Провадження №2/748/688/18

унікальний № 748/1566/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2018 р.

м. Чернігів

Чернігівський

районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді: Хоменко Л.В.

секретаря: Грибановської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом представника позивача адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа: Чернігівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить визнати: за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району Чернігівської області, вул. Центральна, 63, а саме на 2/6 частини, як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 07 липня 1998 року та після смерті матері ОСОБА_7, померлої 17 березня 2014 року та 1/6 частину будинку, як за членом колишнього колгоспного двору, за позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати право власності на 1/6 частину зазначеного домоволодіння за кожним, як за членами колишнього колгоспного двору. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті обох батьків, виконав вимоги ст. 1268, 1269 ЦК України та звернувся до Чернігівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у зв’язку з тим, що правовстановлюючий документ на будинок на ім’я померлого батька не видавався та державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно не проводилось нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Враховуючи, що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як члени колишнього колгоспного двору своє право власності на частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у встановленому законом порядку не зареєстрували, оскільки правовстановлюючий документ не видавався, вони позбавлені можливості здійснити це у позасудовому порядку, тому виникла необхідність звернення до суду.

Представник позивачів ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача – Ковпитської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без їх участі, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа - Чернігівська районна державна нотаріальна контора у судове засідання не з’явилася, надала заяву, у якій просить справу розглянути без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує.

Суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про їх права та взаємовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до наданої копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер 07 липня 1998 року, про що виконкомом Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 35 (а.с.26).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/6 частини житлового будинку з господарськими спорудами у с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63.

Відповідно довідок Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 394, 395 від 18 квітня 2018 року та № 193 від 16 лютого 2018 року, згідно погосподарських книг житловий будинок та земельна ділянка за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району Чернігівської області по вул. Центральній, 63 були зареєстровані за ОСОБА_6 з 1961 року і по день його смерті 07 липня 1998 року. Станом на 15 квітня 1991 року в зазначеному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 – голова колгоспного двору, його дружина – ОСОБА_7, син – ОСОБА_2, невістка – ОСОБА_3, онук – ОСОБА_4, онука – ОСОБА_5. Приватизація будинку та земельної ділянки не проводилась, правовстановлюючі документи на майно не видавались. (а.с. 31, 41-42).

Тобто, станом на 01 липня 1990 року та 15 квітня 1991 року господарство відносилося до суспільної групи “колгоспний двір”, де ОСОБА_6 був головою господарства, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – членами колгоспного двору, які мала рівне право на майно колгоспного двору, а отже і на житловий будинок з господарськими спорудами.

Спадщину після смерті ОСОБА_6, як спадкоємці за законом першої черги, фактично прийняли його син ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_8, яка мала на обов’язкову частку у спадковому майні після смерті чоловіка та оскільки вони були зареєстровані та проживали на день смерті із спадкодавцем.

17 березня 2014 року померла мати позивача ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис 09 (а.с.27). На день смерті ОСОБА_8 була зареєстрована та проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 та області по вул. Центральна, 63 (а.с.30).

Спадщину після її смерті, яка складається із 3/12 частини житлового будинку за вищевказаною адресою, фактично прийняв її син ОСОБА_9, як спадкоємець першої черги за законом та, як такий, що проживав на момент її смерті разом із нею, внаслідок чого його частка у майні колгоспного двору збільшилась до 3/6.

Таким чином, померлий ОСОБА_6 та померла ОСОБА_8, а також позивачі по справі, як колишні члени когоспного двору, мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, тобто по 1/6 частині кожен.

Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_6, померлою ОСОБА_8 та позивачами, як між чоловіком та дружиною, батьком, матір’ю і дітьми підтверджується копіями про їх народження та копіями про укладення шлюбу (а.с.22-25).

Згідно з ч. І ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно довідки КП «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» № 244 від 11 квітня 2018 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63 станом на 11 квітня 2018 року не зареєстровано.

За повідомленням Чернігівської районної державної нотаріальної контори, 16 березня 2018 року була відкрита спадкова справа після померлого 07 липня 1998 року ОСОБА_6, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся син спадкодавця ОСОБА_2, який прийняв спадщину за законом. 14 лютого 2018 року була відкрита спадкова справа після померлої17 березня 2014 року ОСОБА_8, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся син спадкодавця ОСОБА_2, який прийняв спадщину за законом Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Постановою державного нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, у зв’язку з відсутністю державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно (а.с.28).

Згідно з положеннями ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились до його смерті.

За нормами ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, які діяли до ведення в дію Закону України "Про власність" кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору. Тобто, після введення в дію Закону України "Про власність" 15 квітня 1991 року у всіх членів колгоспного двору виникло право власності на все його майно в рівних частинах, в тому числі і на будинок з господарськими спорудами, які відносилися до цього колгоспного двору.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Отже, виходячи з наведеного, оскільки позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку та отримати відповідні свідоцтва про право власності на будинок, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім’я спадкодавця не видавався та не визначена частка кожного на даний будинок, так як дане домоволодіння відносилося до господарства “колгоспний двір”, тому право позивачів підлягає судовому захисту шляхом визнання за ними права власності на спірне домоволодіння.

За таких обставин суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63, в тому числі на 1/6 частину, як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_6, на 1/6 частину будинку, як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_7 та на 1/6 частину зазначеного домоволодіння, як за членом колишнього колгоспного двору. За позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд вважає за можливе визнати 1/6 частину будинку за кожним, як за членами колишнього колгоспного двору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1267, 1268, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63, у тому числі на 1/6 частину - як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 07 липня 1998 року, на 1/6 частину - як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої 17 березня 2014 року, на 1/6 частину - як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63, як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63, як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Ковпита, Чернігівського району та області, вул. Центральна, 63, як за членом колишнього колгоспного двору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: суддя Л.В. Хоменко