ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018

м. Дніпро

Справа № 904/9367/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Приватного підприємства "ПЛАЗІС-ЄМ", 50066, м. Кривий Ріг, вул. Двінська, буд. 23

до Primal Equipment Ltd, Broadoak Farm, Leigh Rоаd, Bramshall, Uttoxeter, Staffordshire, ST14 5BH, Great Britain

про стягнення основної заборгованості у розмірі 73003,26 Євро, пені за порушення строку сплати продукції у сумі 322 378,72грн., пені стягнутої за податковими повідомленнями - рішеннями Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 представник, дов. за №б/н від 01.11.2017р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ПЛАЗІС-ЄМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Primal Equipment Ltd про стягнення основної заборгованості у розмірі 73 003,26 Євро, пені за порушення строку сплати продукції у сумі 322378,72грн., пені стягнутої за податковими повідомленнями - рішеннями Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг у розмірі 10 947,27 Євро як додаткових збитків, судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним розрахунком відповідача з позивачем за продукцію, поставлену відповідно до умов контракту за №1/2015-РМ від 01.07.2015р. на поставку обладнання, матеріалів та запасних частин.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018р. розгляд справи було ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Відповідач у клопотанні від 05.02.2018р. зазначає про те, що позовні вимоги у розмірі 73 003,26Євро - боргу, 11 063,32 Євро - пені та 10 947,27 Євро - пені стягнутої за податковими повідомленнями - рішеннями Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг визнає у повному обсязі.

Позивач у клопотанні від 16.04.2018р. уточнює вимоги по стягненню пені та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 322378,72грн.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2015 року, між Приватним Підприємством «ПЛАЗІС-ЄМ» та Компанією Primal Equipment Ltd був укладений Контракт №1/2015-РМ на поставку обладнання, матеріалів та запасних частин (а.с. 96-101).

Відповідно до розділу 1 вищезазначеного контракту постачальник продає покупцю продукцію (грейферні та інші захвати та комплектуючої частини до екскаваторів та вантажопідйомної техніки) на умовах "Поставка без сплати мита" DDU - м. Юттоксита, вироблену згідно конструкторської документації, погодженої з покупцем. Покупець зобов'язується прийняти продукцію та своєчасно оплатити її, згідно умов цього контракту. Постачальник буде постачати гідравлічні захвати та любе інше обладнання, що розроблене покупцем, тільки покупцю, а покупець буде продавати гідравлічне обладнання тільки виробництва постачальника. Номенклатура продукції перелічена у специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.

Ціна продукції, яка поставляється покупцю встановлюється і оплачується в Євро. Ціна на продукцію є договірною і вказується для кожної позиції у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту. Загальна вартість продукції за Контрактом складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім специфікаціям до даного контракту (розділ 2 цього контракту).

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 вищезазначеного контракту покупець зобов'язується провести оплату за продукцію не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту відвантаження продукції з можливістю дострокової оплати за продукції.

Судом з'ясовано, що відповідно до розділу 12 вищенаведеного контракту при розгляді спору буде застосовуватися матеріальне право України. Мова арбітражу - українська.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до специфікації за №9 позивач поставив відповідачу наступну продукцію: 1. РМ.0154.35.72.000-UNI - Bucket 72 "Ковш - у кількості 1, за ціною 3411,00 EUR. 2. РМ.0213.13.48.000-JS130 - Bucket JS130 48 "Ковш - у кількості 2, за ціною 1153,00EUR. 3. PM.0215.35.96.000-UNI - Bucket 96"Ковш - у кількості 3, за ціною 2273,00EUR. 4.PM.0239.35.54.000-UNI -Bucket 35т Ковш - у кількості 1, за ціною 3628,00EUR. 5. РМ.0073.20.40.000W-PC210 - Rotary grapple Грейферний захват повортний - у кількості 3, за ціною 7990EUR. 6.РМ.0247.20.44.000-РС210 - Grapple 20t PC210 Грейферний захват - у кількості 1, за ціною 2927,00EUR. 7. PM.0258.35.47.000-UNI - Grapple 35t Грейферний захват - у кількості 1, за ціною 4104.00EUR. 8. PM.0263.40.47.000-SE1 - Grapple 40t Грейферний захват - у кількості 1, за ціною 5048.00EUR. 9. PM.0214.20.00.000-PC210 - Pulverizer PC 210 Давитель - у кількості 1, за ціною 2756,00EUR. 10.PM.0300.01.01.000 - Brace arm Куліса - у кількості 1, за ціною 123.00EUR. Всього на загальну суму 55092,00 EUR. (а.с. 144).

04.04.2017р. позивачем було проведене митне оформлення вантажу по декларації UA110080/2017/000793 на користь відповідача за контрактом, згідно інвойсу №9-1/2015-РМ від 03.04.2017р. на суму 55092,00 EUR (а.с.52).

На валютний рахунок позивача №26006039192302 в ПАТ "Укрсиббанк" 28.08.2017р. від відповідача було отримано оплату в розмірі 4563,59EUR, тобто заборгованість по специфікації за №9 складає 50528,41EUR.

