Провадження № 2-а/448/123/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.05.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

при секретарі Романченко І.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідач ОСОБА_2,

перекладач Коваленко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська справу за адміністративним позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Туреччини ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію,

в с т а н о в и в:

Начальник Мостиського прикордонного загону Говорущак І. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що відповідач - громадянин Республіки Туреччини ОСОБА_2 був затриманий о 22.25 год. 19.05.2018 року у п/п Краківець, територія Яворівського району Львівської області, під час прийому-передачі з території Республіки Польща до України на підставі угоди про Реадмісію осіб, за незаконний, поза пунктом пропуску, перетин державного кордону з України в РП, у районі 551 прикордонного знаку, ділянка відділу прикордонної служби «Краківець», територія Яворівського району Львівської області.

Вказує, що за результатом проведення фільтраційних заходів встановлено, що відповідач законно потрапив на територію України через пункт пропуску для авіаційного сполучення «Львів» 18.05.2018 року. У вказаного іноземця відсутній документ на право перебування та перетину державного кордону.

Стверджує, що знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху.

Зазначає, що 22.05.2018 року Яворівським районним судом Львівської області відповідача ОСОБА_2 (ОСОБА_2) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Зазначає, що ч.1 статті 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що Передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію. Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб» від 24 липня 2006 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію громадян обох держав, підписану 07.06.2005року в м.Анкара.

З огляду на вищенаведене, просить суд постановити рішення про затримання відповідача ОСОБА_2 (ОСОБА_2) з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги, посилався на обставини зазначені в позовній заяві. Просив позов задовольнити та затримати відповідача ОСОБА_2 з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, оскільки у останнього відсутні документи на перебування на території України, відсутні грошові кошти, а також такий немає родинних зв'язків.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та не заперечив щодо задоволення такого.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що громадянин Республіки Туреччини ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель Республіки Туреччини - відповідач у справі, потрапив на територію України законним шляхом через пункт пропуску для авіаційного сполучення «Львів» 18.05.2018 року.

Встановлено, що відповідач - громадянин Республіки Туреччини ОСОБА_2 був затриманий о 22.25 год. 19.05.2018 року у п/п Краківець, територія Яворівського району Львівської області, під час прийому-передачі з території Республіки Польща до України на підставі угоди про Реадмісію осіб, за незаконний, поза пунктом пропуску, перетин державного кордону з України в РП, у районі 551 прикордонного знаку, ділянка відділу прикордонної служби «Краківець», територія Яворівського району Львівської області.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 22.05.2018 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів відповідач не звертався.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 19.05.2018 року; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20.05.2018року; постановою про уточнення анкетних даних від 21.05.2018 року, іншими матеріалами справи.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Згідно із ч.1 ст.29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб» від 24 липня 2006 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію громадян обох держав, підписану 07.06.2005року в м.Анкара.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; мав намір мігрувати в країни Європейського Союзу для пошуку кращих умов життя та Україну розглядає як транзитну країну для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, перешкоджатиме проведенню процедури реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не має законних підстав для перебування на території України, в останнього відсутні документи, що дають право на виїзд з України, такий намагався незаконно перетнути державний кордон України з Республікою Польща поза пунктом пропуску, тому існує ризик перешкоджання проведенню процедури його реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Крім цього, незаконний перетин ним державного кордону України в напрямку до країн Європейського Союзу свідчить про те, що останній порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч.1 ст.29 цього ж Закону підлягає затриманню з метою забезпечення його передачі з України відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію громадян обох держав, суд,

у х в а л и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Туреччини ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення суду набрало законної сили:

«___» ______________ 20__ р.

Суддя Ю.Б. Білоус