ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 Справа № 908/827/18

за позовом: Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Громадської організації “Культурний центр “Місто майбутнього” (69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 5)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Юсубова Д.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача : не з’явився;

ВСТАНОВИВ :

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі” до Громадської організації “Культурний центр “Місто майбутнього” про стягнення вартості спожитої теплової енергії в розмірі 10477,39 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що за період листопад 2015 – квітень 2016 р., позивачем відповідачу було відпущено теплову енергію на загальну суму 10 477,39 грн., що підтверджується відповідними рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії. Однак, відповідачем на протязі спірного періоду не здійснено жодної оплати за спожиту теплову енергію, що призвело до утворення у останнього заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 10 477,39 грн. Направлені на адресу відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості, залишені останнім без задоволення. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, Закон України “Про теплопостачання”, Правила користування тепловою енергією, позивач просить позов задовольнити.

03.05.2018 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області наведену вище позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/827/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/31/18. Судове засідання призначено на 05.06.2018 р.

Ухвалою суду від 05.06.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні на 03.07.2018р. Запропоновано позивачу та відповідачу виконати пропозиції, викладені в ухвалі господарського суду Запорізької області від 07.05.2018 р. про відкриття провадження у справі № 908/827/18.

З метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, судом на адресу позивача (яка повідомлена Концерном “МТМ” у позовній заяві) та на адресу відповідача (69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 5 – місцезнаходження Громадської організації “Культурний центр “Місто майбутнього” згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого за безкоштовним запитом з офіційного сайту Міністерства юстиції України), рекомендованою кореспонденцією надіслані копії ухвал господарського суду від 07.05.2018р. про відкриття провадження у справі (за вих. № 005515 від 07.05.2018 р.) та копії ухвал про оголошення перерви від 05.06.2018 р. (за вих. № 007059 від 06.06.2018 р.)

Наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про їх вручення свідчать, що копію ухвали господарського від 07.05.2018р. у справі представником позивача отримано – 15.05.2018 р. та представником відповідача отримано 18.05.2018р.

Наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про їх вручення свідчать, що копію ухвали господарського від 05.06.2018 р. у справі представником позивача отримано – 08.06.2018 р. та представником відповідача отримано 13.06.2018р.

Таким чином, судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.

Відповідач (представник відповідача) в жодне судове засідання не з’явився. Заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву в строк встановлений ухвалою по справі № 908/827/18 до суду не надав (надіслав), поважності причин ненадання відзиву у встановлений строк суду не повідомив.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 252 ГПК України визначено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Зокрема, за змістом ч. 2 та ч. 8 вказаної статті, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення справи за наявними матеріалами.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні 03.07.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.11.2011 р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавцем) та КП «ВРЕЖО № 13» (Балансоутримувачем) і ГО «КЦ «Місто майбутнього» (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір № 8/13 оренди нежитлового приміщення по пр. Леніна, 190, за умовами якого Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення № ХХХХVI першого поверху (літ. А-5) в будинку № 190 по пр. Леніна площею 83,3 кв.м. для розміщення організації.

Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір діє з 01.11.2011 р. по 01.10.2014 р.

Як вбачається з Додаткової угоди від 01.10.2014 р. до Договору продовжено строк дії договору оренди від 01.11.2011 р. № 8/13 строком до 01.09.2017 р.

ОСОБА_3 умов Договору (п. 5.12) відповідач був зобов'язаний на протязі 30-ти календарних днів після укладення договору оренди нежитлового приміщення укласти договори, зокрема, з постачальниками комунальних послуг (окремо з кожним із них).

30.11.2015 р. позивач направив відповідачу лист (вих. № 1577/09), в якому повідомив, що з метою укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, ГО «КЦ «Місто майбутнього» слід терміново звернутись до відділу збуту філії Концерну «МТМ» із заявою про укладення договору.

Однак, відповідного договору між позивачем та відповідачем укладено не було.

ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2015 р. № 49548713 нежитлове приміщення № ХХХХVI першого поверху (літ. А-5) в будинку № 190 по пр. Леніна з 10.12.2015 р. стало власністю відповідача згідно договору купівлі-продажу № 02/15 від 10.12.2015 р.

27.04.2016 р. між ГО «КЦ «Місто майбутнього» (Продавцем, відповідачем у справі) та гр. ОСОБА_4 (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є передача права власності на майно (нежитлове приміщення № ХХХХVI першого поверху (літ. А-5) в будинку № 190 по пр. Соборний площею 82,4 кв.м.).

Пунктом 1.4 вказаного договору встановлено, що право власності на нежитлове приміщення переходить до Покупця після державної реєстрації цього договору.

ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державна реєстрація була здійснена 27.04.2016 р.

В позовній заяві зазначено, що в період з листопада 2015 р. по квітень 2016 р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10477,39 грн. На підтвердження передачі відповідачу теплової енергії у спірний період, позивачем надано ОСОБА_5 приймання-передачі теплової енергії: від 30.11.2015 р. на суму 1299,18 грн., від 31.12.2015 р. на суму 1641,46 грн., від 31.01.2016 р. на суму 2874,01 грн., від 29.02.2016 р. на суму 2371,31 грн., від 31.03.2016 р. на суму 1727,20 грн., від 30.04.2016 р. на суму 564,23 грн.

При цьому, у зазначених ОСОБА_5 приймання-передачі теплової енергії вказано, що один примірник оформленого належним чином ОСОБА_5 підлягає поверненню Теплопостачальній організації. У разі не повернення оформленого ОСОБА_5 або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені лиц. рахунком терміни, акт вважається погодженим.

На оплату відпущеної теплової енергії відповідачу були виставлені відповідні рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_5 приймання-передачі теплової енергії за наведені вище місяці та рахунків підтверджується відповідними реєстрами відправки рекомендованих листів за наведені періоди, копії яких містяться у матеріалах справи.

Направлені позивачем відповідачу ОСОБА_6 приймання-передачі теплової енергії відповідач позивачу зворотно не направив, рахунки залишив без оплати.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача направлялись ОСОБА_1 (вих. від 14.12.2016 р. № 1350/05-юр; від 08.06.2017 р. № 532/05-юр) з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

27.07.2017 р. за вих. № 735/09 відповідачу були повторно направлені акти приймання-передачі теплової енергії, рахунки за спірний період, а також акт звірки взаємних розрахунків та розрахунок заборгованості по лицевому рахунку № 203985 для оплати.

Проте, оплати заборгованості відповідачем здійснено не було.

Позовна вимога про стягнення з Громадської організації “Культурний центр “Місто майбутнього” вартості спожитої теплової енергії в розмірі 10477,39 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання» (надалі - Закон), «Правилами користування тепловою енергією» (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до Пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи зі змісту Закону України “Про теплопостачання”(ст. 2 Закону), він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України “Про теплопостачання”, надалі - Закону). Таким є позивач у справі.

Відповідно до Закону України “Про природні монополії” Концерн “Міські теплові мережі відноситься до суб'єктів природної монополії.

Основним предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподіл теплової енергії для підігріву житла і побутових потреб населення, підприємств, організацій і її збут.

Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, Концерн не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості.

Відповідно до Законів України “Про теплопостачання” та Правил користування тепловою енергією теплова енергія може споживатись лише на підставі договору.

Статтею 24 Закону визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

До обов'язків споживача теплової енергії, згідно абз. 6 п. 40 Правил користування тепловою енергією, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

ОСОБА_3 ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі даної норми відповідач повинен був утримувати нежитлове приміщення, зокрема укласти з теплопостачальною організацією типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Як вже зазначалось вище, відповідач на підставі договору № 8/13 оренди нежитлового приміщення від 01.11.2011 р., орендував нежитлове приміщення № ХХХХVI першого поверху (літ. А-5) в будинку № 190 по пр. Леніна для розміщення організації.

Згодом, згідно договору купівлі-продажу № 02/15 від 10.12.2015 р., відповідач став власником вказаного нежитлового приміщення і володів ним до моменту укладення 27.04.2016 р. з гр. ОСОБА_4 договору купівлі-продажу, предметом якого стала передача права власності на майно (нежитлове приміщення № ХХХХVI першого поверху (літ. А-5) в будинку № 190 по пр. Соборний).

У статті 179 Господарського кодексу України закріплено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Однак, договору купівлі-продажу теплової енергії з Концерном “МТМ” відповідачем укладено не було.

Зважаючи на те, що система опалення нежитлового приміщення по пр. Соборний (Леніна) 190 відповідача є невід’ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, в якому воно розташовано, і у Концерну “МТМ” відсутня законна, правова підстава і технічна можливість припинити відпуск теплової енергії на об’єкт теплопостачання шляхом відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання, у спірний період на зазначене приміщення згідно рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії було відпущено на користь ГО «КЦ «Місто майбутнього» теплову енергію на суму 10477,39 грн.

Концерн «МТМ» здійснював відпуск теплової енергії з початку опалювального сезону 2015-2016 років відповідно до рішень Виконавчого комітету Запорізької міської радипро початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя.

Опалювальний сезон 2015-2016 років у м. Запоріжжя – розпочався з 11.10.2015 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 335 від 08.10.2015 року; закінчився 07.04.2016 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької

міської ради № 177 від 06.04.2016 року.

Вказаними доказами підтверджується здійснення позивачем постачання теплової енергії на приміщення відповідача.

Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, в якому воно розташоване. Тож, факт наявності теплопостачання в приміщення відповідача в спірному періоді є підтвердженим.

Пунктом 23 Правил визначено, що «Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку». У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

ОСОБА_3 розрахунку теплового навантаження, доданого позивачем до позовної заяви, розмір теплового навантаження на опалення об’єкту тепло споживання складає 6402 ккал/ год та гаряче водопостачання – 216 ккал/ год.

