ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

04 липня 2018 року

м. Київ

№ 826/16071/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

06.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві в якому, з урахуванням наступної зміни позовних вимог висловив прохання:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №991 о/с від 11.09.2017;

- зобов'язати поновити його на службі у Національній поліції України;

- за час вимушеного прогулу (включно до моменту поновлення на службі) нарахувати та виплатити всі належні види грошового забезпечення.

В обґрунтування позову зазначив, що його звільнено незаконно, адже відсутність на робочому місці, яка слугувала підставою звільнення зі служби, була пов'язана із хворобою, що підтверджується відповідними довідками.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 відкрито провадження у справі.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснюється відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 прийнято клопотання позивача про зміну предмета позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2018 закрито підготовче провадження у справі і призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні.

15.02.2018 до суду надійшло клопотання Головного управління Національної поліції у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем пропущений місячний строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 99 КАС України (в редакції станом на час подання позову).

Також відповідач подав відзив на позов ОСОБА_1 в якому вказав на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та висловив прохання відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на клопотання Головного управління Національної поліції у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду та на відзив відповідача.

В обґрунтування вказаного заперечення позивач зазначає, що служба в поліції не є публічною службою, а тому в даному випадку не можна застосовувати норму статті 99 КАС України (в редакції станом на час подання позову), яка встановлює місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Крім того, позивач вказав, що подав адміністративний позов в межах строку, визначеного частиною першою статті 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (Дисциплінарний статут).

Матеріали справи також містять клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, в якому він просить поновити вказаний строк на підставі частини першої статті 123 КАС України. Так, просить суд врахувати як поважні причини пропуску, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України строку, його зайнятість після звільнення із служби оформленням вихідних документів - обхідного листа, здачею службових речей та виправленням недостовірного запису у Приписі Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, який необхідний був для постановки на військовий облік та служба у збройних силах. Також позивач просив врахувати, що зміни в КАС України в частині термінів набули чинності після 01.12.2017 і в жовтні 2017 стаття 122 КАС України не була чинною, а Дисциплінарний статут передбачає термін звернення до суду у три місяці.

Представники сторін з'явилися в судове засідання, однак не заперечили проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали до суду відповідні клопотання.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 194 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві №666 від 05.09.2017 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі (робочому місці) без поважних причин з 14.07.2017 по час прийняття даного наказу, унаслідок порушення вимог абзаців другого, одинадцятого частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту та пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі доказів, що посвідчують тимчасову непрацездатінсть громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455, на помічника слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві №991 о/с від 11.09.2017 відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції звільнено зі служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1, помічника слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

ОСОБА_1 не погодився із наказом №991 о/с від 11.09.2017 та 06.12.2017 звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Визначення терміну «публічна служба» закріплено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, згідно якого, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, служба в підрозділах Національної поліції в розумінні КАС України є публічною службою, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Визначаючись щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходив з наступного.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої та третьої статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Аналогічна норма щодо строку звернення до суду імплементована законодавцем в нову редакцію КАС України, яка набула чинності з 15.12.2017.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Аналогічні положення містила частина третя статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Заявлений ОСОБА_1 адміністративний позов щодо оскарження наказу про звільнення стосується проходження ним публічної служби, а тому строк звернення до суду із даним позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносно доводів позивача про те, що згідно частини першої статті 21 Дисциплінарного статуту строк звернення до адміністративного суду із даним позовом становить три місяці з дня ознайомлення зі спірним наказом, суд зазначає, що зі змісту норм спеціального законодавства, тобто Дисциплінарного статуту, вбачається, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено як до старшого прямого начальника, так і до суду.

Так, згідно статті 20 Дисциплінарного статуту особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення. Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об'єктивно розглянути її і прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Аналіз статті 21 Дисциплінарного статуту в сукупності із статтею 20 Дисциплінарного статуту дає підстави вважати, що трьохмісячний строк на оскарження наказу, стосується оскарження дисциплінарного стягнення до прямого начальника, який також має повноваження вирішувати питання про його поновлення. Цим спеціальним Законом не встановлені строки звернення до суду щодо оскарження дисциплінарного стягнення, оскарження ж накладеного дисциплінарного стягнення до суду має відбуватись в порядку, встановленому нормами КАС України. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція неодноразово викладалася Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 26.01.2017 у справі №815/4638/15 (провадження К/800/43872/15), від 10.07.2013 у справі К-29862/10, від 16.10.2013 у справі К-29120/10, від 21.11.2013 у справі К/9991/5122/12.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно розписки ОСОБА_1 від 12.09.2017 (копія наявна в матеріалах справи) позивач 12.09.2017 отримав витяг з наказу про звільнення, обхідний лист та трудову книжку.

Отже, 12.09.2017 ОСОБА_1 дізнався про наказ №991 о/с від 11.09.2017, який на думку позивача порушує його права, і саме з 12.09.2017 розпочався перебіг місячного строку на звернення до суду із позовом про скасування вказаного наказу.

Разом з цим, позов про скасування наказу №991 о/с від 11.09.2017 позивач подав 06.12.2017, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України (в редакції станом на час подання позову).

Необхідно зауважити, що після закінчення строку звернення до суду особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 123 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, для поновлення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.

В якості причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач вказує на зайнятість після звільнення із служби оформленням вихідних документів - обхідного листа, здачею службових речей та виправленням недостовірного запису у Приписі Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, який був необхідний для постановки на військовий облік та службу у збройних силах. Разом з цим, позивач не обґрунтовує які саме перешкоди для вчасного звернення до суду зумовили вчинення вказаних дій та як саме вчинення вказаних дій унеможливило звернення до суду в межах встановленого строку.

Суд вважає, що наведені позивачем обставини не чинили об'єктивних перешкод для реалізації позивачем права на звернення до суду в межах строку, встановленого КАС України.

Посилання на те, що зміни в КАС України в частині термінів набули чинності після 01.12.2017 і в жовтні 2017 стаття 122 КАС України чинною не була, суд вважає необґрунтованими, адже до набрання чинності статтею 122 КАС України в редакції від 15.12.2017 в попередній редакції КАС України містилась стаття 99, яка також встановлювала місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із позовом про скасування наказу №991 о/с від 11.09.2017 не є поважними, а тому позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак