РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3053/17

пр. № 2/759/898/18

27 червня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Величко Т.О.

за участі секретаря судового засідання Забели А.В.,

представник позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві за основним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розгля даються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що між ОСОБА_2 (далі - позивач) та ОСОБА_3 (далі - відповідач) 08.12.2015 було укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1264 згідно з яким позивач передала у власність відповідача належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язалась забезпечувати позивача утриманням та доглядом довічно.

Позивач зазначає, що згідно з пунктом сьомим вказаного договору довічне утримання позивача, яке зобов'язана здійснювати відповідач, має надаватись у вигляді забезпечення позивача харчуванням кожного дня; сплати за комунальні послуги, користування електроенергією та телефонним зв'язком; забезпечення позивача необхідними ліками та медичним обслуговуванням, в тому числі в стаціонарі; надання позивачу побутових послуг: прибирання, прання одягу один раз на тиждень; купівлі продуктів один раз на тиждень. Грошова оцінка такого матеріального забезпечення складає 1500,00 грн. на місяць.

Позивач вказує на те, що проте вказані договірні зобов'язання відповідачем не виконуються. Відповідач відвідує позивача лише два рази на місяць та привозить продукти харчування, які не забезпечують потреби у щоденному харчуванні позивача, наприклад, пакет молока, курячу чверть, пляшку кефіру, багет, декілька пакетиків вівсянки, 0,5 кг ковбаси, один кілограм яблук та газовану воду. Приблизна вартість цих продуктів складає 400 - 440 грн. Позивач самостійно здійснює приготування собі їжі та прання одягу, прибирає в квартирі та самостійно і за власні кошти сплачує вартість комунальних послуг, що підтверджується відповідними квитанціями.

Згідно з рекомендацією лікаря, наданою позивачу 22.10.2016, позивач потребує нагляду невролога та терапевта, а також прийом ліків, вартість ліків складає понад 450 грн., проте відповідач ліками та медичним наглядом позивача не забезпечує.

Ухвалою суду від 17.03.2017 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 23.03.2017 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 15.08.2017 року справу прийнято до провадження судді Величко Т.О. Ухвалою суду від 19.01.2018 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 22.01.2018 року продовжено розгляд справи.

В квітні 2018 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання її такою, що належно виконувала свої обов'язки за договором довічного утримання. 11.06.2018 року ОСОБА_3 подала до суду заяву в якій визнала позов та відмовилася від зустрічного позову.

Позивач та її представник за основним позовом в судове засідання з'явилися, позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач за основним позовом, позивач за зустрічним позовом в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій позовні вимоги за основним позовом визнала,від зустрічного позову відмовилась.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно до ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до умов договору відповідач зобов'язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_2, забезпечувати її харчуванням, доглядом, медикаментами, необхідною допомогою, та зберігати в безплатному користуванні вказану квартиру. Вартість матеріального забезпечення була визначена сторонами договору у розмірі 1500 грн. на місяць.

У відповідності до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.

Згідно ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку із визнанням їх відповідачами по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 744, 745, 755, 756, 653 ЦК України, ст. 12, 19, 42, 81, 89, 269, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Основний позов задовольнити.

Розірвати Договір довічного утримання укаледний 08.12.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Прийняти відмову від зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного устримання та стягнення грошових коштів.

Повадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання догвору довічного устримання та стягення грошових коштів-закрити.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2. на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податів НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , судовий збор сплаченого позивачем ОСОБА_2, згідно квитанції №31 від 22.03.2017 року у розмірі 3468 ( три тисячі чотириста шістдесят вісім) грн.26 коп.

Повернути ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податів НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України 50% судового збору сплаченого позивачем ОСОБА_2, згідно квитанції №31 від 22.03.2017 року, платник :ОСОБА_2; Отримувач: УДКСУ у Святошинському районі ГУ АКСУ у м. Києві;Рахунок отримувача:31212206700009; код отримувача:37962074; Банк отримувача:820019 ГУ ДКСУ у м. КИєві у розмірі 3468 ( три тисячі чотириста шістдесят вісім) грн.26 коп..Виконаня рішення суду в частині поверення доручити Управлінню державного казначейства в м. Києві.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарга на рішення суду протягом 30 днів з часу його проголошення.

Суддя : Т.О. Величко