ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 711/7959/17

провадження № 22-ц/781/1237/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л.В.

суддів Авраменко Т.М., Карпенко О.Л.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - суддя Апеляційного суду Черкаської області Пономаренко Володимир Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2017 року ускладі судді Колоди Л.Д. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судді Апеляційного суду Черкаської області Пономаренко Володимира Володимировича про відшкодування судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом судді Апеляційного суду Черкаської області Пономаренко Володимира Володимировича про відшкодування судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що з них безпідставно стягнуто суддею Пономаренко В.В. судовий збір у справах № 22-ц/793/1381/17 та № 22-ц/793/1383/17.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (а.с.11-12).

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивачі подали апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаються на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, безпідставно відмовлено у відкритті провадження (а.с.17).

Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду Крата В.І. визначено підсудність справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Апеляційним судом Кіровоградської області (а.с.27-28).

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктами 11, 13 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційне провадження відкрито 11 червня 2018 року, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 03 липня 2018 року ( а.с.33,37).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В засідання апеляційного суду позивачі, відповідач, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи під розписку (а.с.40-44), не прибули, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (подання позову), суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в зазначеній вище редакції судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.

Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Проте у справі, яка переглядається, між позивачем та суддею зазначені правовідносини не виникли, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Із змісту позову вбачається, що позивачі не згодні з рішенням судді щодо стягнення з них при розгляді конкретних судових справ судового збору і просять ці витрати їм відшкодувати за рахунок судді.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві.

Отже, чинне законодавство дає можливість особі повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

За таких обставин, слід дійти висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом про відшкодування судових витрат до судді Апеляційного суду Черкаської області, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України, оскільки така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положення пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України судом, чинного на час постановлення ухвали, застосовано правильно, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 03 липня 2018 року.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

О.Л.Карпенко