ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року (о 12 год. 15 хв.)

Справа № 335/15782/17 Провадження№ЗП/808/95/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – Центральне об’єднане УПФУ м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

скасувати рішення відповідача від 07.12.2017 про відмову позивачу призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 і Списком №2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою КМУ від 11.03.1994 №162, постановою КМУ від 16.01.2003 №36, - з дня звернення до відповідача із заявою про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: 05.12.2017, зарахувавши у пільговий стаж роботу за періоди з 13.10.1981 по 26.11.1985 на посаді майстра в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», за період з 05.01.1989 по 02.02.1990 – на посаді майстра дільниці в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», за період з 05.02.1990 по 27.08.2003 – на посаді прорабу в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», до стажу роботи, а всього 18 років 9 місяців 5 днів, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що в грудні 2017 року звернувся до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», проте Рішенням комісії про призначення пенсії №63/4256/05 від 07.12.2017 йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії, у зв’язку із необхідністю надання уточнюючої довідки підприємств або організацій. Вважає, що основним документом, який характеризує трудову діяльність особи, є трудова книжка. За записами в трудовій книжці позивача однозначно вбачається, що він працював спочатку майстром дільниці, потім прорабом в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» та Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд». Таким чином, на думку позивача, непотрібно ніяких додаткових даних про характер його роботи, які необхідно підтвердити, крім запису у трудовій книжці, а в трудовії книжці позивача чітко вказано найменування посади, присвоєні розряди за період роботи, тому надавати уточнюючу довідку або будь-які інші документи не має підстав. Крім того, зауважує, що відповідно до наказу №14К від 24.02.1997 АТ «Запоріжводбуд» Пересувна механізована колона № 21 «Про результати атестації робочих місць з умов праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення», була проведена атестація його робочого місця.

Ухвалою суду від 23.04.2018 відкрите провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначене перше судове засідання на 10 травня 2018 року.

Відповідач позов не визнав, 10 травня 2018 року надіслав суду відзив на адміністративний позов (№ 14468), у якому, зокрема, пояснює, що при розгляді документів позивача згідно із записів трудової книжки було встановлено, що позивач має загальний страховий стаж 40 років 02 місяці 16 днів. Вказує, що періоди роботи позивача в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» з 13.10.1981 по 26.11.1985, в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» 05.01.1989 по 02.02.1990, в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» з 05.02.1990 по 27.08.2003 відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком №2, так як вони не підтверджені уточнюючими довідками вищевказаних підприємств, чи їх правонаступниками. Вважає, що на підставі довідок, виданих архівним управлінням Запорізької міської ради та Державного архіву у Запорізькій області неможливо відповідачу встановити пільговий характер роботи посад, у зв’язку із відсутністю документів на зберіганні в архівних установах. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

10 травня 2018 року у судовому засіданні розгляд справи відкладено на 05 червня 2018 року.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду із заявою (вх. №17239 від 05.06.2018) про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, надав суду заяву (вх. №17129 від 04.06.2018) про розгляд справи за його відсутності. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до записів в трудовій книжці серії АТ-І № 7333923 від 19.06.1980 ОСОБА_1 встановлено наступне:

- з 13.10.1981 (запис № 4) прийнятий на посаду майстра в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд»;

- 01.11.1981 (запис №5) Будівельно-монтажне управління № 21 Тресту «Запоріжводбуд» перейменовано у Пересувну механічну колону № 21 Тресту «Запоріжводбуд»;

- 26.11.1985 (запис №6) звільнений за власним бажанням на підставі ст. 36 КЗпП УРСР;

- 09.12.1985 (запис №7) прийнятий на роботу слюсарем-монтажником за 6 розрядом у Пересувну механічну колону № 21 Тресту «Запоріжводбуд»;

- 01.07.1987 (запис №8) переведений монтажником зовнішніх трубопроводів по 5 розряду;

- 05.01.1989 (запис №9) призначений на посаду майстра ділянки;

- 02.02.1990 (запис №10) звільнений з роботи за переводом до Тресту «Запоріжводбуд» Пересувної механічної колони № 21;

- 05.02.1990 (запис №11) зарахований в ПМК прорабом за переводом з ПМК - 28;

- 09.03.1992 (запис №12) звільнений у зв’язку з ліквідацією ПМК-21 за переводом в орендний підрозділ ПМК-21 Тресту «Запоріжводбуд» на підставі ст. 36 КЗпП УРСР;

- 09.03.1992 (запис №13) зарахований за переводом прорабом Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд»;

- 01.01.1995 (запис №14) створений ПМК-21 ЗАЬ «Запоріжводбуд»;

- 01.07.1998 (запис №15) створено ДП ПМК-21 ЗАТ «Запоріжводбуд»;

- 27.08.2003 звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Позивач звернувся до Центрального об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», додавши до неї копію паспорту та ІПН, копію диплому, оригінал та копію трудової книжки, довідку №67 від 15.11.2017 року, довідку №9/3126 від 19.12.2017 року, довідку архівного управління Запорізької міської ради №01-32/Б-2415 від 07.09.2017, довідку архівного управління Запорізької міської ради №03-05/Б-912 від 18.09.2017.

Проте, рішенням від 07.12.2017 №63/4256/05 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за Списком №2, у зв’язку з відсутністю пільгового стажу для призначення пенсії, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, періоди роботи позивача в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» з 13.10.1981 по 26.11.1985, в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» 05.01.1989 по 02.02.1990, в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд» з 05.02.1990 по 27.08.2003 відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком №2, так як вони не підтверджені уточнюючими довідками вищевказаних підприємств, чи їх правонаступниками.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, яким затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаний Порядок регулює застосування, зокрема, Списку №2 при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Згідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Уточнююча довідка з підприємства надається лише у випадку відсутності записів у трудовій книжці.

Відповідно до положень Закону СРСР «Про державні пенсії» та Списку №2, введеного в дію ОСОБА_2 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, стаж роботи майстра і прораба, пов'язаних з будівництвом будівель і споруд, враховується до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

З матеріалів справи встановлено, що з 13.10.1981 по 26.11.1985 позивач працював на посаді майстра в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», в період з 05.01.1989 по 02.02.1990 – на посаді майстра дільниці в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», з 05.02.1990 по 27.08.2003 – на посаді прорабу в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», тобто на посадах, віднесених до Списку №2, що саме представником відповідача не заперечене.

Порядком застосування списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 встановлено, що підтвердження результатами атестації робочих місць періодів роботи до 21.08.1992 не потребується.

Таким чином, суд вважає, що позивачу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за період з 13.10.1981 по 21.08.1992 не потребується підтвердження результатами атестації робочих місць, оскільки він працював на посадах, віднесених до Списку №2.

Також, згідно із п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Отже, для підтвердження пільгового стажу за періоди роботи після 21.08.1992 та як наслідок можливості їх віднесення до пільгового стажу, особою також мають бути надані документи, які б підтверджували проведення атестації робочих місць.

Згідно із наказом ПМК№21 АТ «Запоріжводбуд» від 24.02.1997 №14 «Про результати атестації робочих місць по умовам праці на підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2.

Пунктом 3 ОСОБА_2 від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів СРСР доручив Державному комітетові СРСР по праці і соціальних питань надати роз'яснення про порядок застосування зазначених Списків. Такі роз'яснення «Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10» Держкомпраці СРСР затвердив своєю постановою від 28.02.1991 у №52.

Згідно зазначених роз'яснень відсутні такі обов'язкові умови для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, як підтвердження умов праці прораба (виконавця робіт), зайнятого на будівельно-понтажних роботах житлових, громадських та промислових споруд, підтвердження оплати праці за важкі умови праці та надання додаткових відпусток. Відсутня така умова для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, як повна зайнятість на підприємстві.

Пунктом «б» статті 13 Закону № 1788 визначена інша умова призначення такої пенсії - зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Зайнятість позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці зазначена в уточнюючій довідці.

Крім вище вказаних нормативно-правових актів існують офіційні роз'яснення Міністерства праці, і соціальної політики України від 22.07.2011, викладені в Методичному посібнику правильності застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

В яких зазначено, що працівники структурних підрозділів підприємств (управління та відділи капітального будівництва, ремонтно-будівельні та монтажні управління та ділянки тощо) мають право на пільгове забезпечення згідно Розділу XXVII Списку № 2, якщо вони виконують роботи, передбачені в цьому розділі Списку.

Цей посібник було затверджено на виконання у межах повноважень, наданих пунктом 45 постанови КМУ № 1543 від 02.11.2006 «Про затвердження Положення про Міністерство праці та соціальної політики України», згідно з яким Міністерство здійснює методичне забезпечення діяльності місцевих органів пенсійного та соціального забезпечення, надає практичну і методичну допомогу, проводить інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції. Вказаний посібник є нормативно-методичним положенням.

В ньому також зазначено, що при призначенні пільгових пенсій робітникам будівельних організацій немає необхідності підтверджувати зайнятість на будівельних і монтажних роботах, тому що ці організації призначені саме для ведення будівельних робіт.

Крім іншого, в Посібнику зазначено, що при визначенні характеру роботи і умов праці слід мати на увазі, що ніякі рішення органів ПФУ про підтвердження або непідтвердження характеру роботи, не засновані на документах підприємства, не можуть бути прийняті до уваги при визначенні права на пільгове пенсійне забезпечення.

На час внесення в трудову книжку позивача запису про прийом на роботу в ПМК-21 Тресту «Запоріжводбуд» «Облмежколгоспбуд» діяла «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях», затверджена постановою державного комітету ОСОБА_2 Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 20.06.1974 № 162.

Згідно з п. 2.13 вищеозначеної Інструкції у графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (ЄКДРП), затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики № 336 від 29.12.2004.

Назва професії «Виконавець робіт» (виконроб) передбачена пунктом 1 Розділу «Керівники, професіонали, фахівці» Державним класифікатором професій ДК 003-95, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 27.07.1995 року № 257. Згідно встановлених кваліфікаційних характеристик, завдань та обов'язків виконроб: здійснює безпосереднє керівництво будівництвом. Забезпечує виконання виробничих завдань відповідно до графіків і проектів виконання будівельних, монтажних, ремонтно-будівельних, дорожньо-будівельних робіт, введення об'єктів у дію у встановлені строки; забезпечує додержання технологічної послідовності під час виконання будівельно-монтажних робіт. Організовує виконання будівельно-монтажних робіт згідно з проектною та технологічною документацією, будівельними нормами та правилами, технічними умовами й іншими нормативними документами; складає заявки на будівельні машини, транспорт, засоби механізації, матеріали, конструкції, деталі, інструмент, інвентар і забезпечує їх ефективне використання; здійснює заходи щодо удосконалення організації виробництва та праці, механізації й автоматизації виробничих процесів, раціоналізації робочих місць; веде журнал виконання робіт, документацію з обліку виконаних робіт і робочого часу, виконавчу технічну документацію; затверджує наряди та іншу документацію на оплату праці робітників; бере участь у показі приймальній комісії об'єктів, етапів і окремих комплексів робіт, будівництво яких завершено; готує фронт робіт для субпідрядних організацій, бере участь у прийманні у них виконаних робіт; оформляє допуски на право виконання будівельно-монтажних робіт у охоронних зонах; складає акти на сховані роботи, акти на виконані роботи; організовує приоб'єктне складське господарство й охорону матеріальних цінностей; встановлює виробничі завдання майстрам та контролює їх виконання; координує діяльність майстрів та дільничних служб; створює безпечні умови праці; навчає робітників безпечним методам виконання робіт, проводить виробничий інструктаж безпосередньо на робочому місці, про що робить запис у спеціальному журналі обліку інструктажів; забезпечує ефективне застосування технологічної оснастки, будівельних машин, енергетичних установок, транспортних засобів і засобів захисту робітників; контролює додержання робітниками норм при перенесенні ваги, правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку; бере участь у розгляді причин аварій; розробляє заходи для їх усунення та запобігання їм.

Тобто, вже тільки з функціональних обов'язків та кваліфікаційних характеристик виконроба вбачається його безпосередня зайнятість на будівельно-монтажних роботах житлових, громадських та промислових споруд.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями та не витребував у підприємства необхідні, додаткові документи, або шляхом виходу на вказане підприємство і проведення відповідної перевірки наявних архівних документів, не спростував того факту, що позивач повний робочий день працював на посадах, віднесених до Списку 2, що свідчить про необґрунтованість рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Загальний стаж позивача на дату звернення за призначенням пенсії не є спірним та складає 40 років 02 місяці 16 днів, при цьому пільговий стаж позивача становить 18 років 9 місяців 5 днів за Списком №2.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, що свідчить про необхідність призначення пенсії позивачу з 05.12.2017.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, заперечуючи проти позову, Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність пільгового стажу у позивача за невраховані ним місяці.

Відповідачем не представлено також доказів правомірності відмови у призначенні пенсії та доказів повного і обґрунтованого розгляду звернення позивача за призначенням пенсії.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40, кім. 535, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-б, код ЄДРПОУ 20508410) про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 07.12.2017 про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 і Списком №2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою КМУ від 11.03.1994 №162, постановою КМУ від 16.01.2003 №36, - з дня звернення до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: 05.12.2017, зарахувавши у пільговий стаж роботу за періоди з 13.10.1981 по 26.11.1985 на посаді майстра в Будівельно-монтажному управлінні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», за період з 05.01.1989 по 02.02.1990 – на посаді майстра дільниці в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», за період з 05.02.1990 по 27.08.2003 – на посаді прорабу в Пересувній механічній колоні № 21 Тресту «Запоріжводбуд», до стажу роботи, а всього 18 років 9 місяців 5 днів, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Присудити на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак