгоджується з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Цією або жодною іншою нормою Закону № 2262-ХІІ, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.

При цьому суд звертає увагу на те, що Закон № 2262-ХІІ не надає Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати чи змінювати порядок виплати пенсії.

Керуючись положеннями частини 3 статті 7 КАС України, суд у спірних правовідносинах до питань порядку виплати пенсії після її перерахунку застосовує положення Закону № 2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.

Крім того, із положень статті 7 КАС України випливає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом встановлено, що позивач набув право на перерахунок пенсії з 01.01.2016, відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей».

У той же час, постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 набрала чинності 24.02.2018.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року N 21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Особливості правового застосування, визначені Постановою №103, в тому числі пунктами 3 і 5, на думку суду, створюють нові публічно-правові відносини між позивачем та відповідачем, які виникли з 24.02.2018 року і не є предметом розгляду в даній адміністративній справі, хоча й охоплюють той самий спірний період, проте в силу наведених норм Конституції України не можуть мати зворотної дії в часі.

Отже, застосування до правовідносин, які виникли до 24.02.2018, положень постанови Кабінету Міністрів України, в редакції чинній після 24.02.2018, з огляду на її прийняття після виникнення спірних правовідносин і звернення позивача з позовом до суду та погіршення його становища в частині строків виплати належної йому пенсії, порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів в часі.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання щодо порядку здійснення виплати позивачеві пенсії за наслідками перерахунку суд виходить з того правового регулювання, що було чинним на момент виникнення права позивача на такий перерахунок та виплату.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача у нездійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із змінами розміру грошового забезпечення поліцейських відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ задоволенню не підлягають, позаяк станом на день розгляду справи судом такий перерахунок відповідачем проведено, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас, беручи до уваги, що виплату перерахованої з 01.01.2016 по 31.12.2017 пенсії відповідач на момент розгляду справи не здійснив, а доводи відповідача, що така виплата має здійснюватися лише з 01.01.2019 не ґрунтуються на вимогах закону, вимоги позивача у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі довідки МВС України від 16.05.2017 №22/6-4468 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з включенням до сум грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці, надбавки за особливо-важливі завдання 35,73 % та премії 87,85 %, що входять до розрахунку пенсії позивача, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі Рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 "У справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Натомість судом встановлено, що розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу визначено на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області від 08.06.2017 № П-1018, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 54).

При цьому суд звертає увагу, що розмір пенсії позивача у зв'язку з проведеним відповідачем перерахунком пенсії від 24.04.2018 становить 8842,76 грн. і є меншим, ніж розмір пенсії, який відповідач мав провести з 01.01.2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області від 08.06.2017 №П-1018 - 11158,29 грн., тому приймаючи до уваги, що суд не може погіршувати права позивача і звужувати їх зміст, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 саме на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області від 08.06.2017 №П-1018, виходячи з визначеного розміру пенсії на суму 11158,29 грн.

Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Проте, вказаною нормою встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що позивач має право на отримання пенсії у розмірі, встановленому згідно довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області від 08.06.2017 № П-1018, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області від 08.06.2017 № П-1018.

При цьому суд звертає увагу на те, що довідка МВС України від 16.05.2017 №22/6-4468 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на підставі якої позивач в прохальній частині позову просить провести перерахунок пенсії, зазначена помилково, адже довідки за таким номером та датою до матеріалів справи не додано, натомість ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області видано позивачеві довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.06.2017 №П-1018, відповідно до якої загальна сума грошового забезпечення, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, становить 11 158,29 грн. (а.с.54), яка і була додана позивачем до матеріалів справи.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з включенням до сум грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці, надбавки за особливо-важливі завдання 35,73 %, що входить до розрахунку пенсії позивача, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) суд зазначає, що перерахунок пенсії відповідачем проводиться на підставі отриманих довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, натомість проаналізувавши зміст довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.06.2017 №П-1018 суд зазначає, що до розрахунку розміру грошового забезпечення увійшли: посадовий оклад у сумі 2800,00 грн.; оклад за військовим спеціальним званням (старший лейтенант поліції) у сумі 1600,00 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 35% у сумі 1540,00 грн.; премія із розрахунку 87,85% у сумі 5218,29 грн.

Отже, надбавка за особливо-важливі завдання у розмірі 35,73 % не входить до складу розрахунку розміру грошового забезпечення згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.06.2017 №П-1018, а відтак й підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з включенням до сум грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці надбавки за особливо-важливі завдання 35,73 %, не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може бути задоволена, адже захисту в адміністративному судочинстві підлягають порушені права, в той час як вимога про зобов'язання вчинити певні дії без обмеження будь-яким строком розрахована на майбутнє.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності ухваленого рішення про відмову у здійсненні виплати призначеної позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Київській області від 08.06.2017 №П-1018, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, починаючи з 01 січня 2016 року, а саме з моменту виникнення права на такий перерахунок.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, всупереч вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а тому про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести виплату призначеної позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Київській області від 08.06.2017 №П-1018, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, починаючи з 01 січня 2016 року, а саме з моменту виникнення права на такий перерахунок.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено судом, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №82244 від 30.01.2018 (а.с. 38).

Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягало сплаті 704,80 грн.

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 242- 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, ідентифікаційний код 22933548) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області від 08.06.2017 №П-1018, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

3.Щодо решти позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, ідентифікаційний код 22933548).

5.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 27.06.2018.

Суддя Кушнова А.О.