ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.2018р. Справа №905/782/18

за позовом: Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 34550446

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ільницького Дмитра Леонідовича, м.Маріуполь, код НОМЕР_1

про розірвання договору суборенди землі

Суддя : Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ковалевська М.В. - юрисконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач , Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Ільницького Дмитра Леонідовича, м.Маріуполь про розірвання договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р., укладеного між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Фізичною особою-підприємцем Ільницьким Дмитром Леонідовичем, з дня винесення судового рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати суборендної плати, що зумовило виникнення підстав для дострокового розірвання договору суборенди землі.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 02.05.2018р. про відкриття провадження у справі, ухвала від 24.05.2018р. про відкладення підготовчого засідання, ухвала від 14.06.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу відповідача, наявну у матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Крайня, 17/79.

Ухвали суду або докази їх вручення відповідачу до господарського суду не повернулись. Водночас, відповідно до інформації, яка наявна у розділі «Форма пошуку» офіційного веб-порталу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», поштові відправлення за номерами №6102224917154, №6102225113555, №6102225133483 були здані до пересилання та не вручені під час доставки із відміткою «інші причини».

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «не вручене під час доставки: інші причини» свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу відповідних ухвал суду згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, судом вчинялись дії, які були спрямовані на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем, про що свідчить телефонограма №36 від 25.05.2018р.

У даному випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду від 02.05.2018р., не подав до суду відзиву на позов, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

За умовами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 629 зазначеного нормативно-правового акту встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.124, ч.2 ст.126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За приписами ч.1 ст.93 вказаного нормативно-правового акту, ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі ст.13 Закону України «Про оренду землі» визначено як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) зазначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, 25.08.2009р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (орендар) укладено договір оренди землі №111, який зареєстровано в Першотравневому районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсам», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №041016600020 від 06.04.2010р.

За приписами розділу 1 укладеного сторонами правочину орендодавець передає орендарю земельну ділянку в розмірі 10,97 га, що належить йому на підставі державного акту №808467 від 12.03.2009р., яка розташована на території Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладається строком на 13 років та починає діяти з дати його державної реєстрації (розділ 8 вказаного договору оренди землі).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до розділу 3 договору оренди землі №111 від 25.08.2009р. однією з правомочностей орендаря є можливість передання земельної ділянки у суборенду без зміни її цільового призначення на строк, який не перевищує строк, визначений договором оренди землі.

30.04.2010р. між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (суборендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ільницьким Дмитром Леонідовичем (суборендар) укладено договір суборенди землі №1673, за змістом розділу 1 якого суборендодавець передає, а суборендар набуває право на суборенду земельної ділянки площею 10,97 га, розташованої на території Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка орендується Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за договором оренди землі, зареєстрованим в Першотравневому районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК» під №041016600020 від 06.04.2010р.

Договір укладається строком на одинадцять років (п.2.2 договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р.).

Вказаний договір суборенди землі зареєстровано в Першотравневому районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсам», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №041016600356 від 20.07.2010р.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Земельна ділянка передається в суборенду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору (розділ 1 договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р.).

Як свідчать матеріали справи, між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Фізичною особою-підприємцем Ільницьким Дмитром Леонідовичем було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 10,97 га, кадастровий номер 1423981100:08:000:0114, розташованої на землях Бердянської сільської ради Першотравневого району.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В силу норм ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24 вказаного нормативно-правового акту орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.2.3 договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р. суборендна плата вноситься суборендарем щомісячно до десятого числа кожного місяця на підставі рахунку у безготівковому порядку, або готівкою на розрахунковий рахунок суборендодавця. Суборендна плата за використання земельної ділянки становить 2966,21 грн за дванадцять місяців з урахуванням індексації.

Як вказує позивач, за Фізичною особою-підприємцем Ільницьким Дмитром Леонідовичем обліковується заборгованість за договором суборенди землі №1673 від 30.04.2010р. у розмірі 26009,18 грн (з урахуванням часткової оплати на суму 2169,82 грн).

18.04.2018 позивач направив відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2012р. по 01.04.2018р. Проте, зазначений акт відповідачем повернуто не було.

