РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Справа № 918/168/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

позивача : представник не з"явився.

відповідача:ОСОБА_1, довіреність № 377, від 11.04.2018р.

третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 25/04/49-Д, від 26.04.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 15.05.18р. суддею Бережнюк В.В. о 12.33 у м.Рівному, повний текст складено 17.05.18р. у справі № 918/168/18

за позовом Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "ЄВРОШПОН-СМИГА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна аудиторська служба України

про стягнення в сумі 4 620,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" (позивач) звернулось з вказаним позовом до господарського суду Рівненської області до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Єврошпон-Смига» (відповідач) про стягнення 4 620,00 грн., посилаючись на те, що згідно акту планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Бориспільське лісове господарство", реалізація деревини проведена не за відповідними цінами.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.05.2018 у справі №918/168/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.135-137).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд, посилаючись на положення статей 629, 632 Цивільного кодексу України та обставини справи, прийшов до висновку, що позивачем не доведено невиконання відповідачем умов договору поставки. Крім того, судом зазначено, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання позивача на акт Державної аудиторської служби України, як на підставу для задоволення позовних вимог, є безпідставним, так як виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги (а.с. 145-152).

Апелянт, як на підставу своїх заперечень, посилається на положення п.1 додаткової угоди №2 від 17 жовтня 2016 року до договору купівлі-продажу необробленої деревини від 09.09.2016 №181, згідно якого сторони домовились, зокрема, що покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього по цінах, не нижчих від тих, що склались на останньому аукціоні. Крім того, посилається на п.1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 р. № 42 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 р. за № 164/13431 (далі за текстом – Положення), згідно якого нереалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами – постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склалися на останньому аукціоні. Вказує, що на останньому аукціоні (аукціонне свідоцтво від 02.09.2016 № 2, видане переможцю Підприємство з іноземними інвестиціями "Укршпон") із продажу ресурсів необробленої деревини на 4 кв. 2016 року, ціна на фанерний кряж для виробництва струганого шпону, дуб, 2 гатунку, діаметру 40-49 см становила 16 000 грн/ куб. м. з ПДВ.

Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що акт ревізії Державної аудиторської служби, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та не є актом індивідуальної дії та виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Судом не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, не надано оцінку доказам, зокрема договору купівлі-продажу необробленої деревини від 09.09.2016 №181, додатковій угоді №2 від 17.10.2016 до даного договору.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі №918/168/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 27 червня 2018 року на 10.00 год.

23.06.2018 на адресу суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує її вимоги та зазначає, що рішення суду першої інстанції у даній справі ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, вірно застосовано судом як норми процесуального так матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам.

Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що апелянтом в обгрунтування позиції щодо незгоди із висновком суду про те, що акт ревізії не є правовим документом, не вказано жодного доводу, який міг би стверджувати протилежне. На підтвердження обґрунтованості вказаного висновку суду першої інстанції відповідач посилається на правовий висновок Верховного суду України у справі №21-334а15, викладений у постанові від 07.07.2015, та на правовий висновок Вищого господарського суду України у справі №5008/315/2012 (постанова від 09.10.2012), у яких суди зазначили, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не викликає виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота яких перевірялась; акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності свідчить про недотримання саме підприємством як постійним лісокористувачем вимог Положення, включаючи формування ціни на лісо продукцію, а не про порушення відповідача як покупця.

Крім того, судом вірно вказано і на той факт, що п.1.4 договору необхідно застосовувати у сукупності із п.1.5 договору (із змінами), за яким асортимент та ціна товару, вказаного у п.1.4, зазначаються у видаткових (прибуткових) документах, які після їх заповнення стають невід'ємними частинами даного договору. Відповідач також зазначає, що апелянт сам встановив ціни на товар, при цьому відповідач не знав і не міг знати умови реалізації товару іншим учасникам спеціалізованого аукціону.

Також відповідач у своєму відзиві стосовно виставленого до сплати рахунку № 12188 від 04.10.2017 з призначенням «доплата за актом перевірки Державної аудиторської служби України №07-23/5 від 04.08.2017» вказує, що проведення такого виду платежу в якості відповідальності покупця не передбачено жодним пунктом договору, як і не передбачено такого виду відповідальності у чинних нормативно-правових актах.

26.06.2018 до суду надійшло клопотання позивача (апелянта) щодо відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із зайнятістю представника 26.06.2018 о 17.00 в іншому судовому засіданні (а.с. 175-185).

В судовому засіданні 27.06.2018р. представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві, заперечив клопотання апелянта про відкладення справи. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 15 травня 2018 року у справі №918/168/18 – без змін.

Представник третьої особи не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта. Підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, надав пояснення та просив її вимоги задоволити та скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 15 травня 2018 року у справі № 918/168/18.

Представник апелянта (позивача) у судове засідання не з'явився та не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Разом з тим, як зазначено вище, ним подано заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв»язку із неможливістю представника прибути у судове засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 11 статті 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням , коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії”(“Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Колегія суддів не вважає поважними причини неявки апелянта у судове засідання, так як останні стосуються зайнятості представника 26.06.2017, проте як розгляд апеляційної скарги призначено на 27.06.2018. Відтак, клопотання представника апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги підлягає відхиленню як необґрунтоване, його задоволення призведене до безпідставного затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи наявність апеляційної скарги позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України

Після закінчення судового засідання, о 13.57 год. 27.06.2018, на адресу суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Державна аудиторська служба України погоджується із її вимогами, та посилаючись на підстави скасування судового рішення, аналогічні зазначеним у апеляційній скарзі, просить її задоволити.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, пояснення третьої особи, заслухавши сторін у справі, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 09 вересня 2016 року між Державним підприємством "Бориспільське лісове господарство" (продавець, позивач) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Єврошпон-Смига" (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №181 (надалі договір, ) відповідно до предмету якого за результатами проведення аукціону (спеціалізованого аукціону) із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2016 року, який відбувся 02 вересня 2016 року проведений ТБ "Київська агропромислова біржа", продавець передає у власність на умовах франко-нижній склад продавця пиловник (дуб), фанерний кряж для виробництва струганого шпону (дуб) (надалі товар) лот №78, лот №97, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (арк.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.2., 1.3 договору на підставі п. 1.3. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 року № 42 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 року за № 164/13431) та регламенту Біржі, Продавець продає, а Покупець купує товар для власної переробки. Право власності переходить до Покупця з моменту повної оплати Продавцю вартості купленого товару.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили асортимент товару: пиловник (дуб) діаметр 36-49 см, довжиною 3,0 м, 20 куб.м., лот № 78; фанерний кряж для виробництва струганого шпону (дуб) діаметр 50-59 см, довжиною 1,1 до 3,6 з гр. 0,1 м, 10 куб.м., лот № 97.

Згідно пункту 4.1. договору ціна за пиловик (дуб) (№ лота 78) становить 150 000 грн.. Ціна за фанерний кряж для виробництва струганого шпону (дуб) ( лота № 97) становить 110 000 грн.

Загальна сума договору 260 000,00 грн. (пункт 4.2 договору).

Також між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Єврошпон-Смига" та ДП "Бориспільське лісове господарство" було укладено додаткову угоду № 2 від 17 жовтня 2016 року, відповідно до якої сторони домовились доповнити Договір пунктами 1.4., 1.5. та 4.4. наступного змісту:

"1.4.Відповідно до п. 1.5. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 р. № 42 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 р. за № 164/13431, продавець передає у власність покупця на умовах франко-склад продавця (франко - нижній, франко - проміжний, франко - верхній) непридбану або придбану на товарній біржі та не реалізовану необроблену деревину, надалі "товар", найменування, загальна кількість і асортимент (номенклатура) якої обумовлюється сторонами додатково і встановлюється в документах на відпуск, які, після їх оформлення, стають невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього по цінах, не нижчих від тих, що склалися на останньому аукціоні."

"1.5. Асортимент та ціна товару, вказаного у п. 1.4. договору і за якою продавець зобов'язується його передати покупцю в межах даного договору, зазначаються у видаткових (прибуткових) документах, які після їх заповнення стають невід'ємними частинами даного договору. Оплата покупцем товару за цінами, вказаними у видаткових (прибуткових) документах, складених відповідно до чинного законодавства України і виданих на виконання положень п. 1.4. договору, вважається конклюдентною згодою за вказаними цінами."

"4.4. у разі здійснення передбачених п. 1.4. договору поставок товару, загальна сума договору збільшиться на загальну суму всіх партій поставок здійснених згідно з п. 1.4. договору, сторони здійснюватимуть взаємні розрахунки щодо суми договору." (арк.с. 17).

Згідно специфікації (додаток №3 до договору) ціна за фанерний кряж для виробництва струганого шпону (дуб) діаметром 40-49 см. встановлена 8900 грн. за 1 м.к. (арк.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2016 року позивачем згідно договору №181 від 09.09.2016 року виставлено відповідачу рахунок на оплату №761 на загальну суму 196 926,53 грн.

Згідно платіжного доручення №37234845 від 17 жовтня 2016 року відповідачем сплачено 196926,53 грн. за сировину згідно рахунку №761 від 17.10.2016 року, яка була поставлена на підставі товарно-транспортної накладної серії КВА №241411 від 18.10.2016 року.

У подальшому, відповідно до п. 2.11 Плану проведення заходів фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2017 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 25.05.2017 № 600, 601, від 25.05.2017 №№ 606-608, від 07.06.2017 № 654, 655, від 19.07.2017 № 868, №№ 870-872, виданих Головою Держаудитслужби ревізійною групою проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" за період і 01.01.2015 по завершений місяць 2017 року, про що складено відповідний акт.

Актом планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" встановлено, що відповідно до аукціонного свідоцтва від 02.09.2016 № 2, виданого Товарною біржею "Київська агропромислова біржа" за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини на 4 кв. 2016 року, право на придбання виставленого Підприємством на аукціон лоту № 98 "Фанерний кряж для виробництва струганого шпону, дуб, 2 гатунку, діаметру 40-49 см, у кількості 10 куб. м" отримав учасник - Підприємство з іноземними інвестиціями "Укршпон" за ціною 16 000 грн/ куб. м. з ПДВ

З огляду на зазначене, відповідно до вимог пункту 1.5 Положення № 42 мінімальна ціна фанерного кряжу для виробництва струганого шпону дубового 2 гатунку, діаметром 40-49 см на умовах франко-проміжний склад у 4-му кварталі 2016 року мала становити 15 900 грн. з ПДВ/ куб. м (аукціонна ціна на умовах франко нижній склад - вартість доставки з верхнього складу на нижній).

Таким чином, у 4 кварталі 2016 року на порушення пункту 1.5 Положення № 42 не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізована Підприємством суб'єктам господарювання за ціною нижче ніж склалася на останньому аукціоні, внаслідок чого ДП "Бориспільський лісгосп" недоотримало доходів на загальну суму 19 862,49 гривні.

Відтак, позивач зазначає, що враховуючи що ДП "Бориспільське лісове господарство" було поставлено ОСОБА_3 акціонерному товариству "Єврошпон-Смига" фанерного кряжу для виробництва струганого шпону дубового 2 гатунку, діаметром 40-49 см. на умовах франко-проміжний склад у 4-му кварталі 2016 року в об’ємі 0,66 куб.м. за ціною 8 900 грн., а згідно акту планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" за період з 01.01.2015 по завершений місяць 2017 року № 07-23/5 від 04.08.2017 року необхідно було реалізовувати за ціною 15 900 грн. (аукціонна ціна на умовах франко нижній склад - вартість доставки з верхнього складу на нижній), ОСОБА_3 акціонерному товариству "Єврошпон- Смига" необхідно додатково сплати суму в розмірі 4 620 грн.. на рахунок ДП "Бориспільське лісове господарство" за продукцію, а саме 0.66 куб.м. фанерного кряжу для виробництва струганого шпону дубового 2 гатунку, діаметром 40-49 см, згідно товарно-транспортної накладної серія та номер КВА 281411 від 18.10.2016 року.

У зв'язку з чим 04 жовтня 2017 року позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу, яку відповідач отримав, проте залишив без відповіді та задоволення.

Відтак, вказані вище в сукупності обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу, поставки товару, які регулюються ст.655, 712 ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525, ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів, проаналізувавши умови договору та обставини справи, дійшла висновку про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, так як в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були сплачені кошти за товар в обумовленій договором сумі згідно рахунку від 17.10.2016 року №761 в сумі 196 926,53 грн. з ПДВ, а позивачем, відповідно до обсягів та умов договору, беззаперечно поставлено товар.

Щодо доводів позивача, викладених як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі, щодо необхідності реалізації необробленої деревини за ціною 15900 грн. за куб. метр, колегія суддів вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та умовах договору купівлі- продажу (зі змінами) від 09.09.2016 №181, з огляду на наступне.

Як вже зазначено вище, відповідно до п.1.5 додаткового договору, асортимент та ціна товару, вказаного у п. 1.4. договору і за якою продавець зобов'язується його передати покупцю в межах даного договору, зазначаються у видаткових (прибуткових) документах, які після їх заповнення стають невід'ємними частинами даного договору. Оплата покупцем товару за цінами, вказаними у видаткових (прибуткових) документах, складених відповідно до чинного законодавства України і виданих на виконання положень п. 1.4. договору, вважається конклюдентною згодою за вказаними цінами."

Так, згідно специфікації (додаток №3 до договору) ціна за фанерний кряж для виробництва струганого шпону (дуб) діаметром 40-49 см. встановлена 8900 грн. за 1 м.к. (арк.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи 17 жовтня 2016 року позивачем згідно договору №181 від 09.09.2016 року виставлено відповідачу рахунок на оплату №761 на загальну суму 196 926,53 грн., який у подальшому був оплачений, про що свідчить платіжне доручення № 37234845 від 17.10.2018. Крім того, позивачем товар був поставлений товар, що стверджується товарно-транспортною накладною (ТТН-ліс) від 18.10.2016 року (а.с.49). Зокрема, фанерний кряж для виробництва струганого шпону (дуб) діаметром 40-49 см у кількості 0,66 м.к. був поставлений по ціні 8900 грн. за 1 куб.м, тобто за 0,66 м.к. ПАТ «Єврошпон-Смига» сплатило 5874,00 грн.

Сторонами договору складено акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 01.11.2016 заборгованості не виявлено (а.с. 85).

З огляду на вищевказане, колегія суддів констатує, що сторони дотримались умов договору купівлі-продажу від 09.09.2016 (зі змінами) в частині обсягів та ціни товару при поставці необробленої деревини, зокрема фанерного кряжу для виробництва струганого шпону (дуб) діаметром 40-49 см у кількості 0,66 м.к., тобто вчинили ряд конклюдентних дій на підтвердження укладеної угоди.

У матеріалах справи також наявний наказ ДП «Бориспільський лісгосп» № 217 від 28.09.2016 (а.с. 37-40), пунктом 2 якого з 1 жовтня 2016 року встановлено ціни на верхній та нижній склади на лісопродукцію, і з додатку №3 якого вбачається, що ціна на фанерний кряж для стругання діаметру 40-49 становить 8900 грн.

При цьому колегією беруться до уваги положення статті 632 Цивільного кодексу України, згідно якої ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відтак, у позивача відсутні правові підстави для донарахування відповідачу вартості товару в сумі 4620 грн., яка складає різницю між його ціною на останньому аукціоні (15900 грн.за 1 куб.м.) та ціною, погодженою умовами договору (8900 грн. за 1 куб. метр).

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача, викладені також у апеляційній скарзі, на акт планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" за період з 01.01.2015 по завершений місяць 2017 року №07-23/5, складений Державною аудиторською службою України 04 серпня 2017 року (арк.с. 20-32).

Так, акт ревізії Державної аудиторської служби України, на який посилається позивач як на доказ заниження вартості товару, лише фіксує можливе порушення позивачем визначення вартості товару, який в подальшому було реалізовано згідно умов договору.

Загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 № 550, згідно якого акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Колегією суддів також беруться до уваги правові висновки судів вищих інстанцій у справах з аналогічним предметом, зокрема висновок Верховного Суду України у справі №21-334а15, викладений у постанові від 07.07.2015, та правовий висновок Вищого господарського суду України у справі №5008/315/2012 (постанова від 09.10.2012) , у яких суди зазначили, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не викликає виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота яких перевірялась; акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності свідчить про недотримання саме підприємством як постійним лісокористувачем вимог Положення, включаючи формування ціни на лісопродукцію, а не про порушення відповідача як покупця.

З огляду на вищеописане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення 4620 грн. та про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст.74,76,77 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду. При цьому колегія суддів зауважує, що позивачем у апеляційній скарзі не наведено мотивів, з яких судове рішення може бути скасовано, не зазначено конкретних порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, зміст апеляційної скарги містять доводи та обставини, викладені у позовній заяві, і дані обставини місцевим господарським судом надана належна правова оцінка.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" від 06.06.18р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 15 травня 2018 року у справі №918/168/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/168/18 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "04" липня 2018 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.