Справа № 538/108/18

Провадження № 2-о/581/17/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2018 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Яганівська сільська рада Липоводолинського району Сумської області,

про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту прийняття спадщини

в с т а н о в и в :

3 травня 2018 року до суду надійшла дана справа, яка була передана на розгляд за підсудністю ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 14 березня 2018 року.

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_3 являлася рідною тіткою ОСОБА_4 та встановити факт прийняття спадкоємцем за законом ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3

Мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Грабщина Липоводолинського району Сумської області померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на території Яганівської сільської ради. Заявник зазначає, що її мати ОСОБА_4 фактично спадщину прийняла, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Погарщина Лохвицького району Полтавської області померла ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_4 склала заповіт на користь ОСОБА_2 Оформити належним чином право на спадщину після смерті ОСОБА_4, яку вона прийняла після смерті ОСОБА_3, заявник не може, оскільки не прослідковується родинний зв'язок між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та відсутні докази факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3

Представник заявника в письмовій заяві просив розгляд справи провести без його участі, вимоги підтримав.

Заінтересована особа в своїй письмовій заяві просила справу розглянути без присутності представника, проти задоволення заяви заперечення відсутні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_2, народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 року, її батьками згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 10).

28 січня 1989 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб, узявши прізвище «ОСОБА_2». 7 листопада 2003 року даний шлюб розірвано (а.с. 11, 12).

ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 року, її батьками згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 22).

14 жовтня 1960 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, узявши прізвище чоловіка «ОСОБА_6» (а.с. 21).

Відповідно до довідки державного архіву Сумської області № Шм-14 від 29 березня 2017 року, та архівного витягу, шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_9 був зареєстрований 14 листопада 1928 року в с. Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області (а.с. 23, 24).

Згідно довідки державного архіву Сумської області № Тм-25 від 29 березня 2017 року, в метричній книзі Миколаївської церкви с. Русанівка Гадяцького повіту Полтавської губернії за 1910 рік відомостей про народження ОСОБА_9 немає (а.с. 25).

Відповідно до довідки державного архіву Сумської області № Тм-26 від 29 березня 2017 року, в метричній книзі Миколаївської церкви с. Русанівка Гадяцького повіту Полтавської губернії за 1915 рік під № 91 є запис про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 27).

27 січня 1986 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб, узявши прізвище чоловіка «ОСОБА_10» (а.с. 28).

Із копії сертифікату на право на земельну часту (пай) серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3, яка проживала в с. Грабщина Липоводолинського району Сумської області, як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», належить право на земельну частку (пай) землі розміром 3,88 га, яка перебуває у колективній власності (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Грабщина Липоводолинського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с. 17).

Відповідно до довідки Яганівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області № 219/02-33 від 21 червня 2017 року та копій виписок з погосподарських книг, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, з 1969 року до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з племінницею ОСОБА_4 Остання фактично прийняла спадщину, оскільки вступила у володіння та користування спадковим майном (а.с. 18).

З наданих Липоводолинською райдержнотконторою за № 729/01-16 від 6 червня 2018 року відомостей вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, спадкоємці з заявами не звертались, відомостей про прийняття спадщини спадкоємцями, які відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину немає, заповіт від імені ОСОБА_3 відповідно до Спадкового реєстру не посвідчувався (а.с. 72).

Постановою нотаріуса Липоводолинської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 20).

22 листопада 2005 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Яганівської сільської ради за реєстровим № 174, дублікат посвідчений секретарем Яганівської сільської ради 20 вересня 2011 року за реєстровим № 43, згідно якого все майно, яке на день смерті буде належати їй, заповіла ОСОБА_2 (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Погарщина Лохвицького району Полтавської області померла ОСОБА_4 (а.с. 13).

З наданих Другою Лохвицькою державною нотаріальною конторою за № 290/01-16 від 24 травня 2018 року відомостей вбачається, що 10 жовтня 2008 року в даній нотаріальній конторі за заявою ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 281/2008 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_4.

16 січня 2017 року ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину на 3 земельні ділянки, які за життя належали ОСОБА_4 (а.с. 66-68).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Умови, за яких заяви про встановлення фактів можуть розглядатися в порядку окремого провадження викладені в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в якому зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 524 чинного станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 року (день смерті ОСОБА_3.) Цивільного кодексу УРСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 529, 530 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Крім того, ст. 531 ЦК УРСР 1963 року до числа спадкоємців за законом віднесено непрацездатних осіб, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Стаття 535 ЦК УРСР 1963 року передбачала право на обов'язкову частку у спадщині неповнолітніх або непрацездатних дітей спадкодавця (в тому числі усиновлених), а також непрацездатної дружини, батьків (усиновителів) і утриманців померлого, які успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом.

Отже, відповідно до ЦК УРСР 1963 року інші родичі, не зазначені в цих статтях не є спадкоємцями.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Не можуть вважатися обґрунтованими доводи заявника про необхідність застосування положень ЦК України, оскільки у відповідності до змісту п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР. Лише у випадку, коли спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року та не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування на підставі ЦК УРСР, право спадкування виникає також у спадкоємців за законом третьої, четвертої та п'ятої черг відповідно до статей 1263-1265 ЦК України.

З огляду на викладене племінниця померлого спадкодавця не є спадкоємцем в розумінні ЦК УРСР 1963 року і не має права на спадкування майна тітки, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не могла фактично прийняти спадщину після смерті тітки ОСОБА_3

Факт встановлення родинних відносин між померлою матір'ю заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме того, що остання являлася тіткою ОСОБА_4, не буде породжувати юридичних наслідків для заявника, що суперечить меті розгляду справ в порядку окремого провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 12, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_2 (с. Погарщина, Лохвицький район, Полтавська область, РНОКПП НОМЕР_1).

Заінтересована особа: Яганівська сільська рада (с. Яганівка, Липоводолинський район, Сумська область).

Суддя О. В. Кузьмінський