АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-11433/11 Головуючий суддя І інстанції Дегтярчук

Провадження № 22-ц-11433/11 Суддя доповідач Бородін М.М.

Категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бородіна М.М.,

Суддів Гальянової І.Г.,

ОСОБА_1,

розглянула в порядку письмового провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов’язання перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як особі, яка має статус «дитина війни»

за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області

на рішення Лозівського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати на його користь недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2008-2009 роки як дитині війни.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, однак такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею.

Рішенням Лозівського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року позов задоволений частково.

Зобов’язано УПФУ в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року .

В іншій частині позивних вимог відмовлено.

Справу вирішено за відсутності осіб, згідно їх заяв, за наявними у справі матеріалами.

В апеляційній скарзі УПФУ в Лозівському районі Харківської області просить скасувати рішення районного суду, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права.

Судова колегія, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни і відповідно до ст. 6 цього Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007р. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п.п. 41 розділу 2 цього Закону.

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України.

З 1 січня по 22 травня 2008 року підвищення до пенсії позивачу нараховувалось та сплачено на підставі п. 41 розділу 2 Закону України № 107-VІ від 28.12.2007р., а з 22 травня по 31 грудня 2008 року на підставі Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Законодавчими актами на 2009-2010 роки дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чинної редакції, яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, не зупинено.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії щомісячної надбавки у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Крім того, вказані правовідносини віднесено до публічно-правових і розгляд цього спору за нормами ЦПК України не змінює статусу цього спору як публічно-правового. Норми ЦПК України не містять строків, якими було б обмежено право особи на звернення до суду за захистом свого права. Проте норми КАС України передбачали таке обмеження річним строком (ст. 99 КАС України). Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, застосовуючи аналогію закону, при розгляді вказаної категорії спорів, суд першої інстанції мав врахувати вимоги ст. 99 КАС України. За ст. 100 КАС України, в редакції, яка діяла на час постановлення судового рішення, адміністративний позов, поданий після закінчення строку, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. Отже, на час ухвалення судового рішення, суд першої інстанції мав вирішити питання, чи пропущено позивачем строк звернення до суду та чи підлягає вказаний строк поновленню. Однак, судом першої інстанції вказане питання вирішено не було, так само як і не було роз'яснено позивачу вимоги діючого законодавства. Виходячи із принципу процесуальної передбачуваності, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, яку колегія суддів вважає за необхідне застосувати у даному випадку, суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та розглядає питання про можливість поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_2 та виходячи з того, що на момент звернення до суду мала похилий вік, з її заяви про розгляд справи за її відсутності вбачається, що вона має стан здоров'я, який не дозволяє їй у повному обсязі здійснювати захист своїх прав, у тому числі і перешкоджає участі у судовому засіданні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України підлягає поновленню, оскільки він пропущений за поважної причини.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Лозівського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді