П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

захисника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області департаменту Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

- зміст ст. 268 КУпАП., ОСОБА_1 роз’яснено, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 057393 від 13 квітня 2018 року вбачається, що 13.04.2018 року о 16 год. 00 хв. на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів на 118 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA Corolla» державний номерний знак 26499ЕВ з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці) від проходження медичного огляду на визначення стану сп’яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора та проходження такого огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення були долучені пояснення свідків, розписка, направлення та рапорт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 13.04.2018 близько 16 год. він повертався із місця своєї роботи із своїм двоюрідним братом ОСОБА_3 та був зупинений працівниками поліції. Підставою для зупинки було те, що ОСОБА_1, рухаючись на своєму автомобілі не увімкнув фари ближнього світла. Після пред’явлення посвідчення водія та документів на автомобіль, поліцейський його запитав чи не вживав він алкоголю, оскільки в машині мав місце відповідний запах, на що ОСОБА_4 пояснив, що його брат, який з ним сидів на пасажирському місці в автомобілі, перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно пояснень ОСОБА_1, останній не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомого спеціального технічного засобу на місці зупинки, однак таких технічний засіб йому надано не було, а водночас запропоновано пройти огляд у медичному закладі.

В результаті, поліцейським було складено протокол про адміністративне, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія у ОСОБА_1, вилучене не було, а також відсторонення останнього від керування транспортним не здійснювалось.

Після цього, ОСОБА_1 самостійно звернувся до Костопільської центральної лікарні де пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння, за результатами якого, лікарем було констатовано, що особа є тверезою. Виписку із протоколу №77 медичного освідчення на предмет сп’яніння, ОСОБА_1 просив долучити до матеріалів справи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, підтримав позиції ОСОБА_1, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв’язку з чим, просив закрити провадження у даній справі.

Поліцейський роти № 2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції ОСОБА_5, який складав протокол про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні підтвердив обставини викладені у протоколі. Крім того, суду пояснив, що у екіпажу, в складі якого він здійснював патрулювання, в наявності спеціального технічного засобу для огляду на стан сп’яніння на місці зупинки, в наявності не було, відтак ОСОБА_1 було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі.

Викликані за клопотанням захисника свідки, підписи яких містяться протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з’явились та про причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, показання поліцейського ОСОБА_5Ю, дослідивши надані докази та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, Суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити з наступних підстав.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ч. 3 ст. 266 КУпАП, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме:

1) у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів;

2) у разі незгоди водія з результатами такого огляду, проведеного працівниками міліції.

Відповідно до п. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Частина 6 ст.266 КУпАП визначає, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 - за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відтак, судом встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, має місце порушення встановленого порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп’яніння.

Статтею 272 КУпАП визначено, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов’язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.

Суд критично відноситься до наявних у справі письмових пояснень свідків, які були відібрані лейтенантом поліції ОСОБА_6 оскільки в долучених поясненнях відсутні відомості щодо суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відносно того, за яких обставин відбулась відмова від проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, з якими саме ознаками сп'яніння перебувала така особа, а також відсутній конкретний час відібрання пояснень.

Також, зазначені пояснення викладені у формі друкованого бланку, який заповняється лише внесенням інформації про свідка, порушника, дати і місця порушення, що в свою чергу не може відображати обставин які фактично мали місце і про які свідку відомо.

Зазначені факти свідчить про неналежність вказаних доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, таким чином викликають певних сумнівів.

Так, само сумнів належності як доказу, викликає і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп’яніння, яке складене поліцейським ОСОБА_5 та долучене до протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема в поясненні поліцейським ОСОБА_5, значено що саме він доставив особу на огляду у медичний заклад, однак такі обставини не відповідають дійсності та спростовані показаннями свідка ОСОБА_5 та пояснення ОСОБА_1

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.

Будь-які сумніви щодо винуватості особи, доведеності її вини тлумачаться на її користь, і це є Конституційним принципом. Особа, яка притягається до відповідальності, не повинна доводити свою невинуватість. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1, в інкримінованому правопорушенні не доведена, а відтак провадження в справі за ч. 1ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП.

На підставіч.1ст. 130 КУпАПта керуючись ст.ст.283,284,289 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст. 130 КУпАП- закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов