Постанова від 03.07.2018 по справі № Б-39/02-09 Харківський апеляційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 03.07.2018 по справі № Б-39/02-09 Харківський апеляційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

вп

Справа № Б-39/02-09

Картка справи

Справа № Б-39/02-09

Картка справи

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. Справа № Б-39/02-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Сіверін В. І., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю:

апелянта - ОСОБА_1 - на підставі Ордеру серії ТР№032786 від 12.06.2012р.;

прокурора - Ткаченко К.О. - на підставі посвідчення від 12.11.2015р. №036249;

Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Матеко С.В. - на підставі довіреності від 28.12.2017р. №40,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, Харківська область, м.Ізюм, (вх.№963Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 (головуючий суддя Савченко А.А., суддя Міньковський С.В., суддя Швидкін А.О., постановлену в м. Харків о 12:02год., повний текст ухвали складено 02.05.2018р.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІТРЗ", м.Харків,

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод", м. Ізюм,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2009р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІТРЗ" порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в порядку статей 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2010р. у справі №Б-39/02-09 введено процедуру санації Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2012р. про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" призначено керуючим санацією Костюка Олега Григоровича.

Постановою господарського суду Харківської області від 03.12.2014р. залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. припинено процедуру санації ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"; припинено повноваження керуючого санацією боржника - Костюка О.Г., визнано ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та призначено арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича, якого зобов'язано в строк до 03.12.2015р. виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. усунуто арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", призначено ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича.

08.04.2016р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Саутенко С.О. було подано до господарського суду Харківської області заяву про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р. (вх. № 11613) (т.105 а.с.130-151), в якій просив суд:

- винести ухвалу, якою заборонити Ізюмській раді вчиняти дії щодо прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Ізюм квартиру АДРЕСА_1, до розгляду по суті даної заяви;

- визнати дії арбітражного керуючого Костюка О.Г. з приводу розпорядження державним майном - квартири АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. шляхом визнання останньої службовою, протиправними;

- визнати недійсним ордер на житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. № 016086 від 13.01.2014 р.;

- визнати майно - квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м., такою що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви ліквідатор боржника посилався на те, що під час виконання арбітражним керуючим Костюком О.Г. повноважень керуючого санацією ВАТ "ІТРЗ", було перевищено надані йому повноваження в частині одноособового прийняття рішення щодо розпорядження державним майном - квартирою АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. шляхом визнання останньої службовою та надання даного майна особі -ОСОБА_3, який фактично не працював на ВАТ "ІТРЗ", не проживав за місцем розташування підприємства та не потребував поліпшення житлових умов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. визнано недійсним ордер на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 36,1кв.м та загальною площею 60,9кв.м, №016086 від 13.01.2014р.; припинено провадження у справі в частині визнання протиправними дій арбітражного керуючого Костюка О.Г. з приводу розпорядження державним майном - квартирою АДРЕСА_1, житловою площею 36,1кв.м та загальною площею 60,9кв.м, шляхом визнання останньої службовою; відмовлено у задоволенні заяви в частині визнання майна - квартири АДРЕСА_1, житловою площею 36,1кв.м та загальною площею 60,9кв.м, такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (т.110 а.с.87-93).

Відповідні висновки місцевого господарського суду в частині задоволення заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. № 016086 від 13.01.2014р. мотивовані тим, що вчинення керуючим санацією арбітражним керуючим Костюком О.Г. одноосібних дій з відчуження майна банкрута за відсутності належних повноважень на їх вчинення, згоди комітету кредиторів та Харківської обласної державної адміністрації є такими, що порушують вимоги чинного законодавства, права боржника та кредиторів банкрута. Крім того, місцевим господарським судом було зазначено про те, що при наданні ОСОБА_3 службового приміщення - квартири АДРЕСА_1, та службового ордеру на цю квартиру, внаслідок неправомірних дій арбітражного керуючого Костюка О.Г. та відсутності низки необхідних документів, було порушено порядок та умови надання службових житлових приміщень, визначені чинним законодавством, службову квартиру було надано гр. ОСОБА_8, який фактично не працював на ВАТ "ІТРЗ", не проживав за місцем розташування підприємства та не потребував поліпшення житлових умов.

В частині вимог ліквідатора боржника про визнання майна - квартири АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м., такою що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", господарський суд Харківської області виходив з того, що обраний ліквідатором спосіб захисту не відповідає встановленим статтею 20 Господарського кодекс України та статті 16 Цивільного кодексу України способам захисту прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку із чим відмовив в задоволенні заяви в цій частині.

Припиняючи провадження в частині вимоги ліквідатора про визнання протиправними дій арбітражного керуючого Костюка О.Г. з приводу розпорядження державним майном - квартирою АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. шляхом визнання останньої службовою, місцевим господарським судом було зазначено про те, що за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора господарським судом Харківської області 21.06.2016р. було винесено ухвалу, якою вказані дії було визнано протиправними, отже підстави для розгляду вказаної вимоги в межах розгляду даної заяви відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2018р. громадянином ОСОБА_3 було подано до господарського суду Харківської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09 (вх. №3) (з урахуванням доповнень до заяви від 28.03.2018р.) (т.120 а.с.6-57, 72-93), в якій заявник просив суд задовольнити заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09 за заявою ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р.; скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09 за заявою ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення №016086 від 13.01.2014р.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви, ОСОБА_3 посилався на те, що 19.10.2017р. Харківським апеляційним адміністративним судом було ухвалено постанову в адміністративній справі №623/330/17, якою було визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014р. "Про скасування рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 25.09.2013р. №0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою", що на думку заявника є істотною обставиною для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09 в частині визнання недійсним ордеру на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 60,9 кв.м. №016086 від 13.01.2014р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. (головуючий суддя Савченко А.А., суддя Міньковський С.В., суддя Швидкін А.О.) відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09; залишено в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09 за заявою ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р. (т.120 а.с.171-184).

ОСОБА_3 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. з огляду на те, що 19.10.2017р. Харківським апеляційним адміністративним судом було ухвалено постанову у адміністративній справі №623/330/17, якою було визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014р. "Про скасування рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 25.09.2013р. №0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою", що на думку апелянта є істотною обставиною для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № Б-39/02-09 в частині визнання недійсним ордеру на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 60,9кв.м. №016086 від 13.01.2014р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 07.06.2018р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 13.06.2018р.; зобов'язати господарський суд Харківської області невідкладно надіслати на адресу Харківського апеляційного господарського суду справу №Б-39/02-09.

04.06.2018р. до апеляційного господарського суду надійшла справа №Б-39/02-09.

07.06.2018р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Саутенко С.О. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4339), в якому просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 залишити без змін.

12.06.2018р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№4458), в якій просить суд у зв'язку зі зміною представника відкласти розгляд справи та надати уповноваженою представнику матеріали справи для ознайомлення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018р.відкладено розгляд справи на 03.07.2018р.

02.07.2018р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Саутенко С.О. подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№4959), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та за особистої відсутності ліквідатора, не розглядати по суті апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2018р. у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. та судді Лакізи В.В. для розгляду справи №Б-39/02-09 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Ільїна О.В., судді Сіверіна В.І.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2018р. головуючий суддя оголосив, що від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Саутенко С.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду (вх.№4959 від 02.07.2018р.), та з'ясував ставлення представників сторін та прокурора щодо заявленого клопотання.

Представник апелянта та представник Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області пояснили, що залишають розгляд вказаного клопотання на розсуд суду.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Судова колегія, розглянувши подане ліквідатором боржника клопотання про відкладення розгляду справи, відмовляє в його задоволенні, зважаючи на відсутність передбаченої законом можливості відкласти розгляд справи з підстав, встановлених частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

Представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р.

Представник Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області заперечив проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_3, просив залишити її без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 залишити без змін.

Прокурор також заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_3, просив залишити її без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 залишити без змін.

Враховуючи , що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.120а 26-31,43-44), колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно з приписами частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

За приписами пункту 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. №4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013р., положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, враховуючи, що постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 03.12.2014р., відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла після 19.01.2013р.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону про банкрутство встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Таким чином, провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії, з урахуванням встановлених Законом особливостей.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно частини 4 до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2).

Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004р.).

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Судова колегія зазначає, що спростування фактів, які було покладено в основу судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами є певним процесом, метою якого є довести до відома суду наявність тих обставин, які існували на момент прийняття судового рішення, та не були відомі суду, а також встановлення їх істотності для розгляду даної справи.

Так , предметом розгляду у даній справі є подана до місцевого господарського суду заява ліквідатора боржника арбітражного керуючого Саутенко С.О. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014р. (вх. № 11613), в якій просив суд, зокрема, визнати недійсним ордер на житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. № 016086 від 13.01.2014р.

При постановленні ухвали господарського Харківської області від 21.06.2016р., якою було визнано недійсним ордер на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м, №016086 від 13.01.2014р., місцевим господарським судом було встановлено наступне:

"- ВАТ "ІТРЗ" є власником трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу від 14.06.2004 р. та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкту № 55277108 від 16.03.2016 року. Квартира придбана ВАТ "ІТРЗ" за відплатним договором купівлі-продажу за сорок тисяч гривень, віднесена до основних фондів та обліковується на балансі ВАТ "ІТРЗ.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі звернення керуючого санацією Костюка О.Г. Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради 25.09.2013 року було прийняте рішення № 07/12 про визнання трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, службовою.

25.12.2013р. рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 року № 0921 за клопотанням Костюка О.Г. цю квартиру було надано ОСОБА_3, склад сім'ї 3 особи з видачею службового ордеру на вказане приміщення.

13.01.2014р. Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на ім'я ОСОБА_3 у складі сім'ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 видано службовий ордер на житлове приміщення: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. № 016086.

01.07.2014р. рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради за клопотанням Костюка О.Г. рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 року № 0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою" було скасоване. Будь-яких ґрунтовних пояснень з приводу правових підстав та необхідності вчинення відповідних дій, арбітражний керуючий Костюк О.Г. до матеріалів справи не надав.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому арбітражний керуючий Костюк О.Г. листом № 100/257 від 17 вересня 2015 року звернувся до сесії міської ради м. Ізюм щодо прийому до комунальної власності об'єкту житлового фонду, а саме: 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 28.10.2015 року № 0541 було створено робочу комісію з прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Ізюм квартири АДРЕСА_1, а рішенням Ізюмської міської ради № 3230 від 30 вересня 2015 року надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Ізюм квартири АДРЕСА_1".

За результатами дослідження вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вчинення керуючим санацією арбітражним керуючим Костюком О.Г. одноосібних дій з відчуження майна банкрута за відсутності належних повноважень на їх вчинення, а також за відсутності згоди комітету кредиторів та Харківської обласної державної адміністрації є такими, що порушують вимоги чинного законодавства, права боржника та кредиторів банкрута.

Окрім викладеного, місцевим господарським судом було встановлено, що при наданні ОСОБА_3 службового приміщення - квартири АДРЕСА_1, та службового ордеру на цю квартиру, внаслідок неправомірних дій арбітражного керуючого Костюка О.Г. та відсутності низки необхідних документів, було порушено порядок та умови надання службових житлових приміщень, визначені чинним законодавством, службову квартиру було надано гр. ОСОБА_8, який фактично не працював на ВАТ "ІТРЗ", не проживав за місцем розташування підприємства та не потребував поліпшення житлових умов.

Як на нововиявлену обставину для перегляду ухвали господарського Харківської області від 21.06.2016р. у даній справі заявник посилався постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. у справі №623/330/17, якою було визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014р. "Про скасування рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 25.09.2013р. № 0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою".

На думку заявника, при постановленні ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у даній справі існувало протиправне рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014р., яке стало підставою для прийняття судового рішення, а тому наявні всі правові підстави для перегляду даної ухвали за нововиявленими обставинами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, до заяви про перегляд ухвали господарського Харківської області від 21.06.2016р. у даній справі заявником не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростував факти, покладені в основу судового рішення у справі.

Крім того, як було зазначено вище, під час ухвалення судового рішення, а саме ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення у справі № Б-39/02-09, господарським судом першої інстанції було встановлено саме факт вчинення керуючим санацією арбітражним керуючим Костюком О.Г. одноосібних дій з відчуження майна банкрута за відсутності належних повноважень на їх вчинення, що зокрема, стало підставою для визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, а не рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014р., як помилково вважає заявник.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. у справі № 623/330/17 не підтверджує факту наявності нововиявлених обставин, а є новим доказом, що не може вважатись нововиявленою обставиною в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. у справі №623/330/17 жодним чином не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену місцевим господарським судом в судовому рішенні, що переглядалось.

Окрім викладеного, судова колегія зауважує, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на доказах, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, отже викладені заявником в заяві обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, що заявником не було наведено місцевому господарському суду наявності матеріально-правових фактів та не надано необхідних доказів в їх підтвердження, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016о.). Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що доводи, на які посилався заявник у своїй заяві не є нововиявленими обставинами та не можуть бути підставою для перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №Б-39/02-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03 липня 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Ільїн О.В.

Джерело: ЄДРСР 75080547

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!