УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4693/18 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.

Категорія ч.2 ст. 172-6 КУпАП Доповідач Бережна С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, прокурора Пянківського М.Ю. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 30травня 2018року зач.2ст.172-6КУпАП щодо

ОСОБА_2, 01.05.1948р.н., громадянина України, працюючого головним лікарем Ружинської районної центральної лікарні, депутата Житомирської обласної ради 7го скликання, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1,

в с т а н о в и в:

ПостановоюКорольовського районного суду м.Житомира від 30травня 2018рокуОСОБА_2, 01.05.1948р.н., визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду депутата Житомирської обласної ради, відповідно до п.«б» п.1 ч.1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону у десятиденний строк з моменту придбання майна на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, письмово не повідомив про це Національне агентство з питань запобігання корупції шляхом внесення відомостей до єдиного державного реєстру декларацій осіб, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства, чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України, за наступних обставин.

Так, відповідно до ч.1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата місцевої ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

12.11.2015р. відбулось перше пленарне засідання першої сесії Житомирської обласної ради, яку відкривав голова обласної територіальної виборчої комісії ОСОБА_3, та повідомив про підсумки виборів депутатів обласної ради сьомого скликання Житомирської обласної ради та визнав їх повноваження у кількості 64 депутатів, серед яких і депутат ОСОБА_2

Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону передбачено його розповсюдження на депутатів місцевих рад. Отже, ОСОБА_2 є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, повязані із корупцією, у тому числі за ч.2 ст. 172-6 КпАП України.

Згідно ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762грн., отже станом на 1 січня 2018р. 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян, дорівнює 88100грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону, передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має приймати з питань, що належать до його компетенції, обовязкові для виконання нормативно-правові акти. Частиною 5 вказаної статті визначено, що нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088) визначено, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та субєктів декларування:

щорічні декларації за 2016 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці;

декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище; другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших субєктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089 зі змінами від 06.09.2016 №20, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2016 за №1366/29496 від 02.12.2016 №132, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за №99/29967, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.

Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_2 17.01.2018 на підставі договору поставки від 13.01.2018р. №110118 набув у власність транспортний засіб: автомобіль марки «Mitsubishi asx» 2.0 А/Т, 2017 року випуску, №JMBXTGA2WHZ001213, н/з НОМЕР_1 загальною вартістю 706900грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018р. і становить 401,19 прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2018р. Отже, починаючи з 18.01.2018р. ОСОБА_2 був зобовязаний протягом десяти днів подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

У відповідності до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_2 повідомлення про суттєві зміни подав 24.04.2018р.

З приводу несвоєчасності подачі електронної декларації ОСОБА_2 пояснив, що 17.01.2018р.у салоні ТОВ «Автомир-Вінниця» придбав автомобіль «Mitsubishi asx» 2017 року випуску, в той же день поставив його на облік та отримав свідоцтво. Про те, що необхідно подавати повідомлення до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані після придбання майна не знав, про це ніхто не інформував, умислу приховувати вказані факти не мав. Крім того, звертався до Ружинського відділення ОДПІ та повідомляв про продаж та купівлю автомобілів.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у десятиденний термін не повідомив Національне агентство про купівлю майна в сумі 706900грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року.

В поданій апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_2 просить провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилається, що на час складання 16.05.2018 року стосовно його протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, ним уже було подано на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що виникли у зв'язку з придбанням вищевказаного автомобіля. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 24 квітня 2018 року об 11 год. 42 хв. ним подано повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв'язку з отриманням доходу від відчуження автомобіля в розмірі 300 тис. грн., а також у зв'язку з придбанням 13.01.2018 року автомобіля марки MITSUBISHI ASX, 2017 року випуску, вартістю 706900 грн. Наведене свідчить про те, що уповноваженою особою оперуповноваженим управління захисту економіки в Житомирській області ДЗЕ Національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_4, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, при відображенні суті вчиненого ним адміністративного правопорушення вказано відомості, які на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідали дійсним обставинам. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, стосовно його органами поліції не складався. Уповноважена особа поліції, яка 16.05.2018 року складала стосовно його протокол і якій повинно було бути відомо про подане ним 24.04.2018 року повідомлення, порушила його право на захист, передбачене ст.268 КУпАП. Пояснення щодо обставин правопорушення при складанні протоколу у нього не відбиралось, натомість як доказ приєднано пояснення, надане ним ще 30.03.2018 року, яке не відповідало дійсним обставинам справи. Факт неповідомлення ним про суттєві зміни у майновому стані виявлено уповноваженою особою 21.03.2018 року при надходженні листа - відповіді територіального сервісного центру №1842 РЦС в Житомирській області МВС України. Його особу встановлено 30.03.2018 року і в цей же день стосовно нього необхідно було скласти протокол про адміністративне правопорушення та роз'яснити права, передбачені ст. 268 КУпАП. Натомість безпідставно відібрано пояснення щодо обставин вчинення правопорушення, водночас протокол не складено та йому не вручено. Будь-яких інших доказів, починаючи з 30.03.2018 року не здобуто та до матеріалів адміністративного провадження не приєднано. У протоколі, що складений майже через два місяці після встановлення особи, безпідставно зазначено час виявлення правопорушення 16.05.2018 року. Корольовським районним судом м. Житомира при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови від 30.05.2018 року не дотримано вимоги статей 245, 278, 280 КУпАП, а саме: не вжито заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи, а також не з'ясовано, чи фактично вчинено адміністративне правопорушення, зазначене у протоколі від 16.05.2018 року. Корольовський районний суд м. Житомира при підготовці до розгляду справи не встановив, що протокол складено неправильно з порушенням вимог ст.ст. 256, 268 КУпАП. У протоколі сповіщено, що справа направляється для розгляду по суті до Ружинського районного суду. Натомість, 30.05.2018 року розглянув справу та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП Корольовський районний суду м.Житомира, де констатував факт неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані станом на час складання протоколу, а притягнув до відповідальності за несвоєчасне повідомлення, що є складом іншого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Таким чином суд притягнув до відповідальності за правопорушення, протокол за вчинення якого не складався. Корольовський районний суд м. Житомира справу про адміністративне правопорушення стосовно його за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП розглянув без його участі, чим фактично порушив право на захист.

Додатково апелянт стверджує, що придбавши у січні 2018 року автомобіль марки MITSUBISHI ASX, 2017 року випуску, вартістю 706900 грн., він усвідомлював протиправний характер своїх дій і не мав умислу не повідомляти НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, так як мене ніхто не повідомляв про необхідність такого повідомлення. Вважав, що про наявність у власності майна зобов'язаний зазначити в щорічній декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, починаючи з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року, тобто в період вступу в силу 01.01.2017 року Закону України «Про запобігання корупції» перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із інсультом, тому не міг ознайомитись зі змістом закону.

Після того, як стало відомо про вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» ним одразу було повідомлено на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані.

Тобто, у його діях відсутній склад інкримінованого мені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, у вигляді неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у зв'язку з чим справа про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, додатково пояснивши , що він був повідомлений про судове засідання, однак у звязку із зайнятістю не міг бути присутнім та в письмовій заяві до суду просив розгляд справи проводити без його участі, додавши також письмові пояснення по обставинам правопорушення. Просив апеляційну скаргу задовольнити, оскільки умислу на порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» у нього не було.

Прокурорв судовомузасіданні просив частковозадовольнити апеляційнускаргу,скасувати постановусуду першоїінстанції,оскільки данасправа буларозглянута безучасті ОСОБА_2,та постановитинову постановупро визнанняйого винниму вчиненніданого правопорушення.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_2 та надані докази в межах доводів апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так з матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-6 КУпАП вбачається, що останній повідомлявся судом першої інстанції про час та місце розгляду адміністративного протоколу щодо нього за ч.2 ст.172-6 КУпАП, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.83). При цьому ОСОБА_2 до суду подано заяву про розгляд справи без його присутності, що підтверджується його заявою (а.с.84) та не заперечується самим ОСОБА_2 в судовому засіданні. Суд першої інстанції, врахувавши зазначену заяву та письмові пояснення особи, що притягається до адмінвідповідальності, розглянув дану справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах доказів. При цьому дійсно судом було порушено положення ч.2 ст. 268 КУпАП, згідно якої присутність особи, яка притягається до відповідальності , при розгляді такої категорії справ є обовязковою. Разом з тим зазначене порушення, враховуючи вищенаведену заяву та наявність письмових пояснень ОСОБА_2, на думку апеляційного суду, не вплинула на правильність висновків суду та не може бути безумовною підставою для скасування постанови. При цьому своїми процесуальними правами ОСОБА_2. у повному обсязі зміг скористуватися шляхом подачі апеляційної скарги та безпосередній участі в судовому засіданні апеляційного суду, в ході якого ОСОБА_2 мав можливість знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою тощо, тобто, з дотриманням положень ст.268 КУпАП.

З наведених обставин також не можуть бути задоволенні вимоги прокурора, висловлені в ході апеляційного перегляду справи щодо скасування постанови суду у звязку з порушенням судом першої інстанції положень ч.2 ст. 268 КУпАП.

Що стосується висновків суду по суті правопорушення та встановлення вини ОСОБА_2 у його вчиненні, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Так, для кваліфікації діяння особи за ч.2 ст.172-6 КпАП України необхідним є встановлення саме несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 з 12.11.2015 року являється депутатом Житомирської обласної ради (протокол першого пленарного засідання першої сесії Житомирської обласної ради 7 скликання від 12.11.2015 року). Отже, ОСОБА_2 є особою, на яку поширюється дія підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КпАП України.

Так, вчинення ОСОБА_2 правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП (а.с.1-7), згідно якого ОСОБА_2, перебуваючи на посаді депутата Житомирської обласної ради, будучи відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» (надалі Закон), примітки до ст.172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правпорушення пов'язані з корупцією, в порушення ч.2 ст.52 Закону, не повідомив Національне агенство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані, а саме: придбання 17.01.2018 року майна - автомобіля марки «Mitsubishi asx» 2.0 А/Т вартістю 706900грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених для працездатних осіб на перше січня відповідного року. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 29.01.2018 року, тобто дата, до настання якої ОСОБА_2 зобовязаний був подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Крім того, вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП підтверджується даними з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_2 повідомлення про суттєві зміни подав 24.04.2018 року (а.с.88-91); письмовими поясненнями самого ОСОБА_2 (а.с.73-74), згідно яких останній підтвердив обставини придбання ним вказаного вище автомобіля, а також, що не повідомив НАЗК про суттєві зімни у майновому стані після придбання цього автомобіля. При цьому, правопорушник ОСОБА_2 не оспорює факт придбання автомобіля автомобіля марки «Mitsubishi asx» 2.0 А/Т вартістю 706900грн., що підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах адміністративної справи відносно нього, а саме: договором поставки від 13.01.2018р. №110118 (а.с.52-63), актом приймання-передачі №180112-003 від 12.01.2018 року (а.с.64).

Таким чином, в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що на час складання стосовно його протоколу про адміністративне правопорушення ним уже було подано повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у звязку з чим на його думку даний протокол складено безпідставно, є необгрунтованими, оскільки згідно ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування зазначений субєкт саме у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це НАЗК. При цьому, правопорушник набув у власність транспортний засіб 17.01.2018 року, і починаючи з 18.01.2018 року був зобовязаний протягом десяти днів подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.А враховуючи те, що ОСОБА_2 звинувачується саме у невчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, а не у відсутності такого повідомлення, то його посилання на безпідставність складання протоколу, враховуючи, що на той час таке повідомлення ним вже було зроблено, є безпідставним.

З цих же підстав, голослівним є твердження апелянта ОСОБА_2, що оперуповноваженим управління захисту економіки в Житомирській області ДЗЕ Національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_4, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, при відображенні суті вчиненого ним адміністративного правопорушення вказано відомості, які на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідали дійсним обставинам, а також, що посадовою особою при цьому було порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Не можливо погодитися і з доводами апелянта про те, що його письмові пояснення від 30.03.2018 року, які взяті як доказ його вини, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки останні узгоджуються з іншими матеріалами адміністративної справи відносно нього, а також з долученими до апеляційної скарги його письмовими поясненнями щодо суті правопорушення (а.с.85), згідно яких підтверджується той факт, що відомості про придбаний автомобіль (суттєві зміни у майновому стані) в електронну декларацію вніс пізніше, чим фактично визнав вчинення ним інкриміноване правопорушення.

При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу його необізнаності з ЗУ «Про запобігання корупції» є неґрунтовними та не можуть бути підставою до скасування оскаржуваної постанови суду, оскільки у відповідності до ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Аналогічного висновку прийшов і суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Твердження правопорушника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, що факт неповідомлення ним про суттєві зміни у майновому стані виявлено уповноваженою особою 21.03.2018 року, а його особу встановлено 30.03.2018 року, і цього ж дня не складено протокол і не вручено йому, не роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, лише відібрано пояснення щодо обставин вчинення правопорушення, невірно зазначено в протоколі час виявлення правопорушення 16.05.2018 року, не спростовують факту вчинення ОСОБА_2 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, і не можуть бути безумовною підставою до скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Крім того, апелянт стверджує, що будь-яких інших доказів, починаючи з 30.03.2018 року не здобуто та до матеріалів адміністративного провадження не приєднано. Однак, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, як зазначалось вище підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП, даними з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, письмовими поясненнями самого ОСОБА_2, договором поставки від 13.01.2018р. №110118, актом приймання-передачі №180112-003 від 12.01.2018 року, та не заперечується цього факту самим ОСОБА_2, яким в своїй сукупності судом першої інстанції надано належну оцінку з дотриманням положень ст.ст.245, 278, 280 КУпАП.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами апеляційної скарги проте, що протокол складено з порушенням вимог ст.ст. 256, 268 КУпАП, оскільки зазначений протокол містить усі необхідні реквізити, передбачені наведеними нормами КУпАП, підписаний ОСОБА_2, жодних зауважень з його боку він не містить, а також згідно вказаного протоколу ОСОБА_2 було розяснено положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Враховуючи, що ОСОБА_2, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, обіймаючи посаду депутата Житомирської обласної ради, то відповідно місцем його вчинення є м.Житомир, де знаходиться орган місцевого самоврядування. Тому розгляд адміністративного протоколу щодо нього підсудне Корольовському районному суду м.Житомира. Таким чином твердження апелянта, що адміністративну справу відносно нього мав би розглядати Ружинський районний суд Житомирської області є необгрунтованим.

Необгрунтованим також є посилання апелянта і на відсутність будь-якого умислу на вчинення даного правопорушення, оскільки, враховуючи обовязок ОСОБА_2 бути обізнаним щодо положень ЗУ «Про запобігання корупції» та неухильного виконання даних положень, судом першої інстанції вірно встановлено, що вказане правопорушення вчинено з непрямим умислом, а посилання ОСОБА_2 на те, що він не був обізнаний про положення ч.2 ст. 52 даного Закону, не можу бути підставою для здійснення висновку про відсутність в його діях відповідного правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, підстав до задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 30.05.2018 року відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 30 травня 2018 року за ч.2 ст.172-6 КУпАП щодо нього без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: