Справа № 466/8044/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Луців К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ПАТ «Львівгаз»

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

представник відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про зобов’язання до безкоштовного та першочергового встановлення лічильника газу у квартирі,

у с т а н о в и в:

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 пред’явив в суд позов до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі – ПАТ «Львівгаз», відповідач) про зобов’язання до вчинення дій.

В обгрунтування своїх вимог зазначав, що він зареєстрований та проживає в приватизованій кватирі №73 по вул. Шевченка,366 в м. Львові, в якій також зареєстровані його батьки ОСОБА_2І, ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_4

Він, позивач, брав участь в бойових діях і являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій.

05 квітня 2017 року він звернувся із заявою до ПАТ «Львівгаз», в якій просив безкоштовно та позачергово встановити в займаній ним квартирі газовий лічильник, як це передбачено п.20 ст. 21 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На вказану заяву 26 червня 2017 року від ПАТ «Львівгаз» надійшла відповідь, в якій вказано, що відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» на газорозподільні підприємства покладено обов’язок часткового фінансування встановлення засобів вимірювальної техніки в межах інвестиційної програми, яка затверджена НКРЕП. Крім цього, у цій відповіді також заначено, що за вищевказаною адресою для обліку спожитого газу встановлено будинковий лічильник.

Після отримання даної відповіді в телефонному режимі його запевняли, що до кінці травня 2017 року лічильний буде встановлено безкоштовно та просили надіслану письмову відмову не брати до уваги.

02 червня 2017 року ним було скеровано повторну заяву до ПАТ «Львівгаз», в якій він просив безкоштовно та позачергово встановити газовий лічильник в квартирі. в якій проживає.

На таку заяву ПАТ «Львівгаз» 13 червня 2017 року надіслало відповідь, в якій посилається на ті ж підстави, які викладені в попередній відповіді від 26 квітня 2017 року.

Положення Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», а також приписи п.20 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачають першочергове обслуговування учасників бойових дій підприємствами, установами та організаціями служби побуту громадського харчування житлово-комунального господарства, міжміського транспорту.

Його, ОСОБА_1, та родичів, які зареєстровані за вищевказаною адресою, ніхто не повідомляв про встановлення будинкового лічильника, отже без їхньої згоди такі дії вважаються протиправними. Крім цього, встановлення будинкових лічильників є протиправним також і з тих причин, що це порушує права всіх мешканців на об’єктивний облік витрат, оскільки оплата в такому випадку нараховується не за реально спожитий газ, а ділиться на кількість зареєстрованих мешканців в будинку.

Враховуючи вищенаведене, просить ухвалити рішення, яким зобов’язати ПАТ «Львівгаз» безкоштовно та першочергово здійснити встановлення індивідуального лічильника газу в квартирі АДРЕСА_1 в м Львові, в якій він, ОСОБА_1, як учасник бойових дій, зареєстрований та проживає.

В ході судового розгляду до участі в справі в якості третіх осіб на боці позивача були залучені батьки позивача ОСОБА_1М – ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та сестра позивача ОСОБА_4, які є співвласниками та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та треті особи – ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не з’явились, хоч про час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку, та позивач подав заяву. з якої убачається, що він позов підтримує та просить проводити розгляд справи без його участі.

Залучена до участі в справ в якості третьої особи сестра позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 позов підтримала, зіславшись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, покликаючись на доводи, які викладені у відзиві на позов від 03 січня 2018 року, та додатково пояснив, що хоч Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (зі змінами внесеними Законом №2260-VІІІ від 21.12.2017) передбачає встановлення індивідуального приладу обліку газу, проте не визначає чітких механізмів його виконання. Так, згідно п.1 ч.3 ст. 7 цього Закону, Кабінет Міністрів України у двомісячний термін повинен розробити заходи щодо технічного та фінансового забезпечення виконання цього Закону. Також Законом (зі змінами внесеними Законом №2260-VІІІ від 21.12.2017) передбачено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2021 року. Таким чином вважає, що законодавець продовжив виконання Закону щодо забезпечення 100% комерційного обліку для споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі ще на 3 роки, відтак вимоги позивачів є передчасними. В межах цього строку ПАТ «Львівгаз» зобов’язане встановити передбачені ч.2 ст.2 Закону прилади обліку. Однак на даний час ПАТ «Львівгаз» не спроможне виконати позовні вимоги, оскільки затверджена постановою НКРЕКП №400 інвестиційна програма не приведена у відповідність до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку» (в редакції від 21.12.2017 року), крім цього відсутні механізми для технічного та фінансового забезпечення виконання цього Закону.

