РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/496/17

Провадження № 2/293/69/2018

04 липня 2018 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Васильчук С.Ф.

секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі ОСОБА_6 селищної ради Черняхівського району Житомирської області, з участю третьої особи – ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій зазначила, що 02.10.2008 року в смт. Черняхів померла її мати ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина та залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок та земельна ділянка, що знаходиться на території ОСОБА_6 селищної ради. За життя, ОСОБА_7,05.04.1996 року, уклала заповіт, за яким на випадок її смерті заповідала належну їй 1/2 частину житлового будинку і все належне на день смерті майно ОСОБА_1. Оформити спадщину позивачка не має можливості, оскільки пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини. Даний строк позивачка пропустила, в зв’язку з тим, що постійно проживає на території іншої держави, є людиною похилого віку, у зв'язку з віком та інвалідністю існують певні проблеми зі здоров'ям, які фізично і матеріально унеможливили займатися оформленням спадщини. Вважає, що дані причини пропуску строку прийняття спадщини є поважними, а тому просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

07.06.2017 року ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4.

Позивачка та її представники заявлений позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві, та просили її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 селищної ради в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій заявлений позов визнав, не заперечував проти його задоволення, справу просив слухати у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлений позов не визнали, вказали, що вимоги позивачки є безпідставними та зазначені причини пропуску строку прийняття спадщини необгрунтованими та поважність їх не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. ОСОБА_4 підтримав подані ним заперечення на позовну заяву, та в позові просив відмовити. Також вказав, що прийняв спадщини після смерті батька, до складу якої і увійшла 1/2 частина спірного житлового будинку, батько на момент смерті своєї матері проживав разом з нею, а тому вважався таким, що прийняв спадщину. Позивачка часто приїздила на Україну в смт. Черняхів, однак напротязі всього часу ніяких розмов про спадщину не вела. Позивачці було відомо і про смерть матері і про смерть його батька.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 14.09.2017 року та 18.05.2018 року показала, що ОСОБА_9 та її син ОСОБА_10, були її сусідами. Третя особа по справі ОСОБА_4 – це син ОСОБА_10. Позивачка по справі ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_9. ОСОБА_9 померла у 2008 році. На похоронах дочки не було, вона приїхала пізніше. Розмови з приводу спадщини у них з ОСОБА_1 не було. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що за місцем свого проживання в Калінінграді вона працювала бухгалтером, та отримувала добру зарплатню. До смерті матері позивачка приїздила в смт. Черняхів. Після смерті приїздила, але не часто. Позивачка приїхала на Україну в смт. Черняхів у січні-лютому 2009 року через три-чотири місяці після смерті матері. Тоді ж вона була у спірному будинку разом ОСОБА_1, разом обідали. Бачила це також ОСОБА_11. Також вкзала, що спадкодавиця ОСОБА_9 неодноразово за життя говорила, що разом з нею живе її син ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_11 в судовому за сіданні показала, що ОСОБА_9 та її син ОСОБА_10 проживали по сусідству з нею. Донька померлої ОСОБА_1 проживала у Російській Федерації. 02.10.2008 року її сусідка ОСОБА_9 померла, дочки на похоронах не було, вона приїхала у січні 2009 року. Чого приїздила їй не відомо, була на Україні в смт. Черняхів біля двох тижнів. Розмов з приводу спадщини у них не було. Їй відомо, що позивачка підкульгує на ногу з дитинства, щодо її психічного стану їй нічого не відомо. Коли приїздила після смерті матері, то допомагала своєму брату ОСОБА_8 обробляти городи. Також вказала, що ОСОБА_4 разом з батьком не проживав, про те чи був зареєстрований ОСОБА_12 на момент смерті своєї матері у спірному будинку їй не відомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовму засіданні показала, що ОСОБА_4 це її син, померла ОСОБА_9 була її свекрухою, яка померла у 2008 році. За життя ОСОБА_9 завжди говорила, що її частина будинку буде належати її дочці, а інша її сину ОСОБА_10. ОСОБА_1 приїхала в смт. Черняхів після смерті матері у січні 2009 року . Вона була активною, все купувала. З приводу спадщини нічого не говорила. Олена працювала бухгалтером.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_9 є бабою її чоловіка ОСОБА_4. Позивачка є дочкою ОСОБА_9. ОСОБА_1 проживала в Російській Федерації. Коли померла ОСОБА_9 у 2008 році, її дочка не приїздила, приїхала в січні 2009 року, відвідати свого родича брата ОСОБА_13. Розмов з приводу спадщини не було. Позивачка вела себе активно.

Вислухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд в позові відмовляє, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що 02.10.2008 року в смт. Черняхів померла мати позивачки ОСОБА_7 (а.с.3). Після її смерті відкрилась спадщина та залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 частина житлового будинку №46, розташованого по вул. Миколи Дашкевича (раніше Урицького) в смт. Черняхові Житомирської області.

За життя, 05.04.1996 року року, ОСОБА_7 уклала заповіт, яким належну їй 1/2 частку спірного житлового будинку заповідала своїй дочці ОСОБА_1, позивачці по справі (а.с.106).

На момент відкриття спадщини із спадкодавцем проживав та був зареєстрований ОСОБА_12, який помер 30.03.2016 року.

Після смерті ОСОБА_12 спірна частка житлового будинку увійшла до складу спадщини останнього, яку прийняв ОСОБА_4, син померлого за заявою №353 від 03.06.2016 року.

Вказані обставини учасниками справи не оспорюються.

Позивачка спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняла, а тому оформити спадщину не має можливості, оскільки пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини. В нотаріальній конторі їй було відмовлено у оформленні права на спадщину в зв’язку із тим, що вона пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивачка на підтвердження своїх вимог вказала, що даний строк пропустила, в зв’язку з тим, що проживає на території іншої держави, є людиною похилого віку, а в зв'язку із віком та інвалідністю існують певні проблеми зі здоров'ям, які фізично та метаріально унеможливили займатися оформленням спадщини.

Однак вищевикладені обставини спростовуються показами свідків та матеріалами справи.

Так судом встановлено, що позивачка є людиною похилого віку, має інвалідність та має постійне місце проживання на території іншої держави.

Проте у відповідності наданої інформації Головного центру обробки спеціальної інформації вбачається, що позивачка неодноразово кожного року здійснювала перетин кордону, що свідчить про те, що ні її похилий вік та інвалідність не були в цьому першкодою (а.с.102,105).

У відповідності до показів свідків, зокрема ОСОБА_8, позивачка приїздила за місцем проживання спадкодаця, а саме: після смерті матері в шестимісячний період (січень-лютий 2009 року), тривалий період перебувала на території України та в подальшому напротязі всіх років провідувала родичів на Україні, що також свідчить, що позивачка мала як фізичну так і матеріальну можливість скористатись своїм правом на спадщину у встановлений законом строк.

Вказані обставини не оспорюються і самою позивачкою. Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку прийняття спадщини позивачкою не надано.

В статті 1269 ЦК України зазначається, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У відповідності із ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки на час розгляду справи позивачем не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами. Крім того з дня відкриття спадщини сплинуло більше 8 років.

За таких обставин доводи позивача не ґрунтуються на безспірних доказах, що містяться у справі та нормах чинного законодавства, тому суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.4, 12, 13,14, 82, 265,273,352,354 ЦПК України, ст. ст.1269, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 .05.08 « Про судову практику у справах про спадкування» суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі ОСОБА_6 селищної ради Черняхівського району Житомирської області, з участю третьої особи – ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий- суддя: С.Ф. Васильчук

Копія: вірно

Суддя: