Номер провадження 2/722/3/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Римлянської Г.О.

при секретарі: Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача: Сокирянська районна державна адміністрація Чернівецької області та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (надалі – ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» 08.07.2016 року звернувся до суду з вказаним вище позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

У позовній заяві та наступних заявах про уточнення позовних вимог посилався на те, що публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 ОСОБА_2» згідно абз. 5 п.1.3 свого Статуту, є правонаступником за всіма правами та обов’язками відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2».

26.10.2005 року між АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 укладено договір №014/0002/24152 (надалі – Кредитний договір-1). Сума кредиту – 85000 доларів США, а цільове призначення кредиту – на придбання житла-предмету іпотеки.

12.03.2008 року між тими ж сторонами укладено договір №014/05/616 (надалі – Кредитний договір-2). Сума кредиту – 12500 доларів США.

Умовами кредитних договорів передбачено, що у разі неналежного виконання зобов’язань, Кредитор має право достроково стягнути всю заборгованість по кредиту, нарахованих відсотках та штрафні санкції.

В забезпечення виконання своїх зобов’язань по кредитних договорах, відповідачем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. 28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області; земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 7324088000:01:001:0113, цільове призначення якої – для обслуговування житлового будинку.

У порушення вимог ст.ст.526, 1049 ЦК України та умов договорів відповідач ОСОБА_3 зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.07.2016 року допустив заборгованість:

?По кредитному договору-1: 13302,68 доларів США – заборгованість по тілу кредиту; 3682,34 доларів США – заборгованість по відсотках, у тому числі і прострочених; 697320,91 – заборгованість по пені, нарахованій за період з 09.07.2015 року по 08.07.2016 року;

?По кредитному договору-2: 31685,18 доларів США – заборгованість по тілу кредиту; 7653,72 доларів США – заборгованість по відсотках, в тому числі і прострочених; 328952,44 грн. – заборгованість по пені, нарахованій за період з 09.07.2015 року по 08.07.2016 року.

Позивачем відповідачу неодноразово направлялися претензії про погашення заборгованості, останню отримано відповідачем 29.02.2016 року, однак заборгованість останнім не погашена.

В остаточно уточнених позовних вимогах Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 ОСОБА_2», від імені якого на підставі довіреності діє ОСОБА_5 просило суд:

Звернути стягнення на предмети іпотеки, що належать ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №014/0002/24152 від 26.10.2005 року: 13302,68 доларів США - заборгованість по тілу кредиту: 3682,34 доларів США - заборгованість по відсотках: 697320,91 грн. - заборгованість по пені; по кредитному договору №014/05/616 від 12.03.2008 року: 31685,18 доларів США - заборгованість по тілу кредиту; 7653,72 доларів США - заборгованість по відсотках; 328952,44 грн. - заборгованість по пені, шляхом проведення прилюдних торгів в процедурі здійснення виконавчого провадження на предмети іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул.28 Червня,80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, що належить ОСОБА_3 з встановленням початкової ціни продажу 1010046,00 грн. та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 7324088000:01:001:0113, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: вул.28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, що належить ОСОБА_3 з встановленням початкової ціни продажу 110000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» сплачений судовий збір в сумі 24514,06 грн. та витрати на проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи в сумі 20832,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В дане судове засідання не з’явився, однак подав на адресу суду письмову заяву, якою також підтримав остаточні позовні вимоги та просив суд продовжити та закінчити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, а його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в іноземній валюті. Вважає, що до відповідача підлягає застосуванню Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». При цьому визнав, що ні відповідачем ОСОБА_3, ні його дружиною не виконано рішення Сокирянського районного суду від 04.10.2016 року про стягнення заборгованості по кредитному договору на користь позивача.

В письмовому запереченні на позов відповідач ОСОБА_3 зазначив, що позовні вимоги, на його думку, не підлягають до задоволення з наступних підстав: 07.06.2014 року набрав чинності Закон №1304-УІІ, відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадян України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позивачальника/майнового поручителя, за умови що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку. Вважає, що позовні вимоги позивача підпадають під дію даного Закону. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В дане судове засідання відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 не з’явилися, однак представник відповідача направив на адресу суду письмову заяву, якою просив суд розглянути справу без участі відповідача ОСОБА_3 та його представника, а також застосувати до спірних правовідносин Закон №1304-УІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Також, просив врахувати, що загальна площа належного відповідачу житлового будинку становить 213 кв.м, іншого житла відповідач не має, а житловий будинок, який є предметом іпотеки, використовується як місце постійного проживання відповідача.

Представник третьої особи – Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, однак подав на адресу суду письмову заяву, якою просив суд розглядати справу без його присутності.