Заслухавши пояснення третьої особи ОСОБА_4, представника ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_5, з’ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в приватизованій квартирі АДРЕСА_2, яка належить йому, його батькам - ОСОБА_3, ОСОБА_2, та сестрі ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Разом з позивачем у вказаній квартирі також зареєстровані та проживають його батьки.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є учасником бойових дій, що підтверджується долученою до справи копією посвідчення серії УБД №019250 від 06 липня 2015 року, та має право на пільги, які встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

У відповідності до п. 20 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має ряд пільг, в т.ч. має право на першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту.

Згідно ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін, надалі – Закон №3533-VI), суб’єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, в даному випадку це відповідач - ПАТ «Львівгаз», зобов’язані забезпечити встановлення індивідуальних лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та житлових будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі – до 1 січня 2018 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ПАТ «Львівгаз» по відношенню до побутового споживача є розподільником, оператором газорозподільної мережі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 в квітні та в червні 2017 року звертався до ПАТ «Львівгаз» із заявами про встановлення в займаній ним та членами його сім’ї квартирі лічильника газу, однак відповідач такі звернення проігнорував, оскільки з власної ініціативи, без погодження з мешканцями будинку №366 по вул. Шевченка в м. Львові встановив загальнобудинковий вузол обліку.

Згідно ст. 1 Закону №3533-VI, споживачами природного газу є фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Зі змісту Закону №3533-VI вбачається обов’язок встановлення відповідними суб’єктами господарювання - газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремим споживачем.

Таким чином ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов’язок ПАТ «Львівгаз» встановити за власний рахунок саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Аналізуючи положення Закону №3533-VI (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема його преамбули та ст.ст. 2, 6 слід дійти до висновку, що цей Закон поширює свою дію на випадки забезпечення фізичних осіб (населення) індивідуальними приладами обліку в квартирах та приватних будинках, так як саме вказані прилади обліку забезпечують повний комерційний (приладовий) облік природного газу. Загальнобудинкові вузли обліку не забезпечують повний комерційний (приладовий) облік природного газу мешканців квартир, оскільки як зазначено в п.5 Тимчасового положення від 16.05.2002р. №620 показання будинкового вузла обліку в будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу є лише підставою для подальшого розподілу обсягу спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

Відповідно до п.п. З, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позов є підставним, підлягає до задоволення, оскільки обов’язок відповідача по встановленню індивідуальних лічильників газу для кожного мешканця чітко передбачений Законом України №3533-VI, що діяв в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що заявлений позов є передчасним, оскільки на момент розгляду справи відсутні протиправні дії чи бездіяльність ПАТ» Львівгаз» щодо позивача ОСОБА_1

Так, на момент звернення з вимогами до суду, позивачі з 2012 року вносили оплату за користування природним газом , складовою частиною якої були і кошти , передбачені на встановлення індивідуальних лічильників газу. Позов пред’явлено у період, коли законодавець зобов’язував відповідача забезпечити безоплатним приладом обліку газу до 01 січня 2018 року, а як вбачається з письмових відповідей в адресу позивача, що скеровувались ПАТ» Львівгаз», у встановленні індивідуального лічильника газу останньому було відмовлено.

Враховуючи викладене, ту обставину, що позивач ОСОБА_1 на даний час позбавлений можливості вносити кошти за реально використаний ним та членами його сім’ї природний газ, суд приходить до висновку, що його права є порушеними та підлягають поновленню в судовому порядку. Відсутність коштів у відповідача на проведення вказаних робіт , на думку суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 11, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 325, 328, 334, 336 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» безкоштовно та першочергово здійснити встановлення індивідуального лічильника газу в квартирі АДРЕСА_1 в м Львові, в якій зареєстрований та проживає учасник бойових дій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» судовий збір в доход держави в розмірі 704,80 грн. ( сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 79069, АДРЕСА_3.

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог:

ОСОБА_2, зареєстрована та проживає за адресою: 79069, АДРЕСА_4;

ОСОБА_3, зареєстрований та проживає за адресою: 79069, АДРЕСА_3;

ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: 79069, АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: м Львів. вул. Варшавська, 143в.

Відповідач: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул.Золота,42).

Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2018 року.

Суддя

ОСОБА_7