Провадження № 2/463/501/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві, ОСОБА_5 сервісного центру МВС у Львівській області, третя особа ОСОБА_6 про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про реєстрацію обтяження -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ПАТ «Імексбанк», про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про реєстрацію обтяження, реєстраційний номер 13640964, внесеного на підставі договору застави транспортного засобу від 21.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 1149 на транспортний засіб автомобіль марки BMW X3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, ДНЗ АА5312 ВК, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХТ 914548 виданого 19 березня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.03.2016р. між ним та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу – автомобіля марки марки BMW X3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_2. Звернувшись в ОСОБА_5 сервісний центр МВС у Львівській області з метою зняття вказаного транспортного засобу з обліку для його подальшого відчуження його повідомили, що на такий автомобіль накладено обтяження на підставі договору застави № 1149, укладеного 21.03.2008р. між ОСОБА_6 та ПАТ «Імексбанк». Таке обтяження зареєстровано 17.04.2008р., а при його накладені номерні знаки автомобіля були АА 5312 ВК та в подальшому після перереєстрації змінились на ВС 3889 ВМ. Безпосередньо він не пов'язаний кредитними правовідносинами та не укладав жодного договору застави, а при придбанні автомобіля відомості про обтяження були відсутні. Наявність такого обтяження порушує його права як власника з приводу чого звернувся до суду з даним позовом.

Повноважний представник відповідача ПАТ «Імексбанк» скерував до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що після укладення 20.03.2008р. між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_6 кредитного договору, в якості забезпечення виконання зобов’язань між сторонами укладено договір застави, предметом якого є спірний автомобіль. Таке обтяження було зареєстровано 28.03.2008р., однак у зв’язку з невиконанням боржником зобов’язань за кредитним договором, його було продовжено 17.04.2013р. Крім того, 06.02.2012р. Дарницьким районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № 28-08 від 20.03.2008р. в розмірі 42 533,69 євро, що в гривневому еквівалентно за курсом НБУ станом на 15.04.2010р. становить 459 008,99 грн. шляхом звернення стягнення на спірний автомобіль у спосіб його реалізації у порядку, встановленому для заставного майна. Таке рішення набрало законної сили 13.09.2012р., після чого в Дарницькому районному ДВС м. Київ 28.10.2013р. відкрито виконавче провадження, а 14.02.2014р. винесено постанову про розшук транспортного засобу. В подальшому, у 2015р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з відсутністю майна, яке на праві власності належить ОСОБА_6 Таким чином, заставне майно вибуло із власності боржника без дозволу та погодження заставодержателя, що є порушенням прав останнього, а оскільки заборгованість залишається непогашеною, застава зберігає спою чинність для нового власника, у зв’язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

До початку розгляду справи по суті, на підставі відповідного клопотання представника позивача, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20.10.2017р. витребувано у Територіального сервісного центру 8047 регіонального сервісного центру МВС у м. Києві (03680, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4):

копії документів на підставі яких був внесений запис у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_6 (22.07.1961р.н., адреса м. Київ, вул. Червоноармійська, 9 (Бортничі)) автомобіля марки BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 щодо придбання його в розстрочку;

копій документів, на підставі яких автомобіль марки BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 був знятий з обліку, зокрема, але не виключно, копію документа від ПАТ «Імексбанк» щодо остаточного розрахунку або з зазначенням інших підстав, за якими заставодержатель погодив відчуження ОСОБА_6 (22.07.1961р.н., адреса м. Київ, вул. Червоноармійська, 9 (Бортничі)) зазначеного транспортного засобу.

Тричі вказана ухвала направлялась на адресу Територіального сервісного центру 8047 регіонального сервісного центру МВС у м. Києві, однак не була отримана адресатом з незалежних від суду причин, а конверти повернулись на адресу суду з відміткою (за закінченням терміну зберігання (а.с.88-88а, 89-90, 91-92).

У зв’язку з наведеним, на підставі відповідного клопотання представника позивача від 22.12.2017р. (а.с.97-99), ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26.12.2017р. витребувано у ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11):

копії документів на підставі яких був внесений запис у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_6 (22.07.1961р.н., адреса м. Київ, вул. Червоноармійська, 9 (Бортничі)) автомобіля марки BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 щодо придбання його в розстрочку;

копій документів, на підставі яких автомобіль марки BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 був знятий з обліку, зокрема, але не виключно, копію документа від ПАТ «Імексбанк» щодо остаточного розрахунку або з зазначенням інших підстав, за якими заставодержатель погодив відчуження ОСОБА_6 (22.07.1961р.н., адреса м. Київ, вул. Червоноармійська, 9 (Бортничі)) зазначеного транспортного засобу.

