КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/608/18 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА _2 звернувся у суд із позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, у якому просив визнати дії щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправними; зобов'язати провести перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання з 14.09.2017 із врахуванням у заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення згідно з довідкою ТУ ДСА у Чернігівській області від 12.12.2017 №03-36/993/17.

В обгрунтування вимог посилається на те, що відповідачем усупереч вимогам чинного законодавства відмовлено у здійсненні перерахунку його грошового утримання з урахуванням 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення умотивовано тим, що допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, тому відповідач правомірно відмовив у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в повній мірі задовольнити позовні вимоги.

В обгрунутвання вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним до Пенсійного фонду сплачувалися страхові внески, а тому матеріальна допомога на оздоровлення повинна враховуватися при розрахунку його щомісячного довічного грошового утримання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що наказом Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.09.2017 року №52/447/17-ОР позивача звільнено з посади судді Прилуцького міськрайонного суду за рішенням Вищої ради правосуддя від 12.09.2017, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

З 14.09.2017 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус судців» у розмірі 88% від суддівської винагороди.

У грудні 2017 року позивач звернувся до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду Чернігівської області із заявою про перерахунок і виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідки ТУ ДСА у Чернігівській області від 12 грудня 2017 року за №03-36/993/17.

Листом від 10.01.2018 року №7/10/г-3 Прилуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду відмовило позивачу у проведенні такого перерахунку, з посиланням на те, що згідно вимог чинного законодавства допомога на оздоровлення не включається у суддівську винагороду.

Уважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Поняття суддівської винагороди, визначене ч. 2 ст. 133 Закону №2453-VI, є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 133 вказаного Закону, іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.

Ст. 141 Закону № 2453-VI передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.16р. (надалі - Закон № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII).

З аналізу вказаних правових норм убачається, що судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

Законодавством, чинним станом на час призначення позивачу щомісячного грошового утримання, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку передбачений чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді, до якого матеріальна допомога на оздоровлення не включається.

Отже , матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №750/8196/17, від 19 червня 2018 року у справі №592/7834/17.

Посилання позивача на статтю 2 Закону «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закон «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також, не заслуговують на увагу покликання позивача на Закон «Про пенсійне забезпечення» та Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Позаяк застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом «Про судоустрій та статус суддів».

Отже , колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, ч. 3 ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС.

Головуючий суддя - доповідач

Я.Б. Глущенко

суддя

О.М. Кузьмишина

суддя

О.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 02 липня 2018 року.)