Третя особа ОСОБА_4, будучи завчасно та належним чином повідомленою про день та час розгляду справи шляхом отримання судової повістки 06.06.2018 року, в судове засідання не з’явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності, а також письмового пояснення на позов до суду не подала.

Заслухавши пояснення всіх учасників справи, дослідивши їх письмові заяви, докази по справі, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» є обгрунтованим, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 26.10.2005 року між АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі Чернівецької обласної дирекції та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/0002/24152, предметом якого є отримання кредиту в сумі 85000 доларів США для будівництва власного житла, що будується за адресою: вул.28 Червня, 80, с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області.

28.10.2005 року з метою забезпечення зобов’язань позичальника по договору №014/0002/24152, між сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_8, згідно якого позичальником передано в іпотеку поряд з іншим нерухомим майном, також належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул.28 Червня,80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області.

12.03.2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі Чернівецької обласної дирекції та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/05/616, предметом якого є отримання кредиту в сумі 125000 доларів США на споживчі цілі. В подальшому, до даного договору внесено ряд змін та доповнень, шляхом укладення між сторонами додаткових угод.

31.03.2008 року з метою забезпечення зобов’язань позичальника по договору №014/05/616, між сторонами укладено договір іпотеки №014/05/616/171, посвідчений приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_9, а 13.01.2014 року – додатковий договір про внесення змін до вказаного вище договору іпотеки. Згідно даних договорів, позичальником передано в іпотеку поряд з іншим нерухомим майном, також належні йому на праві приватної власності: земельну ділянку 0,25 га, кадастровий номер 7324088000:01:001:0113, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: вул.28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, а також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул.28 Червня,80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області.

Умовами кредитних договорів передбачено, що у разі неналежного виконання зобов’язань, Кредитор має право достроково стягнути всю заборгованість по кредиту, нарахованих відсотках та штрафні санкції.

Умовами договорів іпотеки передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитними договорами, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмети іпотеки та за їх рахунок задовольнити свої вимоги.

Позивач виконав свої зобов’язання по кредитному договору, а відповідач, отримавши кредитні кошти, до липня 2014 року по кредитному договору-1 та до березня 2014 року по кредитному договору-2 проводив погашення заборгованості в доларах США, визнаючи, таким чином факт отримання кредиту в іноземній валюті.

За таких обставин, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача ОСОБА_6 про те, що позивачем не доведено в судовому засіданні факт видачі відповідачу кредитних коштів в доларах США.

З досліджених судом доказів, а також визнаних відповідачем через його представника обставин, які у відповідності до положень ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, як позичальник, неналежно виконував свої зобов’язання по вказаних вище кредитних договорах, внаслідок чого допустив заборгованість.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В порушення зазначених вище норм закону та умов договорів ОСОБА_3 зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.07.2016 року допустив заборгованість, яка згідно осаточних позовних вимог та розрахунків, наданих представником позивача, становить:

?По кредитному договору-1: 13302,68 доларів США – заборгованість по тілу кредиту; 3682,34 доларів США – заборгованість по відсотках, у тому числі і прострочених; 697320,91 грн. – заборгованість по пені, нарахованій за період з 09.07.2015 року по 08.07.2016 року. При цьому, розмір заборгованості відповідача в еквіваленті на грошову одиницю України по курсу НБУ станом на 08.07.2016 року – 24,81 грн. за 1 долар США, становить 1118779,26 грн.. ;

?По кредитному договору-2: 31685,18 доларів США – заборгованість по тілу кредиту; 7653,72 доларів США – заборгованість по відсотках, в тому числі і прострочених; 328952,44 грн. – заборгованість по пені, нарахованій за період з 09.07.2015 року по 08.07.2016 року. При цьому, розмір заборгованості відповідача в еквіваленті на грошову одиницю України по курсу НБУ станом на 08.07.2016 року - 24,81 грн. за 1 долар США, становить 1304950,55 грн.

Загальна сума вимог позивача до відповідача в рамках позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язань по даних договорах, в еквіваленті на національну валюту України, 2423729,81 грн.

Рішенням Сокирянського районного суду від 04.10.2018 року по провадженню №2/722/1/16 задоволено позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №014/05/616 від 12.03.2008 року станом на 29.04.2016 року в сумі: тіло кредиту – 31685,18 доларів США, що еквівалентно 821279,86 грн.; проценти за користування кредитом – 7408,34 доларів США, що еквівалентно 192024,17 грн. та пеню – 426976,83 грн. Стягнуто з відповідачів судові витрати.

З визнаних в судовому засіданні представником відповідача – ОСОБА_6 обставин встановлено, що рішення від 04.10.2016 року ні відповідач, ні його дружина виконувати не приступили.

