ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/84/16-ц

Провадження № 2/210/257/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" червня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Реви К.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

представника третьої особи, - Криворізьке відділення

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування України в Дніпропетровській області: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», треті особи, - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», про визнання нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом та зобовязання вчинити певні дії, відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоровя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», треті особи, - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», про визнання нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом та зобовязання вчинити певні дії, відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоровя. Позовні вимоги було уточнено.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28 червня 2015 року він працюючи у зміну з 07:00 до 15:00 години на дрібно сортовому стані 250-1, о 13 годині 40 хвили сталося «буріння» розкату на кліті №5 чорнової групи. Для різання та видалення розкату почав розмотувати гумо-тканинні рукави газорізальної апаратури. Під час протягування рукавів через площадку в районі чорнової групи стався зрив відрізка рукава подачі кисню зі штуцера ніпельного з'єднання, кінець якого вдарив його в область лівого ока. Розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, 28 червня 2015 року здійснювалося 24 липня 2015 року, 16 листопада 2015 року та 23 лютого 2018 року. Комісією, що утворена наказом від 30 червня 2015 року №726 по ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» у період з 30 червня 2015 року по 24 липня 2015 року проведено розслідування даного нещасного випадку. За результатами вказаного розслідування складено акт від 24 липня 2015 року за формою Н-5. Комісією, що утворена наказом від 14 вересня 2015 року №1099 по ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» у період з 14 вересня 2015 року по 16 листопада 2015 року проведено повторне розслідування нещасного випадку. За результатами повторного розслідування складено акт від 16 листопада 2015 року за формою Н-5. Вважає, що фактично комісія не здійснила проведення розслідування нещасного випадку, знову приховала від роботодавця та органів державного нагляду за охороною праці нещасний випадок, що стався з ним на підприємстві. 26 лютого 2018 року комісія у черговий раз не повязала нещасний випадок з виробництвом, та знову склала акт на порушення ЗУ «Про охорону праці», акт не розглянутий і не затверджений роботодавцем, генеральним директором Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», а керівником служби охорони праці підприємства. На підставі викладеного просить суд визнати нещасний випадок, який стався 28 червня 2015 року таким, що пов'язаний з виробництвом. Крім того, зобов'язати ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 28 червня 2015 року з ОСОБА_2, та стягнути з ПАТ «АМКР» на користь ОСОБА_2 суму коштів затрачених на медикаменти, яка складає 22600,00грн., та моральну шкоду в розмірі 122600,00грн.

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд дійшов висновку про недоцільність повторного допиту свідків, котрі були допитані раніше, а обмежитись повторним допитом сторін, та допитом свідків, котрі не допитувались раніше.

Позивач та його представник, які були присутні в судовому засіданні підтримали заявлений уточнений позов, та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4, яка була присутня в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях та у відзиві на позовну заяву. Письмові заперечення, відзив на позовну заяву залучено до матеріалів даної цивільної справи.

Представник третьої особи Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, який був присутнім в судовому засідання позовні вимоги також не визнав та просив суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву. Письмові заперечення залучено до матеріалів даної цивільної справи.

Представник третьої особи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до суду не зявився, однак надав письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Письмові пояснення залучено до матеріалів даної цивільної справи.

Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» ОСОБА_6 в судовому засіданні при ухваленні рішення присутній не був, але в попередніх судових засіданнях надавав пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, з ОСОБА_2 він знайомий, останній є його товаришем по роботі, та й разом їздили рибачити. Крім того, пояснив що станом на 28 червня 2015 року він працював на ПАТ «АМКР» старшим вальцювальником стану гарячого прокату сьомого розряду сортопрокатного цеху №1, зараз на пенсії. Зміна його була з ранку, у ОСОБА_2 також. У них було 4 бригади, з ОСОБА_2 він був в одній бригаді, той був помічником вальцювальника. В його обовязки входило прийняти групу та налаштувати стан. Вранці на зміно-зустрічному майстер дає рознаряд по групі, видається завдання. Він старший вальцювальник по групі, ОСОБА_2 міг його покликати щось зробити, помогти. Старший майстер їх ОСОБА_8, ОСОБА_2 був на зміно-зустрічній, завдання чув. Кожний місяць чи квартально проводиться навчання по техніці безпеки. На запитання в судовому засіданні відповів наступне. 28 червня 2015 року на 5 клеті було буріння, майстер ОСОБА_8 також брав участь, попросив підтягнути йому різак, після чого він побачив як ОСОБА_2 сидів біля шлангу та тер око. Він так зрозумів, що різак розєднався. Конкретно, як вдарило ОСОБА_2 він не бачив, шум та вистріл не чув, а бачив уже коли останній сидів й тер око. ОСОБА_2 пішов додому на час раніше, оскільки його зустрічав батько, бо в нього було червоне око. Він до ОСОБА_2 особисто не підходив, бачив його потім на посту через скло, там з ним був їх майстер ОСОБА_8 Коли таке трапляється, то повідомляється майстер. Він бачив як ОСОБА_2 пішов на баню до закінчення зміни так, як травмував око. Потім говорили, що ОСОБА_2 був у лікарні. На підприємстві є медпункт, про те чи звертався ОСОБА_2 до медпункту на підприємстві він не знає. Йому не відомо про те, що у ОСОБА_2 був поганий зір, чи останній носив окуляри. 28 червня 2015 року разом йшли з першої дільниці, через міст та КПП 39, разом були в лазні, ОСОБА_2 не скаржився на погане самопочуття. На зміно зустрічній майстер ОСОБА_8 запитував чи всі здорові, скарг від ОСОБА_2 не було. Після травми ОСОБА_2 дійсно змінився, до травми він був веселий. На запитання також відповів, що не бачив який саме шланг травмував ОСОБА_2 Бувало таке, що розірваний шланг міг зєднати руками й тримати, шланг був завжди під тиском. Повинні його експлуатувати у вимкнутому вигляді. В якому саме місці він лопну, він не знає. Обличчя ОСОБА_2 було брудне тому бачив, що було лише червоне око. Також додав, що дійсно бувало таке, що майстер міг відпустити додому раніше закінчення зміни.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що зателефонувала дружина сина ОСОБА_10 й повідомила його, що сталася травма, щось попало в око ОСОБА_9. Після чого, він набрав на мобільний телефон сина та запитав, що сталось. Він повідомив, що на різаку сприснула шланга та вдарила йому в око. Він йому сказав, що б він йшов в медпункт, після чого він зателефонував знайомій медсестрі та вони поїхали на 1 дільницю на КПП. До них підійшов син і тримав руку на окові, він побачив, що око все затекло кровю, нічого не було видно. Їх знайома медсестра оглянула та сказала, що слід терміново в лікарню так як велика травма. Після чого вони поїхали до нього до дому, він переодягнувся, взяв паспорт та поїхали в міську лікарню. В лікарні були десь о 15:00 годині. Під час його оформлення в лікарні, туди приїхав його майстер та начальник зміни, він їх знає бо також разом робили. Вони його намагались уговорити на побутову травму, він не дозволив. Потім приїхав начальник стану Рижков, він його також знає й останній також наполягав на оформленні побутової травми. Вони не погодились, тому він сказав, що добре буду оформляти виробничу травму. Матеріальні витрати були, ліки, операції все сплачував він, як батько. Операція приблизно вийшла в 22 тисячі та плюс медикаменти, все разом приблизно склало 30 тисяч. Після травми син дуже змінився, став нервовий, грубить батькам, раніше допомагав по машині, а зараз ні. Проблема з зором у сина була, працював в контактних лінзах, дома інколи одягав окуляри, погано бачив на відстані. Коли приїхав забирати сина з підприємства він був одягнений у звичайний одяг, блідий та з закритим оком, коли його відкрив воно було повністю червоне. Що робили йому в лікарні точна не знаю, коли дали направлення то відвіз його в Дніпро. Син був застрахований, які відшкодування з цього приводу були не знає. Матеріальні витрати були й в ОСОБА_1 й в Дніпрі. В ОСОБА_1 на лікування приблизно пішло 6-7 тисяч. По дорозі в авто син розповідав, як це сталося та пояснив, що знадобився різак, він його взяв, злетіла шланга та травмувала його.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що 28 червня 2015 року зателефонував батько ОСОБА_2 сказав, що син травмувався й попросив, щоб вона поїхала з ними до нього як медсестра. Вона погодилась, вони за нею заїхала на машині, там був батько та мати ОСОБА_12. Вони разом поїхала на першу дільницю де знаходиться АМКР, підійшов ОСОБА_2 у нього було травмоване око, вона подивилась та сказала, що слід їхати в лікарню так як необхідна кваліфікована допомога лікаря. Вони заїхала до нього до дому, він взяв паспорт та поїхали в 4 міську лікарню. Вона його побачила коли він вийшов з КПП предявивши пропуск. На обличчі травми не було, травмоване лише око. Вона також поїхала в лікарню з ними, після огляду лікаря вона пішла залишились батьки. Що говорив лікар вона не знає, які процедури назначені також не відомо. На запитання відповіла, що зателефонував батько ОСОБА_2 приблизно в пів другої, а в без десяти два вони були на КПП.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з ОСОБА_2 був не знайомий, в лікарню з оком спочатку поступив він а потім через пару днів ОСОБА_2 Це було 28 числа пару років тому, місяць не памятає, ходили в куртках. Були в одній палаті, ОСОБА_2 був в поганому стані два ока були травмовані, перемотані. Разом в палаті були довго, десь тиждень, він виписався раніше, а ОСОБА_2 ще залишився в лікарні. В палату до ОСОБА_2 приходили батьки та начальник, він наполягав, щоб ОСОБА_2 написав бумагу, одну написав до половини, а другу перервали. З розмови ОСОБА_2 та начальника він зрозумів, що начальник хотів зняти з себе відповідальність.

До наданих пояснень свідків суд віднісся критично, оскільки допитані в судовому засіданні надали пояснення частина з яких суперечать обставинам справи, а також й доводам самого позивача та його представника, остатні не знайшли своє підтвердження відповідно наданих суду доказів.

Суд, вислухавши думку сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини суд вважає, що в задоволенні уточненого позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 липня 2015 року в.о. директора департаменту з охорони праці Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» ОСОБА_14 було затверджено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 28 червня 2015 року на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з ОСОБА_2. Зі змісту останнього слідує, що комісією не визнано випадок таким, що пов'язаний з виробництвом (а.с.157-160, Том №1).

Згідно пункту 5 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (надалі Порядок).

Згідно п.34 Порядку посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнанню нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Тому, 20 серпня 2015 року ОСОБА_2 на адресу Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду було подано скаргу про незгоду з висновками комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, що стався з ним 28 червня 2015 року. В наслідок чого, 07 вересня 2015 року Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду видано припис №2-09/1 про проведення повторного розслідування нещасного випадку, який стався 28 червня 2015 року з вальцювальником стану гарячого прокату шостого розряду сортопрокатного цеху №1 прокатного департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з ОСОБА_2І, скласти акти за формою Н-5 та Н-1 (у разі визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом).

17 листопада 2015 року директором департаменту з охорони праці Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» ОСОБА_15 затверджено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 28 червня 2015 року на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з ОСОБА_2 Зі змісту останнього слідує, що комісією вдруге не визнано випадок таким, що пов'язаний з виробництвом (а.с.16-25, Том №1).

Враховуючи скарги ОСОБА_2 та незгоду його з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області були винесені приписи, на підставі яких проводились повторні розслідування нещасного випадку.

Втретє, директором департаменту з охорони праці та промислової безпеки Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» ОСОБА_16 26 лютого 2018 року затверджено акт проведення нещасного випадку, що стався 28 червня 2015 року на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з ОСОБА_2 З висновку комісії слідує, що ознайомившись з пояснювальною запискою вальцювальника стана гарячого прокату сортопрокатного цеху №1 прокатного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» ОСОБА_2 від 05 лютого 2018 року та його пропозицією від 09 лютого 2018 року, з його заявою від 30 червня 2015 року, скаргою до Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду від 20 серпня 2015 року, пояснювальними записками та протоколами опитування ОСОБА_2 та причетних осіб (доданих до матеріалів проведеного в період з 30 червня 2015 року по 24 липня 2015 року розслідування заяви ОСОБА_2, від 30 червня 2015 року, доданих до матеріалів розслідування проведеного в період з 14 вересня 2015 року по 16 листопада 2015 року), інформацією лікувальних закладів, протоколом проведення 24 липня 2015 року натурного моделювання заявлених ОСОБА_2 обставин, іншою документацією, враховуючи, що вальцювальник стана гарячого прокату ОСОБА_2 про отримання ним будь-яких пошкоджень 28 червня 2015 року не повідомив членам бригади та керівнику робіт, не звертався до фельдшерських пунктів підприємства для огляду та надання медичної допомоги у зв'язку з отриманням ним ушкоджень під час виконання трудових обов'язків, суперечить в своїх письмових та усних поясненнях та заявах, та взявши до уваги інші матеріалі попередніх розслідувань, керуючись вимогами п.14 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232) комісія не встановила факт отримання ОСОБА_2 28 червня 2015 року ушкоджень при вказаних ним обставинах, нещасний випадок з вальцювальником стана гарячого прокату сортопрокатного цеху №1 прокатного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з ОСОБА_2 визнала таким, що не підпадає під вимоги п.15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та не пов'язаний з виробництвом. Акт розслідування за формою Н-5 від 17 листопада 2015 року визнано вважати таким, що втратив чинність. Комісія не вбачила осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, оскільки факт настання нещасного випадку не встановлено (а.с.232-237, Том №2).

Разом з тим, відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» саме роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими обєднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Також згідно зі ст.171 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2011 року №1232, встановлено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці, чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Відповідно до пункту 7 Порядку, розслідування проводиться, у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і. рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника підчас виконання ним. трудових посадових) обов'язків «Пунктом 10 Порядку, передбачено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, Передбачених пунктом 37 цього - Порядку), зобовязаний: протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органовідержавного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Згідно з пунктом 11 Порядку, до складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт. Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці. Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов'язані з проведенням розслідування.

Відповідно до пункту 14 Порядку, комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину. У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Таким чином, акт за формою Н-1 складається у разі, коли комісія за результатами розслідування дійшла висновків, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

Тому звернення до суду ОСОБА_2 з вимогою щодо зобовязання ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» скласти акт за формою Н-1 є правомірним. Відповідно до пункту 23 Порядку якщо нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку). Пунктом 34 Порядку встановлено, що посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н- 1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Необхідно зазначити, що пунктами 10, 14 Порядку передбачено, що встановлення та дослідження обставин та причин, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві, віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку. Тобто, не є компетенцією суду зясування причин нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, та встановлювати відповідні висновки.

Контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції (пункт 33 Порядку).

Тобто, Порядком та Законом України «Про охорону праці» встановлений порядок затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5, порядок визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом, та складення акта за формою Н-1, то належить до повноважень посадової особи органу Держгірпромнагляду, рішення якої може бути оскаржено у судовому порядку, суд в даному випадку не наділений повноваженнями органу Держгірпромнагляду, на який законом покладені зазначені вище повноваження.

До того ж, суд спростовує доводи ОСОБА_2 щодо посилання на те, що оспорюваний акт підписано не уповноваженою посадовою особою ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», оскільки відповідно наказу №1329 від 02 листопада 2017 року та наказу №129 від 30 січня 2018 року Генеральний директор ОСОБА_17 делегував свої повноваження по підписанні розпорядчих документів на підприємстві заступникам генерального директора та директорам окремих департаментів (а.с.19-22, 23 Том №3).

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» на користь ОСОБА_2 грошові кошти витрачені на медикаменти, яка складає 22600,00грн., та моральну шкоду в розмірі 122600,00грн. не підлягають задоволенню, оскільки має похідний характер від первинної вимоги, в задоволенні якої позивачу також відмовлено.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про охорону праці», Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст.3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 229, 259, 263-265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнений позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», треті особи, - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», про визнання нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом та зобовязання вчинити певні дії, відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоровя, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02 липня 2018 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації та проживання: 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 9/10;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», юридична адреса: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1;

- треті особи: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, юридична адреса: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 30а; Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, юридична адреса: 49050, м. Дніпро, вул. Казакова, 3; Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», юридична адреса: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 7.

Суддя: Н. Ю. Вікторович