Справа № 752/7494/18

Провадження №: 3/752/3912/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бойко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП України,

ОСОБА _1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, працюючого водієм, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 03.04.2018 року о 07 год. 40 хв. на вул. Глушкова, 2, в м. Києві керував автомобілем "ГАЗ", державний номерний знак, з ознаками алкогольного сп'яніння(запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніле обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто здійснив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину не визнав. Пояснив, що він 03.04.2018 року о 07 год. 40 хв. на вул. Глушкова, 2, в м. Києві керував автомобілем "ГАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2, та безпідставно був зупинений працівники поліції. Відразу після зупинки відчув тиск з боку інспекторів поліції та схиляння до дачі їм неправомірної вигоди за не складання відносно протоколу за ст. 130 КУпАП, адже на думку поліцейських він мав ознаки алкогольного сп'яніння. Стверджував, що у стані алкогольного сп'яніння або з будь-якими ознаками даного стану він не перебував. Жодних свідків при діалозі з інспекторами та складанні протоколу за ст. 130 КУпАП присутніми не було. Він наполягав на проходженні освідування за допомогою «Драгера», однак працівники поліції йому відмовили, а їхати до лікаря-нарколога він не мав часу. Змушений був підписати протокол та вказати в ньому зізнавальні пояснення через свою юридичну необізнаність та тривалий тиск з боку інспекторів. Крім того, протокол, який перебуває на розгляді у суді, та копія даного протоколу, який було вручено йому на місці зупинки, суттєво відрізняються.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що він, будучи інспектором ПП, виконуючи свої службові обов'язки, зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення ним ПДД. При спілкуванні з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до лікаря-нарколога для проходження освідування, оскільки на місці зупинки провести тест вони не мали можливості. Водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків від проходження тестів, так як визнав свою вину, що і було зафіксовано у протоколі. Направлення до медичного закладу на освідування не надається, оскільки на місці зупинки фіксується відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння. Додав, що водій після зупинки вів себе адекватно, не сперечався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що він не пам'ятає, щоб 03.04.2018 року в ранковий час його зупиняли працівники поліції для прийняття участі у фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Зазначив, що ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2, вперше побачив у суді. Однак, додав, що підпис у протоколі складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП належить йому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що 03.04.2018 року ОСОБА_1, зі слів поліцейських, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і йому мають передати транспортний засіб ОСОБА_1 для доставки за місцем проживання останнього. Проте, на протиріччя зазначеного у розписці, транспортний засіб ОСОБА_1 йому не передавався.

Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Гарбуз М.В., надав суду для врахування пояснень відібраних ним у свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, зміст яких полягає в підтвердженні алібі ОСОБА_1

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, судом беруться до уваги лише ті докази, які підпадають під вимоги ст. 251 КУпАП, і в даному випадку це є покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримані судом безпосередньо в судовому засіданні, протокол про адміністративне правопорушення, зазначені в ньому пояснення правопорушника, пояснення свідків та розписка про доставку транспортного засобу, які долучені до протоколу. Свідок ОСОБА_3 хоча і вказав на те, що начебто не пам'ятає, щоб 03.04.2018 року його зупиняли працівники поліції для прийняття участі у фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння, однак, повідомив, що підпис у протоколі про адміністративне правопорушення належить йому. Таким чином свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні не спростував свою неучасть у складені протоколу та фіксуванні відмови ОСОБА_1 від проходження освідування. Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що метою працівників поліції було відсторонення від керування транспортним засобом "ГАЗ", д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1, так як він перебував у стані алкогольного сп'яніння і передача ОСОБА_4 даного автомобіля для доставки за місцем проживання правопорушника. Тобто сама вимога стосовно відсторонення водія, як того вимагає ч. 1 та ч. 7 ст. 261 КУпАП виконана. Подальші дії, які відбувалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стосовно передачі автомобіля та його транспортування вже виходять за межі імперативних вимог ст. 261 КУпАП. Пояснення свідка ОСОБА_2, на думку суду, повністю узгоджуються між собою, містять всеохоплюючий виклад фактичних обставин справи, які підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення та долученими до нього доказами.

Надані захисником письмові пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судом до уваги не беруться, так як дані матеріали за своєю правовою суттю та змістом не відносять до доказів в розумінні КУпАП і тому не можуть бути враховані судом при постановленні рішення.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії БД №067852 повністю відповідає вимогам, зазначеним у ст. 256 КУпАП, адже містить дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища свідків; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками. ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що зі змістом протоколу згоден, тобто визнав свою вину у порушенні п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При складенні протоколу ОСОБА_1, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз'яснено його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол складений відносно ОСОБА_1 не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Згідно ч. 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Тобто, виходячи зі змісту положень ч. 2 та ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 2.5 ПДР України, інспектори поліції мали б провести огляд водія ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди з результатами доставити його до закладу охорони здоров'я, проте, ОСОБА_1 не заперечував своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, то і підстав для проходження будь-яких тестів чи досліджень не було, про що ним особисто і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення відразу на місці події.

Твердження ОСОБА_1 стосовно ненадання працівниками поліції йому можливості пройти тест за допомого алкотестеру «Драгер» спростовується як поясненнями свідків так і матеріалами справи, адже жодних підстав для проходження з тесту використанням спеціальних технічних засобів не було у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження освідування через визнання своєї вини.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі матеріалами в сукупності.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, йому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 352,40 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1

На підставі ч. 1 ст.130 КУпАП України та керуючись ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1. на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 ( сорок) коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя : О.В.Бойко