Згідно п.3.1.4 договору іпотеки, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» (далі Закон) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 41 вказаного Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, у зв’язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_3 своїх зобов’язань за кредитним договором, суд приходить до висновку, що банк має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, обираючи спосіб реалізації предмету іпотеки, в тому числі зазначений у позові, оскільки вибір способу реалізації предмета іпотеки належить позивачу як кредитору відповідно ч.1 ст.12, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а тому вимоги позивача про звернення стягнення на предмети іпотеки підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З досліджених судом матеріалів цивільної справи вбачається, що вимога позивача про наявність заборгованості та необхідність її погашення, яка була відправлена на адресу відповідача поштовим зв’язком 25.02.2016 року, отримана адресатом 29.02.2016 року (т.1, а.с.8). Даною вимогою позивач повідомив відповідачу про намір звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення кредитної заборгованості за двома кредитними договорами.

Із урахуванням того, що позовна заява надійшла до суду 13.07.2016 року, суд вважає, що позивач дотримався визначеного ст.35 Закону порядку звернення з даним позовом до суду.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», слід дійти висновку, що в розумінні норми статті 39 цього Закону зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, визначеної за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні.

Верховний Суд України у постанові від 02.11.2016 року по справі № 6-1923цс15 висловив правову позицію, згідно якої у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в резолютивній частині рішення суд повинен обов’язково врахувати вимоги ст.39 Закону України «Про іпотеку», тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Висновком №6242/6243 проведеної Львівським НДІ судових експертиз оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 28.11.2017 року підтверджується, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 213,0 кв.м, розташованого за адресою: с.Романківці, вул.28 Червня, буд.80 Сокирянського району Чернівецької області (без земельної ділянки) станом на день дослідження становить 1010046,00 грн. Ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 0,25 га (кадастровий номер 7324088000:01:001:0113), розташованої по вул.28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, призначеної для обслуговування житлового будинку, що належить ОСОБА_3, становить 110000,00 грн. (т.1, а.с.204-214).

Тому, визначаючи початкову ціну продажу предмета іпотеки, суд виходить саме із зазначених сум.

При цьому, суд враховує співмірність вартості майна, що є предметом іпотеки – 1120046 грн. та загального розміру заборгованості відповідача по двох кредитних договорах, яка в еквіваленті на національну валюту України становить 2423729,81 грн.

Перевіряючи обставини щодо наявності чи відсутності на нерухоме майно (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, призначену для обслуговування даного будинку) прав іншого із подружжя – третьої особи ОСОБА_4, а також неповнолітніх дітей та онуків відповідача та третьої особи, які зареєстровані та проживають в даному будинку, суд встановив наступне:

В п.2.1 кожного із договорів іпотеки, укладених між сторонами зазначено, що іпотекодавець гарантує, що предмети іпотеки знаходяться у його власності та прав третіх осіб на них немає. Укладанням даних договорів не порушені права та/або інтереси третіх осіб (т.3, а.с.2-зв., 117-зв.).

Крім того, в нотаріальних справах по посвідченню кожного із договорів іпотеки міститься нотаріально посвідчена заява дружини іпотекодавця ОСОБА_4 – ОСОБА_4 про надання згоди своєму чоловікові на передання в іпотеку набутих ними спільно під час шлюбу: житлового будинку та земельної ділянки, призначеної для його обслуговування (т.3, а.с.14,149).

Стороною відповідача не надано суду доказів на підтвердження того, що зареєстровані в житловому будинку, який є предметом іпотеки, повнолітні та неповнолітні діти та онуки відповідача мають право власності на житловий будинок та земельну ділянку, призначену для його обслуговування.

Таким чином, суд виходить із того, що члени сім’ї відповідача: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 мають виключно право проживання в житловому будинку.

Ухвалою суду від 04.04.2018 року позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» про виселення всіх мешканців будинку, розташованого за адресою: вул.28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області залишено без розгляду.

Тобто, на день ухвалення даного рішення, позовні вимоги про виселення неповнолітніх членів сім’ї відповідача не є предметом судового рогляду.

Крім того, відповідно до вимог ст.177 ч.ч.1,2 СК України батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, зокрема укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.

Згідно ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи аналіз вказаних норм закону, суд вважає, що обов’язок по зверненню до органу опіки та піклування за отриманням відповідного дозволу на право вчиняти правочини щодо майнових прав малолітніх дітей покладається виключно на їх батьків.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що в житловому будинку №80 по вул.28 Червня в с.Романківці Сокирянського району зареєстровані наступні члени сім’ї відповідача: донька ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, онук ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, а.с.70, 71-74).

Як встановлено з копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ №270263, право власності ОСОБА_3 на житловий будинок по вул.28 Червня, 80 в с.Романківці зареєстроване Сокирянською філією ЧКОБТІ за порядковим номером 12302331 від 05.10.2005 року, тобто до укладення обох кредитних договорів та договорів іпотеки.