ОСОБА_3 долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі теплової енергії у період з листопада 2015 р. по квітень 2016 р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10477,39 грн.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії реєстрів відправки рекомендованих листів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялись ОСОБА_1 (вих. від 14.12.2016 р. № 1350/05-юр; від 08.06.2017 р. № 532/05-юр) з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

27.07.2017 р. за вих. № 735/09 відповідачу були повторно направлені акти приймання-передачі теплової енергії, рахунки за спірний період, а також акт звірки взаємних розрахунків та розрахунок заборгованості по лицевому рахунку № 203985 для оплати.

Відповідач надіслані йому акти не підписав, спожиту без договору теплову енергію не оплатив, направлені на його адресу ОСОБА_1 про сплату, залишив без задоволення.

Як вказує у позовній заяві позивач, враховуючи відсутність між сторонами договірних відносин, нарахування здійснювалися на особистий рахунок № 203985.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались, або що відповідач ці послуги не отримував.

Також, слід відзначити, що властивості теплової енергії зводяться до наступного:

1) теплову енергію неможливо накопичувати у значній кількості і зберігати;

2) процес виробництва теплової енергії, як правило, неперервний і невід'ємно пов'язаний як з її транспортуванням, так і з споживанням;

3) теплова енергія при передачі споживається і не може бути повернена.

ОСОБА_3 з частиною 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

ОСОБА_3 з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, обов'язковість укладання якого лежить як на споживачеві, так і на теплопостачальній організації, не звільняє відповідача (Споживача) від сплати вартості фактично отриманої від позивача (Теплопостачальної організації) теплової енергії.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем наявність боргу перед позивачем за отриману теплову енергію за період листопад 2015 р. – квітень 2016 р. на загальну суму 10477,39 грн.

Таким чином, в даному випадку, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії, позивач цілком обґрунтовано скористався наданим йому законом правом на стягнення суми заборгованості у судовому порядку, посилаючись на норми ст. 692 ЦК України.

Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу на норми ст. 387 Цивільного кодексу України, якими визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка безпідставно, без відповідної правової підстави, володіє цим майном.

За приписом ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, вищевказана норма права встановлює підстави виникнення зобов'язання повернути безпідставно придбане майно або відшкодувати його вартість, якими є сукупність наступних умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається у момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналізуючи наведені вище норми права, суд відзначає, що бездоговірне споживання відповідачем теплової енергії за рахунок централізованого опалення є порушенням вимог чинного законодавства, а тому вартість теплової енергії, безпідставно отриманої відповідачем підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Наказом Мінбуду України № 4 от 22.11.2005 р. Про порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води зі змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу за № 169 від 06 жовтня 2007 року, визначено процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від ЦО і ГВП.

Внесені Наказом № 169 від 06 жовтня 2007 року зміни унеможливлюють відключення від теплопостачання окремих приміщень багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від теплопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку (гуртожитку).

Відключення окремих приміщень від мереж централізованого теплопостачання неодмінно вплине на безперебійну роботу інженерного устаткування житлового будинку (гуртожитку) в цілому й на санітарно-гігієнічні умови інших квартир (кімнат) та суміжних приміщень, адже порушується гідравлічний і тепловий режими. Важливою й непереборною властивістю вже наявного централізованого теплопостачання є технічна нероздільність системи, у якій робота кожного елемента системи теплопостачання кожного споживача гідравлічно впливає на роботу всіх елементів системи. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого теплопостачання) погіршує роботу загальної системи, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимо відповідно до Цивільного кодексу України та Конституції України. Відключення теплопостачання в окремому приміщенні значною мірою порушить вимоги СНиПу (Строительных норм и правил), а саме вплине на якість теплопостачання до інших житлових та нежитлових приміщень будинку (гуртожитку).

В цілях недопущення порушення конституційного права громадян в користуванні теплом і забезпечення збереження їх здоров'я, позивач змушений був постачати відповідачу теплову енергію і в нежитлове приміщення № ХХХХVI першого поверху (літ. А-5) в будинку № 190 по пр. Соборний (Леніна).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо відсутності факту укладення з теплопостачальною організацією відповідного договору у спірний період та несплати вартості отриманої теплової енергії, а також вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача вартості теплової енергії в сумі 10477,39 грн.

ОСОБА_3 зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання своїх зобов’язань щодо оплати вартості отриманої теплової енергії у спірний період.

Позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 1762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації “Культурний центр “Місто майбутнього” (69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 5, код ЄДРПОУ 37221302) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії – Запорізьке обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) суму 10477 (десять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 39 коп. основного боргу.

Стягнути з Громадської організації “Культурний центр “Місто майбутнього” (69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 5, код ЄДРПОУ 37221302) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, Запорізька область, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р № 26007301001951 у Філії – Запорізьке обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) – 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 04 липня 2018 р.

Суддя М.В. Мірошниченко