Провадження № 2/727/1107/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з нею проживає спільна з відповідачем дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

12.12.2014 року позивачка уклала шлюб з громадянином ОСОБА_5, актовий запис про шлюб №2123 та змінила власне прізвище з «Приходько» на «Волошенюк».

Вказує, що відповідач по справі – ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком та шлюб між сторонами був зареєстрований 08.11.2003 року Чернівецьким міським відділом РАГСу Чернівецького обласного управління юстиції та розірваний на підставі рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01.07.2013 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09.08.2013 року.

Також вказує, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01.07.2013 року та рішенням Апеляційного суду чернівецької області від 09.08.2013 року з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно.

Стверджує, що відповідач аліменти в сумі 500 гривень щомісячно сплачував нерегулярно, не дивлячись на те, що матеріально він забезпечений добре. Фактично на позивачці лежить більша частина витрат на утримання дитини, пов’язаних з її навчанням, забезпеченням умов проживання, розвитку, лікування та оздоровлення.

Позивачка вказує, що їй відомо, що станом на час звернення до суду відповідач має задовільний стан здоров'я. Крім того в особистому користуванні відповідача перебуває автомобіль НОМЕР_1. Крім того, позивачу відомо, що відповідач орендує частину магазину (відділ) по вул.Героїв Майдану (супермаркет «КОЛОС») та має свій магазин по вул.Ентузіастів, 5. Також у відповідача в користуванні перебуває вантажний автомобіль «FAW», який використовує в своїй підприємницькій діяльності.

Звертає увагу суду на те, що спільна з відповідачем донька є інвалідом з дитинства та потребує додаткового догляду, оскільки вона пересувається за допомогою інвалідного візка та частково паралізована. Крім того, позивачка щомісячно витрачає кошти на підгузки для дитини та інші засоби гігієни. Враховуючи це, у позивачки відсутня можливість влаштуватися на постійну роботу, оскільки спільна з відповідачем дитина потребує додаткового постійного догляду.

Також, на даний час матеріальне становище позивачки погіршилося і їй матеріально важко одній утримувати дитину.

Крім того, звертає увагу суду на те, що від другого шлюбу у неї 04.06.2015 року народилася донька ОСОБА_6 та позивач зараз змушена доглядати і за нею.

Стверджує, що відповідач матеріально забезпечений, його доходи забезпечують йому добрий матеріальний стан, в його користуванні перебуває досить дорогий в обслуговуванні легковий автомобіль, він фактично займається підприємницькою діяльністю - виготовлення, установлення та продаж торгівельного обладнання (фірма «КОРАЛ»), тому позивачка вважає, що він має матеріальну можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж визначено рішенням суду у 2013 році.

Позивач звертає увагу суду на те, що з часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів в твердій сумі в розмірі 500 грн., а саме з 01.07.2013 року її матеріальний стан погіршився, а матеріальний стан відповідача покращився, а тому вона змушена звертатися до суду з даним позовом про збільшення розміру аліментів.

Крім того, вказує, що на сьогоднішній день нормами Сімейного кодексу України встановлено мінімальний розмір аліментів на дитину - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та на час звернення до суду ця сума становить 930 грн., що також більше ніж сума аліментів, яка присуджена до стягнення з відповідача рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01.07.2013 року.

Таким чином, вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача, повинен бути збільшений до 3000 гривень щомісяця.

При цьому, звертає увагу суду на те, що в добровільному порядку відповідач сплачувати їй аліменти більші, ніж присуджені рішенням суду від 01.07.2013 року відмовляється.

Також позивач вказує, що для отримання професійної правничої допомоги вона звернулась до адвоката ОСОБА_1, з яким 18.04.2018 року уклала договір правової допомоги. Відповідно до умов договору про надання правової допомоги та додатку №1, який визначає розрахунок вартості наданих послуг, адвокатом на вивчення документів та підготовку даної позовної заяви витрачено 2 год. 00 хв. та вона йому сплатила 2233,80 грн.

На основі викладеного, позивач просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача, а саме стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісяця до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити. Вказав, що вказані у позовній заяві автомобілі зареєстровані на батька відповідача, якому 77 років, а фактично вказаними автомобілями користується саме відповідач. Зауважив на тому, у медичних довідках відповідача, наданих останнім суду, місцем роботи відповідача вказане як - комерційний директор ПФ "Корал", в той час, як останній це заперечує. А тому піддав сумніву надану відповідачем довідку з цього приводу. Підтвердив, що дійсно спільна донька сторін є інвалідом з дитинства. Підтримав поданий розрахунок судових витрат, понесених позивачкою.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнав. Вказав, що на його думку, доцільно зменшити сплачувати позивачці аліменти в розмірі 500 гривень щомісячно. На даний час він збирає документи на отримання інвалідності та не працює, 30.11.2016 року він звільнився з роботи у ФОП ОСОБА_7 «Корал». За спеціальністю він лікар, однак за порадою батька займався бізнесом. Не заперечував тієї обставини, що дійсно існували заборгованості по сплаті аліментів, однак він їх погашав, а також купував дитині їжу та одяг. Вказав суду, що на даний час у нього є старший син, який є повнолітнім та інших утриманців не має. Також підтвердив, що спільна з позивачкою дитина є інвалідом 1-ї групи з дитинства та з дитинства перебуває на інвалідному візку. Вважав заищеним розрахунок витрат на послуги адвоката. Підтримав поданий ним відзив на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-МИ №218559 (а.с.6).

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01.07.2013 року (а.с.8-10), яке було змінено рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09.08.2013 року (а.с.11-13) шлюб між сторонами було розірвано. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, а також стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти в сумі 500 гривень на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно довідки про склад сім’ї №860 від 19.04.2018 року (а.с.14) ОСОБА_3 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з нею зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії 1-МИ №103271 (а.с.5), 12.12.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був зареєстрований шлюб та прізвище дружини після одруження - «Волошенюк».

Також, згідно копії свідоцтва про народження дитини (а.с.7), 04.06.2015 року у позивачки ОСОБА_3 народилась донька – ОСОБА_6.

Як вбачається з заключення ЛКК Обласної дитячої клінічної лікарні від 03.04.2017 року №31/70 (а.с.15), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, за станом здоров’я має медичні покази, що дають право на отримання соціальної допомоги по інвалідності за місцем проживання терміном до 18-ти років.

Згідно копії Форми індивідуальної програми реабілітації інвалідів №162/69 від 11.04.2017 року (а.с.17-18) ОСОБА_4 являється інвалідом з дитинства. Наведена обставина також підтверджується висновком ЛКК №69 від 11.04.2017 року КУ «Кіцманська ЦРЛ» (а.с.19).

Також, відповідно до довідки управління соціального захисту (а.с.30), ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні як отримувач соціальної допомоги дітям-інвалідам.

Як вбачається з копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с.44, 46) автомобіль НОМЕР_1 та вантажний автомобіль НОМЕР_2 перебувають у власності ОСОБА_9 (батька відповідача), який зареєстрований приватним підприємцем (а.с.51) та надає послуги з перевезення (а.с.49-50).

Згідно копії диплому спеціаліста (а.с.65) ОСОБА_2 за спеціальністю є лікарем, що також підтверджується відповідним сертифікатом (а.с.66).

Як вбачається з копії трудової книжки відповідача (а.с.68-70), ОСОБА_2 10.01.2013 року був прийнятий на роботу на посаду монтажника торгового обладнання та 30.11.2016 року звільнений з роботи за власним бажанням. Також, згідно представлених відповідачем довідок (а.с.ю74-76), останній приміщення магазинів у вказаних в позовній заяві магазинах не орендує.

Згідно вимог чинного законодавства батьки повинні матеріально утримувати своїх дітей.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач – ОСОБА_2, як батько неповнолітньої – ОСОБА_4, зобов’язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Окрім того, статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що інших неповнолітніх дітей у відповідача не має.

Разом з тим, після винесення судом рішення в 2013 році, на утриманні позивача з'явилась ще одна малолітня дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Таким чином, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про стягнення аліментів на дитину підлягає частковому задоволенню, а саме у твердій грошовій сумі в розмірі 1700 гривень щомісячно.

Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, не суперечитиме законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дитину та відповідатиме потребам дитини, при цьому не порушить права відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів частково, суд враховує хворобливий стан здоров'я самого відповідача, що підтверджується рядом письмових документів, наданих відповідачем. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги частково, а саме в сумі 1700 гривень, суд також виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших непрацездатних членів сім’ї чи неповнолітніх дітей на його утриманні не перебуває. При цьому, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, ОСОБА_4 є інвалідом 1-ї групиз дитинства, пересувається на інвалідному візку, а тому потребує додаткових витрат на її утримання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, як батько неповнолітньої – ОСОБА_4, зобов’язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини аліменти в розмірі 1700,00 гривень з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 07.05.2018 року до настання нею повноліття,але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, суд зазначає наступне.

18 квітня 2018 року позивач в справі і адвокат ОСОБА_1 уклали договір про надання правової допомоги.

Як вбачається з наданої позивачем квитанції до прибуткового касового ордера від 07 травня 2018 року витрати за надані адвокатом послуги становлять 2233,80 грн., які були сплачені позивачкою по справі.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено критерії, за якими визначається співмірність витрат на оплату послуг адвоката.

Однак, частиною 5 даної статті визначено, що зменшити розмір судових витрат суд може лише за клопотанням іншої сторони та за умови невідповідності таких витрат критеріям, що визначені у ч.4 ст.137 ЦПК України (тобто одночасно за наявності двох вищевказаних умов).

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України, обов'язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.3 ст.141 ЦПК України, суд, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, має врахувати, крім іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката визначаються, в тому числі на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно п. 3) ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

З огляду на наведене, виходячи з об'єму витраченого часу та пропорційно заджоволених вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1265,82 грн., а також згідно вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 55, 76, 80, 84, 180-183, 185, 191, 190 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини– задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, у твердій грошовій сумі у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, на користь ОСОБА_3 понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 1265,82 (одну тисячу двісті шістдесят п’ять) гривень (вісімдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, на користь держави судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Допустити негайне виконання стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 06 липня 2018 року.

СУДДЯ :