ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"05" липня 2018 р.

Справа № 911/1431/18

Суддя Христенко О.О., розглянувши позовні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс -Сіті», м. Ірпінь

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, м. Київ

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Запорожець Ірини Григорівни, м. Київ

3. Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово», м.Боярка

4. Приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавети Володимирівни, м. Васильків

5. Комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області,

м. Житомир

6. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, м. Київ

7. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни, м. Київ

8. Міністерства юстиції України, м. Київ

9. Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп»,

м. Київ

10. Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижіо Груп»,

м. Київ

про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ «Аверс-Сіті» до відповідачів: 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича; 2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Запорожець Ірини Григорівни; 3. Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово»; 4. Приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавети Володимирівни; 5. Комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; 6. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни; 7. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни; 8. Міністерства юстиції України; 9. Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп»; 10. Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижіо Груп» про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору іпотеки.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Згідно ч. 12 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

У позовній заяві позивач зазначає лише вимоги немайнового характеру: скасувати ряд рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності не об'єкт нерухомості (квартиру) за фізичними та юридичною особою, а також про визнання недійсним договору іпотеки.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 цього ж кодексу встановлено загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси. Умовою для подання цього позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеним органом, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності. Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акта.

Вирішуючи питання про підвідомчість справи необхідно враховувати вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якій визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції, та вимоги ст.ст. 27, 30 ГПК України, згідно з якими господарські суди розглядають справи, коли склад учасників спору відповідає приписам норм Господарського процесуального кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 3 цього ж Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у даній справі оспорюючи офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття третіми особами речових прав на нерухоме майно, позивач намагається відновити своє право власності. Тобто, існує спір про право, спір щодо законності виникнення у третіх осіб права власності на об'єкт нерухомості (квартиру).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (на яку посилається у своїй позовній заяві позивач) зазначено, що між сторонами у справі відсутні правовідносини щодо адміністрування та підпорядкування, натомість характер спірних правовідносин свідчить про спір щодо законності виникнення у відповідачів права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Оскільки позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, не підвідомчій адміністративним судам, а є спором про відновлення майнового права позивача, то суд звертає увагу на суб'єктний склад сторін.

З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомості (квартиру) за фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9, якими зареєстровано права власності на квартиру за фізичними особами, спір за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цих фізичних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16 та від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16.

Відповідачами 1, 2, 4, 6, 7 у позовній заяві позивач зазначає приватних нотаріусів та вказує, що вони, як державні реєстратори, мають спеціальний статус, а тому позивач має право звертатися з позовом до вказаних відповідачів до господарського суду.

Згідно ст. 3 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як зазначалось вище, Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене вимоги, які зазначені позивачем у позовній заяві щодо скасування рішень про державну реєстрацію права власності на квартиру за фізичними особами, відносяться до юрисдикції цивільних судів.

Також суд звертає увагу, що відповідачем 8 у позовній заяві зазначено Міністерство юстиції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

В п. 9 прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № 1301 від 04.07.2016, укладений між ТОВ «Віп Преміум Груп» та ТОВ «Престижіо Груп».

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ «Віп Преміум Груп» (код 40305701) є: 03127, м. Київ, провулок Коломиївський, буд. 3/1, а місцезнаходженням ТОВ «Престижіо Груп» є: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, корпус літера Ю, офіс 5.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вимога про визнання недійсним договору іпотеки є вимогою немайнового характеру, тому для визначення підсудності застосовуються норми ст. 27 ГПК України, а не ч. 3 ст. 30 ГПК України, якою встановлена виключна підсудність, а саме, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 21 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Оскільки в позовній заяві об'єднано вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, суд позбавлений можливості надіслати матеріали позовної заяви в частині, яка відноситься до юрисдикції господарського суду, за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 20, 21, 27, 30, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича; 2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Запорожець Ірини Григорівни; 3. Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово»; 4. Приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавети Володимирівни; 5. Комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; 6. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни; 7. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни; 8. Міністерства юстиції України; 9. Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп»; 10. Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижіо Груп» про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та визнання недійсним договору іпотеки.

Ухвала підписана 05.07.2018 та набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Христенко