КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/765/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєвої А.М. та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.11.2017 просиd суд: визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" A.M. Савельєвої про нікчемність транзакції ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_3 відкритий на підставі договору від 09.07.2015 року; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєву A.M. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Радикал Банк".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2015 між позивачем та публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" укладено договір банківського рахунку №6945/П-1-980.

Відповідно до копії квитанції, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_3

вніс до каси банку 128 000, 00 грн. На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 №452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 №130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Радикал Банк" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Радикал Банк" запроваджено строком на 3 місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30.09.2015 №178 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Радикал Банк". Згідно з даним рішенням, призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Радикал Банк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвій Анні Миколаївні з 01.10.2015.

Надалі виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 08.10.2015 №184 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" до 09.11.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвої Анни Миколаївни до 09.11.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву Анну Миколаївну на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.

Листом вих. 3644/44/15 від 19.11.2015 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва А.М. повідомила позивача щодо перерахування на його користь грошових сум з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами" на суму 128 000, 00 грн., дата вчинення трансакції 10.07.2015, час вчинення трансакції 00:04, є нікчемною у силу ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ОСОБА_3 категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що фактичної касової операції по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача на виконання умов договору не відбулось, оскільки касир банку фізично не мав можливості опрацювати за 1 хвилину 2 касові операцій, а міг лише відобразити зміну залишків по рахунках групи клієнтів; операцію про прийняття від позивача та зарахування на його рахунок готівки здійснювала особа, у повноваження якої не входило проведення касових операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та спростовує доводи апелянта, виходячи з наступного.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 4452-VI від 23.02.2012, далі - Закон).

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно зі статтею 26 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені повноваження уповноваженої особи Фонду.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право, зокрема повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2-3 розділу IV вищезазначеного Положення передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, для визначення вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передає сформований перелік вкладників до Фонду.

В подальшому Фонд на підставі такого переліку складає Загальний реєстр вкладників, який затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до п. п. 6, 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Підставою для відмови уповноваженої особи Фонду (ліквідатора) у включенні позивача до реєстру вкладників став її висновок про те, що транзакція з поповнення рахунку позивача шляхом внесення готівки через касу банку в дійсності не відбувалась і була фіктивною та мала на меті забезпечити одержання відшкодування за рахунок коштів Фонду за вкладом іншої особи понад гарантовану суму.

Договір банківського рахунку укладено 09.07.2015, а також 09.07.2015 р. здійснено транзакції з поповнення рахунку відкритого позивачу банком, у день прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про запровадження в ПАТ "Радикал Банк" тимчасової адміністрації (від 09.07.2015 р. № 130) та напередодні запровадження заборони на задоволення вимог кредиторів згідно із статтею 36 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегією суддів встановлено, що 10.07.2015 о 00:04 була здійснена транзакція по зарахуванню коштів на рахунок ОСОБА_3

Згідно з випискою рахунку №10027003001 каси Подільського відділення за 09.07.2015 операція по зарахуванню на рахунок позивача готівки у сумі 128 000, 00 грн. була проведена по касі банку 10.07.2015 о 00:04. Крім цього, 10.07.2015 о 00:04 також було вчинено ще 1 транзакція тим самим касиром по видачі готівки з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бенефіт" на суму 128 000, 00 грн.

Одночасно провести 2 операцій з готівковими коштами є неможливим за умови дотримання порядку ведення та обліку касових операцій.

Наведене підтверджується витягом з виписки по рахунку №10027003001 каси Подільського відділення за 10.07.2015.

Положенням про організацію роботи щодо ведення та обліку касових операцій в ПАТ «Радикал Банк» регламентовано порядок оформлення касовими працівниками прибуткових касових документів.

Так п. 4.4. зазначеного Положення передбачено, що в прибутковому касовому документі касовий працівник перевіряє: повноту заповнення реквізитів відповідно до вимог нормативно - правових актів; відповідність вказаних в документах сум цифрами та літерами; відповідність зазначених даних паспорта або документа, що його замінює пред'явленому документу та належність його фізичній особі, яка здійснює прибуткову операцію; наявність необхідних підписів працівників, уповноважених підписувати касові документи, їх тотожність наявним зразкам підписів; наявність підпису платника; відповідність паперового документу електронному.

Пунктом 4.5. Положення також передбачено, що після відповідної перевірки прибуткового касового документа касовий працівник приймає від Клієнта (обов'язково в його присутності) готівку наступним чином: розсортовує її за номіналом, а готівку національної валюти, крім того на придатну до обігу, зношену, значно зношену та з дефектом виробника; перевіряє її на справжність та платіжність з використанням довідкової інформації, що надається НБУ, банкам - емітентам, Інтерполом або іншим уповноваженим особам, із перевіркою захисних елементів банкнот та із застосуванням технічних засобів для визначення справжності банкнот; перераховує банкноти суцільно поаркушно, а монет - за кружками; звіряє суму, вказану в прибутковому документі, із сумою фактично виявленою при перерахуванні.

Таким чином, є очевидним той факт, що за умови дотримання касовим працівником алгоритму дій щодо ведення та обліку касових операцій, неможливо одночасно здійснити декілька операцій, щодо розміщення коштів на поточних рахунках клієнтів через один рахунок каси Банку.

Згідно з аудиторським висновком, складеним 17 лютого 2016 року аудиторами ТОВ "Аудиторська фірма "ПКФ АУДИТ-ФІНАНСИ", з яким також погоджується і суд, характер здійснення окремих касових операцій (у тому числі й транзакції з оприбуткування готівки на поповнення рахунку позивача), а саме наявність фактів одночасного відображення в регістрах обліку декількох операцій з різними особами в часових проміжках, тривалість яких є очевидно недостатньою для технологічного здійснення таких операцій, свідчить про наявність ознак проведення таких операцій без їх фактичного здійснення (внесення та видачі готівкових коштів).

Касові операції, які відображенні у виписках по особовим рахункам за 09.07.2015, в переважній мірі свідчать про знаття готівки з рахунків фізичних осіб та юридичних осіб через касу та внесення готівки через касу банку того ж самого дня на рахунки інших фізичних осіб.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що метою проведення таких операцій (у тому числі й транзакції з оприбуткування готівки для поповнення рахунку позивача) було створення відповідних записів з дебетування/кредитування рахунків фізичних та юридичних осіб без фактичного здійснення готівкових операцій.

Всі вищезазначені касові операції, в тому числі операцію позивача здійснював заступник начальника Подільського відділення ПАТ "Радикал Банк" - ОСОБА_7

Як свідчать матеріали справи, в повноваження ОСОБА_7 не входило здійснення касових операцій.

Крім того, загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини третьої цієї статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Водночас, в контексті зазначеної статті, уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Так, відповідно до довідки ПАТ "Радикал Банк" щодо відкритих рахунків та журналу відкритих рахунків в період з початку року (01.01.2015) по день, що передував віднесенню ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних (08.07.2015), ПАТ "Радикал Банк" фізичним особам було відкрито 580 рахунків.

Водночас, 09.07.2015, тобто в день віднесення ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ № 452/БТ, співробітниками ПАТ "Радикал Банк" фізичним особам було відкрито 503 поточних рахунки за балансовим рахунком 2620.

Тобто, лише за один день 09.07.2015 року (напередодні введення тимчасової адміністрації до ПАТ "Радикал Банк") було відкрито поточних рахунків фізичних осіб майже стільки, скільки відкрито було за півроку роботи банку.

Що стосується інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 9.5. Постанови НБУ «про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» від 18.06.03 р. № 254 інформаційне забезпечення операційної діяльності повинно відповідати таким вимогам:

• реалізація принципу надання користувачам мінімально необхідних повноважень;

• доступ з робочого місця працівника лише до тієї інформації, що потрібна йому для безпосереднього виконання його обов'язків;

• можливість детального аналізу всієї вхідної інформації до часу її відображення в регістрах бухгалтерського обліку;

• можливість перегляду етапів проходження операції в такому порядку: регістри аналітичного обліку; регістри синтетичного обліку; звітність; та в зворотному порядку;

• реалізація правила "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи). Виняток може бути зроблений для операцій, що здійснюються автоматично системами автоматизації банківської діяльності;

• реалізація банківського продукту згідно із затвердженою технологією оброблення інформації;

• надання відповідальному виконавцю повідомлення про наявність викривленої та/або суперечливої інформації;

• можливість автоматичного визначення джерела надходження суперечливої інформації та термінового інформування відповідних працівників банку про це і блокування роботи користувачів чи робочих місць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи;

• прийняття користувачами правильного рішення про те, яке з джерел інформації слід уважати сумнівним, а яке - достовірним;

• неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела;

• автоматичне присвоєння протягом одного операційного дня кожній операції певного ідентифікатора (номера). Цей ідентифікатор (номер) має вноситися до відповідного електронного документа;

• надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних або програмних збоїв. Наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс- мажорних обставин або в разі ліквідації банку;

• автоматизація роботи з архівами системи. Можливість ознайомлення з будь-якою потрібного архівною інформацією протягом терміну її зберігання, у тому числі в розрізі структурних підрозділів банку (філій, відділень тощо). У цьому разі виконуються лише операції з перегляду, пошуку та формування вихідних документів;

• архівація - регламентна або позапланова (у разі потреби).

Таким чином, операційна система банку створена для відображення та оброблення інформації, яка до неї вноситься відповідальними співробітниками банку. За цих умов, відображення дати та часу реєстрації банківської операції співпадає з часом, коли відповідальний співробітник банку вчинив відповідні дії (за винятком втручання в зазначену систему з метою спотворення даних про банківську операцію).

Згідно з Постановою НБУ № 254 від 18.06.2003 р. «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» (надалі - Постанова НБУ № 254) операція банку - це дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку.

Згідно з п. 2.1. зазначеної Постанови операції банків виконують відповідні працівники банку, яким надане право відповідального виконавця, а саме доручено оформляти та підписувати документи за визначеними операціями або:

• контролювати правильність оформлення документів та відображення їх в обліку;

• технологічно виконувані визначені операційні процедури незалежно віл того, у якому структурному підрозділі банку вони працюють.

Крім того, приписами п. 2.9. Постанови НБУ № 254 передбачено, що операційна діяльність банку має бути організована таким чином, щоб забезпечити:

• розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснення операцій;

• належне документування всіх операцій. Якщо документування операцій здійснюється з використанням інформаційних технологій, то відповідне програмне забезпечення має забезпечити ведення протоколу про всі операції та дії відповідальних працівників у захищеній від модифікації формі;

• своєчасне, повне та достовірне відображення операцій у регістрах бухгалтерського обліку;

• накопичення та надання докладної інформації за кожною операцією з обов'язковим зазначенням даних про її учасників, з визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов'язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів та витрат, а також інших параметрів, що забезпечують складання звітності банку;

• захист активів банку від потенційних збитків та контроль за їх якістю;

• установлення лімітів на здійснення окремих операцій;

• визначення наявних та можливих операційних ризиків і управління ними;

• адекватну систему внутрішнього контролю;

• надання внутрішніх інструкцій (розпоряджень) щодо здійснення платежів;

• зберігання інформації про всі операції банку;

• конфіденційність інформації про кожну операцію та її контрагентів (інформація про операцію під час її передавання відповідними каналами зв'язку має бути зашифрованою).

Враховуючи вимоги чинного банківського законодавства, кожна банківська операція має бути зареєстрована в операційній системі банку своєчасно, тобто під час її виконання. Таким чином, лише можливість реєстрації такої операції зі сплином часу не дає позивачу підстав стверджувати, що його операція була зареєстрована в операційній системі банку значно пізніше, аніж отримання касиром коштів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що уповноваженою особою Фонду в межах діючого законодавства вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, та повідомлення правоохоронних органів за фактом виявлення протиправних дій тощо. Тобто, фактично, уповноваженою особою вчинялися дії, спрямовані на перевірку правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Таким чином, колегія суддів не вбачає у даному випадку ознак протиправної бездіяльності відповідача під час формування переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

З підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді : Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.