У судовому засіданні 26.06.2018р. представник позивача надав пояснення стосовно того, що Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зверталось до державної податкової інспекції з запитом про наявність (або відсутність) заборгованості за орендною платою по договору. Письмової відповіді відповідним органом на час розгляду справи по суті надано не було. При цьому, в усному порядку позивачу роз'яснено, що оскільки орендні відносини існують між приватними суб'єктами господарювання, а сплата орендної плати не здійснюється до бюджету, запитувана інформація не може бути надана.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 02.05.2018р. господарського суду відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», не представлено.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями ч.1 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.«д» ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За змістом розділу 4 договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р. підставою розірвання договору є, зокрема, вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором. Сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за 1 місяць; будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін; в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимоги заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку; в разі припинення або розірвання договору внесена на майбутній період суборендна плата повертається суборендарю протягом 1 місяця з дня припинення чи розірвання договору.

У п.2.23 постанови №6 від 17.05.2011р. пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно із ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Керуючись викладеним, суд вважає доведеним факт систематичного невиконання відповідачем умов договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р. в частині своєчасної та у повному обсязі сплати суборендних платежів. Доказів протилежного суду не представлено.

З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення умов договору суборенди землі №1673 від 30.04.2010р. щодо внесення суборендних платежів в строки та в порядку, які узгоджені сторонами, приймаючи до уваги, що таке порушення є підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно розірвання спірного правочину.

Разом з тим, за змістом ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В силу норм ч.5 ст.188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для розірвання спірного договору суборенди землі з моменту винесення рішення та вважає доцільним зазначити, що у розглядуваному випадку такий договір слід вважати розірваним з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто, з огляду на приписи вказаних норм судові витрати є пов'язаними із розглядом справи судом (в деяких випадках (сплата судового збору, поштове відправлення кореспонденції іншій особі) є обов'язковими, а відтак є похідними від відповідного процесуального документу (позову, скарги тощо).

Наразі, будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, в тому числі, участь у судовому засіданні є процесуальною дією в розумінні п.4 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

За змістом попереднього розрахунку суми судових витрат, наявного у позовній заяві, Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» просило суд стягнути з відповідача наступні витрати:

- суму судового збору у розмірі 1762 грн;

- витрати на відправку позовної заяви з додатками відповідачу;

- витрати на проїзд представника позивача залізничним транспортом за напрямком Маріуполь-Харків-Маріуполь для участі у судовому засіданні у розмірі вартості залізничних квитків в обидві сторони - від 388 грн;

- витрати на проживання у готелі м.Харків - від 570 грн.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом повністю, судовий збір в сумі 1762 грн, сплачений позивачем на підставі платіжного доручення №4024 від 17.04.2018р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно відшкодування витрат на відправлення поштової кореспонденції (позовної заяви з додатками) відповідачу, проїзд представника позивача для участі у судовому засіданні та проживання останнього у готелі, господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В силу норм ч.2 вказаного кодексу України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» додано до позовної заяви опис вкладення у цінний лист про направлення Фізичній особі-підприємцю Ільницькому Дмитру Леонідовичу копії позовної заяви з додатками (відповідно до переліку) та фіскальний чек, за змістом якого, сума поштової послуги (направлення кореспонденції) склала 27 грн з ПДВ.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат на відправлення поштової кореспонденції, пов'язаної з розглядом справи, у розмірі 27 грн, суд вважає за необхідне покласти витрати Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у зазначеній сумі на відповідача.

В той же час, з огляду на те, що розмір витрат, пов'язаних з проїздом представника позивача для участі у судовому засіданні та проживання у готелі документально не підтверджений, вимоги позивача про відшкодування цих витрат за рахунок відповідача залишаються судом без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір суборенди землі №1673 від 30.04.2010р., укладений між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Фізичною особою-підприємцем Ільницьким Дмитром Леонідовичем.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ільницького Дмитра Леонідовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Семашка, буд.15, кімната 405, код ЄДРПОУ 34550446) судовий збір у розмірі 1762 грн, а також витрати, пов'язані із розглядом справи в сумі 27 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 26.06.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця