БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.07.2018

Справа № 497/791/18

Провадження № 2/497/485/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким надати їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого 18 березня 2017 року, проте не може оформити належним чином право на спадщину, оскільки пропустила строк, визначений законом на прийняття спадщини через свою юридичну необізнаність. Що стало підставою для звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з’явилася, була сповіщена належним чином (а.с.33, 36). В позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи у її відсутність (а.с.3-4).

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність і відсутність позивача (а.с.30, 50).

Відповідач – Болградська міська рада Одеської області в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином (а.с.33), позов визнав, справу просив розглянути у відсутність представника, про надав відповідну заяву (а.с.48).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18 березня 2017 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії 1-ЖД № 488369, виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18.03.2017 року, актовий запис № 214 (а.с.11).

Спадкоємцем за законом після його смерті є донька ОСОБА_1, позивач по справі.

Родинні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серії V-УР № 0766630 (а.с.7), свідоцтвом про укладення шлюбу ІІ-ЖД № 277506 від 22.08.1981 року (а.с.8), свідоцтвом про одруження серії І-ЖД № 021268 від 15.05.1996 (а.с.10).

На звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2, приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_3 17.09.2017 року за № 2099/02.31 письмово роз’яснено про порушення строку визначеного законом для подачі заяви про прийняття спадщини, та необхідність звернення до суду з питання визначення додаткового строку (а.с.29).

Зі спадкової справи № 341/2017 заведеної щодо майна померлого 18 березня 2017 року ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулася тільки донька померлого, позивач ОСОБА_1, якої було відмовлено в зв’язку з недотримання строків, визначених законом для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.38-47).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Стаття 1272 ЦК України встановлює, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 заяви по спорах про спадкове майно, в тому числі заяви про продовження строку на прийняття спадщини, розглядаються за правилами позовного провадження.

Згідно п. 4 вищевказаної постанови, передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску.

Відповідач, Болградська міська рада Одеської області, позов визнав (а.с.19).

Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснив, що за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Суд приходить до переконання, що строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки вона, позивач користувалася належним батьку майном, як він за життя їй подарував, а саме: квартирою, що розташована за адресою: вул. Шпитальна, №49, м. Болград, Одеська область, та вважала, що гараж, також входить до цього майна, і навіть не звернула уваги, що в технічному паспорті, він як споруда відсутній. Через певний проміжок часу, виникла необхідність підтвердити документально право власності на гараж, і лише з тих підстав стало їй відомо, що гараж є оформленим на ім’я батька.

Такі обставини, як те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивача спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивача об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, загальними засадами цивільного законодавства відповідно ст.3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов'язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.

Пропуск строку на прийняття спадщини хоча і є значним, позивач, будучи спадкоємцем за законом першої черги, пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки здійснивши дії щодо фактичного прийняття спадщини, яка станом на час розгляду справи відумерлою не визнана, не вчинила обов'язкових дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, інші спадкоємці, які б здійснили дії по прийняттю спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 - відсутні, представник відповідача згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення позову, що, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст.213 ЦПК України, є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, ст.ст.1258,1261,1268, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 Костянтинівни до Болградської міської ради Одеської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк – 2 (два) місяці для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_2, померлого 18 березня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева