ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.

22 червня 2018 р. м. Харків

Справа № 820/260/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2018р., суддя першої інстанції Єгупенко В.В., повний текст рішення складено 23.04.2018 р., по справі № 820/260/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ( надалі – відповідач), Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави ( надалі відповідач), в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати припис Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 304-ДК від 17.07.2017.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2018р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо невідповідності оскаржуваного припису нормам чинного законодавства.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.07.2017 Головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Дворічанському, Куп’янському, Шевченківському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було складено доповідну записку № 3857/34-17-0.5.6, в якій зазначено, що під час здійснення моніторингу земельних ділянок сільськогосподарського призначення працівниками відділу контролю за використанням та охороною земель встановлено, що земельна ділянка, орієнтовною площею 132 га поблизу кадастрового номеру 6321885500:04:000:0296, використовується ОСОБА_1 без відповідних документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог земельного законодавства.

На підставі вказаної доповідної записки Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 11 липня 2013 року видано наказ № 304-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавств, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Виконання зазначеного наказу покладено на державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель – головних спеціалістів та провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Дворічанському, Куп’янському, Шевченківському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

На виконання наказу № 304-ДК від 11.07.2017 уповноваженими особами, в рамках наданих чинним законодавством повноважень, 11.07.2017 було обстежено земельну ділянку, за результатами якого складено акт обстеження № 304-ДК/272/АО/10/01/-17 від 11.07.2017 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 304-ДК/270/АП/09/01/-17, в якому встановлено використання ОСОБА_1 земельної ділянки, орієнтовною площею 130 га за відсутності документів, які посвідчують право власності чи користування зазначеної земельної ділянки.

Крім того, 17 липня 2017 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Дворічанському, Куп’янському, Шевченківському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП та винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.97-100). Штраф у встановленому розмірі сплачено особисто позивачем, що підтверджується квитанцією від 18.07.2017.

У зв’язку з встановленими порушеннями уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було видано обов’язковий для виконання припис від 17.07.2017 № 304-ДК/115Пр/03/01/-17, яким визначено ОСОБА_1 усунути виявлені порушення на об’єкті перевірки у термін до 15.08.2017.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного припису.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваний припис № 304-ДК/115Пр/03/01/-17 від 17 липня 2017 року на ім'я ОСОБА_1, відповідно до якого останній повинен усунути виявлені порушення до 15.08.2017 року, прийнято відповідачем на підставі висновків позапланової перевірки, зафіксованих в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом- земельної ділянки від 11.07.2017 року № 304-ДК/270/АП/09/01/-17.

Так, відповідно до висновків зазначених в акті, перевіркою встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Виселок на території Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району Харківської області належить до земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 130, 0 га, поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6321885500:04:000:0296, яку використовує гр. ОСОБА_1. Самовільно зайнята земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи. Зазначеними діями порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та обтяжень».

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Перевіркою встановлено користування позивачем земельною ділянкою без документів, які посвідчують відповідне право, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Під час перевірки позивачем надано особисто пояснення, відповідно до яких він використовує земельну ділянку площею 132 га на території Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району Харківської області біля с. Великий Виселок. В 2013 році він подав заяву на оформлення даної ділянки та отримав дозвіл на виготовлення технічної документації. Протягом цього строку регулярно сплачує орендну плату (а.с.103).

Правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності, право постійного користування або право оренди на зазначену земельну ділянку, у ОСОБА_1 відсутні.

В розумінні приписів Земельного кодексу України землекористувачем є особа, яка користується земельною ділянкою, наданою їй у встановленому законом порядку, і право якої на користування землею посвідчено відповідним документом.

Отже, враховуючи, що позивач особисто підтвердив факт використання земельної ділянки без таких документів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного припису з цих підстав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що отримання дозволу на виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку та сплата орендної плати, не є правовою підставою для користування земельною ділянкою в розумінні ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності припису з підстав не встановлення та не відображення відповідачем відповідності місця розташування та меж земельної ділянки, оскільки в матеріалах справи наявна план-схема, яка є додатком до акта обстеження від 11.07.2017 року, в якій зазначено ці дані.

Відсутність в акті перевірки та акті обстеження інформації про кадастровий номер земельної ділянки, не спростовує факту наявності порушення земельного законодавства позивачем та саме по собі не є підставою для скасування оскаржуваного припису, оскільки факт використання земельної ділянки без відповідних документів підтверджується письмовими поясненнями позивача ( а.с. 103) та поясненнями позивача в протоколі про адміністративне правопорушення ( а.с. 98).

Крім того, вказаними поясненнями спростовуються доводи позивача щодо користування цією земельною ділянкою ПСП «Виселок».

Також, безпідставними є доводи позивача щодо відсутності порушень ним земельного законодавства, у зв'язку з скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.07.2017 року, оскільки вказана постанова не є предметом даного позову та відповідно до наказу № 389 –ДК від 18.08.2017 року, була скасована з підстав порушення вимог діючого законодавства щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а не у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення ( а.с. 146).

Отже, скасування постанови про адміністративне правопорушення з підстав порушення процедури прийняття рішення не спростовує факт наявності порушення позивачем земельного законодавства.

Посилання позивача на те, що оскаржений ним припис не містить переліку заходів, які необхідно здійснити для усунення виявленого правопорушення також не є підставою для його скасування, оскільки в приписі міститься вимога усунути виявлене порушення та зазначено у чому воно полягає з посиланням на приписи чинного законодавства України. Тому, в даному випадку, відсутня можливість довільного трактування способів усунення порушень. Виконання припису, в якому зазначено про самовільне зайняття та використання земельної ділянки, можливе лише шляхом звільнення цієї ділянки.

Таким чином, враховуючи встановлений факт самовільного використання позивачем земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний припис прийнято відповідачем обгрунтовано, з урахуванням всіх обстави, що мають значення для його прийняття, та на підставі чинного законодавства України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 по справі № 820/260/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_2

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 04.07.2018.