Завірені копії документів, які стали підставою для перереєстрації транспортного засобу за ОСОБА_4 з ОСОБА_5 сервісного центру у м. Києві надійшли на адресу суду 08.02.2018р. (а.с.122-126). Також, в супровідному листі до цих документів зазначено, що при первинній реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_6 21.03.2008р. відмітка про кредит чи розстрочку не проставлялась.

Крім того, засобами електронного зв’язку ПАТ «Імексбанк» скерував на адресу суду копії повідомлень, які скеровувались начальнику МРЕО № 4 у м. Києві від 21.03.2008р. (а.с.129) та начальнику УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 21.12.2010р. (а.с.130) про те, що автомобіль придбано ОСОБА_6 за кредитні кошти, такий є предметом застави і станом на 21.12.2010р. ОСОБА_6 має прострочену заборгованість за кредитним договором.

27.02.2018р. позивач подав до суду заяву про залучення до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_5 сервісний центр МВС у м. Києві та ОСОБА_5 сервісний центр МВС у Львівській області, оскільки саме останні здійснили перереєстрацію права власності на транспортний засіб спочатку за ОСОБА_8, а потім за ним, і не вказали що автомобіль перебуває під обтяженням, про що він не знав і не міг знати в момент придбання цього автомобіля.

Також, просив витребувати у ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві оригінали всіх документів на підставі яких відбулась реєстрація транспортного засобу за ОСОБА_6, оригінали всіх документів, на підставі яких відбулась реєстрація транспортного засобу за ОСОБА_4 У ОСОБА_5 сервісного центру МВС у Львівській області просив витребувати оригінали всіх документів, на підставі яких відбулась реєстрація транспортного засобу за ним, а у ПАТ «Імексбанк» оригінали листів № 374 від 21.03.2008р. та № 1143від 21.12.2010р., а також оригінали доказів направлення таких листів адресатам.

Необхідність витребування саме оригіналів зазначених документів мотивував тим, що копії документів, які подані ОСОБА_5 сервісним центром МВС у м. Києві, в яких відсутні відмітки про обтяження суперечать копіям документів, які подані банком про те, що автомобіль придбано за кредитні кошти та він перебуває під обтяженням. Тому, ставив під сумнів такі копії та просив витребувати оригінали.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27.02.2018р. залучено до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_5 сервісний центр МВС у м. Києві та ОСОБА_5 сервісний центр МВС у Львівській області та визначено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень. Крім того, витребувано:

у ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11):

оригінали всіх документів на підставі яких відбулась реєстрація транспортного засобу BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 за ОСОБА_6 (22.07.1961р.н., адреса м. Київ, вул. Червоноармійська, 9 (Бортничі)), в тому числі тих, які надійшли до ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві після реєстрації вказаного автомобіля.

оригінали всіх документів, на підставі яких відбулась перереєстрація транспортного засобу BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 за ОСОБА_4 (07.11.1951р.н., адреса Львівська обл., м. Стрий, вул. Матейка, 20/2), в тому числі тих, які надійшли до ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві після перереєстрації вказаного автомобіля.

у ОСОБА_5 сервісного центру МВС у Львівській області (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 11):

оригінали всіх документів, на підставі яких відбулась перереєстрація транспортного засобу BMW Х3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, д.н.з. НОМЕР_3 за ОСОБА_3 (31.12.1983р.н., адреса м. Львів, вул. Розкіш, 12/3), в тому числі тих, які надійшли до ОСОБА_5 сервісного центру МВС у Львівській області після перереєстрації вказаного автомобіля.

у Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, вул. Гагаріна, 12а):

оригінали листів № 374 від 21.03.2008 року та № 1143 від 21.12.2010 року, копії яких надані суду 19.02.2018 року, а також оригінали доказів направлення таких листів Начальнику МРЕО № 4 в м. Києві та Начальнику УДАІ ГУ МВС України у м. Києві відповідно.

На виконання вимог ухвали суду від 27.02.2018р., від ПАТ «Імексбанк» 10.04.2018р. надійшов оригінал листа від 21.03.2008р. № 374, який адресувався начальнику МРЕО № 4 у м. Києві про те, що автомобіль придбано за кредитні кошти. Крім того зазначено, що оригінали інших документів у кредитній справі відсутні.

Від ОСОБА_5 сервісного центру у Львівській області 10.04.2018р. надійшли копії матеріалів щодо транспортного засобу при його реєстрації за ОСОБА_4І, та ОСОБА_3 (а.с.154-171). Оригінали зазначених документів представником ОСОБА_5 сервісного центру у Львівській області надані суду для огляду в судовому засіданні 13.04.2018р.

26.04.2018р. від ОСОБА_5 сервісного центру МВС в м. Києві надійшли засвідчені копії документів про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_4 від 11.12.2015р. (а.с.183-186). Крім того, зазначено, що документи, які стали підставою для реєстрації транспортного засобу до 2015р. знищені відповідно до наказу МВС № 5/дск від 10.01.2014р.

