ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"02" липня 2018 р.

Справа № 903/1458/13

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали за скаргою Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Волинській області

у справі № 903/1458/13

за позовом Публічного акціонерного товариства “Волиньобленерго”

до відповідача Державного підприємства “Волиньвугілля”

про стягнення 75820,70 грн.

за участю представників сторін:

від скаржника: н/з;

від ДВС: н/з;

від боржника: н/з.

У зв’язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть скарги: Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго" 20.06.2017 року подало до господарського суду Волинської області скаргу на дії державного виконавця, в якій, зокрема, просить:

- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 06.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №42085989 недійсною;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року винести постанову про відновлення виконавчого провадження №42085989;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 виконати вимоги ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств” від 13.04.2017 року в частині зупинення виконавчого провадження №42085989.

При обґрунтуванні скарги Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго" вказує, що державний виконавець, із порушенням норм чинного законодавства, прийняв рішення про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження № 42085989 згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII та виніс постанову про повернення виконавчого документа, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII. Наголошує, що винесена постанова №42085989 від 06.06.2018 року порушує права позивача на виконання судового рішення, а дії державного виконавця суперечать приписам чинного законодавства.

Так, 06 червня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 42085989 винесено постанову про повернення Приватному акціонерному товариству "Волиньобленерго" наказу господарського суду Волинської області від 11.01.2014 року по справі №903/1458/13 про стягнення з ДП «Волиньвугілля» на користь Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" 75820,70 грн. (з них 68979грн. 43коп. основного боргу на р/р 260323012658 в філії Волинського обласного управління ПАТ “Ощадбанк”, МФО 303398; 5581грн. 01коп. пені та 1260грн. 26коп. 3 % річних на р/р 260093012658 в філії Волинського обласного управління ПАТ “Ощадбанк”, МФО 303398), а також 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору. Підставою повернення державний виконавець вказує п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII та обґрунтовує своє рішення тим, що зупиняти виконавче провадження № 42085989 згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII у нього не має можливості.

Вказує, що ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VІІІ, який набрав чинності 24.05.2017 року (надалі – Закон 2021-VІІІ), встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім, рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом., іншим, ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 ст. 2 даного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити у місячний строк з дня набрання сили цим Законом приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Тому Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади, на який покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів, згідно з вимогами п. 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII повинно було у місячний строк з дня набрання чинності зазначеним законом привести у відповідність із цим законом свої нормативно-правові акти, в тому числі «Інструкцію з організації примусового виконання рішень», затверджену наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5) та ініціювати внесення змін у Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

При правовому обґрунтуванні скарги посилається на норми Законів України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств», «Про виконавче провадження», ст. 19 Конституції України.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, боржник та ВДВС вимог ухвали суду від 21.06.2018 року не виконали, пояснень по суті скарги не надали.

02.07.2018 року скаржником через засоби факсимільного зв’язку подано клопотання № 02/06-45 від 27.06.2018 року в якому просить розгляд скарги проводити без участі його представника за наявними матеріалами, при цьому вказав, що вимоги, які заявлені у скарзі підтримує в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Волинської області від 18.12.2013 року у справі № 903/1458/13 позов задоволено повністю, а саме, стягнуто з Державного підприємства “Волиньвугілля” (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Луцька, 1, ЄДРПОУ 32365965) в користь Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (43023, м.Луцьк, вул.Єршова,4, код ЄДРПОУ 00131512) 75820,70грн. (з них 68979грн. 43коп. основного боргу на р/р 260323012658 в філії Волинського обласного управління ПАТ “Ощадбанк”, МФО 303398; 5581грн. 01коп. пені та 1260грн. 26коп. 3 % річних на р/р 260093012658 в філії Волинського обласного управління ПАТ “Ощадбанк”, МФО 303398), а також 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання даного рішення судом 11.01.2014 року видано наказ № 903/1458/13-1, на підставі якого головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області 18.04.2018 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № 42085989.

06.06.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення ПрАТ «Волиньобленерго» наказу господарського суду Волинської області від 11.01.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII.

Дана постанова є предметом оскарження згідно заявленої стягувачем скарги. При розгляді скарги судом враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття спірного виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виданого наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття виконавчого провадження) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Згідно з п.3 ч.2 ст.17 відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою судові накази.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом п.7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. У частині 5 цієї статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.

24 травня 2017 року набрав чинності Закон України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", відповідно до статті 1 якого тимчасово, до 01.01.2019, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Державне підприємство "Волиньвугілля" є вугледобувним підприємством, засновником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Оскільки Державне підприємство "Волиньвугілля" є державним вугледобувним підприємством, то в головного державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу згідно пункту 9 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", натомість були наявні підстави для зупинення виконавчого провадження на підставі статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Наявність Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", який передбачає зупинення виконавчого провадження та в силу статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" є обов'язковим для державного виконавця, свідчить про обґрунтованість вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна-промислова компанія “НАК” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Щодо вимоги скаржника в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VІІІ винести постанову про відновлення виконавчого провадження №42085989, то дана не підлягає задоволенню огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, Законом встановлено обов'язок державного виконавця здійснити дії, направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом.

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на відсутність доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що скарга в частині зобов'язання державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 42085989 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норм статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" викладені у постановах Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №913/1147/16, від 16 травня 2018 року у справі №913/3359/13, від 04 травня 2018 року у справі №903/973/15, від 17 квітня 2018 року у справі №11/5014/1571/2012, від 16 травня 2018 року у справі №3/5014/1570/2012, від 21.06.2018 року у справі № 903/106/14.

Керуючись Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження”, статтями 234-236, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного ТУЮ у Волинській області задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 06.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №42085989.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області виконати вимоги ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств” від 13.04.2017 №2021-VIII в частині зупинення виконавчого провадження №42085989.

4. В іншій частині скарги відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (ст.256 ГПК України).

Повний текст

ухвали виготовлено

05.07.2018 року.

Суддя С. В. Костюк