ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року справа №221/3912/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Сіваченка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Шишова О.О., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року (повний текст складено 25 квітня 2018 року в м. Волноваха) у справі № 221/3912/17 (суддя І інстанції – Мохов Є.І.) за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області Управління з контролю за використанням та охороною земель, ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2017 року позивач звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з позовною заявою до Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області Управління з контролю за використанням та охороною земель, ОСОБА_3 про визнання незаконним притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 07 липня 2017 року, якою його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. за самовільне зайняття земельної ділянки площею 9,004 га із земель сільськогосподарського призначення, за межами населених пунктів Новотроїцької селищної ради Волноваського району Донецької області.

Позивач свою провину заперечує, вини не визнає та вважає, що вище вказана постанова винесена з порушенням його прав та чинного законодавства. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанову винесено не уповноваженою особою, в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ст. 53-1 КУпАП відсутня об’єктивна сторона правопорушення, оскільки немає даних про місце розташування земельної ділянки, дати самовільного зайняття земельної ділянки та обставин її захоплення. Він не мав можливості підготуватись та надати свої пояснення, оскільки справу було розглянуто безпосередньо після складання протоколу.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року у справі № 221/3912/17 позов задоволено частково, внаслідок чого скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 07 липня 2017 року, винесену державним інспектором головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Волноваському, Мангушському, Нікольському районах та м. Маріуполі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_3, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУАП, у вигляді штрафу в сумі 170 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

В решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем у відповідності до ст. 77 КАС України не надано підтвердження про надання позивачу відповіді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області надало від 13 травня 2017 року №Т-2065/0-1484/6-17, в якій позивачу було відмовлено у поновлені договору оренди землі.

Також, судом першої інстанції зазначено, що під час винесення оскарженої постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що у травні 2017 року гр. ОСОБА_2 звертався до Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області з клопотанням на продовження договору оренди землі від 13.10.2011 року № 469 на земельну ділянку занальною площею 9,0004 га. Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області надало відповідь від 13.05.2017 року №Т-2065/0-1484/6-17, в якій надало обгрунтовану відмову у поновленні договору оренди землі.

Також, в апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що судом першої інстанції не досліджено право державного інспектора виносити постанову в день складення протоколу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державним інспектором головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Волноваському, Мангушському, Нікольському районах та м. Маріуполі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_3 винесено постанову від 07 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

У відношенні ОСОБА_2 07 липня 2017 року було складено адміністративний протокол, в якому зазначено час розгляду справи 10 год. 30 хв. 07 липня 2017 року, цього ж дня була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, і через годину 07 липня 2017 року в 11 год. 29 хв. було оплачено штраф у сумі 170 грн., що порушує право позивача на захист та суперечить позиції Конституційного Суду України у рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, який заборонив розгляд справи про адміністративне правопорушення одразу після складання протоколу, вказавши, що складання протоколу та постанови - це дві різні стадії адміністративного провадження, між яким має бути часовий інтервал. Одночасне винесення протоколу, а потім відразу і постанови є порушенням норм КУпАП, прав громадян, а тому такі штрафи не можуть вважатися законними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, а суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм матеріального або процесуального права, які б були підставами для обов’язкового скасування судового рішення.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 17 квітня 2018 року у справі № 221/3912/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 03 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Сіваченко

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_4