При цьому, відповідач ОСОБА_3, будучи достовірно обізнаним про факт проживання в будинку його неповнолітніх дітей та онука, а відповідно про необхідність отримання відповідного дозволу органу опіки та піклування, вказав в договорах іпотеки (п.2.1) про відсутність на предмети іпотеки прав будь-яких третіх осіб, а також про те, що будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені предметами іпотеки чи правами на їх отримання, незалежно від строків виникнення цих вимог.

Отже, наведеними вище доказами встановлено, що обставини наявності у неповнолітніх членів сім’ї відповідача права на проживання в спірному будинку виникли саме внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3, які виразились у наданні останнім нотаріусу під час посвідчення договору іпотеки від 13.03.2008 року неправдивих відомостей щодо відсутності реєстрації та факту проживання у спірному будинку малолітніх та неповнолітніх дітей, надання довідки, виданої виконкомом Романковецької сільської ради №352 від 2008 року про те, що в спірному будинку малолітні та неповнолітні діти не зареєстровані і не проживають (т.3, а.с.149-зв.), а також в зазначенні в договорах іпотеки про відсутність на предмети іпотеки прав третіх осіб.

07.06.2014 року набув чинності Закон України №1304-УІІ від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Згідно п.1 ч.1 вказаного Закону протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З досліджених судом доказів встановлено, що площа спірного будинку відповідача становить 213 кв.м, у власності відповідача немає іншого житла, а даний будинок використовується як місце постійного проживання відповідача та членів його сім’ї.

Таким чином, щодо спірних правовідносин підлягають застосуванню положення вказаного вище Закону.

П.3 даного Закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Верховний Суд України у своїй постанові від 20.01.2016 року по справі №6-482цс15 прийшов до висновку, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не передбачає підстав для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів. Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття даного Закону залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого пунктом 3 вказаного Закону.

Враховуючи вказані вище висновки, суд приходить до висновку, що позов в частині звернення стягнення на предмети іпотеки підлягає задоволенню, звернувши стягнення на предмети іпотеки шляхом їх продажу позивачем від свого імені із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, без необхідності отримання для продажу будь-якого іншого окремого уповноваження іпотекодавця, з початковою ціною продажу: щодо житлового будинку - 1010046,00 грн. та земельної ділянки - 110000,00 грн.

Однак, зважаючи на те, що у цивільному законодавстві поняття «мораторій» визначається як «відстрочення» (п.2 ч.1 ст.263 ЦК України), суд вважає за вірне відстрочити виконання рішення до вдосконалення механізму, передбаченого п.3 Закону України №1304-УІІ від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин та враховуючи роз’яснення, викладені в п.36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно яких пропорційність присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, загальна сума задоволених позовних вимог у гривневому еквіваленті по курсу валют, зафіксованому НБУ станом на 08.07.2016 року, становить 2423729,81 грн., а сума судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог становить 19456,14 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.203, 215, 216, 224, 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст.ст.4,6,76-81,83,89,141,258-259,263,265,268,273,280-284,354-355, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №014/0002/24152 від 26.10.2005 року в сумі: 13302,68 доларів США – заборгованість по тілу кредиту; 3682,34 доларів США – заборгованість по відсотках, у тому числі і прострочених; 697320,91 грн. – заборгованість по пені, нарахованій за період з 09.07.2015 року по 08.07.2016 року, яка згідно курсу НБУ станом на 08.07.2016 року – 24,81 грн. за 1 долар США, є еквівалентною сумі 1118779,26 грн. та по кредитному договору №014/05/616 від 12.03.2008 року: 31685,18 доларів США – заборгованість по тілу кредиту; 7653,72 доларів США – заборгованість по відсотках, в тому числі і прострочених; 328952,44 грн. – заборгованість по пені, нарахованій за період з 09.07.2015 року по 08.07.2016 року, яка згідно курсу НБУ станом на 08.07.2016 року – 24,81 грн. за 1 долар США, є еквівалентною 1304950,55 грн. звернути стягнення на предмети іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів в процедурі здійснення виконавчого провадження на предмети іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. 28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, що належить ОСОБА_3, з встановленням початкової ціни продажу у розмірі 1010046,00 грн. та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 7324088000:01:001:0113, цільове призначення якої – для обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: вул.28 Червня, 80 в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, що належить ОСОБА_3, з встановленням початкової ціни продажу у розмірі 110000,00 грн.

У відповідності до пункту 3 Закону України №1304-УІІ від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», зупинити виконання рішення суду до дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (м.Київ, вул.Лескова, 50, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) судовий збір в сумі 19456 (дев’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят шість) гривень 14 копійок та витрати на проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи в сумі 20832 (двадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні, а всього суму 40288 (сорок тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 14 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сокирянського

районного суду ОСОБА_15