Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №300/290/18

02.07.2018 смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі судді:

ОСОБА_1А., з участю секретаря судового засідання Рошко М.М., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 Мар"яни Федорівни про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 12.04.2018 року звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником житлового будинку №134 по вул.Верховинській в с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області. В даному будинку зареєстрована, але фактично понад три роки не проживає ОСОБА_3, яка в добровільному порядку знятися з реєстрації не бажає. Наявність її реєстрації перешкоджає позивачу як власнику будинку вільно розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, тому просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням- будинком №134 по вул.Верховинській у с.Нижні Ворота Воловець, судові витрати стягнути з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, причини її неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.71 ч.1 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку -ст.72 Житлового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється, крім іншого, і на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку по вул.Верховинській в с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 04.12.1996 року, виданого виконавчим комітетом Воловецької районної ради народних депутатів (а.с.4).

Відповідно до довідки виконкому Нижньоворітської сільської ради №594 від 02.04.2018 року ОСОБА_3 Мар"яна Федорівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але фактично з 2015 року там не проживає (а.с.9).

Той факт, що відповідачка більше трьох років не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 підтвердили також свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, заслухані під час розгляду справи.

У відповідності до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано і у процесі розгляду справи не встановлено, що він є власником будинку №134 по вул.Верховинській у с.Нижні Ворота, оскільки правовстановлюючий документ, наданий суду- Свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок від 04.12.1996 року не містить номера нерухомого майна (а.с.4).

При цьому, наявну в матеріалах справи довідку виконкому Нижньоворітської сільської ради №772 від 18.05.2018 року про те, що будинок позивача має поштову адресу с.Нижні Ворота, вул.Верховинська, 134 (а.с.29), суд не розцінює в якості належного доказу на підтвердження права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що він є власником будинку №134 по вул.Верховинській у с.Нижні Ворота, твердження про те, що наявність реєстрації відповідача за даною адресою порушує його права власника нерухомого майна є припущенням, не підтвердженим належними та допустимими доказами, у зв"язку з чим у задоволенні позову про визнання ОСОБА_3 Мар"яни Федорівни такою, що втратила право кристування жилим приміщенням з адресою: Закарпатська область, Воловецький район, с.Нижні Ворота, вул.Верховинська, 134 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.80, 81, ст.263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст.405, 317, 391 Цивільного кодексу України, ст.71 ч.1, ст.72 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_3 Мар"яни Федорівни про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Софілканич О. А.