ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018р. Справа №914/914/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕА Електротехніка”, м.Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м.Львів

про стягнення заборгованості.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – представник;

від відповідача: ОСОБА_2 – представник.

Заяв про відвід не поступало, та в судовому засіданні присутніми представниками сторін не заявлено.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕА Електротехніка” до Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” про стягнення 867748,65грн. заборгованості, з якої 844865,22грн. – основний борг, 16980,95грн. – інфляційні втрати та 5902,48грн. – 3% річних.

Ухвалою суду від 11.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.07.2018р.

02.07.2018 року від позивача через канцелярію суду поступила заява (вх.№1749/18) №320 від 27.06.2018р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач в зв’язку з частковою оплатою відповідачем боргу в розмірі 300000,00грн. (на підтвердження вказаної оплати долучено виписку АТ «Укрсиббанк» від 27.06.2018р. по рахунку за період з 02.05.2018р. до 26.06.2018р.) просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 544865,22грн. та судовий збір у розмірі 8172,98грн.

03.07.2018 року від позивача через канцелярію суду поступила заява (вх.№1759/18) №326 від 02.07.2018р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач в зв’язку з частковою оплатою відповідачем боргу в розмірі 10000,00грн. (на підтвердження вказаної оплати долучено виписку АТ «Укрсиббанк» від 02.07.2018р. по рахунку за період з 27.06.2018р. до 02.07.2018р.) просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 534865,22грн. та судовий збір у розмірі 8022,98грн.

03.07.2018 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву (вх.№1780/18) про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що станом на 02.07.2018р. відповідачем сплачено 320000,00грн. та просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 524865,22грн. і судовий збір у розмірі 7872,98грн. На підтвердження оплати долучено довідку ТОВ «СЕА Електротехніка» №322 від 03.07.2018р. та виписку АТ «Укрсиббанк» від 03.07.2018р. по рахунку за період з 02.07.2018р. до 02.07.2018р.

Згідно із п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

03.07.2018 року від позивача через канцелярію суду поступила заява (вх.№24389/18) №325 від 02.07.2018р., в якій позивач зазначає, що надав суду усі наявні у нього належні докази в підтвердження обставин зазначених в позові, позивач не має наміру укладати мирову угоду та звертатися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді, а також зазначає, що позивачем повідомлено суд про всі обставини справи, які йому відомі та надані всі наявні у позивача докази, на які він посилається у позові.

В судове засідання 03.07.2018р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з урахуванням заяви за вх.№1780/18 від 03.07.2018р. про зменшення розміру позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судове засідання 03.07.2018р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, який подав заяву за вх.№24569/18 від 03.07.2018р. про визнання позову. В даній заяві відповідач зазначає, що враховуючи те, що позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача лише основний борг в сумі 524865,22грн і судовий збір, відповідач керуючись п.1 ч.2 ст.46, ст.191 ГПК України визнає позовні вимоги. Крім того, з огляду на важке матеріальне становище, та враховуючи те, що негайна сплата боргу призведе до неможливості виплачувати заробітну плату працівникам підприємства та може призвести до банкрутства, що спричинить негативний вплив на споживачів послуг водопостачання та водовідведення, відповідач просить розстрочити у рішенні сплату боргу на три місяці, - до кінця вересня 2018р. На підтвердження важкого матеріального становища відповідачем долучено баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2018р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2018р., а також ухвалу господарського суду Львівської області від 24.10.2017р. у справі №5015/4738/12 про розстрочку виконання рішення суду від 29.09.2017р. у вказаній справі в частині стягнення 1451488,14 збитків на 30 місяців: з листопада 2017р. по квітень 2020р. включно. Представник позивача проти розстрочки виконання рішення у справі №914/914/18 не заперечив.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом, на виконання вимог ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні встановлено, що представник відповідача не обмежений у повноваженнях на подання до суду заяви про визнання позову, а визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, та представнику відповідача роз'яснено наслідки визнання позову.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

03.07.2017р. між Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СЕА Електротехніка” (Виконавець) укладено договір № 03-611Д1, згідно до п.1.1. якого, у порядку та на умовах, визначеному в цьому Договорі, виконавець зобов'язується надати послуги зі встановлення електричного та механічного обладнання, із забезпеченням високої якості робіт, а замовник зобов'язується оплатити вартість послуг.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. договору № 03-611Д1 від 03.07.2017р. загальна вартість послуг по даному Договору: 848500,00грн. з ПДВ. Виконавець зобов'язаний після закінчення надання послуг, спільно з представниками замовника, провести приймально-здавальні випробування із складанням акту наданих послуг.

Пунктом 3.1. договору № 03-611Д1 від 03.07.2017р. сторони дійшли згоди, що замовник протягом 60 днів з моменту отримання рахунку за надані послуги зобов'язаний провести оплату на розрахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов договору № 03-611Д1 від 03.07.2017р. позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 844865грн. 22коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за 15 грудня 2017р. на суму 844865,22грн., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками. Крім того, в акті приймання виконаних будівельних робіт за 15 грудня 2017р. на суму 844865,22грн. зазначено, що рахунок №2629 від 30.11.2017р. отримано, здавальні роботи з випробовування проведені з 30.11.17р. по 15.12.17р. та об’єми виконаних робіт перевірено.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист №69 від 14.02.2018р. та вимогу №77 від 16.02.2018р., які відповідачем згідно відміток канцелярії відповідача отримано 15.02.2018р. за вх.№Вх-Вд3001-18 та 19.02.2018р. за вх.№ Вх-Вд3183-18. В даних листі та вимозі позивач просив відповідача, зокрема погасити заборгованість в розмірі 844865грн. 22коп. за договором № 03-611Д1 від 03.07.2017р. Однак, як зазначає позивач відповіді на вказані листи відповідачем не надано, заборгованість в розмірі 844865,22грн. відповідачем не оплачено у зв’язку з чим позивач звернувся із даним позовом.

Позивач враховуючи заяву за вх.№1780/18 від 03.07.2018р. про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 524865грн. 22коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності з ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти-вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За умовами ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно до вимог ст.853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 524865грн. 22коп., яка визнана відповідачем в заяві за вх.№24569/18 від 03.07.2018р. про визнання позову.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача з врахуванням заяви за вх.№1780/18 від 03.07.2018р. про зменшення розміру позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 524865грн. 22коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Частинами 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення. Враховуючи подане клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, обставини справи, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, його матеріальний інтерес та фінансовий стан сторін і ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та погодження позивача щодо надання розстрочки, суд виходячи із інтересів обох сторін, прийшов до висновку про задоволення заявленого представником відповідача клопотання про розстрочку виконання судового рішення на три місяці рівними частинами до 30-го числа кожного місяця.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” (79017, м.Львів, вул.Зелена, буд.64, ідентифікаційний код 03348471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕА Електротехніка” (02094, м.Київ, вул.Краківська, буд.13-Б, офіс 128, ідентифікаційний код 38013959) 524865грн. 22коп. – основного боргу та 7872грн. 98коп.– судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Розстрочити виконання судового рішення у справі №914/914/18 на три місяці шляхом стягнення основного боргу рівними частинами до 30-го числа кожного місяця.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 05.07.2018р.

Суддя Іванчук С.В.