Відповідно до специфікації №10 позивач поставив відповідачу наступну продукцію: 1. РМ.0209.13.72.000-JS130 - Bucket 72 "JS130Ковш - у кількості 1, за ціною 622.16 EUR. 2.РМ.0209.13.72.000WB-JS130 - Bucket 72 "JS130Ковш - у кількості 1, за ціною812.00EUR. 3.РМ.0210.13.48.000-JS130 - Bucket 48 "JS130Ковш - у кількості 1, за ціною 1054.95 EUR. 4. РМ.0213.13.48.000-JS130 - Bucket 48 "JS130Ковш - у кількості 1, за ціною 1153.00 EUR. 5. РМ.0205.20.60.000-PC210 - Bucket 60 "PC210 Ковш - у кількості 1, за ціною 1799.21 EUR. 6. РМ.0211.20.84.000-WB-PC210 - Bucket 84 "PC210Ковш - у кількості 1, за ціною 1327.48EUR. 7. РМ.0212.20.60.000-PC210 - Bucket 60 "PC210Ковш - у кількості 1, за ціною 2096.50EUR. 8. РМ.0154.35.72.000-UNI - Bucket 72 Ковш - у кількості 1, за ціною 3411.00EUR. 9.РМ.0215.35.96.000-UNI - Bucket 96 "Ковш - у кількості 1, за ціною 2273.00EUR. 10. РМ.0216.35.72.000-UNI - Bucket Universal Gap Ковш - у кількості 1, за ціною 3555,85EUR. 11. РМ.0026.20.42.000-30 - Grapple 3+2 PC210 Грейферний захват - у кількості 1, за ціною 1969,00 EUR. 12. РМ.0244.30.00.000. UNI - Ripper Top 30т Розрихлювач - у кількості 1, за ціною 2400,00 EUR, на загальну суму 22474,85EUR (а.с.145).

26.05.2017р. по митній декларації UA110080/2017/002198 позивачем було проведене оформлення вантажу на користь відповідача за контрактом, згідно інвойсу №10-1/2015РМ від 26.05.2017р. на суму 22474,85EUR. (а.с.55).

На валютний рахунок позивача №26006039192302 в ПАТ "Укрсиббанк" 28.08.2017р. від відповідача було отримано оплату в розмірі 0,00EUR, тобто заборгованість по специфікації за №9 складає 22474,85EUR.

Відповідач на момент розгляду справи №904/9367/17 не розрахувався з позивачем. Сума боргу складає 73003,26EUR, яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення у повному обсязі.

Відповідно пункту 10.1 розділу 10 вищезазначеного контракту за порушення умов цього контракту винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки у тому числі всі пені та штрафи, що понесені другою стороною, у зв'язку з виконанням цього контракту, а також недотриманий прибуток у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань").

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14.

Згідно до пункту 10.3 розділу 10 контракту за №1/2015-РМ на поставку обладнання, матеріалів та запасних частин за порушення терміну розрахунків, якщо дане порушення неузгоджене з постачальником, покупцем сплачується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої суми, за кожен день несплати, але не більше 3% суми несплати, яка мала бути оплаченою.

Позовні вимоги по стягненню пені перевірені в пошуковій системі "Законодавство" та підлягають задоволенню повністю у сумі 322378,72грн.

Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 947,27 Євро - пені (штрафних санкцій), стягнутої за податковими повідомленнями - рішеннями Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг, як додаткових збитків, підлягають відмові в задоволенні з огляду на наступне:

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно до ст. 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Податковими повідомлення-рішеннями від 14.03.2016р. №0000152202 Криворізької Північної ОДПІ ГУ ДФС У Дніпропетровській області м. Кривого Рогу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства у сумі 33 759,78грн., від 20.04.2016р. за №0000091400 на суму 77680,77грн., від 12.12.2016р. №0000841402 на суму 27228,13грн., від 19.07.2016р. за №0000351402 на суму 13950,20грн., від 07.08.2017р. за №0011131421 на суму 171 208,17грн. (а.с. 81, а.с. 83, а.с.85, а.с.87, а.с. 89).

Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своїм правом не скористався та не оскаржив повідомлення-рішення Криворізької Північної ОДПІ ГУ ДФС У Дніпропетровській області м. Кривого Рогу, тобто визнав свою вину.

Відповідно до постанови Правління національного банку України від 03.03.2016р. за №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" зазначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з Постановою від 07.06.2016 № 342 ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з постановою Правління національного банку України від 28.07.2016р. за №361 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України внесено до постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України” такі зміни: 1) у пункті 1 цифри “90” замінити цифрами “120”.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Крім того, суд звертає увагу на те, що оскільки податкові повідомлення-рішення Криворізької Північної ОДПІ ГУ ДФС У Дніпропетровській області м. Кривого Рогу виставлені до сплати позивачу в гривнях, тому позивач при зверненні до суду мав розрахувати пеню за податковими повідомленнями - рішеннями також в гривнях.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 4 ГК України).

За приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1); застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2); господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі (ч. 3).

Згідно з ч.2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є видом господарських санкцій у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна (реальні збитки), а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (упущена вигода).

Частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Враховуючи положення статті 224 ГК України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача, є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не довів суду понесених збитків, оскільки сума яка була виставлена згідно податкових повідомлень-рішень від 14.03.2016р. №0000152202, від 20.04.2016р. за №0000091400, від 12.12.2016р. №0000841402, від 19.07.2016р. за №0000351402, від 07.08.2017р. за №0011131421 виникла з його вини.

Статтями 123, 124 ГПК України, визначено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом зокрема у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції» звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було подано клопотання від 26.06.2018р. у якому позивач просить витрати по сплаті судового збору покласти у повному обсязі на позивача.

Клопотання судом задоволено.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст.ст.55, 124, 129 Конституції України, ст. 13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Primal Equipment Ltd (Broadoak Farm, Leigh Rоаd, Bramshall, Uttoxeter, Staffordshire, ST14 5BH, Great Britain) на користь Приватного підприємства "ПЛАЗІС-ЄМ" (50066, м. Кривий Ріг Дніпропетровська обл., вул. Двінська, буд. 23; код ЄДРПОУ 30001663) заборгованості у розмірі - 73 003,26 Євро та пені за порушення строку сплати продукції у розмірі - 322 378,72грн., про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.07.2018

Суддя

ОСОБА_2