Позивач у зв’язку з цим 16.05.2018р. подав до суду заяву (а.с.202) про можливість розгляду справи на підставі засвідчених копій документів. На витребуванні оригіналів цих документів не наполягає.

Незважаючи на це, 11.06.2018р. з ОСОБА_5 сервісного центру в м. Києві на адресу суду надійшли оригінали документів, які стали підставою для реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_4, зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.03.2018р. за ОСОБА_6, заява ОСОБА_4 № 82057710 від 11.12.2015р. про реєстрацію транспортного засобу, довідка-рахунок серії ААЕ № 9471140 від 18.11.2015р., видана ОСОБА_4 про придбання транспортного засобу, витяг з інформацією про транспортний засіб, копія якого попередньо надана суду (а.с.125), акт технічного огляду ТЗ, результат звірення по АІС, облікова картка приватного АМТ та квитанція № 14506371.

Попередньо, 23.05.2018р. відповідач ОСОБА_5 сервісний центр МВС України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, до якого в подальшому долучив докази направлення цього відзиву учасникам справи. Позовні вимоги таким відповідачем визнаються частково. Під час прийняття рішення покладається на розсуд суду, однак звертає увагу, що зміни до законодавства, які зобов’язують сервісний центр здійснити перевірку транспортного засобу на предмет обтяження вступили в силу після 05.10.2016р. на підставі Постанови КМУ № 687.

Відповіді на відзив не надходило.

В судове засідання позивач не з’явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, скерував до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ПАТ «Імексбанк» - ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях. Просить в задоволенні такого позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 сервісного центру МВС України у Львівській області ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються належною довіреністю від 04.08.2017р. в судовому засіданні підтримав поданий відзив та у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві, а також третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, відзиву на позовну заяву, а також пояснень щодо предмета спору не скерували. З врахуванням вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення і проти чого не заперечили учасники справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.03.2016р. № 977/01/4645/2016 (а.с.60, 164), укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, останній набув у власність автомобіль марки BMW X3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808 д.н.з. НОМЕР_2. Реєстрація права власності на вказаний автомобіль за позивачем відбулась на підставі його заяви № 87707348 від 19.03.2016р. (а.с.162), про що Територіальним сервісним центром № 4647 ОСОБА_5 сервісного центр МВС України у Львівській області видано відповідне свідоцтво, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.5).

При цьому, як вбачається з облікової картки АМТ, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довідки-рахунку від 18.11.2015р. та заяви № 82057710 від 11.12.2015р., оригінали яких оглянуто судом, а належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.126зв., 124, 123), первинним власником транспортного засобу була ОСОБА_6, яка відчужила його ОСОБА_4 Реєстрація права власності на транспортний засіб за ОСОБА_4 проведена 11.12.2015р.

Відповідно до договору застави від 21.03.2016р. (а.с.80-84), укладеного між АКБ «Імексбанк» (заставодержатель) та ОСОБА_6 (заставодавець), ним забезпечується виконання заставодавцем зобов’язань, що випливають з договору кредиту № 28-08 від 21.03.2008р. Предметом застави є автомобіль марки BMW X3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, ДНЗ АА5312 ВК.

Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.78, 79), обтяження, яке випливає з договору застави зареєстровано 28.03.2008р. на термін до 28.03.2013р. та в подальшому, 17.04.2013р. на строк до 17.04.2018р. (а.с.78, 79).

За змістом ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України, застава є способом забезпечення зобов’язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов’язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом

Системний аналіз наведених норм та встановлені фактичні обставини у справі, дозволяють дійти висновку, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, а тому за відсутності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, він є добросовісним набувачем, оскільки не знав і не міг знати про наявність договору, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_6

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені у такий реєстр перед відчуженням боржником предмета застави. В протилежному випадку, набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Зважаючи на конкретні обставини даної справи суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами охоплюються змістом статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, яка, як і практика Європейського Суду з прав людини застосовуються як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»). При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, поняття «майно» може означати «існуюче майно» або «активи», включаючи «права вимоги», стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (пункти 32-35 рішення у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника відділу ДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 14.02.2014р. (а.с.85) при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-190/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 05.10.2012р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованості в загальному розмірі 459 008,99 грн. шляхом звернення стягнення на автомобіль марки BMW X3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, ДНЗ АА5312 ВК, вказаний автомобіль оголошено в розшук.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010р., який був чинним на момент винесення постанови про розшук транспортного засобу, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання органами внутрішніх справ.

При цьому, згідно п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010р., виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

На виконання вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010р. Постановою КМУ від 17.12.2008р. № 1102 (з наступними змінами) затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, згідно п. 8 якого в редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови від 14.02.2014р., про тимчасове затримання транспортного засобу боржника уповноважена особа органу Державтоінспекції повідомляє державному виконавцю протягом трьох діб.

Крім того, відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Розділу 3 Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України № 605/56/5 від 25.06.2002р., яка була чинною на момент оголошення транспортного засобу у розшук, у виконавчому провадженні розшук громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому чинним законодавством України.

У разі їх виявлення органи внутрішніх справ у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції.

Вказане свідчить про те, що єдиною підставою для припинення розшуку транспортного засобу є його виявлення, а повернення виконавчого документу стягувачу, з огляду на зміст ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010р. та враховуючи право останнього повторно пред’явити виконавчий документ до виконання, не припиняє розшуку транспортного засобу.

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998р. в редакції чинній на момент реєстрації права власності за ОСОБА_4, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), крім випадків першої реєстрації нових транспортних засобів у сервісних центрах МВС, зняття з обліку транспортні засоби, крім випадків вибракування їх у цілому, підлягають огляду (крім випадків перереєстрації транспортних засобів у зв’язку із зміною місця проживання власника та у разі відновлення втрачених або зіпсованих документів) з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлення відповідності конструкції і технічного стану транспортних засобів обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Огляд проводиться уповноваженими особами сервісних центрів МВС за місцем реєстрації транспортних засобів.

За змістом цього ж пункту, в редакції, чинній на момент реєстрації транспортного засобу за позивачем, установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Натомість, як вбачається з заяви № 82057710 від 11.12.2015р. (а.с.123зв.), при реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_4 за результатами перевірки з підсистеми НАІС ДАІ МВС України встановлено відсутність спірного автомобіля у розшуку. Крім того, дані про розшук були відсутні під час проведення аналогічної перевірки при знятті транспортного засобу з обліку ОСОБА_4 15.03.2016р. (а.с.155-157) та при реєстрації транспортного засобу за позивачем 19.03.2016р. (а.с.163), що в сукупності свідчить про те, що постанова державного виконавця від 14.02.2014р. всупереч вимогам ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010р. до виконання не приймалась.

Особливу важливість принципу «належного урядування» ЄСПЛ підкреслив в п. п. 70, 71 рішення у справі «Рисовський проти України».

Зокрема, він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти ОСОБА_1» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер’їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти ОСОБА_1» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У цій справі Суд, з огляду на непослідовний і некоординований підхід державних органів до ситуації заявника визнав порушення державою ст. 1 Першого протоколу та як наслідок, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В свою чергу, у справі яка розглядається, внаслідок неприйняття до виконання постанови про розшук транспортного засобу, право власності на такий спочатку перейшло до ОСОБА_4, а в подальшому, до позивача, який добросовісно покладався на легітимність дій державного органу, що проводив таку перереєстрацію та не міг знати про те, що автомобіль на момент придбання перебуває під обтяженням.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 8 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Оскільки у даних правовідносинах позивач набув у власність транспортний засіб внаслідок неналежного урядування державних органів, які не прийняли до виконання постанову про розшук транспортного засобу, що стало підставою для його відчуження, ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову призведе до порушень відносно позивача положень ст. 1 Першого протоколу та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позаяк можливість мирно володіти своїм майном буде обмежена внаслідок допущеної в минулому помилки державного органу, виправлення якої не може відбуватись за рахунок особи, якої воно стосується.

В такому випадку, враховуючи практику ЄСПЛ як джерело права та положення ст. 1 Першого протоколу та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд знаходить позов обґрунтованим та ухвалює рішення про його задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10,12,81,82,223,263-265,268 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 (м. Львів, вул. Розкіш, 12/3, ідентифікаційний код НОМЕР_4) до ОСОБА_4 (Львівська область, м. Стрий, вул. Матейка, 20/2), Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (м. Одеса, вул. Гагаріна, 12, ЄДРПОУ 20971504), ОСОБА_5 сервісного центру МВС у м. Києві (м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, ЄДРПОУ 40112076), ОСОБА_5 сервісного центру МВС у Львівській області (м. Львів, вул. Д.Апостола, 11, ЄДРПОУ 40112385), третя особа ОСОБА_6 (м. Київ, вул. Червоноармійська, 9) про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про реєстрацію обтяження - задовольнити.

Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про реєстрацію обтяження, реєстраційний номер 13640964, внесеного на підставі договору застави транспортного засобу від 21.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 1149 на транспортний засіб автомобіль марки BMW X3 легковий універсал, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі WBAPE11090WH47808, ДНЗ АА5312 ВК, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХТ 914548 виданого 19 березня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2018 року.

Суддя : Леньо С. І.